ТЕКСТ 12
ВІРШ 12
Текст
Текст
ва̄судева̄йа дхӣмахи
йан-ма̄йайа̄ дурджайайа̄
ма̄м̇ ваданти джагад-гурум
ва̄судева̄йа дгімахі
йан-ма̄йайа̄ дурджайайа̄
ма̄м̇ ваданті джаґад-ґурум
Пословный перевод
Послівний переклад
тасмаі — Йому; намах̣ — складаю поклони; бгаґавате — Богові-Особі; ва̄судева̄йа — Господу Крішні; дгімахі — медитую на Нього; йат — чиїми; ма̄йайа̄ — енерґіями; дурджайайа̄ — нездоланними; ма̄м — мене; ваданті — називають; джаґат — світу; ґурум — повелителем.
Перевод
Переклад
Я в почтении склоняюсь перед Личностью Бога, Господом Кришной [Васудевой], и медитирую на Него — Того, чья неодолимая энергия заставляет их [недалеких людей] называть меня верховным повелителем.
Я складаю поклони Господу Крішні [ Ва̄судеві ] , Богові-Особі, і медитую на Нього, під впливом чиєї непереборної енерґії вони [недалекі люди] називають мене верховним повелителем.
Комментарий
Коментар
В следующем стихе будет более подробно объяснено, каким образом иллюзорная энергия Господа вводит в заблуждение недалеких людей, заставляя их принимать Брахмаджи или кого-либо другого — в данном случае не столь важно, кого именно, — за Верховного Господа. Однако Брахмаджи не желает, чтобы его называли Верховным Господом, и в этом стихе выражает свое почтение Господу Васудеве — Личности Бога, Шри Кришне, как он уже сделал это в «Брахма-самхите» (5.1):
ПОЯСНЕННЯ: Як буде пояснено докладніше у наступному вірші, ілюзорна енерґія Господа вводить в оману недалеких людей, і вони під її впливом вважають Брахмаджі або, як на те пішло, будь-кого іншого за Верховного Господа. Але Брахмаджі не погоджується, щоб його називали Верховним Господом, і в цьому вірші сам складає шанобливі поклони Господу Ва̄судеві — Богові-Особі, Шрі Крішні, що Його він уже вшанував у «Брахма-самхіті» (5.1):
сач-чид-а̄нанда-виграхах̣
ана̄дир а̄дир говиндах̣
сарва-ка̄ран̣а-ка̄ран̣ам
сач-чід-а̄нанда-віґрахах̣
ана̄дір а̄дір ґовіндах̣
сарва-ка̄ран̣а-ка̄ран̣ам
«Верховный Господь — это Личность Бога, Шри Кришна, предвечный Господь, обладающий трансцендентным телом. Он — высшая причина всех причин, предвечный Господь Говинда, которому я поклоняюсь».
«Верховний Господь — це Бог-Особа Шрі Крішна, предвічний Господь, що має трансцендентне тіло. Він — найвища причина всіх причин, відначальний Господь Ґовінда, і я Йому поклоняюсь».
Брахмаджи сознает свое истинное положение и понимает, что недалекие люди, введенные в заблуждение энергией Господа, готовы принять за Бога кого угодно. Человек, наделенный чувством ответственности, подобно Брахмаджи, категорически возражает против того, чтобы ученики или подчиненные называли его Верховным Господом, но глупцам, которых превозносят люди, мало чем отличающиеся от собак, свиней, верблюдов и ослов, льстит, когда их называют Верховным Господом. Следующий стих объяснит нам, почему такие люди наслаждаются, когда их называют Богом, и по какой причине их глупые почитатели называют их так.
Брахмаджі усвідомлює своє справжнє становище і розуміє, що недалекі люди під впливом ілюзорної енерґії Господа готові визнати за Бога кого завгодно. Відповідальна особа, як оце Брахмаджі, ніколи не дозволить учням чи підлеглим називати себе Верховним Господом; натомість дурні, що їх вихваляють люди з вдачею собак, свиней, верблюдів та віслюків, тішаться, коли їх називають Верховним Господом. Чому такі люди насолоджуються з того, що їх називають Богом, і з якої причини їхні нетямущі шанувальники так їх називають, пояснює наступний вірш.