Skip to main content

ТЕКСТ 4

ВІРШ 4

Текст

Текст

сатйа̄м̇ кшитау ким̇ каш́ипох̣ прайа̄саир
ба̄хау свасиддхе хй упабархан̣аих̣ ким
сатй ан̃джалау ким̇ пурудха̄нна-па̄трйа̄
диг-валкала̄дау сати ким̇ дукӯлаих̣
сатйа̄м̇ кшітау кім̇ каш́іпох̣ прайа̄саір
ба̄хау свасіддхе хй упабарган̣аіх̣ кім
сатй ан̃джалау кім̇ пурудга̄нна-па̄трйа̄
діґ-валкала̄дау саті кім̇ дукӯлаіх̣

Пословный перевод

Послівний переклад

сатйа̄м — при наличии; кшитау — ровных мест на земле; ким — зачем нужны; каш́ипох̣ — ради кроватей и кушеток; прайа̄саих̣ — усилия; ба̄хау — руки; сва-сиддхе — будучи самодостаточными; хи — несомненно; упабархан̣аих̣ — в постели и кроватях; ким — какой смысл; сати — когда существуют; ан̃джалау — ладони; ким — какой смысл; пурудха̄ — в разной; анна — для еды; па̄трйа̄ — посуде; дик — пространство; валкала-а̄дау — кора деревьев; сати — когда существует; ким — какой смысл; дукӯлаих̣ — в одежде.

сатйа̄м  —  маючи; кшітау  —  рівні місця на землі; кім  —  навіщо; каш́іпох̣  —  ліжка; прайа̄саіх̣  —  намагатись здобути; ба̄хау  —  руки; сва-сіддге  —  достатні самі собою; хі  —  поістині; упабархан̣аіх̣  —  ліжка та постіль; кім  —  навіщо здались; саті  —  якщо є; ан̃джалау  —  долоні; кім  —  навіщо; пурудга̄  —   різноманітні; анна  —  страви; па̄трйа̄  —  начинням; дік  —  сторони світу; валкала-а̄дау  —  кора дерев; саті  —  якщо є; кім  —   навіщо; дукӯлаіх̣  —  одяг.

Перевод

Переклад

Зачем нужны кровати, когда на земле есть много ровных мест, где можно прилечь? К чему человеку подушка, если ее могут заменить руки? Зачем нужна посуда, когда можно обойтись ладонями? И зачем человеку одежда, когда можно покрывать свое тело древесной корой?

Навіщо потрібні ліжка, якщо на землі доволі рівного місця, де можна спати? Навіщо потрібні подушки, якщо під голову можна підкласти руку? Навіщо різноманітний посуд, якщо можна використовувати свої долоні? Навіщо здався одяг, якщо можна прикривати тіло корою?

Комментарий

Коментар

Не следует без необходимости увеличивать свои потребности в материальных удобствах или беспокоиться о своей безопасности. Человек впустую растрачивает свою энергию на бесплодные поиски призрачного счастья. Если можно спать на полу, зачем покупать дорогую кровать или мягкую кушетку? Если можно отдыхать без подушки, подложив под голову мягкие руки, которыми нас наделила природа, то в подушке нет необходимости. Наблюдая за животными, можно заметить, что у них не хватает разума на то, чтобы строить дома, делать мебель и домашнюю утварь, но они вполне здоровы, хотя и спят на голой земле. Они не умеют готовить пищу, но зато на поддержание своего здоровья тратят гораздо меньше сил, чем человек. Это не значит, что люди должны жить в джунглях, как животные, ходить голыми, ничему не учиться, отвергнуть культуру и не придерживаться правил морали. Разумный человек не может жить, как животное. Напротив, он должен стараться употребить свой разум на развитие искусства, науки, поэзии, философии и т. д. Этим он будет способствовать прогрессу человеческой цивилизации. Идея, которую Шрила Шукадева Госвами выдвигает в этом стихе, заключается в том, что избыточную энергию, которой у человека гораздо больше, чем у животных, нужно направлять исключительно на самоосознание. Прогресс человеческой цивилизации должен способствовать восстановлению наших утраченных взаимоотношений с Богом, что невозможно ни в какой другой форме жизни, кроме человеческой. Человек должен понять призрачность материального мира, видя в нем мимолетный мираж, и постараться положить конец страданиям материального бытия. Гордиться своей принадлежностью к цивилизации рафинированных животных, помешанной на удовлетворении чувств, — значит обманывать себя. Такая цивилизация недостойна даже называться цивилизацией. Человек, погрязший в бесплодной деятельности, находится в плену майи (иллюзии). Великие мудрецы древности жили не в дворцах с так называемыми удобствами, обставленных роскошной мебелью. Они жили в хижинах в лесу и сидели на голой земле, но оставили после себя бесценные богатства совершенной и возвышенной мудрости. Шрила Рупа Госвами и Шрила Санатана Госвами, занимавшие высокие посты министров в правительстве, отказались от них и стали спать под деревьями, но оставили после себя бесчисленные тома произведений трансцендентного содержания. Они не спали даже двух ночей подряд под одним и тем же деревом, не говоря уже о роскошных апартаментах со всеми удобствами, и все же сумели подарить миру бесценные труды по науке самоосознания. Так называемые удобства на самом деле не способствуют прогрессу цивилизации. Напротив, они препятствуют ему. Система санатана-дхармы — разделения общества на четыре класса и четыре последовательные ступени духовного развития — предоставляет человеку возможность благополучно завершить свою жизнь, посвятив ее духовному совершенствованию. Тем, кто искренне следует принципам санатана-дхармы и хочет достичь желаемой цели, здесь советуют добровольно отречься от мира. Человеку, не привыкшему с ранних лет к жертвенной жизни в отречении от мира, следует, как рекомендует Шрила Шукадева Госвами, попытаться привыкнуть к такому образу жизни на более позднем этапе жизни, что поможет достичь желаемого успеха.

