ТЕКСТ 11
11
Текст
Текст
ва̄йур агнир джалам̇ махӣ
сӯрйаш́ чандрас тапаш́ чаива
стха̄на̄нй агре кр̣та̄ни те
ва̄йур аґнір джалам̇ махі
сӯрйаш́ чандрас тапаш́ чаіва
стга̄на̄нй аґре кр̣та̄ні те
Пословный перевод
Послівний переклад
хр̣т — сердце; индрийа̄н̣и — чувства; асух̣ — жизненный воздух; вйома — небо; ва̄йух̣ — воздух; агних̣ — огонь; джалам — вода; махӣ — земля; сӯрйах̣ — солнце; чандрах̣ — луна; тапах̣ — аскезы; ча — также; эва — безусловно; стха̄на̄ни — все эти места; агре — до этого; кр̣та̄ни — уже определил; те — тебе.
хр̣т — серце; індрійа̄н̣і — чуття; асух̣ — життєве повітря; вйома — небо; ва̄йух̣ — повітря; аґніх̣ — вогонь; джалам — вода; махі — земля; сӯрйах̣ — сонце; чандрах̣ — місяць; тапах̣ — аскеза; ча — також; ева — певно; стга̄на̄ні — ці всі місця; аґре — щойно; кр̣та̄ні — зроблені; те — для тебе.
Перевод
Переклад
Сын мой, я уже определил места твоего будущего пребывания, ими станут сердце, чувства, жизненный воздух, небо, воздух, огонь, вода, земля, солнце, луна и аскезы.
Любий синку, для твого перебування я вже вибрав такі місця: серце, чуття, життєве повітря, небо, повітря, вогонь, вода, земля, сонце, місяць і аскеза.
Комментарий
Коментар
Сотворение Рудры, который появился на свет из межбровья Брахмы как олицетворение его гнева, порожденного гуной страсти с примесью невежества, исполнено глубокого смысла. Описание принципа Рудры приводится в «Бхагавад-гите» (3.37). Кродха, гнев, возникает из камы, вожделения, которое является порождением гуны страсти. Когда вожделение и желания не находят удовлетворения, рождается кродха — заклятый враг обусловленной души. Это самое греховное и губительное порождение страсти проявляется в форме аханкары, ложного эгоистического представления о себе как о центре вселенной. «Бхагавад-гита» называет эгоцентризм обусловленной души, находящейся под властью материальной природы, глупым и нелепым. Эгоцентризм — это проявление принципа Рудры в сердце живого существа, где зарождается кродха, гнев. Возникая в сердце, гнев проявляется через другие органы чувств: глаза, руки и ноги. У разъяренного человека наливаются кровью глаза, иногда он сжимает кулаки или топает ногами. Подобные проявления принципа Рудры свидетельствуют о присутствии Рудры в этих частях человеческого тела. Когда человек приходит в ярость, у него учащается дыхание — так проявляет себя Рудра, находящийся в жизненном воздухе, или дыхании человека. Принцип Рудры проявляется и тогда, когда небо затягивают свинцовые тучи, гремит гром и дует ураганный ветер. Когда на море поднимается шторм, в разбушевавшейся водной стихии также проглядывают грозные черты Рудры, наводящего ужас на простых смертных. Присутствие Рудры можно ощутить в бушующем огне и в потоках воды, которые заливают землю во время наводнений.
ПОЯСНЕННЯ: Створення Рудри має глибокий смисл. Рудра з’явився на світ з-поміж брів Брахми, як втілення Брахминого гніву, породженого з ґуни пристрасті з домішкою невігластва. Принцип Рудри описано в «Бгаґавад-ґіті» (3.37). Кродгу (гнів) породжує кама (хіть), яку породжує ґуна пристрасті. Коли хіть і бажання не знаходять вдоволення, з’являється кродга, жахливий ворог зумовленої душі. Уособленням цієї найгріховнішої і найнебезпечнішої пристрасті є аханкара, ілюзія егоїзму, внаслідок якої жива істота вважає себе центром усесвіту. Такий егоцентризм зумовленої душі, цілковито підпорядкованої матеріальній природі, «Бгаґавад-ґіта» називає безглуздям. Цей егоцентризм — це прояв собою принципу Рудри в серці, де народжується кродга (гнів). Виникнувши в серці, гнів проявляється далі через органи чуття: очі, руки, ноги. У розгніваної людини наливаються кров’ю очі, іноді вона стискає кулаки і тупає ногами. Ці прояви принципу Рудри доводять його присутність у цих місцях. Коли людина гнівається, в неї частішає подих, і це показує, що Рудра присутній у також у життєвому повітрі, або диханні. Коли небо, затягнуте густими хмарами, гнівно гримить, і коли несамовито віє вітер, в цьому проявляється принцип Рудри. Коли від вітру на морі здіймається буря, це ще одна страхітлива подоба Рудри, якої так боїться звичайна людина. Присутність Рудри можна також побачити в розбурханому полум’ї і в водах потопу, який розливається на землі під час повені.
На земле есть немало живых существ, воплощающих в себе принцип Рудры. Его неизменными представителями являются змея, тигр и лев. В нестерпимую жару под палящим солнцем человек может получить тепловой удар, а в лютые морозы, которые посылает на землю луна, люди иногда падают в обморок. История знает много примеров того, как мудрецы, совершавшие великие аскезы, йоги, философы и люди, отрекшиеся от мира, подпадали под влияние Рудры. Охваченные гневом и страстью, они демонстрировали обретенное ими могущество. Под влиянием Рудры великий йог Дурваса затеял ссору с Махараджей Амбаришей, а мальчик-брахман проявил свой гнев, прокляв царя Парикшита. Когда принцип Рудры демонстрируют те, кто не занимается преданным служением Верховной Личности Бога, этот гнев становится причиной их падения. Подтверждением тому служит следующий стих «Шримад- Бхагаватам» (10.2.32):
Існує багато земних створінь, які є постійним уособленням принципу Рудри. Змія, тигр і лев завжди є символами Рудри. Палюче сонце іноді спричинює тепловий удар, а від суворих морозів, які породжує місяць, іноді люди непритомніють і гинуть. В історії було багато мудреців, йоґів, філософів та зречеників, які аскезою здобували велику силу, але потім підпадали під вплив принципу Рудри і давали вихід гніву та пристрасті, демонструючи накопичену могутність. Великий йоґі Дурваса, підпавши під вплив принципу Рудри, полаявся з Махараджею Амбарішею, а хлопчик-брахмана проявив вплив принципу Рудри проклявши великого царя Парікшіта. Коли принцип Рудри проявляють ті, хто не виконує відданого служіння Верховному Богові-Особі, через свій гнів вони падають з досягнутого становища і втрачають здобуті заслуги. Це підтверджує вірш із «Шрімад-Бгаґаватам»:
твайй аста-бха̄ва̄д авиш́уддха-буддхайах̣
а̄рухйа кр̣ччхрен̣а парам̇ падам̇ татах̣
патантй адхо ’на̄др̣та-йушмад-ан̇гхрайах̣
твайй аста-бга̄ва̄д авіш́уддга-буддгайах̣
а̄рухйа кр̣ччгрен̣а парам̇ падам̇ татах̣
патантй адго ’на̄др̣та-йушмад-ан̇ґграйах̣
(Бха̄г. 10.2.32)
(Бгаґ. 10.2.32)
Причиной досадного падения имперсоналиста является его ложное, ни на чем не основанное представление о себе как о Боге.
Імперсоналісти падають зі свого рівня і втрачають усе здобуте через те, що в своїй ілюзії безпідставно проголошують себе за рівних Усевишньому.