Skip to main content

ГЛАВА ВТОРАЯ

ГЛАВА ДРУГА

Господь в сердце

Господь у серці

ТЕКСТ 1:
Шри Шукадева Госвами сказал: Еще до проявления этого космоса Господь Брахма, медитируя на вират-рупу и умилостивив Верховного Господа, восстановил свое изначальное сознание. Так он смог воссоздать творение таким, каким оно было прежде.
ВІРШ 1:
Шрі Шукадева Ґосвамі сказав: Раніше, ще до проявлення цього космосу, Господь Брахма, медитуючи на вірат-рупу, задовольнив Господа і повернув собі втрачену пам’ять. Так він зміг відтворити матеріальний світ таким, яким він був раніше.
ТЕКСТ 2:
Ведические мантры составлены таким образом, что вводят людей в заблуждение, направляя их разум на бессмысленные вещи, вроде райских царств. Обусловленные души витают в мечтах об иллюзорных райских наслаждениях, но на самом деле и в раю они не испытывают истинного счастья.
ВІРШ 2:
Ведичні гімни укладені так, що пантеличать людей, скеровуючи їхній інтелект до безглуздих речей, як-от райські царства. Насправді і там зумовлені душі, втішаючись схожими на сон ілюзорними райськими насолодами, не відчувають істинного щастя.
ТЕКСТ 3:
Поэтому просвещенный человек, пока он находится в этом мире имен, должен ограничиться удовлетворением лишь самых насущных потребностей. Он должен быть тверд разумом и не тратить свои силы на приобретение ненужных вещей, на собственном опыте убедившись, что все эти усилия — только тяжкий и бессмысленный труд.
ВІРШ 3:
Тому просвітлена людина, живучи у цьому світі назв, повинна докладати зусилля для задоволення тільки своїх найголовніших потреб. Вона повинна втвердити свій інтелект і ніколи не намагатися здобути щось зайве, усвідомлюючи, що всі такі зусилля    —    це тільки важкий і безглуздий труд.
ТЕКСТ 4:
Зачем нужны кровати, когда на земле есть много ровных мест, где можно прилечь? К чему человеку подушка, если ее могут заменить руки? Зачем нужна посуда, когда можно обойтись ладонями? И зачем человеку одежда, когда можно покрывать свое тело древесной корой?
ВІРШ 4:
Навіщо потрібні ліжка, якщо на землі доволі рівного місця, де можна спати? Навіщо потрібні подушки, якщо під голову можна підкласти руку? Навіщо різноманітний посуд, якщо можна використовувати свої долоні? Навіщо здався одяг, якщо можна прикривати тіло корою?
ТЕКСТ 5:
Разве на дорогах нельзя найти изношенную одежду? Разве деревья, живущие ради других, перестали подавать милостыню? Разве реки пересохли и больше не дают воды жаждущим? Разве входы в горные пещеры завалены, а Всемогущий Господь перестал заботиться о предавшихся Ему душах? Зачем же тогда ученые и мудрецы льстят тем, кто опьянен богатством, заработанным тяжелым трудом?
ВІРШ 5:
Хіба при дорогах не лежить викинута одежа? Хіба дерева, що живуть задля інших, більше не подають милостині? Хіба річки попересихали і в них не лишилося води для спраглих? Хіба гірські печери позавалювані? А найголовніше, хіба Всемогутній Господь не захищає цілковито віддані Йому душі? Чому тоді вчені мудреці підлещуються до людей, сп’янілих від важкозаробленого багатства?
ТЕКСТ 6:
Осознав это, человек должен служить всемогущей Сверхдуше, пребывающей в его сердце. Она — Всемогущая Личность Бога, вечная и безграничная, поэтому Она является высшей целью жизни, и, поклоняясь Ей, можно устранить причину обусловленности своего существования.
