ТЕКСТ 14
ВІРШ 14
Текст
Текст
виш́веш́варе драшт̣ари бхакти-йогах̣
та̄ват стхавӣйах̣ пурушасйа рӯпам̇
крийа̄васа̄не прайатах̣ смарета
віш́веш́варе драшт̣арі бгакті-йоґах̣
та̄ват стхавійах̣ пурушасйа рӯпам̇
крійа̄васа̄не прайатах̣ смарета
Пословный перевод
Послівний переклад
йа̄ват — пока; на — не; джа̄йета — развил; пара — в трансцендентном; аваре — в материальном; асмин — в этой форме; виш́ва-ӣш́варе — Господу всех миров; драшт̣ари — тому, кто видит; бхакти-йогах̣ — преданное служение; та̄ват — до тех пор; стхавӣйах̣ — материалист; пурушасйа — вират-пуруши; рӯпам — вселенскую форму; крийа̄-аваса̄не — завершив исполнение своих предписанных обязанностей; прайатах̣ — с должным вниманием; смарета — следует вспоминать.
йа̄ват — доки; на — не; джа̄йета — розвиває; пара — трансцендентне; аваре — матеріальне; асмін — у цій формі; віш́ва - іш́варе — Господа усіх світів ; драшт̣арі — у тому , хто споглядає; бгакті-йоґах̣ — віддане служіння; та̄ват — доти; стгавійах̣ — грубий матеріаліст; пурушасйа — вірат-пуруші; рӯпам — всесвітню форму; крійа̄-аваса̄не — завершивши виконувати свої обов’язки; прайатах̣ — з належною увагою; смарета — повинен згадувати.
Перевод
Переклад
Пока материалист не разовьет стремления к любовному служению Верховному Господу, чей взор охватывает трансцендентный и материальный миры, завершая выполнение предписанных обязанностей, он должен медитировать на вселенскую форму Господа.
Доки грубий матеріаліст не розвинув бажання з любов’ю служити Верховному Господеві, свідкові всієї діяльности трансцендентного та матеріального світів, він повинен щодня, виконавши визначені йому обов’язки, зосереджувати розум в медитації на всесвітню форму Господа.
Комментарий
Коментар
Своим взором Верховный Господь охватывает оба мира: материальный и трансцендентный. Иначе говоря, во всех мирах Верховный Господь — высший наслаждающийся и повелитель всего сущего. Это подтверждается и в «Бхагавад-гите» (5.29). Духовный мир представляет собой проявление Его внутренней энергии, а материальный — внешней. Живые существа также представляют собой Его энергию — пограничную энергию Господа: по своему желанию они могут жить либо в трансцендентном, либо в материальном мире. Материальный мир — неподходящее для живых существ место, поскольку духовно они едины с Господом, а в материальном мире они попадают под власть законов материальной природы. Господь хочет, чтобы все живые существа — Его неотъемлемые частицы — жили с Ним в трансцендентном мире. Цель всех Вед и богооткровенных писаний в материальном мире — просветить обусловленные души, то есть призвать их вернуться домой, обратно к Богу. К сожалению, несмотря на непрекращающиеся тройственные страдания материальной жизни, обусловленные живые существа не торопятся возвращаться к Богу. Причина этого — их неправильный образ жизни, в котором грех перемешан с добродетелью. Добродетельные пытаются возродить свои отношения с Господом, но и они не способны постичь Его личностный аспект. Истинная цель жизни — восстановить отношения с Господом и служить Ему. Служение Господу — естественное состояние живых существ. Однако имперсоналистам и тем, кто не способен с любовью служить Господу, советуют медитировать на Его безличный аспект, вират-рупу (вселенскую форму). Но в любом случае тот, кто хочет обрести истинное счастье и вернуться в свое естественное, необусловленное состояние, должен попытаться возродить свои забытые отношения с Господом. Медитируя на безличный аспект (вират-рупу), вселенскую форму Господа, не обладающие большим разумом неофиты постепенно развивают качества, необходимые для личного общения с Ним. Этот стих советует медитировать на вират-рупу, описанную в предыдущих главах. В такой медитации человек осознает, что планеты, моря, горы, реки, птицы, звери, люди, полубоги и все, что мы видим вокруг, суть различные части формы вират Господа. Размышление об этом также является одним из видов медитации на Абсолютную Истину, и, как только человек приступает к ней, в нем начинают развиваться божественные качества, и тогда весь мир представляется ему счастливой и тихой обителью. Без медитации на Бога в Его личностном или безличном аспекте ложные представления человека о своем изначальном положении заслоняют его хорошие качества, и, поскольку он лишен этого высшего знания, весь мир превращается для него в ад.
ПОЯСНЕННЯ: Верховний Господь бачить усе, що відбувається у всіх світах — і матеріальних , і трансцендентних . Іншими словами, Верховний Господь — найвищий володар і найвища особа, яка насолоджується в усіх світах. Це саме сказано і в «Бгаґавад-ґіті» (5.29). Духовний світ — це прояв внутрішньої енерґії Господа, а матеріальний — це прояв Його зовнішньої енерґії. Живі істоти належать до Його межової енерґії, і за своїм вибором вони можуть жити або у трансцендентному, або матеріальному світі. Матеріальний світ погано підходить для життя істот, тому що, хоча вони духовно єдині з Господом, у матеріальному світі вони зумовлені законами матеріальної природи. Господь хоче, щоб усі живі істоти — Його невід’ємні частки — жили разом з Ним у трансцендентному світі. Саме для того, щоб просвітити знанням зумовлені душі матеріального світу, Господь дає Веди та всі інші явлені писання, які виразно закликають зумовлені душі повернутись додому, до Бога. На жаль, зумовлені живі істоти, незважаючи на постійні троїсті страждання зумовленого життя, не виявляють серйозного бажання повернутися до Бога. Причина цього — хибний шлях, який вони обрали для себе, і неправильний спосіб життя, заснований на суміші гріха та доброчестя. Деякі — ті, хто діє доброчесно, — починають відновлювати свої втрачені стосунки з Господом, проте вони не на силі осягнути особистісного аспекту Господа.
Істинна мета життя полягає в тому, щоб встановити стосунки з Господом і служити Йому. Це природне становище живих істот. Проте тим, хто дотримується імперсональних уявлень і хто не може з любов’ю служити Господеві, радять медитувати на Його безособистісний аспект, вірат-рупу (всесвітню форму). Хоч тим способом, хоч іншим, але треба постаратись відродити свої забуті стосунки з Господом, якщо ми взагалі хочемо досягнути справжнього щастя і повернути собі своє природне становище існування без кайданів. Для менш розумних початківців існує метод медитації на безособистісний аспект, вірат-рупу(всесвітню форму Господа); цей метод поступово наділяє людину якостями, потрібними, щоб піднятися до рівня стосунків з особою Господа. Даний вірш радить медитувати на вірат-рупу, докладно описану в попередній главі. Так можна усвідомити, що всі планети, моря, гори, річки, птахи, звірі, люди, півбоги, все доступне нашому зору — це просто різні частини Господньої форми вірат. Така свідомість також є свого роду медитацією на Абсолютну Істину. Коли людина починає над цим розмірковувати, у неї розвиваються божественні якості. Такій людині весь світ здається щасливою й мирною обителлю для всього людства. Без медитації на Бога, особистісної чи безособистісної, усі добрі якості людини покриваються хибними уявленнями про своє природне становище. Людині без вищого знання про Бога весь світ здається пеклом.