ТЕКСТ 13
13
Текст
Текст
ка̄рйа̄ питари путракаих̣
ба̄д̣хам итй ануманйета
гауравен̣а гурор вачах̣
ка̄рйа̄ пітарі путракаіх̣
ба̄д̣гам ітй ануманйета
ґауравен̣а ґурор вачах̣
Пословный перевод
Послівний переклад
эта̄ватӣ — в такой мере; эва — точно; ш́уш́рӯша̄ — служением; ка̄рйа̄ — должны заниматься; питари — отцу; путракаих̣ — сыновья; ба̄д̣хам ити — соглашаясь: «Да, мой господин»; ануманйета — необходимо повиноваться; гауравен̣а — с должным почтением; гурох̣ — гуру; вачах̣ — приказам.
ета̄ваті — саме настільки; ева — точно; ш́уш́рӯша̄ — служіння; ка̄рйа̄ — слід виконувати; пітарі — батькові; путракаіх̣ — синами; ба̄д̣гам іті — приймаючи словами: «Так, повелителю»; ануманйета — повинен слухатися; ґауравен̣а — з належною шаною; ґурох̣ — ґуру; вачах̣ — накази.
Перевод
Переклад
Именно так сыновья должны служить своему отцу. Услышав приказ отца или духовного учителя, необходимо с подобающим почтением сказать в ответ: «Слушаюсь, мой господин».
Саме так син повинен служити батькові. Наказ батька чи духовного вчителя треба приймати з великою повагою, відразу ж погоджуючись із словами: «Так, повелителю».
Комментарий
Коментар
В данном стихе особого внимания заслуживают два слова: питари и гурох̣. Сын или ученик должен беспрекословно повиноваться приказам своего духовного учителя или отца. Любые их указания должны приниматься без возражений: «Слушаюсь». Ученик или сын не имеет права говорить: «Это неверно. Я не стану этого делать». Тот, кто осмеливается сказать такое, — падший человек. Отец и духовный учитель находятся на одном уровне, потому что духовный учитель — это второй отец. Представителей высших сословий называют двиджами, дваждырожденными. Любое рождение подразумевает наличие отца. Первый раз мы появляемся на свет с помощью своего настоящего отца, а второй раз рождаемся благодаря духовному учителю. Отец и духовный учитель могут быть одной и той же личностью или разными людьми. Но, как бы то ни было, любое распоряжение отца или указание духовного учителя должно выполняться беспрекословно и без промедлений. Их приказы нельзя оспаривать или подвергать сомнению. Так нужно служить отцу или духовному учителю. Вишванатха Чакраварти Тхакур говорит, что для ученика указания духовного учителя должны быть дороже жизни. В сознании ученика указания духовного учителя так же неразрывно связаны с его жизнью, как в сознании обыкновенного человека жизнь связана с телом. Тот, кто таким образом выполняет указания духовного учителя, непременно достигнет совершенства. Подтверждение тому мы находим в Упанишадах, где говорится, что смысл ведической мудрости открывается только тем, кто обладает нерушимой верой в Верховную Личность Бога и своего духовного учителя. Даже если человек не имеет никакого материального образования, но при этом непоколебимо верит в духовного учителя и Верховную Личность Бога, ему тотчас открывается смысл священных писаний.
ПОЯСНЕННЯ: Особливий наголос у цьому вірші стоїть на двох словах: пітарі та ґурох̣. Син чи учень повинен коритися вказівкам духовного вчителя і батька без найменших вагань. Всі накази батька і духовного вчителя треба приймати не сперечаючись: «Так, повелителю». Учень чи син ні за яких обставин не повинен казати: «Це не правильно. Я не можу цього зробити». Сказати це означає впасти. Батько й духовний вчитель перебувають на одному рівні, тому що духовний вчитель — це другий батько. Людей, які належать до вищих класів, називають двіджа, тобто «двічінароджені». А народження без батька не буває. Першим народженням людина завдячує рідному батькові, а другим — духовному вчителю. Іноді батько і духовний вчитель — це одна й та сама особа, а іноді різні. В будь-якому разі, і наказ батька, і наказ духовного вчителя треба виконувати без вагань, негайно висловлюючи свою згоду. З ними не треба сперечатися. Ось що таке справжнє служіння батькові і духовному вчителю. Вішванатга Чакраварті Тгакура сказав, що кнаказ духовного вчителя становить життя й душу учня. Як жива істота не може відділити життя від тіла, так і учень не може відділити наказ духовного вчителя від свого життя. Учень, який так дотримується вказівок духовного вчителя, неодмінно досягне досконалості. Це підтверджено в Упанішадах, де сказано: «Тільки тим, хто непохитно вірить і в Верховного Бога-Особу, і в духовного вчителя, відкривається само собою весь смисл ведичного знання». З матеріального погляду людина може бути неграмотна, але якщо вона вірить у духовного вчителя і в Верховного Бога-Особу, смисл писань відразу їй відкривається.