Skip to main content

ТЕКСТ 47

47

Текст

Текст

та тв видма бхагаван парам тма-таттва
саттвена сампрати рати рачайантам эшм
йат те ’нутпа-видитаир дха-бхакти-йогаир
удгрантхайо хди видур мунайо вирг
там̇ тва̄м̇ віда̄ма бгаґаван парам а̄тма-таттвам̇
саттвена сампраті ратім̇ рачайантам еша̄м
йат те ’нута̄па-відітаір др̣д̣га-бгакті-йоґаір
удґрантгайо хр̣ді відур мунайо віра̄ґа̄х̣

Пословный перевод

Послівний переклад

там — Ему; твм — Ты; видма — нам известно; бхагаван — о Верховная Личность Бога; парам — Всевышний; тма-таттвам — Абсолютная Истина; саттвена — Твоей формой в гуне чистой благости; сампрати — сейчас; ратим — любовь к Богу; рачайантам — создавая; эшм — из всех их; йат — которые; те — Твою; анутпа — милость; видитаи — постигли; дха — неуклонное; бхакти-йогаи — через преданное служение; удгрантхайа — лишенные привязанностей, освободившиеся от материального рабства; хди — в сердце; виду — постигли; мунайа — великие мудрецы; вирг — равнодушные к материальной жизни.

там  —  Його; тва̄м  —  Тебе; віда̄ма  —  знаємо; бгаґаван  —  Верховний Боже-Особо; парам  —  Всевишній; а̄тма-таттвам  —  Абсолютна Істина; саттвена  —  Твоєю формою чистого добра; сампраті  —  зараз; ратім  —  любов до Бога; рачайантам  —  створюючи; еша̄м  —  цих усіх; йат  —  що; те  —  Твоя; анута̄па  —  милість; відітаіх̣  —  що зрозуміли; др̣д̣га  —  непохитним; бгакті-йоґаіх̣  —  відданим служінням; удґрантгайах̣  —  без прив’язаності, звільнившись від матеріального рабства; хр̣ді  —  в серці; відух̣  —  пізнали; мунайах̣  —  великі мудреці; віра̄ґа̄х̣  —  байдужі до матеріального життя.

Перевод

Переклад

Нам известно, что Ты — Высшая Абсолютная Истина, Личность Бога, которая являет Свою трансцендентную форму в гуне неоскверненной, чистой благости. Постичь эту трансцендентную и вечную личностную форму можно, лишь снискав Твою милость, которую Ты даруешь тому, кто неуклонно следует по пути преданного служения, — великим мудрецам, чье сердце очищено преданностью Господу.

Ми знаємо, що Ти Верховна Абсолютна Істина, Бог-Особа, що проявляє Свій трансцендентний образ у чистому неоскверненому добрі. Цей вічний, трансцендентний образ Твоєї особистості можна пізнати тільки з Твоєї ласки і тільки непохитним відданим служінням. Це під силу великим мудрецям, чиї серця очищені відданістю.

