ТЕКСТ 28
28
Текст
Текст
татах̣ пра̄н̣а-бхр̣тах̣ ш́убхе
татах̣ са-читта̄х̣ правара̄с
таташ́ чендрийа-вр̣ттайах̣
татах̣ пра̄н̣а-бгр̣тах̣ ш́убге
татах̣ са-чітта̄х̣ правара̄с
таташ́ чендрійа-вр̣ттайах̣
Пословный перевод
Послівний переклад
джӣва̄х̣ — живые существа; ш́решт̣ха̄х̣ — лучше; хи — поистине; аджӣва̄на̄м — чем неодушевленные предметы; татах̣ — чем они; пра̄н̣а-бхр̣тах̣ — существа, проявляющие признаки жизни; ш́убхе — о благословенная мать; татах̣ — нежели они; са-читта̄х̣ — существа с развитым сознанием; правара̄х̣ — лучше; татах̣ — их; ча — и; индрийа-вр̣ттайах̣ — те, кто обладает развитой способностью к чувственному восприятию.
джіва̄х̣ — живі істоти; ш́решт̣га̄х̣ — ліпші; хі — справді; аджіва̄на̄м — від неживих об’єктів; татах̣ — від них; пра̄н̣а-бгр̣тах̣ — істоти, які проявляють ознаки життя; ш́убге — благословенна мати; татах̣ — від них; са-чітта̄х̣ — істоти з розвиненою свідомістю; правара̄х̣ — ліпші; татах̣ — від них; ча — і; індрійа-вр̣ттайах̣ — ті, що мають здатність до чуттєвого сприйняття.
Перевод
Переклад
О благословенная, живые существа стоят выше неодушевленных предметов, а среди живых существ те, кто проявляет признаки жизни, стоят выше тех, кто их не проявляет. Еще выше стоят животные с развитым сознанием, а над ними находятся существа, наделенные развитой способностью к чувственному восприятию.
Живі істоти вищі за неживі речі, о благословенна мати, а серед них ліпшими є ті живі істоти, які проявляють ознаки життя. Тварини з розвиненою свідомістю ліпші за них, а ще ліпші ті, хто розвинув здатність до чуттєвого сприйняття.
Комментарий
Коментар
В предыдущем стихе говорилось о том, что живые существа следует почитать, заботясь о них и поддерживая с ними дружеские отношения, а в данном и последующих стихах приводится описание различных типов живых существ, чтобы преданный знал, с кем ему следует вести себя по-дружески, а к кому проявлять милосердие. Например, тигр — это живое существо, частица Верховной Личности Бога, и в его сердце тоже находится Верховный Господь в образе Сверхдуши. Но значит ли это, что мы должны поддерживать с тигром дружеские отношения? Разумеется, нет. Мы должны проявлять к нему милосердие, давая ему свою милость в форме прасада. Отшельники, живущие в джунглях, не водят дружбу с тиграми, но всегда кормят их прасадом, пищей, предложенной Господу. Тигры приходят к хижине мудреца, съедают пищу и уходят восвояси, как обычные собаки. В ведическом обществе собакам не позволяют заходить в дом, так как собаки и кошки относятся к числу нечистых животных. Ни один уважающий себя человек не пустит кошку или собаку на порог своего дома. Их приучают оставаться на улице и никогда не входить в помещение. Но сердобольный домохозяин всегда оставляет прасад для кошек и собак, которые съедают его за порогом дома и уходят восвояси. К низшим живым существам нужно относиться с сочувствием, но это не значит, что мы должны вести себя с ними так же, как с людьми. Мы должны считать их равными себе, но относиться к ним следует иначе, чем к людям. О том, по каким признакам нужно судить об уровне развития живых существ, рассказано в этом и последующих шести стихах.
ПОЯСНЕННЯ: У попередньому вірші пояснено, що живих істот треба вшановувати дарами й дружнім ставленням, а в цьому й наступних віршах описано різні рівні живих істот, щоб легше було зрозуміти, з ким підтримувати дружні стосунки, а кому давати милостиню. Наприклад, тигр — жива істота, невід’ємна частка Верховного Бога-Особи, і Верховний Господь живе в серці тигра як Наддуша. Але чи це означає, що з тигром треба заводити дружні стосунки? Звісно ж, ні. До нього треба ставится по-інакшому, даруючи йому милість у формі прасаду. Святі люди, яких багато живе в джунґлях, не заводять дружби з тиграми, але годують їх прасадом. Тигри приходять, з’їдають залишену для них їжу і йдуть геть, як звичайні собаки. Згідно з ведичною культурою, собак не пускають до оселі. Собаки й коти завжди нечисті й тому їх не пускають до оселі пристойної людини, їх привчають завжди залишатися надворі. Співчутливий господар годуватиме собак і котів прасадом, і ті, поївши надворі, ідуть геть. До нижчих живих істот треба виявляти співчуття, але це не означає, що до них треба ставитися як до людей. Треба пам’ятати, що всі живі істоти рівні, але ставитися до різних істот треба по-різному. Як саме треба розрізняти між ними, пояснюють цей і наступні шість віршів, описуючи різні рівні життя.
Первое разграничение проводится между мертвой материей и живыми организмами. Иногда даже камни проявляют признаки жизни. Известно, что некоторые холмы и горы растут. Это следствие того, что в камне находится душа. Более высокоразвитые живые существа обнаруживают признаки сознания, а на еще более высокой ступени развития появляется чувственное восприятие. В «Мокша-дхарме», одной из книг «Махабхараты», говорится, что деревья наделены развитой способностью к чувственному восприятию, они могут видеть и различать запахи. В том, что деревья способны видеть, можно убедиться на собственном опыте. Иногда какое-нибудь могучее дерево меняет направление роста, чтобы обойти то или иное препятствие. Это значит, что деревья могут видеть, и, согласно «Махабхарате», они также обладают способностью различать запахи. Это свидетельствует о том, что деревья наделены развитой способностью к чувственному восприятию.
Насамперед Господь проводить межу між мертвою, як камінь, матерією і живими організмами. Іноді живі організми проявляються навіть у формі каменів. Досвід показує, що деякі гори й пагорби ростуть. Це відбувається завдяки присутності душі в цій масі каменю. На наступному щаблі життєвих форм, розвивається свідомість, а тоді — здатність до чуттєвого сприйняття. В «Махабгараті», у частині «Мокша-дгарма», сказано, що дерева мають розвинену здатність до чуттєвого сприйняття, вони мають нюх і зір. Ми на практиці можемо пересвідчитися, що дерева можуть бачити. Іноді велике дерево змінює напрямок, в якому воно росте, щоб оминути якусь перешкоду. Це означає, що дерево бачить. Крім того, як каже «Махабгарата», воно також може відчувати запахи. Це свідчить про розвинену здатність до чуттєвого сприйняття.