Skip to main content

ТЕКСТ 30

ВІРШ 30

Текст

Текст

йа̄ват сакха̄ сакхйур ивеш́а те кр̣тах̣
праджа̄-висарге вибхаджа̄ми бхо джанам
авиклавас те парикарман̣и стхито
ма̄ ме самуннаддха-мадо ’джа ма̄нинах̣
йа̄ват сакга̄ сакгйур івеш́а те кр̣тах̣
праджа̄-вісарґе вібхаджа̄мі бхо джанам
авіклавас те парікарман̣іи стхіто
ма̄ ме самуннаддга-мадо ’джа ма̄нінах̣

Пословный перевод

Послівний переклад

йа̄ват — как есть; сакха̄ — друг; сакхйух̣ — другу; ива — подобно этому; ӣш́а — о Господь; те — Ты; кр̣тах̣ — принял; праджа̄ — живых существ; висарге — в том, что касается творения; вибхаджа̄ми — когда я разными способами буду делать это; бхох̣ — о мой Господь; джанам — тех, кто рожден; авиклавах̣ — необеспокоенный; те — Тебе; парикарман̣и — в том, что касается служения; стхитах̣ — в таком положении; ма̄ — пусть никогда не; ме — ко мне; самуннаддха — возникающее в результате; мадах̣ — безумие; аджа — о нерожденный; ма̄нинах̣ — так думая.

йа̄ват—як; сакга̄—друг; сакгйух̣—другові; іва—наче; іш́а—  Господи; те—Ти; кр̣тах̣—прийняв; праджа̄—живі істоти; вісарґе  —  в творенні; вібгаджа̄мі  —  коли розділятиму; бгох̣  —   мій Господи; джанам  —  народжені; авіклавах̣  —  без турбот; те—в Твоєму; парікарман̣і—служінні; стгітах̣—так втверджений; ма̄  —  нехай ніколи цього не буде; ме  —  в мені; самуннаддга — щоб не піднялося; мадах̣ — божевілля; аджа —   о ненароджений; ма̄нінах̣  —  думаючи про себе.

Перевод

Переклад

О мой Господь, о нерожденный, Ты пожал мне руку, словно другу [равному]. Я буду создавать разные виды живых существ и служить Тебе. Ничто не сможет помешать мне исполнить свой долг, но я молюсь только об одном — чтобы эта деятельность не взрастила в моем сердце гордыню и не заставила меня возомнить себя Всевышним.

Мій Господи, о ненароджений, Ти потис мені руку, чисто як друг потискає руку другові [наче ми рівні]. Я творитиму різноманітні живі істоти і так служитиму Тобі. Мені ніщо не може стати на заваді, але я благаю, щоб я не загордував собою через це все і не уявляв себе Всевишнім.

Комментарий

Коментар

Господь Брахма, несомненно, находится в дружеских отношениях с Господом (сакхья-расе). Каждое живое существо вечно связано с Личностью Бога одним из пяти видов трансцендентных отношений, которые называют шанта, дасья, сакхья, ватсалья и мадхурья. Мы уже обсуждали эти пять видов отношений индивидуальной души с Личностью Бога. Из этого стиха явствует, что Господь Брахма связан с Личностью Бога отношениями трансцендентной дружбы. Чистый преданный может находиться с Господом в любых трансцендентных отношениях и даже играть роль Его отца или матери, но в любом случае он остается трансцендентным слугой Господа. Нет никого, кто был бы равен Господу или в чем-либо превосходил Его. Так утверждает «Бхагавад-гита». Несмотря на то что Брахмаджи вечно связан с Господом узами трансцендентной дружбы и занимает высший пост во вселенной — пост создателя всех видов живых существ, он знает свое место и понимает, что не является всемогущим Верховным Господом. Иногда какое-либо исключительно могущественное живое существо в этой вселенной или за ее пределами демонстрирует большее могущество, чем то, которым обладает Сам Господь. Однако чистый преданный знает, что могущество, которое проявляют такие существа, — это вибхути, сила, дарованная им Господом, и что такое наделенное могуществом живое существо не является независимым. Шри Хануманджи одним прыжком пересек Индийский океан, а Господу Шри Рамачандре понадобилось для этого построить мост, однако это еще не значит, что Хануманджи могущественнее Господа. Иногда Господь наделяет Своего преданного необычайной силой, но преданный всегда помнит, что его сила принадлежит Личности Бога, а сам он — всего лишь орудие в руках Господа. Чистый преданный никогда не зазнается, в отличие от непреданных, мнящих себя Богом. Просто поразительно, как человеку, которого на каждом шагу бьют законы иллюзорной энергии Господа, может прийти в голову идея о том, что он может стать Господом, слившись с Ним! Подобная идея — последняя ловушка иллюзорной энергии, приготовленная ею для обусловленной души. Сначала живому существу кажется, что, накопив огромные богатства и сосредоточив в своих руках большую власть, оно сможет стать повелителем материального мира, но, когда все его попытки терпят крах, у него возникает желание слиться с Господом. Таким образом, желание стать самым могущественным в материальном мире человеком и желание слиться с Господом — все это разные ловушки иллюзорной энергии. Однако, поскольку чистые преданные Господа вручили себя Ему, они никогда не попадают в ловушки, расставленные иллюзорной энергией, майей. Господь Брахма — это полубог, правящий материальным миром, и потому он способен делать множество изумительных вещей, но, поскольку он чистый преданный Господа, ему, в отличие от непреданных с их скудными знаниями, никогда не приходит в голову дерзкая мысль о слиянии с Господом. Невежественным людям, которые в гордыне своей возомнили, что могут стать Богом, не мешало бы поучиться у Брахмы.

