Skip to main content

ТЕКСТ 31

31

Текст

Текст

маитрейа ува̄ча
эвам̇ хиран̣йа̄кшам асахйа-викрамам̇
са са̄дайитва̄ харир а̄ди-сӯкарах̣
джага̄ма локам̇ свам акхан̣д̣итотсавам̇
самӣд̣итах̣ пушкара-вишт̣ара̄дибхих̣
маітрейа ува̄ча
евам̇ хіран̣йа̄кшам асахйа-вікрамам̇
са са̄дайітва̄ харір а̄ді-сӯкарах̣
джаґа̄ма локам̇ свам акган̣д̣ітотсавам̇
самід̣ітах̣ пушкара-вішт̣ара̄дібгіх̣

Пословный перевод

Послівний переклад

маитрейах̣ ува̄ча — Шри Майтрея сказал; эвам — так; хиран̣йа̄кшам — Хираньякшу; асахйа-викрамам — необыкновенно могущественного; сах̣ — Господь; са̄дайитва̄ — убив; харих̣ — Верховная Личность Бога; а̄ди-сӯкарах̣ — прародитель племени вепрей; джага̄ма — возвратился; локам — в Свою обитель; свам — собственную; акхан̣д̣ита — непрерывный; утсавам — праздник; самӣд̣итах̣ — славили; пушкара-вишт̣ара — лотосное сиденье (Господь Брахма, который восседает на лотосе); а̄дибхих̣ — и другие.

маітрейах̣ ува̄ча  —  Шрі Майтрея сказав; евам  —  так; хіран̣йа̄кшам  —  Хіран’якшу; асахйа-вікрамам  —  надзвичайно могутнього; сах̣  —  Господь; са̄дайітва̄  —  вбивши; харіх̣  —  Верховний Бог-Особа; а̄ді-сӯкарах̣  —  пращур роду вепрів; джаґа̄ма  —  повернувся; локам  —  до Своєї обителі; свам  —  власної; акган̣д̣іта  —  безперервне; утсавам  —  свято; самід̣ітах̣  —  уславлений; пушкара-вішт̣ара  —  лотосове сидіння (Господом Брахмою, що сидить на лотосі); а̄дібгіх̣  —  та іншими.

Перевод

Переклад

Шри Майтрея продолжал: Убив демона Хираньякшу, обладавшего небывалым могуществом, Верховный Господь Хари, прародитель племени вепрей, возвратился в Свою обитель, где жизнь — непрерывный праздник. Все полубоги во главе с Брахмой восславили Господа в своих молитвах.

Шрі Майтрея вів далі: Вбивши могутнього і грізного демона Хіран’якшу, Верховний Господь Харі, пращур роду вепрів, повернувся до Своєї обителі, де панує безперервне свято. Всі півбоги на чолі з Брахмою стали підносити Господу хвалу.

Комментарий

Коментар

В этом стихе Господа называют прародителем племени вепрей. Как утверждает «Веданта-сутра» (1.1.2), Абсолютная Истина является источником и первопричиной всего сущего. Отсюда следует, что все 8,400,000 форм жизни берут начало от Господа, который для всех них является а̄ди — началом. В «Бхагавад- гите» Арджуна называет Господа а̄дйам, изначальным, а в «Брахма- самхите» Господа называют а̄ди-пурушам, изначальной личностью. Более того, в «Бхагавад-гите» (10.8) Сам Господь провозглашает: маттах̣ сарвам̇ правартате — «Все исходит от Меня».

ПОЯСНЕННЯ: Цей вірш називає Господа предком роду вепрів. Як сказано у «Веданта-сутрі» (1.1.2), Абсолютна Істина    —    це джерело всього сущого. З цього випливає, що всі 8 400 000 форм життя беруть початок від Господа. Господь завжди і для всіх є а̄ді, першоджерело. У «Бгаґавад-ґіті» Арджуна звертається до Господа як до а̄дйам, первинної істоти. У «Брахма-самхіті» Господа названо а̄ді-пурушам, первинною особою. Врешті-решт, Господь Сам у «Бгаґавад-ґіті» (10.8) проголошує: маттах̣ сарвам̇ правартате    —    «Все походить від Мене».

