ТЕКСТ 12
ВІРШ 12
Текст
Текст
бхрӯ-бхан̇га-сам̇сӯчита-бхӯрй-ануграхам
ӣкшета чинта̄майам энам ӣш́варам̇
йа̄ван мано дха̄ран̣айа̄ватишт̣хате
бгрӯ-бган̇ґа-сам̇сӯчіта-бгӯрй-ануґрагам
ікшета чінта̄майам енам іш́варам̇
йа̄ван мано дга̄ран̣айа̄ватішт̣гате
Пословный перевод
Послівний переклад
адӣна — возвышенными; лӣла̄ — играми; хасита — улыбающимся; ӣкшан̣а — взглядом; улласат — сияющим; бхрӯ-бхан̇га — изгибом бровей; сам̇сӯчита — указанное; бхӯри — всеобъемлющее; ануграхам — благословение; ӣкшета — следует созерцать; чинта̄майам — трансцендентного; энам — именно этого; ӣш́варам — Верховного Господа; йа̄ват — пока; манах̣ — ум; дха̄ран̣айа̄ — медитацией; аватишт̣хате — удерживается.
адіна — шляхетні; ліла̄ — розваги; хасіта — усміх; ікшан̣а — погляд; улласат — променистий; бгрӯ-бган̇ґа — знак бровою; сам̇сӯчіта — вказана; бгӯрі — щедра; ануґрахам — милість; ікшета — треба зосереджуватися; чінта̄майам — на трансцендентному; енам — саме цьому; іш́варам — Верховному Господі; йа̄ват — доки; манах̣ — розум; дга̄ран̣айа̄ — медитацією; аватішт̣гате — утвердиться.
Перевод
Переклад
Великодушие Господа, проявленное в Его играх, взгляд Его лучистых глаз и озаренное улыбкой лицо свидетельствуют о Его безграничной милости. Поэтому все время, пока человек способен удерживать свой ум в медитации на Господа, он должен сосредоточивать внимание на этом трансцендентном образе Господа.
Шляхетні Господні розваги , Його променисті погляди і усміхнене обличчя — це вияв Його безмежної милости . Тому, наскільки тільки розум може втримуватися у медитації, потрібно зосереджуватись на цій трансцендентній формі Господа.
Комментарий
Коментар
В «Бхагавад-гите» (12.5) говорится, что медитация имперсоналистов на безличное сопряжена с многочисленными трудностями. Но преданный служит лично Господу и потому не встречает на своем пути особых трудностей. Таким образом, медитация на безличное является источником страданий для имперсоналистов, в сравнении с которыми преданный обладает несомненным преимуществом. Имперсоналист, не верящий в личностный аспект Господа, пытается медитировать на нечто абстрактное. Поэтому «Бхагаватам» подчеркивает необходимость позитивной медитации, при которой ум сосредоточен на реальной форме Господа.
ПОЯСНЕННЯ: У «Бгаґавад-ґіті» (12.5) сказано, що імперсоналіст на шляху безособистісної медитації змушений одна за одною долати великі перешкоди. Натомість відданий служить особі Господа і тому легко проґресує в духовному житті. Отже, для імперсоналіста безособистісна медитація — це джерело страждань, і відданий тут має перевагу над філософом-імперсоналістом. Імперсоналіст ніяк не може повірити в особистісний аспект Господа і тому завжди намагається медитувати на щось невизначене. З огляду на це «Бгаґаватам» дає авторитетне підтвердження позитивної медитації, за якої розум зосереджують на істинній формі Господа.
