ТЕКСТ 33
33
Текст
Текст
бубхудже ’нйа̄виродхатах̣
сан̇гӣйама̄на-сат-кӣртих̣
састрӣбхих̣ сура-га̄йакаих̣
пратй-ӯшешв анубаддхена
хр̣да̄ ш́р̣н̣ван харех̣ катха̄х̣
бубгудже ’нйа̄віродгатах̣
сан̇ґійама̄на-сат-кіртіх̣
састрібгіх̣ сура-ґа̄йакаіх̣
пратй-ӯшешв анубаддгена
хр̣да̄ ш́р̣н̣ван харех̣ катга̄х̣
Пословный перевод
Послівний переклад
са-бха̄рйах̣ — вместе со своей женой; са-праджах̣ — вместе со своими подданными; ка̄ма̄н — всем необходимым для жизни; бубхудже — он наслаждался; анйа — от других; авиродхатах̣ — не испытывая беспокойств; сан̇гӣйама̄на — возносимую хвалу; сат-кӣртих̣ — репутации благочестивого человека; са-стрӣбхих̣ — вместе со своими женами; сура-га̄йакаих̣ — небесными музыкантами; прати-ӯшешу — каждый день на рассвете; анубаддхена — привязанный; хр̣да̄ — сердцем; ш́р̣н̣ван — слушая; харех̣ — о Господе Хари; катха̄х̣ — повествования.
са-бга̄рйах̣ — разом з дружиною; са-праджах̣ — разом з підданими; ка̄ма̄н — насущні потреби життя; бубгудже — насолоджувався; анйа — від інших; авіродгатах̣ — без перешкод; сан̇ґійама̄на — уславлюване; сат-кіртіх̣ — добре ім’я, яке здобули йому праведні вчинки; са-стрібгіх̣ — зі своїми дружинами; сура-ґа̄йакаіх̣ — небесними співаками; праті-ӯшешу — щоранку; анубаддгена — не зв’язаний; хр̣да̄ — із серцем; ш́р̣н̣ван — слухаючи; харех̣ — щодо Господа Харі; катга̄х̣ — розповіді.
Перевод
Переклад
Император Сваямбхува Ману вместе со своей женой и подданными наслаждался жизнью и удовлетворял свои желания, не отступая от принципов религии. Мирное течение его жизни не нарушалось ничем, что противоречило этим принципам. Небесные музыканты вместе со своими супругами воспевали безупречную репутацию императора, и каждый день в ранние утренние часы он слушал рассказы об играх Верховной Личности Бога, которых так жаждало его любящее сердце.
Імператор Сваямбгува Ману насолоджувався життям разом з дружиною та підданими й виконував свої бажання, не порушуючи релігійних засад і тому не знаючи ніяких турбот. Чисту славу імператора оспівували небесні співаки зі своїми дружинами, а він сам щоранку з любов’ю слухав про діяння Верховного Бога-Особи.
Комментарий
Коментар
Истинное предназначение человека состоит в том, чтобы достичь совершенства в сознании Кришны. Он может жить с женой и детьми, но при этом должен строить свою жизнь в соответствии с принципами религии, экономического преуспевания, регулируемого удовлетворения чувств и в конечном счете освобождения из плена материальной жизни. Ведические принципы сформулированы таким образом, что, руководствуясь ими, обусловленные души, которые пришли в материальный мир, могут исполнить свои материальные желания и вместе с тем обрести освобождение и вернуться домой, к Богу.
ПОЯСНЕННЯ: Істинна мета людини — розвинути досконалу свідомість Крішни. Ніхто не забороняє жити з дружиною і дітьми, але своє життя треба будувати так, щоб не порушувати засад релігії, економічного розвитку, впорядкованого задоволення чуттів і, врешті-решт, звільнення з рабства матеріального буття. Ведичні приписи укладено таким чином, щоб зумовлені душі, які прийшли в матеріальний світ, знали, як задовольнити свої матеріальні бажання і, разом з тим, звільнитися й повернутися додому, до Бога.
Из данного стиха явствует, что император Сваямбхува Ману вел семейную жизнь в строгом соответствии с этими принципами. Здесь сказано, что ранним утром в царские покои приходили музыканты, которые под аккомпанемент музыкальных инструментов воспевали деяния Господа, и император вместе со своей семьей слушал повествования об играх Верховной Личности Бога. В некоторых царских домах и храмах Индии эта традиция жива и поныне. Профессиональные музыканты поют под аккомпанемент шахная, и домочадцы один за другим встают с постели в приятном расположении духа. А когда приходит время ложиться спать, музыканты в сопровождении шахная исполняют песни, рассказывающие об играх Господа, и члены царской семьи засыпают с мыслями о Его славных деяниях. В каждом доме помимо музыкальных программ каждый вечер также проходят чтения «Бхагаватам»; члены семьи, собираясь вместе, поют Харе Кришна, читают «Шримад-Бхагаватам» или «Бхагавад-гиту» и, прежде чем отойти ко сну, слушают музыку. Атмосфера, которую создает санкиртана, проникает в их сердца, и во сне они продолжают петь и прославлять Господа. Так постепенно они достигают совершенства в сознании Кришны. Это очень древняя традиция, и, как явствует из данного стиха, миллионы лет назад Сваямбхува Ману тоже проводил свои дни, наслаждаясь счастливой и спокойной семейной жизнью, протекавшей в атмосфере сознания Кришны.