ПОЯСНЕННЯ: Не слід штучно нарощувати свої життєві потреби і надмірно турбуватися про тілесний комфорт і безпеку. Якщо людина женеться за таким ілюзорним невловимим щастям, вона просто марнує свої сили. Якщо можна спати просто на долівці, навіщо з великими зусиллями добувати собі дороге ліжко та перини? Якщо можна виспатись без подушки, поклавши голову на свої дані від природи м’які руки, навіщо діставати подушки? Придивившись до життя тварин, ми зауважимо, що їм бракує розуму на те, щоб будувати великі будинки, робити собі меблі та інше домашнє начиння, а проте вони мають прекрасне здоров’я, дарма що сплять просто на землі. Вони не вміють готувати їжу, а проте їм вдається підтримувати здоров’я набагато ліпше, ніж людині. Це не означає, що люди повинні повернутися до тваринного життя і жити голими в джунґлях, відкинувши культуру, освіту і мораль. Розумна людина не може жити, як тварина. Навпаки, вона повинна використовувати свої розумові здібності в мистецтві, науці, поезії, філософії, таким чином сприяючи розвиткові людської цивілізації. Думка, що її Шукадева Ґосвамі вклав у цей вірш, полягає в іншому: надлишок своєї енерґії, якої в людини набагато більше, ніж у тварини, треба використовувати на самоусвідомлення. Розвиток людської цивілізації повинен бути скерований до відновлення наших втрачених стосунків з Богом, тому тільки у людській формі життя можна досягти цієї мети. Людина повинна зрозуміти примарність матеріальних явищ, подібних до скороминущого міражу, і намагатись покласти край життєвим стражданням. Цивілізація самозадоволених вилощених тварин, яких цікавлять тільки чуттєві насолоди, не гідна зватись цивілізацією і є, по суті, обманом. Люди, які поринули в таку беззмістовну діяльність заради оманних насолод, перебувають у лабетах майі, ілюзії.

У давнину великі святі та мудреці не жили у розкішних будинках з так званими вигодами і зі зручними меблями. Вони жили у невибагливих хатинах, а то і просто в лісі, і сиділи на голій землі, проте вони залишили по собі неосяжні скарби високого знання у якнайдовершенішому викладі. Шріла Рупа Ґосвамі та Шріла Санатана Ґосвамі обіймали високі міністерські посади, проте, покинувши це все і взявши за звичай жити щодня під іншим деревом, вони зуміли подарувати наступним поколінням величезну кількість творів з трансцендентного знання. Вони навіть під одним деревом не жили довше як один день, що й казати за життя в добре вмебльованих кімнатах з новітніми вигодами. А проте вони зуміли подарувати нам найважливіші книги з самоусвідомлення. Так звані вигоди насправді не сприяють розвитку цивілізації, а, навпаки, шкодять йому. Система санатана-дгарми, що передбачає поділ суспільства за чотирма станами соціального життя і чотирма станами духовного розвитку, дає людині достатні знання і дуже сприятливі можливості для того, щоб вивершити своє життя досконалістю. Щирим послідовникам санатана-дгарми в цьому вірші дана порада прийняти життя добровільного зречення, щоб досягти бажаної мети життя. А якщо людина з ранніх років не призвичаєна провадити життя зречености і жертовности, то їй треба постаратись привчити себе до цього пізніше, як радить Шукадева Ґосвамі, і це допоможе досягнути бажаного успіху.