ВІРШ 6:
Утвердившись у такій свідомості, людина повинна служити Наддуші, що силою Своєї всемогутности перебуває в кожному серці. Наддуша    —    це Всемогутній Бог-Особа, вічний і безмежний, а тому Він найвища мета життя. Поклоняючись Йому, можна усунути причину свого зумовленого існування.
ТЕКСТ 7:
Кто, кроме закоренелых материалистов, откажется размышлять о трансцендентном и прельстится преходящими именами, видя, как люди тонут в пучине страданий, увлекаемые в нее последствиями своей деятельности?
ВІРШ 7:
Хто, крім грубого матеріаліста, знехтує цією трансцендентною свідомістю і далі триматиметься за нетривкі імена, бачачи, як все людство борсається у ріці страждань    —    наслідках власних дій?
ТЕКСТ 8:
Другие сосредоточивают свой ум на находящейся в области сердца Личности Бога, величиной не более пяди. В четырех руках Он держит лотос, колесо от колесницы, раковину и палицу.
ВІРШ 8:
Інші медитують на Бога-Особу в їхньому тілі у ділянці серця, що Він має лише двадцять сантиметрів заввишки і в чотирьох руках тримає лотос, колесо від колісниці, мушлю та булаву.
ТЕКСТ 9:
Его уста выражают радость, продолговатые глаза по форме напоминают лепестки лотоса, а желтоватые, как шафран цветка кадамбы, одежды украшены драгоценными камнями. Все Его украшения сделаны из золота и усыпаны самоцветами. На Нем сверкающий головной убор, а в ушах — серьги.
ВІРШ 9:
Його вуста виражають щастя. Його очі широкі, як лотосові пелюстки, а шати    —    кольору ясножовтого, шафранового пилку квітів кадамби    —    оздоблені самоцвітами. Усі Його прикраси зроблені з золота і оздоблені коштовними каменями. Його голову вінчає осяйна діадема, а в вухах виблискують сережки.
ТЕКСТ 10:
Его лотосные стопы покоятся в центре лотосоподобных сердец великих мистиков. На груди у Него драгоценный камень Каустубха с изображением прекрасного теленка, а на плечах другие драгоценные камни. Весь Его торс украшен гирляндами из свежих цветов.
ВІРШ 10:
Його лотосові стопи спочивають на вінчику лотосових сердець великих містиків. На Його грудях красується самоцвіт Каустубга із зображенням чудового теляти, а на плечах    —     інші коштовності. Його груди вкриває ґірлянда із свіжих квітів.
ТЕКСТ 11:
На Его талии искусно расшитый пояс, а на пальцах перстни с драгоценными камнями. Его запястья, браслеты на ногах, умащенные ароматическими маслами волосы с синеватым отливом и прекрасное улыбающееся лицо радуют глаз.
ВІРШ 11:
Його стан охоплює оздобний пояс, а Його пальці прикрашають персні з коштовними самоцвітами. Браслети на Його ногах і руках, намащені пахучою олією кучері з синім полиском і Його красиве усміхнене лице милують око.
ТЕКСТ 12:
Великодушие Господа, проявленное в Его играх, взгляд Его лучистых глаз и озаренное улыбкой лицо свидетельствуют о Его безграничной милости. Поэтому все время, пока человек способен удерживать свой ум в медитации на Господа, он должен сосредоточивать внимание на этом трансцендентном образе Господа.
ВІРШ 12:
Шляхетні Господні розваги , Його променисті погляди і усміхнене обличчя    —    це вияв Його безмежної милости . Тому, наскільки тільки розум може втримуватися у медитації, потрібно зосереджуватись на цій трансцендентній формі Господа.
ТЕКСТ 13:
Начинать медитировать нужно с лотосных стоп Господа, постепенно переводя взор на Его улыбающееся лицо. В процессе медитации следует сосредоточить внимание сначала на лотосных стопах, затем на икрах, бедрах и так постепенно переводить взгляд все выше и выше. Чем больше ум сосредоточивается на различных частях тела Господа, тем сильнее очищается разум.
