Skip to main content

ГЛАВА ДВАДЦАТЬ ВТОРАЯ

ГЛАВА ДВАДЦЯТЬ ДРУГА

Женитьба Кардамы Муни на Девахути

Одруження Кардами Муні й Девахуті

ТЕКСТ 1:
Шри Майтрея сказал: Воздав хвалу многочисленным качествам и деяниям императора, мудрец замолчал. Тогда император, несколько смущенный, начал свою речь.
1:
Шрі Майтрея сказав: Прославивши численні достоїнства й діяння імператора, мудрець замовк. Тоді зніяковілий імператор здійняв мову.
ТЕКСТ 2:
Ману ответил: Желая распространить ведическое знание, Господь Брахма, который является олицетворением Вед, создал из своего лица вас, брахманов — аскетичных, обладающих знанием, владеющих мистическими силами и равнодушных к чувственным удовольствиям.
2:
Ману відповів: Господь Брахма, уособлена Веда, поширюючись у ведичне знання, створив із свого обличчя вас, брахманів, наділених аскетичністю, знанням та містичною могутністю і відречених від чуттєвих насолод.
ТЕКСТ 3:
Чтобы защитить брахманов, тысяченогое и тысячерукое Верховное Существо сотворило из Своих рук нас, кшатриев. Поэтому брахманов называют сердцем Всевышнего, а кшатриев — Его руками.
3:
Нас, кшатріїв, тисячонога Верховна Істота створила зі Своїх тисячі рук для того, щоб ми захищали брахманів. Тому брахманів вважають за Господнє серце, а кшатріїв    —    за Його руки.
ТЕКСТ 4:
Так брахманы и кшатрии защищают друг друга и самих себя, а Господь, который является одновременно причиной и следствием, но при этом остается вечно неизменным, защищает их, побуждая заботиться друг о друге.
4:
Тому брахмани й кшатрії захищають одне одного і самих себе. Господь Сам, що є причиною й наслідком усього сущого і разом з тим завжди незмінний, захищає їх таким чином, через їхню взаємну турботу.
ТЕКСТ 5:
Когда я увидел тебя, все мои сомнения рассеялись, ибо ты, мой господин, милостиво объяснил мне, в чем заключается долг царя, намеренного защищать своих подданных.
5:
Просто побачившись із тобою, я позбувся від усіх сумнівів, тому що твоя божественна милість дуже ласкаво й дуже чітко пояснив обов’язки царя, який піклується про своїх підданих.
ТЕКСТ 6:
Возможность встретиться с тобой я считаю великой удачей, ибо тем, кто не усмирил ум и не обуздал чувства, не так просто увидеть тебя. Мне несказанно повезло — благословенная пыль с твоих стоп коснулась моей головы.
6:
Мені дуже пощастило, що я зміг побачити тебе, адже тебе нелегко побачити людям, які не приборкали розум і чуття. І ще більше мені пощастило в тому, що голова моя торкнулася благословенного пилу з твоїх стіп.
ТЕКСТ 7:
На свою удачу, я получил от тебя наставления, а вместе с ними — великую милость. Я благодарю Бога за то, что приклонил слух к твоим чистым речам.
7:
На моє велике щастя ти дав мені настанови, даруючи мені велику ласку. Я вдячний Богові за те, що Він дав мені можливість відкрити вуха твоїм чистим словам.
ТЕКСТ 8:
О великий мудрец, соблаговоли же милостиво выслушать просьбу твоего смиренного слуги, ибо привязанность к дочери лишила меня покоя.
8:
О великий мудрче, будь же ласкавий і вислухай благання цієї скромної особи, тому що через мою прив’язаність до дочки мій розум не знаходить спокою.
ТЕКСТ 9:
Моя дочь — сестра Приявраты и Уттанапады. Сейчас она ищет себе мужа, который подходил бы ей по возрасту, складу характера и, подобно ей, был наделен всеми добродетелями.
9:
Моя дочка    —    сестра Пріяврати й Уттанапади. Вона саме шукає чоловіка, який підходив би їх за віком, вдачею та своїми достоїнствами.
ТЕКСТ 10:
Услышав от мудреца Нарады о твоем благородстве, учености, красоте, молодости и прочих добродетелях, она уже не помышляла ни о ком другом.
10:
Коли вона почула від мудреця Наради про твою шляхетність, освіченість, вроду, молодість та інші достоїнства, вона зупинила свій вибір на тобі.
ТЕКСТ 11:
Поэтому, прошу тебя, о лучший среди брахманов, прими мою дочь, ибо я вручаю ее тебе с глубокой верой; к тому же она во всех отношениях достойна стать твоей женой и взять на себя заботы о твоем доме.
