Skip to main content

ТЕКСТ 1

1

Текст

Текст

ш́рӣ-бхагава̄н ува̄ча
пракр̣ти-стхо ’пи пурушо
на̄джйате пра̄кр̣таир гун̣аих̣
авика̄ра̄д акартр̣тва̄н
ниргун̣атва̄дж джала̄ркават
ш́рі-бгаґава̄н ува̄ча
пракр̣ті-стго ’пі пурушо
на̄джйате пра̄кр̣таір ґун̣аіх̣
авіка̄ра̄д акартр̣тва̄н
нірґун̣атва̄дж джала̄ркават

Пословный перевод

Послівний переклад

ш́рӣ-бхагава̄н ува̄ча — Господь, Личность Бога, сказал; пракр̣ти-стхах̣ — находясь в материальном теле; апи — хотя; пурушах̣ — живое существо; на — не; аджйате — испытывает влияния; пра̄кр̣таих̣ — материальной природы; гун̣аих̣гун; авика̄ра̄т — будучи неизменным; акартр̣тва̄т — избавившись от собственнического чувства; ниргун̣атва̄т — выйдя из-под влияния гун материальной природы; джала — в воде; аркават — как солнце.

ш́рі-бгаґава̄н ува̄ча  —  Бог-Особа сказав; пракр̣ті-стгах̣  —  перебуваючи в матеріальному тілі; апі  —  хоча; пурушах̣  —  жива істота; на  —  не; аджйате  —  зазнає впливу; пра̄кр̣таіх̣  —  матеріальної природи; ґун̣аіх̣  —  ґунами; авіка̄ра̄т  —  через свободу від змін; акартр̣тва̄т  —  через свободу від почуття власності; нірґун̣атва̄т  —  через свободу від якостей матеріальної природи; джала  —  на воді; аркават  —  як сонце.

Перевод

Переклад

Личность Бога, Господь Капила, продолжал: Когда живое существо, будучи неизменным, избавляется от чувства собственности, оно выходит из-под влияния гун материальной природы и становится безучастным к их взаимодействию, хотя и продолжает оставаться в материальном теле, подобно тому как солнце всегда остается вдали от своего отражения в воде.

Бог-Особа Капіла вів далі: Коли жива істота, за природою незмінна і вільна від матеріальних якостей, звільняється таким чином від почуття власності, вона досягає свободи від впливу матеріальних ґун, навіть залишаючись у матеріальному тілі, як сонце завжди незалежне від свого відбитку на воді.

Комментарий

Коментар

В предыдущей главе Господь Капила пришел к заключению о том, что человек, вставший на путь преданного служения, постепенно утрачивает привязанность к материальному миру и обретает трансцендентное знание, которое позволяет ему постичь науку о Боге. О том же самом говорится в данном стихе. Тот, кто вышел из-под влияния гун материальной природы, подобен солнцу, которое отражается на поверхности воды. Движение воды, ее прохлада или рябь на ее поверхности не оказывают на солнце, отражающееся в ней, никакого влияния. Аналогично этому, ва̄судеве бхагавати бхакти-йогах̣ прайоджитах̣ (Бхаг., 1.2.7) — человек, поглощенный деятельностью в преданном служении, бхакти-йогой, уподобляется солнцу, которое отражается на поверхности воды. Со стороны может показаться, что преданный находится в материальном мире, но на самом деле он всегда пребывает в трансцендентной обители. Глядя на солнце, отражающееся на поверхности воды, можно решить, что оно находится в этом водоеме, тогда как на самом деле их разделяют многие миллионы километров. Аналогичным образом, тот, кто занимается бхакти-йогой, становится ниргуной, неподверженным влиянию гун материальной природы.