Медитация, о которой говорится здесь, — это бхакти-йога, преданное служение на стадии освобождения от материального бытия. Гьяна-йога представляет собой метод освобождения от материальной обусловленности. Освободившись от обусловленности материей и став, как говорилось выше, нивриттой, то есть избавившись от всех материальных потребностей, человек получает право практиковать бхакти-йогу. Следовательно, бхакти-йога включает в себя гьяна-йогу. Иначе говоря, чистое преданное служение позволяет одновременно достичь цели гьяна-йоги, то есть, постепенно прогрессируя в чистом преданном служении, человек естественным образом освобождается от обусловленности материального бытия. Этот эффект бхакти-йоги называется анартха-нивр̣тти. Совершенствуясь в бхакти-йоге, человек постепенно избавляется от всего ненужного. Первый шаг на этом пути — медитация на лотосные стопы Личности Бога, которая возводит медитирующего на стадию анартха-нивр̣тти. Самый грубый вид анартхи, привязывающей обусловленную душу к материальному существованию, — это сексуальное желание, которое со временем принимает форму союза мужчины и женщины. Когда мужчина и женщина заключают союз, сексуальное желание еще больше усиливается. Это выражается в том, что они приобретают дом, у них появляются дети, друзья, родственники и накапливаются богатства. Окруженная всем этим обусловленная душа запутывается в сетях иллюзии, и у нее развивается чувство ложного эгоизма, то есть складывается ложная концепция «я» и «мое», а сексуальное желание распространяется на область политической, общественной, альтруистической, филантропической и других видов бессмысленной деятельности. Вся эта деятельность напоминает морскую пену: ее вдруг становится очень много, но в следующее мгновение она, подобно облаку в небе, исчезает так же быстро, как появилась. Результаты такой деятельности, как и результаты сексуального влечения, окружают обусловленную душу плотным кольцом, поэтому бхакти-йога направлена на то, чтобы постепенно избавить человека от сексуального желания. Сексуальное желание принимает три формы: стремление к выгоде, желание быть объектом обожания и желание почестей. Все обусловленные души одержимы этими проявлениями сексуального влечения, и каждый может сам судить, насколько он свободен от подобного рода материальных желаний, основанных в первую очередь на сексуальном влечении. С каждым кусочком съеденной пищи человек ощущает, как утоляется его голод. Аналогичным образом он должен научиться чувствовать, в какой степени ему удалось освободиться от сексуального влечения. Практика бхакти-йоги приводит к ослаблению сексуального влечения во всех его проявлениях, потому что по милости Господа к тому, кто занимается бхакти-йогой, сами собой приходят знание и отрешенность, даже если с материальной точки зрения такой человек не имеет хорошего образования. Знание подразумевает способность видеть все в истинном свете, и если обладающий знанием человек приходит к выводу, что некоторые вещи абсолютно бесполезны, то он, разумеется, тут же отказывается от них. Когда в процессе углубления своих знаний обусловленная душа осознает всю бессмысленность удовлетворения материальных потребностей, у нее пропадает привязанность к ним. Эта ступень познания называется вайрагьей — отречением от ненужного. Мы уже говорили, что трансценденталист должен сам удовлетворять насущные жизненные потребности, а не просить милостыню у богатых слепцов. Шукадева Госвами предложил несколько способов удовлетворения жизненных потребностей, в частности потребностей в пище, крове и отдыхе, но не указал альтернативы удовлетворению сексуального желания. Тому, у кого остались сексуальные желания, не следует даже пытаться вести отреченный образ жизни. Пока эта стадия не достигнута, ни о какой жизни в отречении не может быть и речи. Прежде чем действительно начать жить в отречении, нужно с помощью преданного служения под руководством истинного духовного учителя, следуя принципам, изложенным в «Бхагаватам», научиться контролировать по крайней мере грубое сексуальное влечение.