ВІРШ 13:
Медитацію треба починати з лотосових стіп Господа і поступово зводити погляд вище, аж до Його усміхненого обличчя. Треба зосередитися спочатку на Його лотосових стопах, тоді на Його гомілках, далі на стегнах    —    і так чимдалі вище. Чим більше розум зосереджується на різних частинах тіла Господа, тим більше очищується інтелект.
ТЕКСТ 14:
Пока материалист не разовьет стремления к любовному служению Верховному Господу, чей взор охватывает трансцендентный и материальный миры, завершая выполнение предписанных обязанностей, он должен медитировать на вселенскую форму Господа.
ВІРШ 14:
Доки грубий матеріаліст не розвинув бажання з любов’ю служити Верховному Господеві, свідкові всієї діяльности трансцендентного та матеріального світів, він повинен щодня, виконавши визначені йому обов’язки, зосереджувати розум в медитації на всесвітню форму Господа.
ТЕКСТ 15:
О царь, чтобы покинуть эту планету людей, йогу не нужно дожидаться благоприятного момента или удаляться в подходящее для этого место. Он должен удобно усесться, успокоить свой ум, и, управляя жизненным воздухом, подчинить чувства уму.
ВІРШ 15:
О царю! Якщо йоґ бажає покинути цю планету людей, він не повинен хвилюватися щодо правильного часу чи місця. Він повинен просто зручно сісти, ні про що не турбуватися і, керуючи потоками життєвого повітря, розумом приборкати чуття.
ТЕКСТ 16:
Затем с помощью чистого разума йог должен погрузить свой ум в живое существо, а живое существо — в Высшую душу, в результате чего полностью удовлетворенное живое существо обретет высшее удовлетворение и прекратит всю прочую деятельность.
ВІРШ 16:
Тоді йоґ своїм незабрудненим інтелектом повинен занурити розум у живу істоту, а живу істоту занурити в Верховну Душу. Внаслідок цього повністю задоволена істота втверджується на найвищому рівні блаженства і припиняє будь- яку іншу діяльність.
ТЕКСТ 17:
Это трансцендентное состояние лабдхопашанти неподвластно разрушительному времени, которому подчиняются даже вершащие судьбами всех материальных существ полубоги рая (не говоря уже о простых полубогах). На это состояние не распространяется влияние гун материальной благости, страсти и невежества, нет в нем ни ложного эго, ни материального Причинного океана, ни материальной природы.
ВІРШ 17:
На цьому трансцендентному рівні лабдгопаш́а̄нті зникає вплив нищівного часу, хоча час підкорює собі навіть небесних півбогів, вповноважених керувати земними створіннями. (Тож яку владу над істотою цього рівня можуть мати самі півбоги?) На цьому рівні немає ні ґуни матеріального добра , ні страсти , ні невігластва , ні навіть оманного его, ні матеріального Причинового океану, ні матеріальної природи.
ТЕКСТ 18:
Трансценденталисты стараются избегать всего, что не имеет отношения к Богу, ибо познали высшее состояние, в котором все связано с Верховным Господом Вишну. Поэтому чистый преданный, находящийся в полной гармонии с Господом, не создает сложностей, а непрерывно поклоняется лотосным стопам Господа, поместив их в свое сердце.
ВІРШ 18:
Трансценденталісти намагаються уникати всього, що не має стосунку до Бога, бо їм відомий вищий світ, в якому все пов’язане з Верховним Господом Вішну. Отож чистий відданий, який перебуває у повній гармонії з Господом, не створює собі ніяких труднощів    —    взявши у своє серце лотосові стопи Господа, він просто поклоняється їм щомиті.
ТЕКСТ 19:
Опираясь на научные знания, человек должен утвердиться в осознании Абсолюта и таким образом погасить свои материальные желания. Достигнув этого состояния, следует покинуть материальное тело, закрыв пяткой воздушный проход [через который выходят экскременты] и постепенно поднимая жизненный воздух с одного уровня на другой, через шесть основных центров.
