ТЕКСТ 21
ВІРШ 21
Текст
Текст
нируддха-сапта̄йатано ’напекшах̣
стхитва̄ мухӯрта̄рдхам акун̣т̣ха-др̣шт̣ир
нирбхидйа мӯрдхан виср̣джет парам̇ гатах̣
ніруддга-сапта̄йатано ’напекшах̣
стгітва̄ мухӯрта̄рдгам акун̣т̣га-др̣шт̣ір
нірбгідйа мӯрдган віср̣джет парам̇ ґатах̣
Пословный перевод
Послівний переклад
тасма̄т — оттуда; бхрувох̣ — бровей; антарам — между; уннайета — должен поместить; нируддха — закрыв; сапта — семь; а̄йатанах̣ — выходов жизненного воздуха; анапекшах̣ — безразличный к материальному наслаждению; стхитва̄ — удерживая; мухӯрта — мгновения; ардхам — половину; акун̣т̣ха — домой, обратно к Богу; др̣шт̣их̣ — тот, кто преследует такую цель; нирбхидйа — пробивая; мӯрдхан — отверстие в черепе; виср̣джет — должен оставить тело; парам — к Всевышнему; гатах̣ — отправившись.
тасма̄т — звідти ; бгрувох̣ — брів ; антарам — між ; уннайета — треба підняти; ніруддга — зачинивши; сапта — сім; а̄йатанах̣ — виходів життєвого повітря; анапекшах̣ — байдужий до будь-яких матеріальних насолод; стгітва̄ — утримуючи; мухӯрта — миті; ардгам — половину; акун̣т̣га — назад додому, до Бога; др̣шт̣іх̣ — націлений на це; нірбгідйа — пробивши; мӯрдган — отвір у тімені; віср̣джет — має покинути тіло; парам — до Всевишнього; ґатах̣ — повертаючись.
Перевод
Переклад
Затем бхакти-йог должен сконцентрировать жизненный воздух между бровей и, перекрыв семь выходов жизненного воздуха, сосредоточиться на своей цели — возвращении домой, обратно к Богу. Йогу, полностью свободному от желания материальных наслаждений, следует сосредоточить жизненный воздух в области темени, и, разорвав все связи с материей, отправиться к Всевышнему.
Тоді бгакті-йоґ має підняти потік життєвого повітря між брів, а далі, перекривши сім виходів життєвого повітря, цілеспрямовано думати про повернення додому, до Бога. Якщо він цілковито звільнився від усіх бажань матеріальної насолоди, він повинен піднятись до тімені і, порвавши усі свої зв’язки з матерією, повернутись до Всевишнього.
Комментарий
Коментар
В этом стихе описан метод, с помощью которого можно разорвать все связи с материей и вернуться домой, к Богу. Для этого нужно полностью освободиться от желания материальных наслаждений. Существуют разные уровни материального наслаждения в зависимости от продолжительности жизни живого существа и доступных ему форм удовлетворения чувств. Высшие чувственные наслаждения, которые можно испытать, и самая большая продолжительность жизни описаны в «Бхагавад-гите» (9.20). Все эти наслаждения материальны, поэтому человек должен очень глубоко осознать, что ему не нужна такая долгая жизнь даже на Брахмалоке. Мы должны вернуться домой, к Богу, и потому нас не должны прельщать никакие материальные блага. В «Бхагавад-гите» (2.59) говорится, что отрешенности от материальных удовольствий можно достичь, изведав высший вкус жизни. Парам̇ др̣шт̣ва̄ нивартате. Не познав до конца природу духовной жизни, невозможно освободиться от привязанности к материи. Распространяемые определенной школой имперсонализма представления о том, что духовная жизнь якобы лишена разнообразия, очень опасны, потому что вводят людей в заблуждение и только усиливают их привязанность к материальным наслаждениям. Люди со скудными знаниями не могут постичь парам, Всевышнего. Они держатся за материальные наслаждения, хотя самодовольно полагают, что осознали Брахман. В этом стихе утверждается, что такие недалекие люди не могут иметь никакого представления о парам и потому не способны достичь Всевышнего. Преданные же обладают полным знанием о духовном мире, Личности Бога и Его трансцендентном окружении на бесчисленных духовных планетах, называемых Вайкунтхами. Здесь употреблено слово акунтн̣т̣ха-др̣шт̣их̣. Акун̣т̣ха означает то же, что и ваикун̣т̣ха, и только тот, кто поставил перед собой цель достичь духовного мира и лично общаться с Богом, может разорвать все связи с материей, даже находясь в материальном мире. Парам и парам-дхама, неоднократно упоминаемые в «Бхагавад-гите», суть одно. Тот, кто попадает в парам-дхаму, больше не возвращается в материальный мир. Такую свободу невозможно обрести даже на высшей локе (планете) материального мира.