Рекомендований тут метод медитації — це бгакті-йоґа, чи віддане служіння на рівні звільнення від матеріальної зумовлености. Ґ’яна-йоґа — це метод, що допомагає звільнитися від зумовлености матерією . Звільнившись від впливу умов матеріального існування і ставши, як описано раніше, ніврітта,тобто цілковито вільною від матеріальних потягів, істота здобуває право стати на шлях бгакті-йоґи. Отже, бгакті-йоґа обіймає в собі і ґ’яна-йоґу, чи, іншими словами, віддане служіння приводить водночас і до мети ґ’яна-йоґи. Поступово проґресуючи в чистому відданому служінні, людина само собою звільняється від матеріальної зумовлености. Цей наслідок бгакті-йоґи називається анартга-ніврітті. Разом із розвитком у бгакті-йозі поступово зникають усі неприродні нашарування в серці. Медитація на лотосові стопи Бога-Особи — перший ступінь цього методу — повинна проявити свої результати в анартга-ніврітті.
Найгрубша анартга, яка прив’язує зумовлену душу до матеріального існування, — це сексуальне бажання. Це сексуальне бажання поступово переростає в союз чоловіка та жінки. Коли чоловік і жінка з’єднуються, їхнє сексуальне бажання зростає ще більше: вони прагнуть обзавестися домівкою, дітьми, друзями, родичами та багатством. Добуваючи це все, зумовлена душа цілковито заплутується в цих сітях і в неї сильно розвивається почуття оманного егоїзму (почуття «я» та «моє»). Так сексуальне бажання розростається і знаходить вираз у політичній, громадській, альтруїстичній, філантропічній та всілякій іншій непотрібній діяльності. Така діяльність нагадує морську піну, що раптом покриває всю хвилю, але вже наступної миті зникає без сліду, як хмарка, що розтає в небі. Результати такої діяльности, результати сексуального бажання, покривають зумовлену душу щільним шаром. Отож бгакті-йоґа поступово очищує від сексуального бажання, яке проявляється в трьох формах: як бажання зиску, бажання слави і бажання виділитись. Усі зумовлені душі божевільні від цих трьох проявів сексуального бажання, і кожен повинен сам задуматись, до якої міри він звільнився від цих матеріальних прагнень, заснованих на сексуальному бажанні. Голодна людина з кожним ковтком їжі відчуває, як тамується її голод, так само в духовному житті ми повинні бачити, наскільки ми звільняємося від статевого потягу. В того, хто практикує бгакті-йоґу,сексуальне бажання разом з усіма його проявами зменшується, тому що з ласки Господа бгакті-йоґа сама по собі породжує знання та зреченість, навіть якщо відданий з матеріального погляду не дуже розвинутий.
Знання означає знати речі такими, які вони є. Той, хто, поглиблюючи знання, приходить до висновку, що певні речі цілковито непотрібні, природно відмовляється від усього небажаного. Коли зумовлена душа, яка плекає знання, починає усвідомлювати безглуздість задоволення матеріальних потреб, вона втрачає прив’язаність до непотрібних речей. Цей рівень знання має назву вайраґ’я — брак прив’язаности до непотрібного. Ми вже говорили про те, що трансценденталіст повинен бути самодостатній і не повинен просити собі на прожиття в багатих сліпців. Шукадева Ґосвамі описав деякі способи, які дозволяють підтримувати життя без чужої допомоги. Він пояснив, як можна розв’язати проблеми їжі, сну та даху над головою, однак не запропонував ніякої альтернативи статевій насолоді. Той, хто не позбувся сексуального бажання, не повинен і думати про прийняття зреченого стану життя. Якщо людина не досягла відповідного рівня, не може бути ніякої мови за життя у зреченості. Отже, перш ніж складати обітницю зречення, треба навчитись приборкувати принаймні грубе сексуальне бажання, живучи на засадах «Бгаґаватам» і поступово очищуючись у відданому служінні під керівництвом істинного духовного вчителя.