ВІРШ 19:
Спираючись на наукове знання, треба втвердитись у абсолютному усвідомленні і таким чином покласти край матеріальним бажанням. Тоді треба закрити п’ятою повітряний прохід [ через який виходять випорожнення ] і піднімати життєве повітря з одного рівня на інший через шість основних центрів.
ТЕКСТ 20:
В процессе медитации преданный должен медленно поднимать жизненный воздух от пупка к сердцу, затем к груди и к основанию нёба, отыскав нужные точки с помощью разума.
ВІРШ 20:
У своїй медитації відданий повинен поступово піднімати життєве повітря з пупа до серця, звідти вище, до грудей, а звідти до нижньої частини піднебіння, за допомогою інтелекту знаходячи точне розміщення цих центрів.
ТЕКСТ 21:
Затем бхакти-йог должен сконцентрировать жизненный воздух между бровей и, перекрыв семь выходов жизненного воздуха, сосредоточиться на своей цели — возвращении домой, обратно к Богу. Йогу, полностью свободному от желания материальных наслаждений, следует сосредоточить жизненный воздух в области темени, и, разорвав все связи с материей, отправиться к Всевышнему.
ВІРШ 21:
Тоді бгакті-йоґ має підняти потік життєвого повітря між брів, а далі, перекривши сім виходів життєвого повітря, цілеспрямовано думати про повернення додому, до Бога. Якщо він цілковито звільнився від усіх бажань матеріальної насолоди, він повинен піднятись до тімені і, порвавши усі свої зв’язки з матерією, повернутись до Всевишнього.
ТЕКСТ 22:
О царь, если же у йога остается стремление к утонченным материальным наслаждениям — будь то желание достичь высшей планеты (Брахмалоки) или обладать восемью совершенствами, путешествовать в космосе с вайхаясами или жить на одной из миллионов планет вселенной, — то ему придется забрать с собой свой материальный ум и чувства.
ВІРШ 22:
Однак, царю, якщо йоґ зберігає бажання вишуканіших матеріальних насолод    —    як-от бажання потрапити на найвищу планету, Брахмалоку, чи оволодіти вісьмома різновидами містичних сил, чи подорожувати у космосі разом з вайхаясами, чи оселитися на якійсь із мільйонів планет,    —     він змушений буде взяти з собою свої зумовлені матерією розум та чуття.
ТЕКСТ 23:
Трансценденталисты заботятся о своем духовном теле, поэтому благодаря преданному служению, аскезам, мистическим силам и трансцендентному знанию могут беспрепятственно перемещаться повсюду — в материальных мирах и за их пределами. Те же, кто занят деятельностью ради наслаждения ее плодами, то есть закоренелые материалисты, лишены подобной свободы передвижения.
ВІРШ 23:
Трансценденталістів цікавить духовне тіло. Тому завдяки своєму відданому служінню , аскезам , містичній силі та трансцендентному знанню вони можуть пересуватися без ніяких обмежень    —    у матеріальному світі і поза ним. Така свобода пересування недоступна грубим матеріалістам, що діють задля насолоди плодами своєї діяльности.
ТЕКСТ 24:
О царь, когда мистик по светящейся Сушумне проходит Млечный Путь и достигает высшей планеты (Брахмалоки), он сначала попадает на Вайшванару — планету бога огня, где полностью очищается от скверны, а затем поднимается еще выше, к кругу Шишумары, чтобы вступить в общение с Господом Хари, Личностью Бога.
ВІРШ 24:
Коли такий містик проходить осяйною Сушумною по Чумацькому Шляху, прямуючи до найвищої планети, Брахмалоки, він спочатку опиняється на Вайшванарі, планеті божества вогню , де він остаточно очищується від усієї скверни, а тоді підіймається вище, до кільця Шішумари, щоб встановити стосунки з Господом Харі, Богом-Особою.
