Skip to main content

ТЕКСТ 3

ВІРШ 3

Текст

Текст

джадже ча кардама-гхе двиджа девахӯтй
стрӣбхи сама навабхир тма-гати сва-мтре
ӯче йайтма-амала гуа-сага-пакам
асмин видхӯйа капиласйа гати прапеде
джаджн̃е ча кардама-ґр̣хе двіджа девахӯтйа̄м̇
стрібгіх̣ самам̇ навабгір а̄тма-ґатім̇ сва-ма̄тре
ӯче йайа̄тма-ш́амалам̇ ґун̣а-сан̇га-пан̇кам
асмін відгӯйа капіласйа ґатім̇ прапеде

Пословный перевод

Послівний переклад

джадже — родился; ча — также; кардама — у Праджапати по имени Кардама; гхе — в доме; двиджа — о брахман; девахӯтйм — в лоне Девахути; стрӣбхи — женщинами; самам — сопровождаемый; навабхи — девятью; тма-гатим — духовное самоосознание; сва-мтре — Своей матери; ӯче — поведал; йай — которым; тма- амалам — оболочек духовной души; гуа-сага — связанных с гунами природы; пакам — грязь; асмин — в этой жизни; видхӯйа — смыв; капиласйа — Господа Капилы; гатим — освобождение; прапеде — получила.

джаджн̃е   —   народився ; ча   —   також ; кардама   —   Праджапаті на ім’я Кардама; ґр̣хе  —  в домі; двіджа  —  брахмано; девахӯтйа̄м  —  з лона Девахуті; стрібгіх̣  —  жінками; самам  —  разом з; навабгіх̣  —  дев’ятьма; а̄тма-ґатім  —  духовне усвідомлення; сва-ма̄тре  —  Своїй матері; ӯче  —  повідав; йайа̄  —  яким; а̄тма-ш́амалам  —  покриття на духовній душі; ґун̣а-сан̇ґа  —  зв’язане з ґунами природи; пан̇кам  —  нашарування бруду; асмін  —  вже за цього життя; відгӯйа  —  змиваючи; капіласйа  —   Господа Капіли; ґатім  —  звільнення; прапеде  —  досягла.

Перевод

Переклад

Затем Господь явился в образе Капилы, сына брахмана-праджапати Кардамы и его жены Девахути. Вместе с Ним пришли девять женщин [Его сестер]. Он открыл Своей матери науку самоосознания, и она уже в этой жизни полностью очистилась от скверны материальных гун и достигла освобождения — пути Капилы.

Пізніше Господь з’явився в образі Капіли, як син Праджапаті, брахмани Кардами, та його дружини Девахуті, а разом з Ним з’явилось на світ ще дев’ять жінок [його сестер]. Капіла відкрив Своїй матері шлях самоусвідомлення, ставши на який Девахуті ще за того самого життя зуміла цілковито очиститися від скверни матеріальних ґун, досягти звільнення і прийти до Господа Капіли.

Комментарий

Коментар

Наставления, данные Господом Капилой Своей матери Девахути, полностью изложены в Третьей песни «Шримад- Бхагаватам» (главы 25–32), и всякий, кто следует им, сможет получить освобождение, которое обрела Девахути. Господь поведал «Бхагавад-гиту» Арджуне, который благодаря этому осознал себя, и по сей день каждый, кто следует по стопам Шри Арджуны, обретает то же самое благо. Таково предназначение священных писаний. Глупцы, лишенные разума, выдумывают собственные толкования писаний, вводя в заблуждение своих последователей и обрекая их на вечное заточение в темнице материального мира. Однако тот, кто следует наставлениям Господа Кришны или Господа Капилы, даже в наши дни может получить высшее благо.

ПОЯСНЕННЯ: Повчання Господа Капіли Його матері Девахуті докладно переказано в Третій пісні «Шрімад-Бгаґаватам» (глави 25–32), і кожен, хто засновуватиме своє життя на цих настановах, здобуде звільнення так само, як і вона. Коли Господь повідав Арджуні «Бгаґавад-ґіту», той осягнув свою сутність, і понині кожен, хто йтиме стопами Шрі Арджуни, прийде до такого самого успіху, як і він. Писання призначені саме для цього. Вигадуючи якісь власні тлумачення, нетямущі люди, позбавлені розуму, вводять своїх послідовників в оману і прирікають їх на подальше ув’язнення у темниці матеріального існування. Натомість, просто дотримуючись настанов, які дав Господь Крішна чи Господь Капіла, понині можна дістати найвище благо.

В этом стихе особого внимания заслуживает выражение тма- гатим, что в данном случае значит «полное постижение Всевышнего». Человек не должен довольствоваться тем, что осознал качественное подобие живого существа и Господа. Мы должны стараться постичь Господа настолько, насколько позволяют наши ограниченные познавательные способности. Постичь Господа до конца невозможно, на это не способны даже такие освобожденные личности, как Шива и Брахма, не говоря уже о других полубогах и людях материального мира. Тем не менее, следуя принципам, завещанным нам великими преданными, а также наставлениям, которые содержатся в священных писаниях, можно в значительной степени постичь различные качества Господа. Господь Капила, воплощение Бога, подробно рассказал Своей матери о личностной форме Господа, благодаря чему она осознала ее и достигла той области Вайкунтхалоки, которой правит Господь Капила. У каждого воплощения Господа есть Своя обитель в духовном небе, следовательно, и у Господа Капилы также есть Своя планета Вайкунтха. Духовное небо — это не бесформенная пустота. В нем парят бесчисленные планеты Вайкунтхи, и всеми ими правят бесчисленные экспансии Господа. На них обитают чистые преданные, которые ведут там тот же образ жизни, что и Господь вместе со Своими вечными спутниками.