Итак, под очищением подразумевают постепенное избавление от сексуального влечения, которого можно достичь с помощью медитации на личностный образ Господа, начиная с Его стоп, как описано в следующем стихе. Пока человек не убедится, что свободен от сексуального влечения, он не должен пытаться поднимать глаза выше стоп Господа. Десятая песнь «Шримад-Бхагаватам» — это улыбающееся лицо Господа, и многие самонадеянные люди обращаются сразу к ней, особенно к тем пяти главам, в которых описана раса-лила Господа. Это, безусловно, недопустимо. Привязанные к чувственным удовольствиям люди, предпочитающие такой способ изучения и слушания «Бхагаватам», полностью извращают смысл этого произведения, превращая его в средство разжигания похоти. Своими действиями такие псевдопреданные оскорбляют «Бхагаватам». Чтобы иметь право декламировать «Бхагаватам» перед слушателями, человек должен быть полностью свободен от сексуального влечения. Шри Вишванатха Чакраварти Тхакур ясно говорит, что смысл очищения — избавиться от сексуального желания. Он пишет: йатха̄ йатха̄ дхӣш́ ча ш́удхйати вишайа-ла̄мпат̣йам̇ тйаджати, татха̄ татха̄ дха̄райед ити читта-ш́уддхи-таратамйенаива дхйа̄на-та̄ратамйам уктам. А когда, очистив свой разум, человек освобождается от сексуального опьянения, он может сделать следующий шаг в медитации. Иначе говоря, последовательность медитации на различные части трансцендентного тела Господа зависит от чистоты сердца медитирующего. Из этого следует, что тем, кто продолжает оставаться в плену сексуального желания, нельзя в процессе медитации даже пытаться поднимать глаза выше стоп Господа. Таким людям разрешается публично читать лишь Первую и Вторую песни этого великого писания — «Шримад-Бхагаватам». И только перед тем, кто, усвоив содержание первых девяти песней «Шримад-Бхагаватам», полностью очистился, открываются врата в царство Десятой песни.
Отже, очищення — це поступове звільнення від сексуального бажання. Цього дозволяє добитись медитація на особу Господа, і ця медитація починається від Його стіп, як це описано далі. Не слід штучно силкуватись медитувати на вищі частини тіла Господа — спочатку треба переконатись, що ми звільнилися від сексуального бажання. Десята пісня «Шрімад-Бгаґаватам» — усміхнене лице Господа, і часто зарозумілі люди беруться одразу до Десятої пісні і насамперед до тих п’яти розділів, в яких змальовано раса-лілу Господа. Немає сумніву, що так робити не можна. Матеріалісти-пристосуванці, які воліють вивчати й слухати «Бгаґаватам» саме у такий неправильний спосіб, цілковито спотворюють суть духовної науки і використовують «Бгаґаватам» як прикриття для свого незаконного сексу. Своїми діями ці так звані віддані ганьблять «Бгаґаватам». Перш як читати «Шрімад- Бгаґаватам» для інших, треба стати цілковито вільним від сексуального бажання в усіх його формах. Шрі Вішванатга Чакраварті Тгакура чітко визначає очищення як відмову від спроб задовольнити сексуальне бажання. Він каже: йатга̄ йатга̄ дгіш́ ча ш́удгйаті вішайа - ла̄мпат̣йам̇ тйаджаті, татга̄ татга̄ дга̄райед іті чітта-ш́уддгі-та̄ратамйенаіва дгйа̄на-та̄ратамйам уктам. Людина повинна переходити до наступного рівня медитації відповідно до міри очищення її інтелекту і свободи від сексуального сп’яніння. Інакше кажучи, послідовний розвиток медитації на різні члени трансцендентного тіла Господа повинен проходити відповідно до очищення серця. Підсумовуючи, можна сказати, що ті, хто залишається в сітях статевого життя, ніколи не повинні намагатись піднімати в медитації свій погляд вище за стопи Господа. Тому і «Шрімад-Бгаґаватам» вони можуть читати перед зібранням слухачів не далі Першої та Другої пісень. Потрібно довести до кінця очищення, засвоївши перші дев’ять Пісень цього величного твору. Лише тоді людина отримує право ввійти у царство Десятої пісні «Шрімад- Бгаґаватам».