ТЕКСТ 25:
Шишумара — это ось, вокруг которой вращается вся вселенная. Ее называют пупком Вишну [Гарбходакашайи Вишну]. Только йог может выйти за пределы круга Шишумары и достичь той планеты [Махарлоки], где чистые святые — Бхригу и другие — наслаждаются жизнью, длящейся 4.320.000.000 солнечных лет. Этой планете поклоняются даже святые, достигшие трансцендентного уровня.
ВІРШ 25:
Шішумара    —    це вісь , навколо якої обертається весь усесвіт. Шішумару називають пупком Вішну [Ґарбгодакашаї Вішну]. Тільки йоґ на силі піднятися вище за кільце Шішумари і потрапити на планету [Махарлока], на якій чисті святі, як-от Бгріґу, насолоджуються життям тривалістю в 4 320000 000 сонячних років. Цій планеті поклоняються навіть мудреці, які перебувають на трансцендентному рівні.
ТЕКСТ 26:
Во время окончательного уничтожения вселенной [в конце жизни Брахмы] из уст Ананты [со дна вселенной] вырывается пламя. Йог видит, как все планеты вселенной сгорают дотла, и на летательных аппаратах великих чистых душ отправляется на Сатьялоку. Продолжительность жизни на Сатьялоке составляет 311.040.000.000.000 лет.
ВІРШ 26:
Під час остаточного знищення всього всесвіту [в кінці життя Брахми] з рота Ананти [який лежить на дні всесвіту] виривається полум’я і спалює всі планети. Бачачи, як планети всесвіту згоряють дощенту, йоґ на одному з літаків з великими очищеними душами вирушає на Сат’ялоку. На Сат’ялоці життя триває 311 040 000 000 000 років.
ТЕКСТ 27:
На этой планете — Сатьялоке — нет ни скорби, ни старости, ни смерти. Ее обитатели не знают, что такое страдания, и потому ничто не омрачает их жизнь, если не считать того, что временами сознание заставляет их испытывать сострадание к тем, кому неизвестно о преданном служении и кто испытывает невыносимые страдания в материальном мире.
ВІРШ 27:
На цій планеті Сат’ялоці не знають ні горя, ні старости, ні смерти. Там немає ніяких страждань, а тому там немає ніяких тривог    —    хіба що іноді хтось, за покликом своєї свідомости, переймається співчуттям до тих, хто не знають про віддане служіння і змушені терпіти незносні страждання у матеріальному світі.
ТЕКСТ 28:
Попав на Сатьялоку, преданный обретает особую способность — без страха входить в тонком теле в субстанции, состоящие из элементов, которые образуют грубое тело. Так одну за другой он проходит через оболочки, состоящие из земли, воды, огня, света, воздуха, пока наконец не достигает эфирной оболочки.
ВІРШ 28:
Досягнувши Сат’ялоки, відданий набуває особливої здатности входити тонким тілом у тотожність, подібну до грубого тіла; таким чином він без ніякого страху поступово переходить з одного рівня існування на інший, підіймаючись від існування на рівні елементу землі до рівнів води, осяйного вогню, повітря і нарешті досягаючи рівня ефіру.
ТЕКСТ 29:
Таким образом преданный избавляется от тонких объектов чувств: запаха (с помощью обоняния), вкуса (с помощью ощущения вкуса), объектов зрения (с помощью созерцания форм), осязаемого (с помощью прикосновения), вибраций в ушах (принимая эфирную форму), и наконец от органов чувств (с помощью материальной деятельности).
ВІРШ 29:
Так відданий піднімається понад тонкими об’єктами чуттів: запахом (який сприймають чуттям нюху), смаком (який відчувають язиком), формами (які бачать органами зору), дотиком (який сприймають тактильним чуттям), вібраціями (які чує вухо внаслідок ототожнення з ефіром) і над самими органами чуття, які проявляють себе в матеріальній діяльності.
ТЕКСТ 30:
Миновав грубые и тонкие оболочки, преданный входит в сферу эго. На этой стадии он нейтрализует влияние материальных гун природы [невежества и страсти] и обретает эго в благости. Затем он погружает свое эго в махат-таттву и в этот момент достигает чистого самоосознания.
