Skip to main content

ГЛАВА ДВАДЦАТЬ ВОСЬМАЯ

ГЛАВА ДВАДЦЯТЬ ВОСЬМА

Наставления Господа Капилы о практике преданного служения

Настанови Капіли про віддане служіння

ТЕКСТ 1:
Господь, Верховная Личность Бога, сказал: Дорогая мать, о дочь царя, сейчас Я расскажу тебе о системе йоги, целью которой является сосредоточение ума. Тот, кто занимается ей, обретает радость и неуклонно продвигается по пути, ведущему к постижению Абсолютной Истины.
1:
Бог-Особа сказав: Люба мати, царева дочко, зараз Я поясню тобі практику йоґи, яка має на меті зосередити розум. Той, хто практикує цю систему, здобуває радість і впевнено просувається вперед на шляху до Абсолютної Істини.
ТЕКСТ 2:
Человек должен стараться как можно лучше исполнять предписанные ему обязанности и не браться за исполнение чужих обязанностей. Он должен довольствоваться тем, что приходит к нему по милости Господа, и поклоняться лотосным стопам духовного учителя.
2:
Людина повинна якомога ліпше виконувати свої обов’язки й уникати того, що не входить до її обов’язків. Вона повинна задовольнятися здобутками, які приходять до неї самі з ласки Господа, і поклонятися лотосових стопах духовного вчителя.
ТЕКСТ 3:
Человек должен прекратить отправление мирских религиозных обрядов и ритуалов и сосредоточить все свое внимание на духовной практике, ведущей к освобождению. Чтобы достичь высшего совершенства жизни, он должен быть умерен в еде и вести уединенный образ жизни.
3:
Треба облишити світські релігійні обряди і розвинути прив’язаність до тої релігійної практики, яка провадить до звільнення. Треба бути дуже помірно їсти і жити завжди усамітнено, прагнучи досягнути найвищої досконалості життя.
ТЕКСТ 4:
Йог не должен причинять вреда другим живым существам и красть, он должен быть правдивым, довольствоваться только самым необходимым, воздерживаться от половых отношений, совершать аскезы, хранить чистоту, изучать Веды и поклоняться высшей форме Верховной Личности Бога.
4:
Треба утримуватися від насильства і вчитися правдивості, уникати злодійства і задовольнятися найпотрібнішим для життя, утримуватися від статевого життя, виконувати аскези, бути чистим, вивчати Веди і поклонятися найвищій формі Верховного Бога-Особи.
ТЕКСТ 5:
Йог должен хранить обет молчания. Выполняя различные асаны, он должен обрести уравновешенность ума, затем научиться управлять дыханием и движением жизненного воздуха, отвлечь чувства от объектов чувств и таким образом сосредоточить ум на своем сердце.
5:
Треба бути мовчазним, досягнути постійності, вправляючись у різних йоґічних позах, треба панувати над циркуляцією життєвого повітря, відвертати чуття від їхніх об’єктів і зосереджувати розум на серці.
ТЕКСТ 6:
Направив жизненный воздух на один из шести кругов, по которым он циркулирует в теле, и сосредоточив таким образом свой ум на трансцендентных играх Верховной Личности Бога, йог достигает самадхи (или самадханы) ума.
6:
Коли людина тримає життєве повітря і розум в одному з шести кіл циркуляції життєвого повітря в тілі, а також зосереджує розум на трансцендентних розвагах Верховного Бога-Особи, це називається самадгі, чи самадгана розуму.
ТЕКСТ 7:
С помощью этого или любого другого рекомендованного в писаниях метода человек должен подчинить себе оскверненный и необузданный ум, который всегда жаждет материальных удовольствий, и таким образом погрузиться в размышления о Верховной Личности Бога.
7:
Цими чи будь-якими іншими методами треба приборкати осквернений невгамовний розум, що завжди приваблюється до матеріальної насолоди, і зосередитися на думках про Верховного Бога-Особу.