Комментарий

Коментар

Абсолютную Истину познают в трех аспектах — как безличный Брахман, локализованную Параматму и Бхагавана, Верховную Личность Бога. Здесь Кумары признают, что Верховная Личность Бога является высшей ступенью в процессе постижения Абсолютной Истины. Даже выслушав наставления своего великого отца, Брахмы, четверо Кумаров не смогли постичь Абсолютную Истину. Они постигли Верховную Абсолютную Истину лишь тогда, когда воочию увидели Личность Бога. Иными словами, тот, кому удалось увидеть или познать Верховную Личность Бога, постигает и два других аспекта Абсолютной Истины — безличный Брахман и локализованную Параматму. Поэтому Кумары говорят: «Ты — высшая Абсолютная Истина». Имперсоналист может возразить на это, что, поскольку Верховный Господь был великолепно украшен, Он не мог быть Абсолютной Истиной. Однако данный стих утверждает, что все многообразие, существующее на абсолютном уровне, состоит из шуддха-саттвы, чистой благости. В материальном мире благость, страсть и невежество не существуют в чистом виде. Даже качество благости в материальном мире всегда осквернено примесью страсти и невежества. Но в трансцендентном царстве существует только чистая благость без малейшей примеси страсти или невежества, поэтому форма Верховной Личности Бога, равно как и все многообразие Его игр и атрибутов, суть чистая саттва-гуна. Господь непрерывно являет это многообразие в гуне чистой благости, чтобы доставить удовольствие Своим чистым преданным. Преданный не хочет видеть в Верховной Личности Абсолютной Истины пустоту или нечто безличное. В каком-то смысле абсолютное трансцендентное многообразие предназначено исключительно для преданных, поскольку трансцендентную природу духовного многообразия можно постичь только по милости Верховного Господа. Ни философские размышления, ни восходящий процесс познания не являются адекватными средствами постижения Абсолютной Истины. Говорится, что познать Верховную Личность Бога может только тот, кто получил хотя бы каплю Его милости, а человек, лишенный милости Господа, может размышлять тысячи лет и не постичь природы Абсолютной Истины. Милость Господа приходит к преданному тогда, когда он полностью очищается от материальной скверны. Поэтому здесь говорится, что, когда в сердце преданного не остается ни следа материальной скверны и когда он полностью освобождается от всех материальных привязанностей, только тогда он обретает милость Господа.

ПОЯСНЕННЯ: Абсолютну Істину пізнають у трьох аспектах: як безособистісний Брахман, як локалізовану Параматму і Бгаґавана, Верховного Бога-Особу. У цьому вірші Кумари визнають, що пізнання Верховного Бога-Особи становить вершину пізнання Абсолютної Істини. Хоча четверо Кумар отримали настанови від свого великого мудрого батька, Брахми, вони не змогли по-справжньому усвідомити Абсолютну Істину. Усвідомити Верховну Абсолютну Істину вони змогли тільки тоді, коли особисто, на власні очі побачили Бога-Особу. Іншими словами, коли хтось бачить чи розуміє Верховного Бога-Особу, знання двох інших аспектів Абсолютної Істини    —    безособистісного Брахмана і локалізованої Параматми    —    відкривається йому саме. Тому Кумари проголошують: «Ти Верховна Абсолютна Істина». Імперсоналісти можуть заперечувати, що Верховний Бог-Особа не може бути Абсолютною Істиною, бо Його тіло вбране в прекрасні оздоби. Але у цьому вірші зазначено, що все розмаїття на абсолютному рівні має природу шуддга-саттви, чистого добра. У матеріальному світі всі якості    —    і добро, і страсть і невігластво    —    осквернені. Навіть якість добра в матеріальному світі має в собі домішки страсті й невігластва. Але в трансцендентному світі існує тільки чисте добро, без найменших слідів страсті й невігластва. Отож і тіло Верховного Бога-Особи, і всі Його різноманітні розваги та атрибути являють собою чисту саттва-ґуну. Це розмаїття чистого добра проявлене вічно, тому що таким чином Господь хоче задовольнити відданого. Відданий не бажає бачити Верховну Особу Абсолютної Істини як порожнечу чи безособистісність. В певному розумінні абсолютне трансцендентне розмаїття призначене тільки для відданих і ні для кого іншого, тому що пізнати аспект трансцендентного розмаїття можна тільки з ласки Верховного Господа, їх не збагнути умоглядними розумуванями і висхідними методами пізнання. У писаннях сказано, що пізнати Верховного Бога-Особу може тільки той, хто здобув бодай крихту Його ласки. Без Його милості можна філософствувати протягом тисяч років, але так і не збагнути, що таке, насправді, Абсолютна Істина. Відданий здобуває цю милість тоді, коли повністю звільнився від матеріального забруднення. Тому тут сказано, що тільки відданий, який викорінив зі свого серця всі матеріальні прив’язаності і очистив його від усієї скверни, може отримати цю ласку Господа.