ТЕКСТ 32
32
Текст
Текст
ш́амалам̇ нирайе пума̄н
бхун̇кте кут̣умба-пошасйа
хр̣та-витта ива̄турах̣
ш́амалам̇ нірайе пума̄н
бгун̇кте кут̣умба-пошасйа
хр̣та-вітта іва̄турах̣
Пословный перевод
Послівний переклад
даівена — волею Верховного Бога-Особи; а̄са̄дітам — отримані; тасйа — його; ш́амалам — наслідки гріхів; нірайе — у пекельних умовах; пума̄н — людина; бгун̇кте — зазнає; кут̣умба-пошасйа — підтримання сім’ї; хр̣та-віттах̣ — чиє багатство втрачене; іва — як; а̄турах̣ — страждаючи.
Перевод
Переклад
Так по воле Верховной Личности Бога отец семейства отправляется в ад и страдает за совершенные им грехи, подобно человеку, который лишился своего богатства.
Так, корячись вищій силі Верховного Бога-Особи, годувальник родини потрапляє в пекло і страждає там за всі свої гріхи. Його становище схоже на становище людини, яка втратила своє багатство.
Комментарий
Коментар
В приведенном здесь примере муки грешника в аду сравниваются со страданиями человека, лишившегося богатства. Обусловленная душа получает человеческое тело после многих миллионов жизней, и само по себе это тело является огромной ценностью. Если же, вместо того чтобы использовать свою жизнь для обретения освобождения, человек проводит ее в заботах о своей так называемой семье и во имя благополучия членов своей семьи совершает безрассудные и греховные поступки, он оказывается в положении того, кто лишился богатства и оплакивает его утрату. Когда богатство потеряно, скорбеть о нем не имеет смысла, но, пока человек владеет богатством, он должен правильно использовать его, чтобы обрести вечное благо. Кто-то может возразить, что поскольку человек оставляет здесь добытые греховным путем деньги, то вместе с ними он оставляет и свои грехи. Но в этом стихе подчеркивается, что человек, который оставляет здесь добытые греховным путем деньги, по воле Провидения (даивена̄са̄дитам) забирает с собой грехи. Даже если уличенный вор вернет украденные деньги, его все равно подвергнут наказанию. В соответствии с законом, он должен быть наказан, несмотря на то, что вернул наворованное добро. Аналогично этому, когда человек, покидая тело, оставляет добытые нечестным путем деньги, по воле Всевышнего вина за содеянное по-прежнему лежит на нем, и он должен будет понести наказание в одном из адов.
ПОЯСНЕННЯ: Цей вірш порівнює муки грішника зі стражданнями людини, яка втратила своє багатство. Зумовлена душа отримує людське тіло тільки через багато, багато народжень. Воно являє собою величезне багатство. Якщо людина, замість використати це життя для того, щоб отримати звільнення, витрачає його на підтримання так званої сім’ї й задля цього йде на нерозумні та незаконні дії, її порівнюють до людини, яка втратила своє багатство й тепер побивається за ним. Коли багатство втрачене, побиватися немає сенсу, але поки багатство ще є, його треба правильно використати, щоб отримати вічну користь. Хтось може заперечити, що, залишивши зароблені гріховним шляхом гроші, людина залишає з ними і свої гріхи. Але тут чітко зазначено (даівена̄са̄дітам), що, корячись вищій силі, людина покидає свої зароблені гріхом гроші, але забирає з собою наслідки своїх гріхів. Якщо хтось вкрав гроші, але його піймали і він погодився повернути їх, це не звільняє його від кари. За державними законами, навіть якщо злодій повертає гроші, йому доведеться зазнати кари. Так само, людина може померти й залишити зароблені злочинним шляхом гроші, але, корячись вищій силі, вона несе з собою наслідки своїх злочинів і тому змушена зазнати пекельних мук.