ТЕКСТ 8:
Обуздав ум и научившись выполнять асаны, йог должен удалиться в уединенное, освященное место, расстелить подстилку, сесть на нее, приняв удобную позу, выпрямить спину и приступить к дыхательным упражнениям.
8:
Оволодівши розумом і сидячими позами, треба усамітнитися у святому місці, розстелити підстилку, сісти там у легкій позі і, тримаючи спину прямою, практикувати дихальні вправи.
ТЕКСТ 9:
Чтобы очистить каналы, по которым циркулирует жизненный воздух, йог должен дышать следующим образом: сначала нужно сделать очень глубокий вдох, затем задержать дыхание и наконец выдохнуть. Можно делать то же самое в обратном порядке: выдохнуть, задержать дыхание на выдохе, а затем вдохнуть. Это необходимо для того, чтобы ум успокоился и перестал реагировать на внешние раздражители.
9:
Йоґ повинен очистити канали, якими рухається життєве повітря, за допомогою відповідною вправи: спочатку він повинен глибоко вдихати, затримувати віддих, а тоді видихати. Або, роблячи все у зворотньому порядку, він може спочатку видихати, затримувати дихання на видиху, а тоді вдихати. Це потрібно для того, щоб врівноважити розум і захистити його від сторонніх перешкод.
ТЕКСТ 10:
Йоги, выполняющие эти дыхательные упражнения, очень быстро избавляются от всех беспокойств в уме, подобно тому как золото, помещенное в огонь, раздуваемый воздухом, быстро очищается от всех примесей.
10:
Йоґ, що практикує ці дихальні вправи, дуже швидко звільняється від усіх турбот у розумі, як золото в роздмуханому ковальськими міхами вогні очищується від усіх домішків.
ТЕКСТ 11:
Занимаясь пранаямой, человек очищает от скверны свое тело, а с помощью сосредоточения ума избавляется от всех последствий своих греховных поступков. Обуздав чувства, он разрывает связи с материальным миром, а медитируя на Верховную Личность Бога, избавляется от трех видов материальных привязанностей.
11:
Практика пранаями дає змогу позбутися всіх вад, які забруднюють тіло, а зосередження розуму дозволяє звільнитися від гріхів. Стримуючи чуття, людина може розірвати зв’язок з матерією, а медитуючи на Верховного Бога-Особу, вона може звільнитися від трьох ґун, або різновидів матеріальної прив’язаності.
ТЕКСТ 12:
Когда занятия йогой полностью очистят ум человека, он должен, полузакрыв глаза, сосредоточить взгляд на кончике носа и созерцать образ Верховной Личности Бога.
12:
Повністю очистивши розум цими засобами йоґи, треба з напівзаплющеними очима зосередити погляд на кінчику свого носа і споглядати образ Верховного Бога-Особи.
ТЕКСТ 13:
Подобный лотосу лик Верховной Личности Бога светится радостью. У Господа багряные, как венчик лотоса, глаза и смуглое, цвета голубого лотоса, тело. В трех руках Он держит раковину, диск и палицу.
13:
Радісне обличчя Верховного Бога-Особи скидається на лотос, Його рожеві очі    —    на внутрішню сторону лотосових пелюсток, а смагляве тіло    —    на пелюстки синього лотоса. У трьох руках Він тримає мушлю, диск і булаву.
ТЕКСТ 14:
Его бедра обернуты в блестящую ткань, желтую, как пыльца лотоса. На Его груди знак Шриватса — завиток белых волос, а Его шею украшает драгоценный камень Каустубха.
14:
Його стегна обвивала блискуча тканина, жовтим кольором схожа на тичинки лотоса. Його груди прикрашає знак Шріватса, завиток світлого волосся, а на шиї в Нього висить самоцвіт Каустубга.
