ТЕКСТ 2
ВІРШ 2
Текст
Текст
йан на̄мабхир дхйа̄йати дхӣр апа̄ртхаих̣
парибхрамам̇с татра на виндате ’ртха̄н
ма̄йа̄майе ва̄санайа̄ ш́айа̄нах̣
йан на̄мабгір дгйа̄йаті дгір апа̄ртгаіх̣
парібхрамам̇с татра на віндате ’ртга̄н
ма̄йа̄майе ва̄санайа̄ ш́айа̄нах̣
Пословный перевод
Послівний переклад
ш́а̄бдасйа — ведического звука; хи — несомненно; брахман̣ах̣ — Вед; эшах̣ — этот; пантха̄х̣ — путь; йат — который; на̄мабхих̣ — под различными именами; дхйа̄йати — обдумывает; дхӣх̣ — разум; апа̄ртхаих̣ — бессмысленными идеями; парибхраман — скитаясь; татра — там; на — никогда; виндате — наслаждается; артха̄н — реалиями; ма̄йа̄-майе — в иллюзорном; ва̄санайа̄ — различными желаниями; ш́айа̄нах̣ — как бы во сне.
ш́а̄бдасйа — ведичного звуку; хі — безперечно; брахман̣ах̣ — Вед; ешах̣ — ці; пантга̄х̣ — спосіб; йат — що є; на̄мабгіх̣ — під різними іменами; дгйа̄йаті — обдумує; дгіх̣ — інтелект; апа̄ртгаіх̣ — беззмістовними ідеями; парібграман — блукаючи; татра — там; на — ніколи; віндате — насолоджується; артга̄н — реальні речі; ма̄йа̄-майе — в ілюзорних речах; ва̄санайа̄ — різними бажаннями; ш́айа̄нах̣ — наче уві сні.
Перевод
Переклад
Ведические мантры составлены таким образом, что вводят людей в заблуждение, направляя их разум на бессмысленные вещи, вроде райских царств. Обусловленные души витают в мечтах об иллюзорных райских наслаждениях, но на самом деле и в раю они не испытывают истинного счастья.
Ведичні гімни укладені так, що пантеличать людей, скеровуючи їхній інтелект до безглуздих речей, як-от райські царства. Насправді і там зумовлені душі, втішаючись схожими на сон ілюзорними райськими насолодами, не відчувають істинного щастя.
Комментарий
Коментар
Обусловленная душа никогда не теряет надежды найти счастье в материальном мире, и в поисках его готова отправиться даже в самые отдаленные уголки вселенной. Ее уже не устраивают условия жизни на Земле, богатства которой она эксплуатирует изо всех сил. Она хочет попасть на Луну или Венеру, чтобы эксплуатировать ресурсы и этих планет. Но в «Бхагавад-гите» (8.16) Господь, предостерегая нас, говорит, что жизнь на любой из бесчисленных планет этой вселенной или других планетных систем одинаково бессмысленна. Вселенным нет числа, и в каждой из них бесчисленное множество планет. Но ни на одной из них нет спасения от страданий материального бытия: мук рождения, смерти, старости и болезней. Господь говорит, что даже высшая планета — Брахмалока (или Сатьялока), не говоря уже о райских планетах, — не подходит для жизни, поскольку и там живые существа обречены на те же материальные страдания. Обусловленные души находятся под властью законов кармической деятельности. Послушные этим законам, они, словно неразумные дети на карусели, то поднимаются до Брахмалоки, то опускаются до Паталалоки. Истинное счастье можно обрести только в царстве Бога, где никому не приходится испытывать страдания материального бытия. Итак, следуя по указанному Ведами пути кармической деятельности, живые существа сбиваются с истинного пути. Человек думает, что будет счастлив в той или иной стране, на той или иной планете, но нигде в материальном мире он не найдет того, чего на самом деле ищет, — вечной жизни, совершенного знания и полного блаженства. Шрила Шукадева Госвами говорит Махарадже Парикшиту, что ему в преддверии смерти, вместо того чтобы стремиться попасть на райские планеты, нужно подготовиться к возвращению домой, обратно к Богу. Никакие материальные планеты и самые прекрасные условия жизни на них не являются вечными, поэтому человек должен полностью избавиться от желания наслаждаться временным счастьем, доступным на этих планетах.
ПОЯСНЕННЯ: Зумовлена душа завжди будує плани досягнути щастя в матеріальному світі. Вона завжди прагне чимдалі більшого і не задовольниться навіть дійшовши до межі всесвіту. Вигод життя на Землі їй замало, хоча вона й витискає з природи, що тільки змога. Тепер людина прагне потрапити на Місяць чи на Венеру і експлуатувати природні багатства там. Однак Господь попереджає нас у «Бгаґавад- ґіті» (8.16), що жодна з незліченних планет у цьому всесвіті чи в будь-якій іншій планетній системі не варта того, щоб туди пориватись. Існує безліч всесвітів, і в кожному з них безліч планет. Проте на жодній з цих планет неможливо врятуватися від головних нещасть матеріального існування: від страждань народження, смерти, старости та хвороб. Господь каже, що навіть життя на найвищій планеті — званій Брахмалокою, чи Сат’ялокою (вже й не кажучи за інші, райські, планети), — не може бути щасливим, бо і там є вищезгадані матеріальні страждання.
Зумовлені душі, скуті законами кармічної діяльности, то підіймаються на Брахмалоку, то спускаються на Паталалоку, немов нерозумні діти на каруселі. Але справжнє щастя є тільки в царстві Бога: там ніхто не страждає від матеріальних нещасть. Отже, шлях кармічної діяльности, який пропонують Веди, веде в хибному напрямку. Людина гадає, що може досягнути ліпшого життя в тій чи іншій країні, на тій чи іншій планеті, але ніде в межах матеріального світу вона не зможе знайти того, чого все життя прагне, — вічного життя, досконалого розуму та довершеного блаженства. Шріла Шукадева Ґосвамі дає зрозуміти, що Махараджа Парікшіт на порозі смерти не повинен прагнути на так звані райські планети, а повинен підготуватись до того, щоб повернутися додому, до Бога. Усі матеріальні планети і вигоди життя на них — минущі. Отож треба викорінити бажання насолоджуватись доступним на цих планетах тимчасовим щастям.