З цих усіх описів можна зрозуміти, що Сваямбгува Ману насолоджувався сімейним життям, дотримуючись усіх ведичних засад. Тут сказано, що рано-вранці музики в царському палаці оспівували діяння Господа, приграючи собі на музичних інструментах, а імператор зі своєю сім’єю слухав про ігри Верховної Особи. В Індії й нині дотримуються цього звичаю в деяких царських родинах і в храмах. Професійні співаки починають співати в супроводі шаная, і під ці приємні звуки мешканці дому поступово прокидаються. Ввечері, коли господарі дому лягають спати, співаки також співають під супровід шанаїв про Господні розваги, і члени сім’ї поступово засинають, думаючи про Господню велич. Окрім співів, в таких домах також влаштовують вечірні лекції з «Бгаґаватам». Члени сім’ї збираються разом, співають Харе Крішна, слухають «Шрімад-Бгаґаватам» чи «Бгаґавад-ґіту» і насолоджуються музикою перед тим, як піти спати. Настрій, що його створює така санкіртана, наповнює їхні серця, і засинаючи, вони уві сні також оспівують і прославляють Господа. Так можна розвинути досконалу свідомість Крішни. Як видно з цього вірша «Шрімад-Бгаґаватам», це дуже давня практика, — ще мільйони років тому Сваямбгува Ману так само жив спокійним і щасливим сімейним життям в атмосфері свідомості Крішни.
Что касается храмов, то при каждом царском дворце или богатом доме обязательно есть красивый храм, и все домочадцы, проснувшись утром, идут туда, чтобы присутствовать на церемонии мангаларатрики. Мангаларатрика — это первая утренняя служба в храме. Во время церемонии аратрики жрец круговыми движениями предлагает Божеству огонь, раковину, цветы и веер. Господа пробуждают рано утром, и, после легкого завтрака, Он предстает перед преданными. По окончании этой церемонии преданные возвращаются в дом или же остаются в храме и продолжают прославлять Господа. Даже в наше время утренняя служба проводится во всех храмах и дворцах Индии. Двери обычных храмов открыты для всех, а дворцовые храмы предназначены только для членов царской семьи, хотя во многие из них пускают и простых людей. Храм царя Джайпура находится во дворце, но простые люди тоже могут прийти туда. Те, кто бывал в этом храме, знают, что в нем все время находится не менее пятисот преданных. Когда мангаларатрика заканчивается, преданные садятся вместе и под аккомпанемент музыкальных инструментов прославляют Господа, таким образом наслаждаясь жизнью. О храмовом поклонении в царских семьях упоминает также «Бхагавад-гита», в которой сказано, что те, кому не удалось достичь цели бхакти-йоги в течение одной жизни, в следующий раз рождаются либо в богатой, либо в царской семье или же в семье ученых брахманов и преданных. Те, кому посчастливилось появиться на свет в таких семьях, с самого рождения пользуются всеми преимуществами царящей в них атмосферы сознания Кришны. Ребенок, растущий в такой атмосфере, непременно разовьет в себе сознание Бога. В этой жизни ему представляется возможность достичь совершенства, которого он не сумел обрести в прошлой, и ничто не может помешать ему воспользоваться этой возможностью.
Що стосується храмів, то в кожному царському палаці чи домі заможної людини, неодмінно є гарний храм, і всі члени родини встають рано-вранці й приходять до храму, щоб побачити церемонію манґаларатріки. Церемонія манґаларатріки — це перший обряд поклоніння Божествам, який відбувається вдосвіта. Під час церемонії аратріки Божествам круговими рухами пропонують світильник, а також мушлю й квіти, і після того омахують Їх віялом. Господь встає рано-вранці і, після легкого сніданку, являє Себе очам відданих. Після того віддані або повертаються додому, або оспівують Господню славу в храмі. Цю ранкову церемонію донині проводять в індійських храмах і палацах. У храмах збираються прості люди, а палацові храми призначені передусім для царських родин, хоча до багатьох із них пускають також і звичайних людей. Храм царя Джайпура розташований на території палацу, але звичайних людей туди пускають також. Кожен, хто відвідає цей храм, може побачити, що в ньому завжди перебуває не менше п’ятисот відданих. Після церемонії манґаларатріки вони сідають і під супровід музичних інструментів оспівують діяння Господа, насолоджуючись так життям. Щодо храмового поклоніння в царських родинах є згадка і в «Бгаґавад-ґіті». Там сказано, що бгакті-йоґи, які не досягнули успіху за одне життя, наступного життя отримують нагоду народитися або в родині заможних людей, або в царській родині, або в родині вчених брахманів чи відданих. Той, кому випало народитися в одній з таких родин, само собою отримує можливість жити в атмосфері свідомості Крішни. Народжена в такій атмосфері свідомості Крішни дитина, неодмінно розвиває свідомість Крішни сама. В цьому житті вона отримує змогу напевно досягти тої досконалості, якої вона не досягла в попередньому житті.