ТЕКСТ 46
46
Текст
Текст
йо ’нтархито хр̣ди гато ’пи дура̄тмана̄м̇ твам̇
со ’дйаива но найана-мӯлам ананта ра̄ддхах̣
йархй эва карн̣а-виварен̣а гуха̄м̇ гато нах̣
питра̄нуварн̣ита-раха̄ бхавад-удбхавена
йо ’нтархіто хр̣ді ґато ’пі дура̄тмана̄м̇ твам̇
со ’дйаіва но найана-мӯлам ананта ра̄ддгах̣
йархй ева карн̣а-віварен̣а ґуха̄м̇ ґато нах̣
пітра̄нуварн̣іта-раха̄ бгавад-удбгавена
Пословный перевод
Послівний переклад
кума̄ра̄х̣ ӯчух̣ — Кумары сказали; йах̣ — Он, который; антархитах̣ — непроявленный; хр̣ди — в сердце; гатах̣ — пребывает; апи — хоть и; дура̄тмана̄м — негодяям; твам — Ты; сах̣ — Он; адйа — сегодня; эва — безусловно; нах̣ — нас; найана-мӯлам — воочию; ананта — о беспредельный; ра̄ддхах̣ — достигнут; йархи — когда; эва — несомненно; карн̣а-виварен̣а — через уши; гуха̄м — разум; гатах̣ — получили; нах̣ — наш; питра̄ — нашим отцом; ануварн̣ита — описанное; раха̄х̣ — таинство; бхават-удбхавена — Твоим появлением.
кума̄ра̄х̣ ӯчух̣ — Кумари сказали; йах̣ — той, хто; антархітах̣ — непроявлений; хр̣ді — в серці; ґатах̣ — розташований; апі — хоча; дура̄тмана̄м — негідникам; твам — Ти; сах̣ — він; адйа — сьогодні; ева — певно; нах̣ — нас; найана-мӯлам — віч-на-віч; ананта — о безмежний; ра̄ддгах̣ — досягнули; йархі — коли; ева — певно; карн̣а-віварен̣а — вухами; ґуха̄м — інтелект; ґатах̣ — здобули; нах̣ — нас; пітра̄ — батьком; ануварн̣іта — описані; раха̄х̣ — таємниці; бгават-удбгавена — Твоєю появою.
Перевод
Переклад
Кумары сказали: О возлюбленный Господь, негодяи и глупцы не могут увидеть Тебя, несмотря на то что Ты пребываешь в сердце каждого живого существа. Мы же видим Тебя воочию, хоть Ты и являешься беспредельным. Явившись перед нами, Ты милостиво дал нам возможность убедиться в истинности всего, что мы слышали о Тебе от нашего отца Брахмы.
Кумари сказали: Любий Господи, Ти перебуваєш у серці кожного, але Ти не являєш Себе негідникам. Ми ж бачимо Тебе віч-на-віч, дарма що Ти безмежний. Ласкаво з’явившись перед нами, Ти підтвердив усе, що ми чули про Тебе від нашого батька, Брахми.
Комментарий
Коментар
В данном стихе говорится о так называемых йогах, которые, занимаясь медитацией, сосредоточивают ум на чем- то безличном или на пустоте. Этот стих «Шримад-Бхагаватам» описывает людей, которые слывут совершенными йогами и занимаются медитацией, но не могут найти Верховного Господа, пребывающего в их сердцах. Кумары называют их здесь дуратмами, людьми с лживым сердцем, или людьми недалекими, в противоположность махатме — человеку с благородным сердцем. Эти так называемые йоги, хотя и занимаются медитацией, не относятся к числу людей с благородным сердцем и потому не могут увидеть четырехрукого Нараяну, несмотря на то что Он находится у них в сердце. Осознание безличного Брахмана является первой ступенью постижения Абсолютной Истины, однако мы не должны довольствоваться созерцанием безличного сияния Верховного Господа. В «Ишопанишад» преданный просит Господа убрать покров ослепительного сияния Брахмана, чтобы он мог увидеть Его личностную форму и тем самым обрести полное удовлетворение. Таким образом, даже если вначале преданный не видит Господа, который скрыт ослепительным сиянием Своего тела, Господь обязательно откроет Себя тому, кто искренне хочет увидеть Его. В «Бхагавад-гите» говорится, что Господа невозможно увидеть нашими несовершенными глазами, услышать нашими несовершенными ушами, как невозможно ощутить Его присутствие нашими несовершенными чувствами; но тому, кто служит Господу с верой и преданностью, Он Сам открывает Себя.
