Skip to main content

ТЕКСТ 21

ВІРШ 21

Текст

Текст

бха̄рах̣ парам̇ пат̣т̣а-кирӣт̣а-джушт̣ам
апй уттама̄н̇гам̇ на намен мукундам
ш́а̄вау карау но куруте сапарйа̄м̇
харер ласат-ка̄н̃чана-кан̇кан̣ау ва̄
бга̄рах̣ парам̇ пат̣т̣а-кіріт̣а-джушт̣ам
апй уттама̄н̇ґам̇ на намен мукундам
ш́а̄вау карау но куруте сапарйа̄м̇
харер ласат-ка̄н̃чана-кан̇кан̣ау ва̄

Пословный перевод

Послівний переклад

бха̄рах̣ — тяжкое бремя; парам — тяжелый; пат̣т̣а — шелковый; кирӣт̣а — тюрбан; джушт̣ам — одетый; апи — даже; уттама — верхняя; ан̇гам — часть тела; на — никогда не; намет — склоняется; мукундам — перед Господом Кришной, освободителем; ш́а̄вау — трупов; карау — руки; но — не; куруте — делают; сапарйа̄м — поклонения; харех̣ — Личности Бога; ласат — сияющие; ка̄н̃чана — золотые; кан̇кан̣ау — браслеты; ва̄ — даже если.

бга̄рах̣  —  великий тягар; парам  —  важкий; пат̣т̣а  —  шовковий ; кіріт̣а  —  тюрбан ; джушт̣ам  —  вдягнутий ; апі  —  навіть; уттама   —   верхня ; ан̇ґам   —   частина тіла ; на   —   ніколи ; намет  —  схиляється; мукундам  —  Господеві Крішні, рятівнику; ш́а̄вау   —   мертві тіла ; карау   —   руки ; но   —   не ; куруте   —  виконують ; сапарйа̄м   —   поклоніння ; харех̣   —   Бога - Особи; ласат—блискучі; ка̄н̃чана—золоті; кан̇кан̣ау—браслети; ва̄  —   дарма що.

Перевод

Переклад

Верхняя часть тела человека, даже увенчанная шелковым тюрбаном, — лишь тяжелая ноша, если ее не склоняют перед Личностью Бога, дарующего мукти [свободу]. А руки, даже украшенные сверкающими браслетами, но не занятые служением Личности Бога Хари, подобны рукам покойника.

Якщо верхня половина тіла ніколи не схиляється перед Богом - Особою , що дарує мукті [ звільнення ] , то , навіть якщо її вінчає шовковий тюрбан, вона просто важкий тягар. А руки, які не слугують Богові-Особі Харі, навіть якщо їх прикрашають блискучі браслети, не відрізняються від рук мерця.

Комментарий

Коментар

Как уже говорилось, существует три типа преданных Господа. Преданный первого класса видит во всех людях слуг Господа, а преданный второго класса различает преданных и непреданных. Поэтому преданным второго класса надлежит проповедовать — как было сказано в предыдущем стихе, они должны во весь голос проповедовать славу Господа. Преданный второго класса принимает учеников из числа преданных третьего класса и непреданных. Иногда в целях проповеди преданный первого класса спускается на уровень преданного второго класса. Однако обыкновенному человеку, который должен стать как минимум преданным третьего класса, в данном стихе советуют посещать храм Господа и склоняться перед Божеством, даже если это очень богатый человек или царь с шелковым тюрбаном или короной на голове. Господь для всех остается Господом, в том числе и для великих царей и императоров, поэтому люди, которых в миру считают богатыми, должны взять за правило регулярно посещать храм Господа Шри Кришны и склоняться перед Божеством. Ни в коем случае нельзя считать, что Божество Господа в храме сделано из камня или дерева, потому что Своим благодатным присутствием в образе арча-аватары, Божества в храме, Господь оказывает великую милость падшим душам. Как уже говорилось, осознать присутствие Господа в храме можно в процессе слушания. Поэтому первый из процессов повседневной деятельности в преданном служении — слушание — является главным элементом духовной практики. Слушать такие авторитетные источники, как «Бхагавад- гита» и «Шримад-Бхагаватам», должны преданные всех классов. Обыкновенному человеку, который, гордясь своим материальным положением, не склоняется перед Божеством в храме или, не имея понятия о духовной науке, отрицает необходимость такого поклонения, нужно понять, что его так называемая корона или тюрбан только помогут ему быстрее утонуть в океане материального существования. Человек с тяжелым грузом на голове пойдет ко дну раньше, чем тот, кто ничем не обременен. Самодовольные глупцы отрицают науку о Боге и заявляют, что могут вполне обойтись и без Него, однако, оказавшись в тисках Его законов и заболев чем-нибудь вроде тромбоза головного мозга, атеист тонет в океане неведения под грузом своей материальной собственности. Когда люди не обладают сознанием Бога, прогресс материальной науки становится тяжелым бременем на голове человечества, которому необходимо со всей серьезностью отнестись к этому грозному предостережению.