ТЕКСТ 15:
На шее Господа — гирлянда из чудесных лесных цветов, вокруг которой вьется целый рой пчел, опьяненных ее ароматом, и драгоценное жемчужное ожерелье. Его голова украшена короной, а запястья, предплечья и щиколотки — браслетами.
15:
Також Його шию прикрашає ґірлянда з чудових лісових квітів, навколо якої постійно дзижчить рій бджіл, приваблених її духмяними пахощами. Він прикрашений також вишуканим перловим намистом, короною і браслетами на зап’ястях, руках і ногах.
ТЕКСТ 16:
С талией и бедрами, перехваченными поясом, Он стоит на лотосе сердца Своего преданного. Пленительная красота Господа и Его безмятежный облик радуют взоры и сердца преданных, созерцающих Его.
16:
Оперезаний блискучим поясом, Господь стоїть на лотосі серця Свого відданого. Його образ являє собою найприємніше видовище в світі, а Його вмиротворений погляд тішить очі і серця відданих, які споглядають Його.
ТЕКСТ 17:
Господь неизменно прекрасен, и Ему поклоняются все обитатели бесчисленных планет вселенной. Он вечно юн и всегда готов даровать преданным Свои благословения.
17:
Господь вічно прекрасний, і Йому поклоняються жителі всіх планет. Він завжди юний і завжди прагне дарувати благословення Своїм відданим.
ТЕКСТ 18:
Неувядаемую славу Господа воспевают всюду, ибо она приумножает славу Его преданных. Поэтому йог должен медитировать на Верховного Господа и Его преданных. Он должен сосредоточить свой ум на вечном образе Господа и медитировать на Него до тех пор, пока его ум не обретет устойчивость.
18:
Треба завжди оспівувати Господню славу, бо Його слава примножує славу Його відданих. Отже, треба медитувати на Верховного Бога-Особу і на Його відданих. Треба повсякчасно медитувати на вічний образ Господа, аж поки розум цілковито зосередиться на ньому.
ТЕКСТ 19:
Так, поглощенный преданным служением, йог видит, как Господь стоит, движется, лежит или сидит в его сердце, ибо игры Верховного Господа всегда исполнены красоты и очарования.
19:
Так йоґ споглядає Господа, що стоїть, рухається, лежить чи сидить у його серці, і залишається повсякчасно заглиблений у віддане служіння, бо розваги Верховного Господа завжди прекрасні і сповнені чарівності.
ТЕКСТ 20:
Медитируя на вечную форму Господа, йог не должен смотреть на все части Его тела сразу, но сосредоточить свой ум на каждой из них в отдельности.
20:
Споглядаючи вічний образ Господа, йоґ не повинен охоплювати поглядом одразу все Його тіло, він повинен по черзі зосереджувати розум на кожній з частин Господнього тіла.
ТЕКСТ 21:
Сначала преданный должен сосредоточить ум на лотосных стопах Господа, которые украшают знаки молнии, стрекала, флага и лотоса. Сияние, исходящее от Его прекрасных рубиновых ногтей, по форме напоминающих очертания луны, рассеивает густую тьму, которая окутывает сердце человека.
21:
Спочатку відданий повинен зосередити свій розум на Господніх лотосових стопах, що їх прикрашають знаки блискавки, стрекала, прапора та лотосу. Своїм сяйвом прекрасні рубінові нігті Господа скидаються на місячне коло і розганяють густий морок у серці істоти.
ТЕКСТ 22:
Даже благословенный Господь Шива очищается, принимая на голову священную Гангу, вытекающую из вод, которые некогда омыли лотосные стопы Господа. Стопы Господа подобны молниям, выпущенным, чтобы уничтожить гору грехов, скопившихся в уме преданного, погруженного в медитацию. Поэтому йог в течение долгого времени должен медитировать на лотосные стопы Господа.
22:
Благословенний Господь Шіва став ще більш благословенним, підставивши голову під святі води Ґанґи, що являє собою воду, якою омито лотосові стопи Господа. Стопи Господа, наче блискавки, розбивають на шматки гори гріха в розумі відданого, що медитує на них. Тому треба протягом тривалого часу медитувати на лотосові стопи Господа.