ПОЯСНЕННЯ: Так звані йоґи, які зосереджують розум в медитації на щось безособистісне чи на порожнечу вичерпно охарактеризовані в цьому вірші. Цей вірш «Шрімад-Бгаґаватам» згадує таких людей, які видають себе за великих майстрів йоґи та медитації, але які не знаходять Верховного Бога-Особу, що перебуває в їхніх серцях. Таких осіб тут названо дуратмами, тобто криводушними людьми, вбогими на розум, що являють собою повну протилежність до махатм, або людей великодушних з шляхетним серцем. Так звані йоґи, які намагаються медитувати, але не мають шляхетного серця, не можуть знайти чотирируку форму Нараяни, хоча Він перебуває в їхніх серцях. Усвідомлення Верховної Абсолютної Істини починається з усвідомлення безособистісного Брахмана, однак не слід вдовольнятися на цьому, пізнавши тілкьи безособистісне сяйво Верховного Господа. В «Ішопанішаді» наведено молитву, в якій відданий благає Господа прибрати з-перед його очей сліпуче сяйво Брахмана, щоб він побачив істинний, особистісний образ Господа і знайшов повне вдоволення. Так само, хоча Господь, прихований сліпучим сяйвом Свого тіла, не являє Себе на початку духовного розвитку, якщо відданий щиро прагне побачити Господа, Він, являє Себе. У «Бгаґавад-ґіті» сказано, що Господа неможливо побачити нашими недосконалими очима, почути нашими недосконалими вухами і відчути нашими недосконалими чуттями, але якщо людина з вірою та відданістю присвячує себе на служіння Богу, Він Сам являє Себе їй.
Здесь сказано, что четыре мудреца, Санат-кумар, Санатана, Санандана и Санака, были искренними преданными Господа. Хотя отец мудрецов Брахма и рассказал им о личностном аспекте Господа, их пониманию был доступен только Его безличный аспект, Брахман. Но, поскольку они были искренними в своих поисках Господа, в конечном счете они получили возможность лицезреть Его личностную форму, которая полностью соответствовала рассказам их отца. Только тогда они испытали полное удовлетворение. Здесь Кумары выражают Господу свою благодарность: по милости Господа им посчастливилось увидеть Его личностную форму, несмотря на то, что вначале они были недалекими имперсоналистами. Другим важным аспектом данного стиха является упоминание о том, что некогда мудрецы внимали речам своего отца, Брахмы, которого произвел на свет Сам Господь. Иначе говоря, здесь речь идет о цепи ученической преемственности, по которой передавалось ведическое знание — от Господа к Брахме, от Брахмы к Нараде, от Нарады к Вьясе и т.д. Будучи сыновьями Брахмы, Кумары имели возможность получить ведическое знание по цепи ученической преемственности, которая ведет начало от Брахмы, поэтому в конечном счете они смогли воочию увидеть личностную форму Господа, хотя начинали как имперсоналисты.
Ці вірші показують, що Санат-кумара, Санатана, Санандана і Санака були по-справжньому щирі віддані. Хоча вони чули від батька, Брахми, про особистісний аспект Господа, їм відкрилося усвідомлення тільки безособистісного аспекту, Брахмана. Однак, щиро шукаючи Господа, вони врешті-решт безпосередньо побачили Його особистісний образ, який повністю відповідав описам їхнього батька. Побачивши Господа, вони відчули повне вдоволення. У цьому вірші вони висловлюють свою вдячність, тому що, хоча вони спочатку були нетямущими імперсоналістами, з ласки Господа їм пощастило побачити Його особистісну форму. Ще один важливий момент, який варто відзначити в цьому вірші, це згадка про те, що мудреці слухали свого батька, Брахму, народженого безпосередньо від Самого Господа. Іншими словами, цей вірш засвідчує дієвість учнівської спадкоємності, якою знання передається від Господа до Брахми, від Брахми до Наради, від Наради до В’яси і так далі. Кумари були синами Брахми й тому мали можливість отримати ведичне знання з учнівської спадкоємності Брахми. Завдяки цьому вони, хоча починали як імперсоналісти, врешті-решт на власні очі побачили особисту форму Господа.