ВІРШ 30:
Піднявшись над грубими й тонкими оболонками, відданий входить у сферу его. На цьому рівні він нейтралізує ґуни матеріальної природи [невігластво і страсть], зливаючи їх воєдино, і піднімається до его в добрі. Після цього весь його егоїзм розчиняється у махат-таттві, і в цю мить відданий досягає чистого самоусвідомлення.
ТЕКСТ 31:
Только очистившаяся душа, вернувшись в свое изначальное состояние, может общаться с Личностью Бога, испытывая при этом полное удовлетворение и безграничное блаженство. Материальный мир теряет всякую привлекательность для того, кто снова обрел некогда утраченное совершенство преданности, и он больше никогда не возвращается в него.
ВІРШ 31:
Тільки очищена душа може досягнути досконалого рівня, на якому спілкуються з Богом-Особою у повному блаженстві й задоволенні свого відначального становища . Той , кому вдалося повернутися на цей досконалий рівень відданости, вже ніколи знову не привабиться до матеріального світу і ніколи не повернеться до нього.
ТЕКСТ 32:
О доблестный Махараджа Парикшит, знай же, что мои ответы на твои разумные вопросы согласуются с учением Вед и являются вечной истиной. Господь Кришна Сам поведал об этом Брахме, довольный его служением.
ВІРШ 32:
Твоя величність Махарадже Парікшіте ! Знай : все , що я розповів у відповідь на твоє гідне хвали запитання, цілковито відповідає вченню Вед, і це вічна істина. Господь Крішна Сам оповів це Брахмі, задоволений його поклонінням.
ТЕКСТ 33:
Для тех, кто блуждает в материальной вселенной, нет лучшего метода освобождения, чем преданное служение Господу Кришне.
ВІРШ 33:
Для тих, хто блукає матеріальним усесвітом, немає сприятливішого способу звільнитися, як шлях, яким веде безпосереднє віддане служіння Господеві Крішні.
ТЕКСТ 34:
Брахма, великая личность, с огромным вниманием и сосредоточенностью трижды проштудировал Веды и, досконально изучив их, пришел к выводу, что высшим совершенством религии является привязанность к Верховной Личности Бога, Шри Кришне.
ВІРШ 34:
Великий Брахма з пильною увагою та зосередженням проштудіював Веди три рази і після прискіпливого аналізу прийшов до висновку, що найвища досконалість релігії    —     це любовна прив’язаність до Верховного Бога-Особи Шрі Крішни.
ТЕКСТ 35:
Личность Бога, Шри Кришна, находится в каждом живом существе рядом с индивидуальной душой. Об этом можно догадаться и составить представление по присущей нам способности видеть и прибегать к помощи разума.
ВІРШ 35:
Бог-Особа, Господь Шрі Крішна, перебуває в кожній живій істоті разом з індивідуальною душею. Прийти до цього висновку, а також відчути це, можна проаналізувавши нашу здатність бачити і користатися допомогою інтелекту.
ТЕКСТ 36:
Поэтому, о царь, так важно, чтобы каждый человек всегда и везде слушал повествования о Верховном Господе, Личности Бога, прославлял Его и помнил о Нем.
ВІРШ 36:
Тому, царю, для кожної людини вкрай важливо завжди і всюди слухати про Верховного Господа, Бога-Особу, уславлювати Його і пам’ятати про Нього.
ТЕКСТ 37:
Те, кто упивается нектарным посланием Господа Кришны, возлюбленного преданных, освобождаются от порочных представлений о том, что целью жизни являются материальные наслаждения, и возвращаются обратно к Богу, к Его [Верховного Господа] лотосным стопам.
ВІРШ 37:
Ті, хто впивається через вуха нектаром послання Господа Крішни, улюбленого відданих, очищуються від осквернених уявлень про те, що життя призначене для матеріальної насолоди, і повертаються додому до Бога, до Його [Бога- Особи] лотосових стіп.