В данном случае Господь принял образ вепря, чтобы убить демона Хираньякшу и поднять Землю из глубин океана Гарбха. Так Он стал ади-сукарой, изначальным вепрем. В материальном мире вепря или свинью считают самыми презренными животными, но к ади-сукаре, Верховной Личности Бога, никто не относился как к обыкновенному вепрю. Даже Господь Брахма и другие полубоги прославили Господа Вепря в своих молитвах.

В даному випадку прибрав подобу вепра для того, щоб убити демона Хіран’якшу і підняти Землю з океану Ґарбга. Таким чином Він став а̄ді-сӯкарою, або первинним вепром. У матеріальному світі вепра чи свиню вважають за найгидкішу тварину, але до а̄ді-сӯкари, до Верховного Бога-Особи, ніхто не ставився як до звичайного вепра. Навіть Господь Брахма та інші півбоги прославляли Господнє втілення в образі вепра.

Данный стих подтверждает слова «Бхагавад-гиты», в которой говорится, что Господь нисходит из Своей трансцендентной обители в материальный мир, чтобы уничтожить грешников и спасти преданных. Убив демона Хираньякшу, Он выполнил Свое обещание уничтожать демонов и оказывать покровительство полубогам во главе с Господом Брахмой. В этом стихе также упомянута обитель Господа, в которую Он вернулся, следовательно, у Господа есть Своя трансцендентная планета. Являясь источником всех энергий, Он пронизывает Собой все сущее и в то же время никогда не покидает Голоки Вриндаваны, подобно солнцу, которое, находясь в определенной точке вселенной, всю ее пронизывает своим светом.

Цей вірш підтверджує слова «Бгаґавад-ґіти» про те, що Господь власною особою приходить зі Своєї трансцендентної обителі, щоб убити лиходіїв і врятувати відданих. Вбивши демона Хіран’якшу, Він виконав Свою обіцянку вбивати демонів і завжди захищати півбогів на чолі з Брахмою. Слова про те, що Господь повернувся до Своєї обителі вказують на те, що Він має особисту трансцендентну оселю. Господь сповнений усіх енерґій, і тому Він присутній усюди, незважаючи на те, що завжди перебуває на Ґолоці Вріндавані, так само як Сонце, що, хоча й залишається завжди в одному певному місці всесвіту, своїм промінням присутнє скрізь. 

Хотя у Господа есть Своя обитель, в которой Он живет, Он является вездесущим. Имперсоналисты признают существование только всепроникающего аспекта Господа, но не могут понять того, что Сам Господь вечно находится в Своей трансцендентной обители, где Он всегда поглощен Своими трансцендентными играми. В этом стихе особо выделено слово акхан̣д̣итотсавам. Утсава значит «удовольствие». Этим словом называют любое празднество, устраиваемое для того, чтобы повеселиться и выразить свое счастье. Утсава — атмосфера полного, всепоглощающего счастья — вечно царит на Вайкунтхалоках, в обители Господа, которой поклоняются даже Брахма и другие полубоги, не говоря уже о менее значительных существах, таких, как люди.

Господь має Свою обитель, але водночас Він всюдисущий. Імперсоналісти визнають тільки одни аспект Господніх якостей, Його всюдисущість, але не розуміють, що разом з тим Він перебуває в Своїй трансцендентній обителі, де Він завжди занурений у цілковито трансцендентні розваги. У цьому вірші вжито слова акган̣д̣ітотсавам. Утсава означає «насолода». Будь-яке свято, яким люди виражають свою радість, називають утсава. Утсава, або свято повного щастя, ніколи не припиняється на Вайкунтгалоці, обителі Господа, що Йому поклоняються навіть такі півбоги, як Брахма, не кажучи вже за інших, менш важливих істот, як оце люди.

Господь нисходит в этот мир из Своей обители, поэтому Его называют аватарой, что значит «тот, кто нисходит». Иногда считают, что слово аватара относится к материальным воплощениям из плоти и крови, но на самом деле слово аватара указывает на того, кто нисходит из высшей обители. Обитель Господа находится неизмеримо выше материального неба, поэтому, когда Господь нисходит в материальный мир, Его называют аватарой.

Господь сходить до цього світу зі Своєї обителі, і тому Його називають аватарою    —    «Тим, хто сходить». Іноді аватарою називають втілення, яке приймає матеріальне тіло з плоті й костей, але насправді слово аватара вказує на того, хто сходить з вищих сфер. Обитель Господа стоїть набагато вище від матеріального неба, і Він сходить у цей світ із цього вищого царства; тому Його називають аватара.