11:
Тож, будь ласка, прийми її, о найліпший з брахманів, тому що я щиро даю її тобі в дар і тому що вона з усіх поглядів гідна стати твоєю дружиною і піклуватися про твій дім.
ТЕКСТ 12:
Отказываться от того, что само идет в руки, не следует даже тому, кто полностью избавился от всех привязанностей, не говоря уже о тех, кто привязан к чувственным удовольствиям.
12:
Відмовлятися від того, що приходить само собою, не радять навіть тому, хто цілковито вільний від усіх прив’язаностей, що вже казати про того, хто прив’язаний до чуттєвих насолод.
ТЕКСТ 13:
Человек, который отвергает то, что само идет к нему в руки, а затем просит милостыню у скупца, теряет былую славу, и люди начинают презирать его, уязвляя своим пренебрежением его гордость.
13:
Той, хто відкидає дар, який сам іде йому в руки, і натомість запобігає ласки в скнари, втрачає своє добре ім’я і зазнає зневаги від людей, що топчуть його гордість.
ТЕКСТ 14:
Сваямбхува Ману продолжал: О мудрец, до меня дошел слух, что ты собираешься жениться. Так прими же руку моей дочери, которую я предлагаю тебе, поскольку знаю, что ты не давал обет безбрачия на всю жизнь.
14:
Сваямбгува Ману вів далі: О мудрче, я чув, що ти готувався одружитися. Тож, будь ласка, прийми її руку в дар від мене, адже ти не складав обітниці довічного целібату.
ТЕКСТ 15:
Великий мудрец ответил: Спору нет, я хочу жениться, а твоя дочь еще не была замужем и ни с кем не была помолвлена. Поэтому мы можем вступить в брак, освятив его ведическими обрядами.
15:
Великий мудрець відповів: Безперечно, я бажаю одружитися, і твоя дочка ще не була одружена й ні з ким не заручена. Отож, за ведичним звичаєм, ми цілком можемо побратися.
ТЕКСТ 16:
Пусть же исполнится желание твоей дочери вступить в брак, освященный авторитетом ведических писаний. Кто сможет отказаться от ее руки? Она так прекрасна, что своим сиянием затмевает великолепие надетых на нее украшений.
16:
Нехай виконається бажання твоєї дочки одружитися згідно з ведичними писаннями. Хто б відмовився від її руки? Вона така вродлива, що просто своїм сяйвом затьмарює красу своїх оздоб.
ТЕКСТ 17:
Говорят, что, когда великий гандхарв Вишвавасу увидел, как твоя дочь играла с мячом на крыше дворца, он оцепенел, потеряв голову от любви, и выпал из своего воздушного корабля. Она и впрямь была прекрасна: колокольчики у нее на ногах нежно звенели, а ее глаза все время находились в движении, следя за полетом мяча.
17:
Як я чув, славетний ґандгарва Вішвавасу від пристрасті втратив розум, побачивши твою дочку, коли вона гралася з м’ячем на даху твого палацу, і просто випав зі свого повітряного корабля. Вона й справді була прекрасна, і її красу ще більше підкреслювали очі, що постійно рухалися, та ніжні дзвіночки на її стопах.
ТЕКСТ 18:
Какой здравомыслящий человек откажется от нее — украшения прекрасной половины человечества, любимой дочери Сваямбхувы Ману и сестры Уттанапады? Те, кто никогда не поклонялся милостивым стопам богини процветания, не могут даже увидеть ее, однако она сама пришла ко мне и просит меня взять ее в жены.
18:
Яка розумна людина відмовиться від неї, окраси всіх жінок, улюбленої дочки Сваямбгуви Ману і сестри Уттанапади? Ті, хто не поклонявся милостивим стопам богині щастя, нездатні навіть побачити її, а тут вона сама прийшла, прагнучи вийти за мене заміж.
ТЕКСТ 19:
Поэтому я возьму эту целомудренную девушку в жены с условием, что, зачав с ней ребенка, я полностью посвящу себя преданному служению, последовав примеру самых совершенных представителей человеческого рода. О преданном служении, которое чуждо зависти и злобе, поведал мне Сам Господь Вишну.
19:
Отож я візьму цю доброчесну дівчину за дружину, за тої умови, що, після того як вона зачне від мого сімені дитину, я присвячу себе на життя у відданому служінні, яким живуть найдосконаліші люди. Засади такого життя, вільного від злоби, виклав Сам Господь Вішну.
ТЕКСТ 20:
Для меня высшим авторитетом является Верховная Личность Бога, Господь, из которого исходит это чудесное творение и который является причиной его сохранения и разрушения. Он — источник всех Праджапати, созданных для того, чтобы населить мир живыми существами.
