Skip to main content

ТЕКСТ 19

ВІРШ 19

Текст

Текст

ка̄рйа-ка̄ран̣а-картр̣тве
дравйа-джн̃а̄на-крийа̄ш́райа̄х̣
бадхнанти нитйада̄ муктам̇
ма̄йинам̇ пурушам̇ гун̣а̄х̣
ка̄рйа-ка̄ран̣а-картр̣тве
дравйа-джн̃а̄на-крійа̄ш́райа̄х̣
бадгнанті нітйада̄ муктам̇
ма̄йінам̇ пурушам̇ ґун̣а̄х̣

Пословный перевод

Послівний переклад

ка̄рйа — в следствиях; ка̄ран̣а — в причинах; картр̣тве — в деятельности; дравйа — материального; джн̃а̄на — знания; крийа̄-а̄ш́райа̄х̣ — проявляющееся в таких признаках; бадхнанти — обусловливают; нитйада̄ — вечно; муктам — трансцендентное; ма̄йинам — попавшее под влияние материальной энергии; пурушам — живое существо; гун̣а̄х̣ — материальные гуны.

ка̄рйа   —   наслідок; ка̄ран̣а   —   причина; картр̣тве   —   в діяльності; дравйа—матеріал; джн̃а̄на—знання; крійа̄-а̄ш́райа̄х̣ —   проявлене у таких ознаках; бадгнанті  —  умови; нітйада̄  —   вічно; муктам  —  трансцендентна; ма̄йінам  —  що зазнає впливу матеріальної енерґії; пурушам  —  жива істота; ґун̣а̄х̣  —  матеріальні ґуни.

Перевод

Переклад

Проявляясь затем в форме материи, знания и деятельности, эти три гуны материальной природы опутывают вечно трансцендентное живое существо сетью причин и следствий и заставляют его отвечать за свои поступки.

Проявляючись далі як матерія , знання та діяльність , ці три ґуни матеріальної природи зумовлюють вічно трансцендентну живу істоту ланцюгом причин та наслідків і змушують відповідати за свої вчинки.

Комментарий

Коментар

Вечно трансцендентные живые существа занимают промежуточное положение между внутренней и внешней энергией, поэтому их называют пограничной энергией Господа. По сути дела, живые существа не созданы для того, чтобы находиться под властью материальной энергии, но из-за своего ложного стремления господствовать над ней попадают под ее влияние, и тогда их обусловливают три гуны материальной природы. Чистое знание вечно присуще живому существу, но внешняя энергия Господа застилает это знание, и ее покров так плотен, что кажется, будто живое существо всегда пребывает в невежестве. Таково непостижимое действие майи, внешней энергии, которая проявляется так, как будто является порождением материи. Ученый-материалист, находясь под влиянием внешней энергии, скрывающей его изначальное знание, видит только материальные причины, но на самом деле за всеми материальными проявлениями стоит деятельность адхибхуты, адхьятмы и адхидайвы, которая остается невидимой для обусловленной души, находящейся под влиянием гуны невежества. Адхибхута удерживает душу в круговороте рождений и смертей, обрекая ее на старость и болезни, адхьятма обусловливает духовную душу, а адхидайва представляет собой систему внешнего контроля. Адхибхута, адхьятма и адхидайва — это материальные проявления закона причин и следствий, который определяет меру ответственности обусловленных душ за свою материальную деятельность. В конечном счете все это — разные формы обусловленности, и освобождение из обусловленного состояния является высшим совершенством, которого может достичь душа.

ПОЯСНЕННЯ: Вічно трансцендентні живі істоти посідають проміжне становище між внутрішньою та зовнішньою енерґіями, тому їх називають межовою енерґією Господа. Насправді живі істоти не створені підвладними матеріальній енерґії, однак, зваблені оманним почуттям зверхности над нею, вони потрапляють під її вплив і їх зумовлюють три ґуни матеріальної природи. Ця зовнішня енерґія Господа вкриває чисте знання живої істоти про її вічний зв’язок з Господом, і цей покрив такий давній, що видається, ніби жива істота перебуває в невігластві вічно. Така дивовижна дія майі, зовнішньої енерґії, що створює враження, ніби все породжене з матерії. Засліплений матеріальною енерґією, вчений-матеріаліст не на силі прозирнути глибше за матеріальні причини, однак насправді суть матеріальних явищ становлять чинники адгібгута, адг’ятма та адгідайва, невидимі для зумовленої істоти в ґуні невігластва. Адгібгута проявляється як круговерть народжень та смертей, пов’язаних нерозривно із старістю та хворобами, прояв адг’ятма зумовлює духовну душу, а прояв адгідайва    —    це система нагляду за істотою. Так проявляється закон причини та наслідку, що визнає відповідальність зумовлених душ за їхні дії. Загалом це все різні прояви зумовлености, і найвища досконалість людського життя полягає в тому, щоб звільнитися від цього зумовленого стану.