ТЕКСТ 23:
В своем сердце йог должен запечатлеть деяния Лакшми, богини процветания, которой поклоняются все полубоги и которая является матерью главного полубога, Брахмы. Она всегда занята тем, что массирует ноги и бедра трансцендентного Господа, служа Ему с великим усердием.
23:
Йоґ повинен зосередитися в своєму серці на діяннях Лакшмі, богині щастя, матері найвищої істоти, Брахми, що їй поклоняються всі півбоги. Вона завжди масажує ноги і стегна трансцендентного Господа, дбайливо слугуючи Йому.
ТЕКСТ 24:
Затем йог должен сосредоточить свой ум на бедрах Личности Бога, источника всей энергии. Бедра Господа, лазоревые, как цветы льна, выглядят особенно красиво, когда Господь восседает на плечах Гаруды. Округлые бедра Господа перехвачены поясом поверх свободно ниспадающих одежд из драгоценного желтого шелка, которые доходят Ему до лодыжек.
24:
Далі йоґ повинен зосередити розум в медитації на стегна Бога-Особи, осереддя всієї могутності. Стегна Господа світло-голубі, як квіти льону, і виглядають дуже ґраційно, коли Господь стоїть на плечах Ґаруди. Йоґ повинен медитувати на округлі стегна Господа, оперезані поясом понад вишуканими жовтими шатами з шовку, що спадають до Господніх стіп.
ТЕКСТ 25:
После этого йог должен медитировать на луноподобный пупок в центре живота Господа. Из Его пупка, являющегося основанием целой вселенной, вырастает стебель лотоса, в котором заключены все планетные системы. Этот лотос — обитель Брахмы, первого из сотворенных живых существ. Далее йог должен сосредоточить ум на сосках Господа, похожих на два волшебных изумруда, которые кажутся светлыми в лучах сияния, исходящего от молочно- белого жемчужного ожерелья на груди Господа.
25:
Далі йоґ повинен медитувати на подібний до місяця пуп посередині Господнього живота. З Господнього пупа, основи всього всесвіту, виріс лотос, в стеблі якого містяться усі планетні системи, а на вершині якого живе Брахма, перша створена істота. Так само йоґ повинен зосередити розум на сосках Господа, схожих на два якнайдобірніші смарагди, на які падає білий відблиск молочно-білих перлових намист на грудях Господа.
ТЕКСТ 26:
Затем йог должен медитировать на грудь Верховной Личности Бога, обитель богини Маха-Лакшми. Грудь Господа — это источник неисчерпаемого трансцендентного наслаждения для ума и глаз. После этого йогу следует запечатлеть в уме шею Личности Бога, Господа, которому поклоняется вся вселенная. Шея Господа делает еще прекраснее висящий на Его груди драгоценный камень Каустубха.
26:
Потім йоґ повинен медитувати на груди Верховного Бога-Особи, обитель богині Маха-Лакшмі. Господні груди    —    джерело всієї трансцендентнтої втіхи для розуму і повного задоволення для очей. Потім йоґ повинен закарбувати в своєму розумі вигляд шиї Бога-Особи, якому поклонється весь усесвіт. Шия Господа додає краси самоцвіту Каустубга, який спочиває на Його грудях.
ТЕКСТ 27:
Затем йог должен сосредоточить ум на четырех руках Господа. Его руки являются источником могущества полубогов, отвечающих за различные сферы деятельности материальной природы. После этого он должен медитировать на блестящие украшения, которые отшлифовала, вращаясь, Гора Мандара. Затем он должен перевести мысленный взор на излучающий ослепительное сияние диск Господа, Сударшана-чакру с тысячей спиц, а также на раковину, которая, словно лебедь, покоится на Его лотосоподобной ладони.