ПОЯСНЕННЯ: Господь Капіладева завершив попередню главу висновком про те, що просто відданим служінням можна здобути відреченість і трансцендентне знання, потрібні для того, щоб збагнути науку про Бога. Тут Він обґрунтовує ту саму засаду. Людина, не прив’язана до ґун матеріальної природи, залишається незалежною, як сонце незалежне від свого відбитку на воді. Коли сонце віддзеркалюється на поверхні води, ні рух води, ні її температура, ні хвилі на її поверхні на нього ніяк не впливають. Так само: ва̄судеве бгаґаваті бгакті-йоґах̣ прайоджітах̣ (Бгаґ. 1.2.7)    —    людина, яка повністю присвятила себе відданому служінню, бгакті-йозі, стає подібною до сонця, яке відображається на поверхні води. Хоча здається, що відданий живе в матеріальному світі, насправді він перебуває в трансцендентному світі. Як сонце немов присутнє у своєму відображенні на поверхні води, але насправді перебуває на відстані багатьох мільйонів кілометрів, так і людина, яка присвячує себе бгакті-йозі, стає нірґуна, вільною від впливу якостей матеріальної природи.

Авика̄ра значит «неизменный». «Бхагавад-гита» подтверждает, что все живые существа являются частицами Верховного Господа, иначе говоря, они созданы для того, чтобы вечно сотрудничать с Господом, используя свою энергию для служения Ему. Такова неизменная природа живого существа. Но, когда живое существо направляет свою энергию на получение чувственных наслаждений и действует соответствующим образом, оно меняет свое положение. Эта перемена положения называется викарой. Когда же человек, даже находясь в материальном теле, занимается преданным служением Господу под руководством духовного учителя, он исполняет свои вечные обязанности и, следовательно, возвращается в свое естественное состояние, вновь обретая неизменность. Как сказано в «Шримад-Бхагаватам», обрести освобождение — значит вернуться в свое изначальное состояние. Наше изначальное состояние — это служение Господу (бхакти-йогена, бхактйа̄). Когда человек избавляется от материальных привязанностей и погружается в преданное служение Господу, его положение становится неизменным. Слово акартр̣тва̄т значит «не делать ничего, что связано с удовлетворением чувств». Когда человек поступает по собственному усмотрению, ему кажется, что всем, что он делает, он обязан только самому себе, поэтому он вынужден пожинать плоды своих поступков, но когда он посвящает все свои действия Кришне, то избавляется от чувства собственности и ему перестает казаться, будто все, что он делает, принадлежит ему. Вернувшись в свое неизменное состояние и перестав приписывать себе все свои действия, человек немедленно достигает трансцендентного уровня, на котором гуны материальной природы перестают оказывать на него воздействие, подобно тому, как вода не оказывает влияния на отражающееся в ней солнце.

Авіка̄ра означає «незмінний». У «Бгаґавад-ґіті» теж зазначено, що кожна жива істота    —    це невід’ємна частка Верховного Господа, і тому її вічне становище полягає в тому, щоб співпрацювати з Верховним Господом, використовуючи свою енерґію задля Нього. Це її незмінне становище. Коли вона скеровує свою енерґію і діяльність на чуттєве задоволення, її становище стає змінним, що на санскриті називається віка̄ра. А коли, навіть перебуваючи в матеріальному тілі, вона під керівництвом духовного вчителя практикує віддане слуіжння, то вона досягає незмінног становища, тому що воно уособлює її природний обов’язок. Як сказано в «Шрімад-Бгаґаватам», звільнитися означає відновити своє відначальне становище. Відначальне становище живої істоти    —    це служіння Господу (бгакті-йоґена, бгактйа̄). Коли людина позбувається від матеріальних прив’язаностей і повністю присвячує себе відданому служінню, її становище стає незмінне. Акартр̣тва̄т означає «нічого не роблячи для задоволення чуттів». Коли людина робить щось на власний розсуд, вона відчуває себе володарем своїй дій і тому отримує їхні наслідки, але коли людина робить усе для Крішни, вона не відчуває себе володарем своїй дій. Ставши незмінним і відмовившись від почуття власності над своїми діями, можна відразу піднятися на трансцендентний рівень і стати вільним від впливу ґун матеріальної природи, як сонце вільне від впливу води, в якій віддзеркалюється.