ПОЯСНЕННЯ: Господа Брахму, поза сумнівом, єднають з Господом дружні стосунки. Кожна жива істота відвічно зв’язана з Господом тими чи іншими трансцендентними стосунками, що їх налічують усього п’ять: шанта, дас’я, сакг’я, ватсал’я і мадгур’я. Ми вже обговорювали ці п’ять різних стосунків з Богом-Особою. А з цих віршів ясно постає, що Господа Брахму пов’язують з Богом-Особою трансцендентні стосунки дружби. Чистого відданого можуть пов’язувати з Господом будь-які з трансцендентних стосунків, навіть батьківські, але відданий завжди залишається трансцендентний слуга Господа. Немає рівних Господу чи більших за Нього. Так вчить «Бгаґавад-ґіта».

Брахмаджі    —    дарма що його вічно пов’язують із Господом трансцендентні стосунки дружби і дарма що йому довірено піднесену посаду творця живих істот всіх видів    —    однаково усвідомлює своє становище і пам’ятає, що він не є ані Верховний Господь, ані наймогутніший владика. Іноді якась надзвичайно могутня особа може проявити в цьому всесвіті або й поза ним більшу силу, ніж Сам Господь. Проте чистий відданий розуміє, що така сила    —    це вібгуті, якою наділив істоту Господь, і що така наділена вищою силою істота аж ніяк не стає незалежна. Шрі Хануман перетнув Індійський океан одним стрибком, а Господь Шрі Рамачандра пройшов весь шлях мостом, але це не означає, що Хануманджі могутніший за Господа. Іноді Господь наділяє Свого відданого надзвичайною могутністю, але відданий завжди знає, що його сила належить Богові-Особі і що він лише знаряддя Господньої волі. Чистий відданий ніколи не має пихи, притаманної невідданим, які марять себе Богом. Просто диво, як людина, яка щокроку дістає стусани від законів ілюзорної енерґії Господа, водночас може тішити себе фантазією про злиття з Богом. Такі ідеї    —    остання пастка ілюзорної енерґії на шляху зумовленої душі. Перша ілюзія живої істоти полягає в тому, що вона гадає стати Богом у матеріальному світі, зібравши в своїх руках багатство і владу. А зазнавши у цій спробі поразки, вона хоче злитися з Господом. Тому і бажання стати найвпливовішою людиною в матеріальному світі, і бажання злитися з Господом    —    це просто різні пастки ілюзії. Чистий відданий Господа віддає себе Господеві, і тим самим рятує себе від пасток ілюзії, майі. Господь Брахма являє собою перше панівне божество матеріального світу і здатний вершити всілякі чудеса, але він чистий відданий і тому попри своє становище ніколи не має зухвалої ідеї злитися з Богом, характерної для бідних на знання невідданих. Людям із злиденним запасом знання, що пихато марять стати Богом, слід повчитися в Брахми.

На самом деле Господь Брахма не создает живые существа. Он наделен полномочиями в момент сотворения вселенной предоставить живым существам тела различной формы, которые они заслужили своей деятельностью в прошлом цикле творения. Обязанность Брахмаджи заключается в том, чтобы пробудить живые существа ото сна и предоставить им возможность исполнять свои обязанности. Брахмаджи создает разные виды живых существ не по собственной прихоти — на него возложена задача дать живым существам различные типы тел, чтобы они могли заниматься соответствующей деятельностью. Тем не менее, опасаясь возомнить себя всемогущим Верховным Господом, он всегда помнит о том, что является всего лишь орудием в Его руках.

Насправді Господь Брахма не створює живих істот. На початку творення світу Господь вповноважує Брахму наділяти живі істоти тілами різної форми, відповідно до їхньої діяльности за попередньої епохи. Обов’язки Брахми зводяться до того, щоб будити живі істоти зі сну і спонукувати їх далі виконувати їхню визначену діяльність. Брахмаджі створює різні категорії живих істот не зі своєї примхи, а згідно зі своїм завданням наділити живі істоти різними категоріями тіл, в яких вони могли б виконувати свою діяльність. Разом з тим він стережеться, щоб не уявити себе всемогутнім Верховним Господом, і вважає себе просто за Його знаряддя.

Преданные Господа заняты той деятельностью, которую поручает им Господь, и, не встречая на своем пути препятствий, успешно справляются со всеми своими обязанностями, поскольку исполняют волю Господа. Все свои успехи они ставят в заслугу не себе, а Господу. Но невежественные люди приписывают свои достижения исключительно себе, не желая воздать должное Господу. Такова отличительная черта всех непреданных.

Віддані Господа виконують свої обов’язки, які їм визначає Господь, і, тому що діють з наказу Господа, безперешкодно досягають у своїй діяльности успіху. Успіх діяльности    —    це заслуга не її виконавця, а Господа. Однак люди з мізерним знанням присвоюють усі заслуги собі, не віддаючи Господеві ніякої шани. Це відзначає всіх невідданих.