У цьому вірші заслуговує на окрему увагу слово а̄тма-ґатім, що тут означає «довершене знання про Всевишнього». Не можна задовольнятися, просто пізнавши якісну рівність Верховного Господа і живої істоти. Треба пізнати Господа тою мірою, якою тільки можливо з нашими обмеженими розумовими здібностями. Повністю пізнати Господа, як Він є, неможливо, навіть для таких звільнених особистостей, як Шіва чи Брахма, дарма й згадувати за інших півбогів чи людей цього світу. Але той, хто живе за принципами великих відданих і настановами писань, здатний значною мірою пізнати якості Господа. Його Господня Милість Капіла, втілення Господа, дав Своїй матері вичерпні настанови щодо особистісної форми Господа. Завдяки цьому Девахуті осягнула особистісну форму Господа і змогла піднятися на Вайкунтгалоку, на якій править Господь Капіла. Кожне втілення Господа посідає власну обитель в духовному небі, і Капіла теж має окрему планету Вайкунтги. Духовне небо    —    це не порожнеча. Воно сповнене безлічі планет Вайкунтг, і на кожній з них править Господь у якомусь із Своїх незліченних поширень, а чисті віддані, що населяють ці планети, живуть достоту так само, як і Сам Господь та Його вічні супутники.

Когда Господь нисходит в материальный мир Сам или является сюда в образе Своих полных экспансий, Его воплощения называют аа, кал, гуа, йуга и манвантара, а когда по велению Господа в материальный мир нисходят Его спутники, такие воплощения называют шактьявеша. Однако и те и другие воплощения подробно описаны в авторитетных шастрах (священных писаниях), а не являются плодом воображения какого-нибудь корыстолюбивого авантюриста. Воплощения Господа, относящиеся к любой из названных категорий, всегда провозглашают Верховную Личность Бога высшей истиной. Безличная концепция высшей истины — это не более чем способ очистить форму Господа от наслоений материальных представлений о высшей истине.

Коли Господь сходить Сам чи у Своїх особистих довершених поширеннях, такі втілення називають втіленнями амша, кала, ґуна, юґа чи манвантара; а коли з Господнього наказу сходять Його супутники, такі втілення звуться шакт’явеша. Однак у кожному разі істинність усіх втілень засвідчено недвозначними твердженнями достовірних писань, а не вигадками користолюбних пустословів. Справжні Господні втілення, будь-якої з названих категорій, завжди проголошують, що найвища істина    —    це Верховний Бог-Особа. Безособистісна концепція верховної істини покликана лише відрізнити Господню форму від матеріальних уявлень про найвищу істину.

Живые существа по своей природе так же духовны, как и Господь. Единственная разница между ними заключается в том, что Господь всегда остается верховным повелителем, Он вечно чист и никогда не оскверняется гунами материальной природы, тогда как живые существа имеют тенденцию оскверняться материальными гунами благости, страсти и невежества. От осквернения материальными гунами можно полностью избавиться с помощью знания, отречения и преданного служения. Преданное служение Господу — это истина в последней инстанции, и потому те, кто занимается им, не только приобретают необходимые познания в духовной науке, но и утрачивают все материальные привязанности, достигая таким образом полного освобождения и возвращаясь в царство Бога. Как сказано в «Бхагавад-гите» (14.26):

Живі істоти духовні за самою своєю природою    —    як і Сам Господь. Єдина різниця між ними полягає в тому, що Господь завжди зберігає становище верховности і чистоти, не забруднене скверною ґун матеріальної природи, а живі істоти тяжіють до оскверненого зв’язку з матеріальними ґунами добра, страсти та невігластва. Забруднення матеріальними ґунами можна змити знанням, зреченістю та відданим служінням. Вершина всього    —    це віддане служіння Господеві, а тому, безпосередньо виконуючи віддане служіння Господу, людина не тільки набуває потрібних знань з духовної науки, але також втрачає матеріальні прив’язаності. Таким чином вона досягає цілковитого звільнення і потрапляє до царства Бога, згідно з «Бгаґавад-ґітою» (14.26):

м ча йо ’вйабхичреа
бхакти-йогена севате
са гун саматӣтйаитн
брахма-бхӯййа калпате
ма̄м̇ ча йо ’вйабгіча̄рен̣а
бгакті-йоґена севате
са ґун̣а̄н саматітйаіта̄н
брахма-бгӯйа̄йа калпате

Живое существо может заниматься трансцендентным любовным служением непосредственно Личности Бога, Господу Кришне, или таким Его полным экспансиям, как Рама и Нрисимха, даже в обусловленном состоянии. Таким образом, по мере совершенствования в трансцендентном преданном служении преданный сначала поднимается на уровень брахма-гатим, или атма-гатим, а в конце концов легко достигает капиласья гатим, обители Господа. Преданное служение Господу обладает таким сильным дезинфицирующим действием, что способно уничтожить всю материальную инфекцию уже в нынешней жизни преданного. Для того чтобы достичь полного освобождения, преданному не нужно дожидаться следующего рождения.

Навіть істота незвільнена може взяти безпосередню участь у трансцендентному любовному служінні Верховному Богові-Особі Господу Шрі Крішні або Його довершеним поширенням, як оце Рама чи Нарасімха. Тоді без надмірних зусиль відданий, відповідно до того, як він вдосконалює це трансцендентне віддане служіння, відчутно наближається до брахма-ґатім чи а̄тма-ґатім, аж зрештою досягає капіласйа ґатім    —    обителі Господа. Обеззаражувальна сила відданого служіння така велика, що здатна знешкодити матеріальну інфекцію ще за цього життя відданого. На звільнення відданому не потрібно чекати до майбутнього народження.