20:
Для мене найвищий авторитет    —    це безмежний Верховний Бог-Особа, з кого постає це дивовижне творіння, завдяки якому воно існує і в кому воно згодом розчиняється. Він джерело всіх Праджапаті, покликаних населити світ живими істотами.
ТЕКСТ 21:
Шри Майтрея сказал: О великий воин Видура, промолвив это, мудрец Кардама умолк, поглощенный мыслями о Господе Вишну, из пупка которого растет цветок лотоса. И пока он сидел, погруженный в молчание, его озаренное улыбкой лицо пленило ум Девахути, которая принялась размышлять о великом мудреце.
21:
Шрі Майтрея сказав: О великий воїне, Відуро, промовивши це, мудрець Кардама замовк, думаючи про своє Божество, Господа Вішну, з чийого пупка виростає лотос. Він сидів і мовчав, а його усміхнене обличчя причарувало розум Девахуті, що поринула в думки про великого мудреця.
ТЕКСТ 22:
Заручившись согласием царицы и убедившись в неизменности желания Девахути, император с великой радостью вручил свою дочь мудрецу, столь же добродетельному, как и она сама.
22:
Впевнившись у бажанні цариці і дочки Девахуті, імператор з великою радістю віддав свою дочку мудрецю. Своїми численними достоїнствами вона була рівна мудрецю.
ТЕКСТ 23:
Императрица Шатарупа с любовью одарила молодых дорогими подарками, подобающими случаю. В приданое жених и невеста получили драгоценности, одежды и предметы домашнего обихода.
23:
Імператриця Шатарупа, як годилося, з любов’ю подарувала молодятам посаг, до якого входили численні цінні дарунки    —    коштовні прикраси, одяг та домашнє начиння.
ТЕКСТ 24:
Отдав Девахути в жены достойному человеку и таким образом сняв с себя ответственность за ее судьбу, Сваямбхува Ману, взволнованный предчувствием близкой разлуки, сердечно обнял свою горячо любимую дочь.
24:
Віддавши дочку за гідного чоловіка і таким чином виконавши свій обов’язок, Сваямбгува Ману, схвильований близькою розлукою, міцно обійняв свою любу доньку.
ТЕКСТ 25:
Мысль о разлуке с дочерью была для императора нестерпимой. Слезы ручьями лились у него из глаз, падая на голову Девахути. «Матушка! Дочь моя!» — причитал император.
25:
Імператор не міг знести розлуку з дочкою. Нездатний зупинити сльози, які котилися на голову дочки, він примовляв: «Матінко! Доню!»
ТЕКСТЫ 26-27:
Испросив у великого мудреца разрешение удалиться и получив его, монарх и его жена взошли на колесницу и вместе со всей императорской свитой отправились в обратный путь, в свою столицу. Возвращаясь домой, император видел уютные обители умиротворенных мудрецов, расположенные на живописных берегах реки Сарасвати, которая так дорога сердцу всех праведников.
26–27:
Попрохавши в великого мудреця дозволу залишити його, цар і його дружина сіли в колісницю й разом з усім почтом вирушили до своєї столиці. Дорогою імператор бачив чарівні, сповнені достатку самітницькі оселі вмиротворених мудреців на мальовничих берегах Сарасваті, яку так люблять святі особи.
ТЕКСТ 28:
Услышав о прибытии царя, его подданные несказанно обрадовались и вышли к воротам Брахмаварты, чтобы песнями, славословиями и игрой на музыкальных инструментах приветствовать возвращение своего повелителя.
28:
Дізнавшись про його повернення з Брахмаварти, піддані з великою радістю вийшли привітати свого повелителя піснями, величанням та грою на музичних інструментах.
ТЕКСТЫ 29-30:
Город Бархишмати, который славился своими богатствами, был назван так потому, что на то место, где он стоял, некогда упал волос Господа Вишну, воплотившегося в образе Вепря. Когда Господь отряхивался от воды, этот волос упал на землю и превратился в стебли вечнозеленой травы куш́а и ка̄ш́а [другая разновидность травы, из которой плетут циновки]; великие мудрецы использовали эти травы в обрядах поклонения Господу Вишну, после того как Он одержал победу над демонами, которые мешали им совершать жертвоприношения.
29–30:
Місто Бархішматі, сповнене всіх багатств, дістало свою назву від того, що на цьому місці впали волосини з тіла Господа Вішну, коли Він проявив образ Господа Вепра. Коли Він обтрушував Своє тіло, ці волосини, впавши, перетворилися на вічнозелену траву куша і каша [ще один різновид трави, з якої плетуть підстилки]. Після того, як Господь переміг демонів, що перешкоджали жертвопринесенням мудреців, мудреці використали цю траву в поклонінні Господу Вішну.