27:
Після того йоґ повинен медитувати на чотири руки Господа, джерело всієї сили півбогів, що керують різними функціями матеріальної природи. Потім йоґ повинен зосередитися на блискучих прикрасах, відшліфованих обертанням гори Мандара. Також він повинен старанно зосередитися на Господньому дискові, Сударшана-чакрі, що містить тисячу спиць і розливає сліпуче сяйво, а тоді на мушлі, що схожа на лебедя в лотосовій руці Господа.
ТЕКСТ 28:
Йог должен медитировать на Его палицу Каумодаки, которая очень дорога Господу. Эта палица крушит демонов, вечно враждующих с Господом, и обагрена их кровью. Йог также должен сосредоточить ум на великолепной гирлянде, висящей на шее Господа, вокруг которой, мирно жужжа, вьются черные шмели, и на жемчужном ожерелье на Его шее, которое считается олицетворением чистых живых существ, постоянно занятых служением Господу.
28:
Йоґ повинн медитувати на булаву Господа, що називається Каумодакі й дуже дорога Йому. Ця булава завжди трощить ворожих воїнів, демонів, і вимащена їхньою кров’ю. Також треба зосередитися на прекрасній ґірлянді, що оповиває Господню шию і навколо якої завжди рояться бджоли, приємно гудучи, а також треба медитувати на перлове намисто на Господній шиї, яке, як вважають, уособлює чистих живих істот, завжди занурених у служіння Господу.
ТЕКСТ 29:
После этого йог должен сосредоточить ум на лотосоподобном лике Господа, который из сострадания к преданным являет миру Свои разнообразные формы. У Господа красивый, рельефно очерченный нос, а Его безукоризненно чистые щеки озарены сиянием, исходящим от мерно покачивающихся серег Господа в форме крокодилов.
29:
Тоді йоґ повинен медитувати на лотосове обличчя Господа, який із співчуття до відданих, що прагнуть Його бачити, являє в цьому світі Свої численні форми. Господь має чудовий високий ніс, а на Його бездоганно чисті щоки кидають відблиск сережки в формі аліґаторів, що гойдаються в Його вухах.
ТЕКСТ 30:
Затем йог сосредоточивает мысленный взор на прекрасном лице Господа в обрамлении волнистых волос, с лотосоподобными глазами и пляшущими бровями. Даже красота лотоса, вокруг которого роем вьются пчелы и плещутся две рыбы, меркнет, посрамленная красотой лика Господа.
30:
Так йоґ медитує на прекрасне, обрамлене кучерями, обличчя Господа, якому додають краси лотосові очі і на якому танцюють брови. Врода цього обличчя засоромила б лотос, навколо якого в’ються бджоли і плаває пара рибок.
ТЕКСТ 31:
С глубокой верой и преданностью йоги должны ловить исполненные сострадания взгляды, которые Господь часто бросает на них, ибо эти взгляды смягчают жестокие муки преданных, обреченных на тройственные страдания в материальном мире. Его взгляд, сопровождаемый ласковой улыбкой, исполнен неизъяснимой прелести и очарования.
31:
Йоґ повинен з глибокою відданістю медитувати на милостиві погляди, які часто кидає Господь, тому що ці погляди пом’якшують найстрашніші муки відданих у сповненому троїстих страждань матеріальному світі. Погляди й ніжні усмішки Господа сповнені Його щедрої ласки.
ТЕКСТ 32:
Йог должен также медитировать на всемилостивую улыбку Господа Шри Хари, улыбку, которая осушает океан слез, пролитых теми, кто терпит невыносимые муки и страдания, стоит им приникнуть к Его лотосным стопам. Кроме того, йог должен медитировать на изящно изогнутые брови Господа, которые Его внутренняя энергия создала для того, чтобы пленить бога любви и защитить от него великих мудрецов.