ПОЯСНЕННЯ: Цей вірш радить, як порвати зв’язок з матерією і повернутись додому, до Бога, до Всевишнього. Головна вимога до того, хто бажає повернутись до Бога, — бути цілком вільним від бажання матеріальної насолоди. Є різні рівні матеріальної насолоди відповідно до тривалости життя істоти та доступних їй чуттєвих втіх. «Бгаґавад-ґіта» (9.20) згадує за найвищий рівень чуттєвої насолоди і найтриваліше життя. Усі ці насолоди матеріальні, і тому треба бути глибоко переконаними, що нам не потрібне таке довге життя навіть на планеті Брахмалоці. Ми повинні повернутися додому, до Бога, — ми не повинні приваблюватись навіть найбільшими матеріальними благами. У «Бгаґавад-ґіті» (2.59) сказано, що такої зречености від матерії можна набути тільки пізнавши вище життя. Парам̇ др̣шт̣ва̄ нівартате. Звільнитися від потягу до матеріального можна тільки цілковито зрозумівши природу духовного життя. Ідеї певного класу імперсоналістів про те, що духовне життя позбавлене будь-якого розмаїття, дуже небезпечні. Поширюючи ці ідеї, імперсоналісти вводять людей в оману і тільки чимдалі посилюють їхню прив’язаність до матеріальної насолоди. Внаслідку, бідні на знання люди не можуть навіть почасти зрозуміти становище парам, Всевишнього. Вони цупко тримаються за розмаїття матеріальних насолод, хоча тішать себе думкою, ніби вони усвідомили Брахман. Такі люди, як випливає з цього вірша, не можуть нічого зрозуміти про становище парам, а тому нездатні прийти до Всевишнього. Повним знанням про духовний світ, про Бога-Особу та про трансцендентне спілкування з Ним на незліченних духовних планетах Вайкунтгалоках володіють віддані. У цьому вірші вжито слова акун̣т̣га- др̣шт̣іх̣. Слово акун̣т̣га означає те саме, що й вайкунтга. Тільки той, хто спрямовано ставить собі за мету досягнути духовного світу і особисто спілкуватися з Господом, може відкинути все, що зв’язує його з матерією, навіть перебуваючи ще в матеріальному світі. Парам, за яке йдеться тут, і парам̇ дга̄ма, згадана у кількох місцях «Бгаґавад-ґіти», суть одне й те саме. Той, хто досягає парам̇ дга̄ма, вже не повертається до матеріального світу. Такої свободи не досягти, навіть якщо піднятися на найвищу локу (планету) матеріального світу.
Жизненный воздух покидает тело через семь отверстий: два глаза, две ноздри, два уха и рот. У большинства людей жизненный воздух в момент смерти выходит через рот. Но йог, умеющий, как описано выше, управлять жизненным воздухом, обычно выталкивает его через темя. Для этого он перекрывает перечисленные семь отверстий, чтобы жизненный воздух мог вырваться только через темя. Это верный признак того, что великий преданный разорвал все связи с материей.
Є сім виходів життєвого повітря: двоє очей, двоє ніздрів, двоє вух та рот. Найчастіше, коли помирає звичайна людина, воно виходить через рот. Але, як сказано вище, йоґ, котрий вміє керувати своїм життєвим повітрям, звичайно випускає його, пробиваючи тім’я. Отже, йоґ закриває вищезгадані сім отворів, щоб життєве повітря природно вирвалось через тім’я. Коли великий відданий відходить у такий спосіб, з цього знати певно, що він обриває всі зв’язки з матерією.