ТЕКСТ 31:
Расстелив на земле циновки из травы куш́а и ка̄ш́а, Ману начал поклоняться Господу, Личности Бога, по чьей милости он стал правителем всего земного шара.
31:
Підстеливши сидіння з куші й каші, Ману став поклонятися Господу, Богові-Особі, з чиєї милості він дістав владу над земною кулею.
ТЕКСТ 32:
Вступив в город Бархишмати, где он жил раньше, Ману вошел в свой дворец, сама атмосфера которого избавляла от тройственных страданий материальной жизни.
32:
Вступивши в місто Бархішматі, що вже давно служив йому за домівку, Ману увійшов до свого палацу, атмосфера якого звільняла від троїстих страждань.
ТЕКСТ 33:
Император Сваямбхува Ману вместе со своей женой и подданными наслаждался жизнью и удовлетворял свои желания, не отступая от принципов религии. Мирное течение его жизни не нарушалось ничем, что противоречило этим принципам. Небесные музыканты вместе со своими супругами воспевали безупречную репутацию императора, и каждый день в ранние утренние часы он слушал рассказы об играх Верховной Личности Бога, которых так жаждало его любящее сердце.
33:
Імператор Сваямбгува Ману насолоджувався життям разом з дружиною та підданими й виконував свої бажання, не порушуючи релігійних засад і тому не знаючи ніяких турбот. Чисту славу імператора оспівували небесні співаки зі своїми дружинами, а він сам щоранку з любов’ю слухав про діяння Верховного Бога-Особи.
ТЕКСТ 34:
Сваямбхува Ману принадлежал к числу благочестивых царей. Хотя он и был поглощен материальными удовольствиями, он не опустился на дно жизни, ибо наслаждался материальным счастьем в атмосфере, проникнутой сознанием Кришны.
34:
Сваямбгува Ману був царем-святим. Хоча він був занурений в матеріальні втіхи, вони не могли стягнути його до найнижчого щабля існування, тому що він завжди насолоджувався матеріальним щастям у повній свідомості Крішни.
ТЕКСТ 35:
Несмотря на то что его жизнь, которая длилась одну манвантару, постепенно подошла к концу, он прожил ее не напрасно, ибо неустанно воспевал и описывал деяния Господа, слушал и размышлял о них.
35:
Отож, хоча його довге життя, що триває одну епоху-манвантару, поступово підходило до кінця, воно не було змарнованим, тому що він завжди слухав про Господні розваги, обдумував їх, описував і оспівував.
ТЕКСТ 36:
Он прожил свою жизнь, длившуюся семьдесят один цикл из четырех юг [71 х 4,320,000 лет], беспрестанно думая о Ва̄судеве и посвящая Ему все свои действия. Так он возвысился над тремя целями жизни.
36:
Протягом свого життя, що тривало сімдесят одну епоху з чотирьох юґ [71 Х 4 320 000 років], він завжди думав про Ва̄судеву і завжди присвячув Йому свої дії. Так він піднявся над трьома цілями життя.
ТЕКСТ 37:
Поэтому, о Видура, как могут люди, которые полностью посвятили себя преданному служению и находятся под покровительством Господа Кришны, оказаться во власти страданий, причиняемых телом, умом, природой, другими людьми или другими живыми существами?
37:
О Відуро, як можуть страждання, пов’язані з тілом, розумом, природою та людьми чи іншими живими істотами, стурбувати тих, хто повністю присвятив себе відданому служінню і знайшов притулок в Господа Крішни?
ТЕКСТ 38:
Отвечая на вопросы мудрецов, он [Сваямбхува Ману] из сострадания ко всем живым существам рассказал о религиозных обязанностях, которые должны исполнять все люди, и об особых обязанностях, возложенных на представителей различных варн и ашрамов.
38 :
Відповідаючи на запитання мудреців, він [Сваямбгува Ману] зі співчуття до всіх живих істот, пояснив священні обов’язки всіх людей взагалі, а також усіх варн та ашрамів зокрема.
ТЕКСТ 39:
Я поведал тебе об удивительных качествах Сваямбхувы Ману, первого императора земли, ибо его деяния достойны того, чтобы быть воспетыми. А теперь выслушай, пожалуйста, мой рассказ о счастливой судьбе его дочери Девахути.
39:
Я розповів тобі про дивовижні якості Сваямбгуви Ману, першого царя всесвіту, чиї діяння гідні слави. Послухай же про щастя його дочки Девахуті.