32:
Так само йоґ повинен медитувати на наймилостивіший усміх Господа Шрі Харі, усміх, який висушує океан породжених сильним стражданням сліз усіх тих істот, які схиляються перед Ним. Також йоґ повинен медитувати на вигнуті брови Господа, які Господь проявляє силою Своєї внутрішньої енерґії, щоб задля добра всіх мудреців зачарувати бога любові.
ТЕКСТ 33:
С преданностью, проникнутой любовью, йог должен в глубине своего сердца медитировать на смех Господа Вишну. Смех Вишну столь пленителен, что медитировать на него не составляет никакого труда. Когда Верховный Господь смеется, Он обнажает Свои небольшие, похожие на бутоны жасмина зубы, на которых лежит отблеск розового сияния, исходящего от Его губ. Однажды посвятив этому свой ум, йог не должен отвлекаться ни на что другое.
33:
Із глибокою любов’ю та відданістю йоґ повинен медитувати в глибині свого серця на сміх Господа Вішну. Сміх Вішну такий привабливий, що на Нього дуже легко медитувати. Коли Верховний Господь сміється, можна бачити Його невеликі зуби, схожі на жасминові пуп’янкі, порожевілі від червоної барви Його вуст. Присвятивши свій розум Господу, йоґ не повинен більше бажати побачити що-небудь іще.
ТЕКСТ 34:
Следуя этим путем, йог постепенно развивает в себе чистую любовь к Верховной Личности Бога, Хари. Когда он достигает определенного уровня в преданном служении, волосы на его теле встают дыбом от переполняющей его радости, а из глаз непрерывным потоком начинают литься слезы, вызванные всепоглощающей любовью к Господу. Со временем даже ум йога, который он до сих пор использовал для того, чтобы привлечь Господа, как рыбак использует крючок, чтобы поймать рыбу, прекращает заниматься материальной деятельностью.
34:
Таким способом йоґ поступово розвиває чисту любов до Верховного Бога-Особи, Харі. Його відданість дедалі зростає і з часом від незрівнянної радості в нього стає дибки волосся на тілі, а з очей ллються потоком сльози любові. Поступово навіть розум, який він використовував як засіб привабити Господа так само, як гачком ловлять рибу, відходить від матеріальної діяльності.
ТЕКСТ 35:
Полностью очистившись от материальной скверны и отстранившись от материальных объектов, ум живого существа становится подобен пламени светильника. В этом состоянии его ум соединяется с умом Верховного Господа, и, вырвавшись из потока взаимодействующих друг с другом материальных качеств, живое существо осознает свое единство с Господом.
35:
Коли розум таким чином повністю звільняється від усієї матеріальної скверни і відрікається від матеріальних цілей, він стає подібним до полум’я світильника. На цьому рівні розум перебуває в повній гармонії з розумом Верховного Господа і немов зливається з Господом, піднявшись над потоком взаємодії матеріальних якостей.
ТЕКСТ 36:
Так, достигнув высшего трансцендентного уровня, ум полностью отстраняется от материальной деятельности и обретает свое изначальное величие, становясь недосягаемым для материального счастья и горя. В это время йог постигает истину о своих взаимоотношениях с Верховной Личностью Бога. Он обнаруживает, что настоящая причина радости и боли, а также их сочетаний, которые он привык связывать с собой, кроется в ложном эго, порожденном гуной невежества.
36:
Досягнувши цього найвищого трансцендентного рівня, розум звільняється від усіх матеріальних дій та їхніх наслідків і утверджується в своїй справжній величі, трансцендентний до матеріальних уявлень про щастя і нещастя. Тепер йоґ пізнає свої істинні стосунки з Верховним Богом-Особою. Він усвідомлює, що насолода і біль, а також їхні поєднання, які він раніше вважав за свої власні відчуття, виникають під впливом оманного его, породження невігластва.
ТЕКСТ 37:
Поскольку осознавшая себя душа обрела свое истинное «я», она перестает отдавать себе отчет в том, как движется или действует материальное тело, подобно пьяному, который не понимает, одет он или обнажен.