ПОЯСНЕННЯ: Як уже сказано раніше, відданих Господа поділяють на три групи. Відданий найвищого рівня не бачить такої істоти, яка б не служила Господу. Відданий другого рівня, проте, розрізняє між відданими та невідданими. Тож мета й призначення такого відданого    —    проповідувати, і, як уже вказано в попередньому вірші, він повинен на повний голос уславлювати Господа. Віддані другого рівня беруть учнів з-поміж відданих третього рівня та з-поміж невідданих. Часами відданий найвищого рівня теж сходить на рівень відданого другого рівня для того, щоб проповідувати. Що ж до звичайної людини, що покликана стати принаймні відданим третього рівня, цей вірш радить їй відвідувати Господній храм і кланятися Божеству, нехай би вона була великий багатій чи навіть цар з шовковим тюрбаном чи короною. Господь для всіх Господь, тут не становлять винятку ні великі царі, ні імператори. Тому багаті за уявленнями загалу люди повинні взяти за правило реґулярно приходити до храму Господа Шрі Крішни і кланятись Божеству. Ні в якому разі не можна вважати Господа в храмі, форму, якій поклоняються віддані, кам’яним чи дерев’яним. Адже Господь сходить у цьому втіленні арча як Божество у храмі, для того щоб Своєю благословенною присутністю пролити безмежну ласку на падші душі. Якщо систематично слухати про Господа, як описано раніше, можна реально осягнути Господню присутність у храмі. Отже, цей процес, що з нього починається впорядковане служіння,    —    слухання    —    становить основу всього. Для відданих усіх рівнів слухати з істинних джерел, як-от «Бгаґавад-ґіта» та «Шрімад-Бгаґаватам»,    —    основа духовного життя.

Якщо звичайна людина від великої пихи зі свого матеріального становища не схиляється перед Божеством у храмі або заперечує дійовість храмового поклоніння, навіть не знаючись на цій науці, їй треба затямити, що її великий тюрбан чи корона допоможуть їй єдине що швидше піти на дно океану матеріального існування. Потопальник з вантажем на голові певно ж піде на дно швидше від людини без вантажу. Бундючний дурень заперечує науку про Бога і проголошує, що йому про Бога байдуже, але коли, стиснутий в лабетах Божого закону, безбожник захворює на тромбоз головного мозку чи щось таке інше, під вантажем своїх матеріальних набутків він каменем іде на дно океану невігластва. Проґрес матеріальної науки, яка не дає свідомости Бога, лягає на голову людства важким тягарем. Людям треба глибоко задуматись над цією серйозною пересторогою «Шрімад- Бгаґаватам».

Если у обыкновенного человека нет времени поклоняться Богу, то пусть он хотя бы на несколько секунд займет свои руки мытьем или подметанием полов в храме Господа. Могущественный царь Ориссы Махараджа Пратапарудра был все время занят важными государственными делами, но, несмотря на это, взял за правило один раз в год, во время фестиваля, посвященного Господу, подметать храм Господа Джаганнатхи в Пури. Смысл этого примера в том, что, каким бы влиянием ни пользовался человек в обществе, он должен признать верховную власть Всевышнего. Сознание Бога поможет ему достичь в том числе и материального благополучия. То, что Махараджа Пратапарудра считал себя слугой Господа Джаганнатхи, позволило ему стать таким могущественным царем, что во времена его правления даже воинственный Патан, признавая его власть, не осмеливался вторгаться в Ориссу. В конце концов Махарадже Пратапарудре явил свою милость Господь Шри Чайтанья, опять же потому, что он считал себя слугой Господа Вселенной. Следовательно, даже жена богача, чьи руки украшены сверкающими золотыми браслетами, тоже должна служить Господу.

Навіть звичайна людина, яка за браком часу неспроможна поклонятися Господеві, може принаймні на кілька секунд прикласти свої руки до служіння Господу, миючи або підмітаючи Його храм. Махараджу Пратапарудру, могутнього царя Орісси, повсякчас обтяжували численні державні справи, однак він постановив собі щороку, під час фестивалю на честь Господа, підмітати храм Господа Джаґаннатги в Пурі. Треба усвідомити, що, хоч би якою важливою особою людина була, вона повинна визнавати вищість Верховного Господа. Така свідомість Бога допоможе їй здобути і матеріальний успіх також. Покора Махараджі Пратапарудри перед Господом Джаґаннатгою дозволила йому стати таким могутнім царем, що навіть відомий завойовник Патган не міг захопити Оріссу, якою правив Махараджа Пратапарудра. І саме покірливість перед Господом всесвіту дала врешті-решт Махараджі Пратапарудрі щасливу змогу отримати милість Господа Шрі Чайтан’ї. Отже, навіть багачева дружина з блискучими золотими браслетами на руках, повинна теж служити Господеві.