ТЕКСТ 40
40
Текст
Текст
вира̄джате бхӯдхара бхӯх̣ са-бхӯдхара̄
йатха̄ вана̄н них̣сарато дата̄ дхр̣та̄
матан̇-гаджендрасйа са-патра-падминӣ
віра̄джате бгӯдгара бгӯх̣ са-бгӯдгара̄
йатга̄ вана̄н ніх̣сарато дата̄ дгр̣та̄
матан̇-ґаджендрасйа са-патра-падміні
Пословный перевод
Послівний переклад
дам̇шт̣ра-агра — острия клыков; кот̣йа̄ — концами; бхагаван — о Личность Бога; твайа̄ — Тобой; дхр̣та̄ — поддерживаемая; вира̄джате — прекрасная; бхӯ-дхара — о поднявший Землю; бхӯх̣ — Земля; са-бхӯдхара̄ — с горными хребтами; йатха̄ — подобно; вана̄т — из воды; них̣саратах̣ — выходящего; дата̄ — бивнем; дхр̣та̄ — сорванный; матам-гаджендрасйа — разъяренного слона; са-патра — с листьями; падминӣ — цветок лотоса.
дам̇шт̣ра-аґра — кінчики іклів; кот̣йа̄ — краями; бгаґаван — Боже-Особо; твайа̄ — Тобою; дгр̣та̄ — підтримувана; віра̄джате — прекрасно спочиває; бгӯ-дгара — о Ти, що підняв Землю; бгӯх̣ — Земля; са-бгӯдгара̄ — з горами; йатга̄ — як; вана̄т — з води; ніх̣саратах̣ — виходячи; дата̄ — іклом; дгр̣та̄ — підхоплена; матам-ґаджендрасйа — шаленого слона; са-патра — з листям; падміні — лотосова квітка.
Перевод
Переклад
О Ты, поднявший Землю, Земля с ее многочисленными горами покоится на Твоих клыках, прекрасная, как цветок лотоса в обрамлении листьев, сорванный разъяренным слоном, который выходит из воды.
О Ти, що підняв Землю з усіма її горами! Спочиваючи на Твоїх іклах, Земля зачаровує погляд, наче обрамлена листям лотосова квітка в хоботі шаленого слона.
Комментарий
Коментар
Мудрецы восхищаются здесь счастьем, выпавшим на долю Земли, которую держит Сам Господь. Они воздают должное красоте Земли, сравнивая ее с красотой лотоса, который держит в хоботе купающийся слон. Земля с ее горными хребтами, покоившаяся на клыках Господа Вепря, была так же прекрасна, как лотос в обрамлении листьев.
ПОЯСНЕННЯ: Цей вірш прославляє Землю, якій настільки пощастило, що її особисто підняв Сам Господь. Мудреці захоплюються красою Землі, порівнюючи її до лотосової квітки в хоботі слона. Як обрамлений листям лотос вбирає око своєю красою, так і Земля з її прекрасними горами зачаровувала погляд, спочиваючи на іклах Господа Вепра.