37:
Пізнавши свою істинну тотожність, досконала душа не усвідомлює рухів і дій матеріального тіла, як п’яний не розуміє, він одягнений чи ні.
ТЕКСТ 38:
О теле достигшего освобождения йога, а также о его чувствах заботится Верховная Личность Бога. Его тело живет и действует до тех пор, пока не исполнит всего, что предначертано судьбой. Вернувшись в свое изначальное положение и находясь в состоянии самадхи, которое является высшим совершенством йоги, освобожденный преданный перестает считать порождения материального тела своими. Он воспринимает действия своего тела так же, как пробудившийся человек относится к тому, что видел во сне.
38:
Про тіло й про чуття такого звільненого йоґа піклується Верховний Бог-Особа, і воно функціонує доти, доки вичерпається визначена йому долею діяльність. Звільнений відданий, пробуджений і свідомий свого природного становища, перебуває в самадгі, що становить найвищу досконалість йоґи, і не вважає побічні породження матеріального тіла за свої власні. Він ставиться до дій свого тіла як до дій у сні.
ТЕКСТ 39:
Из-за чрезмерной привязанности к семье и богатству, человеку кажется, что дети и деньги принадлежат ему, а привязанность к телу заставляет его смотреть на материальное тело, как на свою собственность. Но подобно тому, как обыкновенный человек может понять, что семья и богатство на самом деле отличны от него, освобожденная душа способна понять свое отличие от материального тела.
39:
Через сильну прив’язаність до сім’ї й багатства людина вважає синів і гроші своєю власністю, а через прив’язаність до матеріального тіла, людина вважає матеріальне тіло своїм власним. Але, як людина може зрозуміти, що сім’я і статки відмінні від неї самої, так звільнена душа розуміє, що вона відмінна від свого тіла.
ТЕКСТ 40:
Пылающий огонь отличен от языков пламени, от искр и дыма, хотя все они неразрывно связаны друг с другом, ибо вышли из одного источника — горящих поленьев.
40:
Вогнище відмінне від язиків свого полум’я, від іскор і від диму, хоче все це постає з тих самих дров і тому тісно пов’язане між собою.
ТЕКСТ 41:
Господь, Верховная Личность Бога, которого называют парам брахмой, выступает в роли наблюдателя. Он отличен от дживы, индивидуального живого существа, которое соединено с чувствами, пятью элементами и сознанием.
41:
Верховний Бог-Особа, відомий як Парабрахман,    —    це споглядач. Він відмінний від душі-джіви, індивідуальної живої істоти, що поєднується з чуттями, п’ятьма елементами і свідомістю.
ТЕКСТ 42:
Во всем сущем йог должен видеть одну и ту же душу, ибо во всем мире нет ничего, кроме различных проявлений энергий Всевышнего. Таким образом преданный должен видеть единую природу всех живых существ. Подобное видение называют осознанием Высшей Души.
42:
Йоґ повинен бачити ту саму душу в усіх проявах, тому що все суще являє собою прояв різних енерґій Всевишнього. Таким чином відданий повинен однаково ставитися до всіх живих істот, не вбачаючи між ними різниці. Так бачить світ той, хто пізнав Верховну Душу.
ТЕКСТ 43:
Подобно тому как разные виды дров горят по-разному, чистая духовная душа, попадая под влияние различных сочетаний гун материальной природы, проявляет себя в разных телах.
43:
Як вогонь, розведений з різних дров, проявляється по-різному, так чиста духовна душа під впливом різних поєднань ґун матеріальної природи проявляється в різних тілах.
ТЕКСТ 44:
Таким образом йог обретает самоосознание, одержав победу над неодолимой майей, постичь которую невероятно трудно, ибо она выдает себя за причину и следствие материального космоса.
44:
Так йоґ утверджується в становищі самоусвідомлення, перемігши нездоланні чари майі, яка проявляється як причина й наслідок матеріального космосу і яку через це вкрай важко збагнути.