ТЕКСТ 13
ВІРШ 13
Текст
Текст
йога-талпа̄т самуттхитах̣
вӣрйам̇ хиран̣майам̇ дево
ма̄йайа̄ вйаср̣джат тридха̄
йоґа-талпа̄т самуттгітах̣
вірйам̇ хіран̣майам̇ дево
ма̄йайа̄ вйаср̣джат трідга̄
Пословный перевод
Послівний переклад
эках̣ — Он, единый; на̄на̄твам — разнообразие; анвиччхан — пожелав; йога-талпа̄т — на ложе мистического сна; самуттхитах̣ — произошедшее таким образом; вӣрйам — семя; хиран̣майам — золотого цвета; девах̣ — Господь; ма̄йайа̄ — с помощью внешней энергии; вйаср̣джат — сотворил совершенным образом; тридха̄ — в трех аспектах.
еках̣ — Він, сам-один; на̄на̄твам — розмаїття; анвіччган — бажаючи цього ; йоґа - талпа̄т — з ложа містичного сну ; самуттгітах̣ — породив; вірйам — сім’я; хіран̣майам — золотаве; девах̣ — півбога; ма̄йайа̄ — зовнішньою енерґією; вйаср̣джат — досконало створив; трідга̄ — у трьох аспектах.
Перевод
Переклад
Возлежа на ложе мистического сна, Господь, движимый желанием проявить из Себя одного все разнообразие живых существ, с помощью Своей внешней энергии породил символ семени золотистого цвета.
Забажавши проявити з Себе Самого розмаїття живих істот, Господь, лежачи в містичному сні, зовнішньою енерґією породив золотавий символ сімені.
Комментарий
Коментар
В «Бхагавад-гите» (9.7–8) сотворение и уничтожение материального мира описаны следующим образом:
ПОЯСНЕННЯ: У «Бгаґавад-ґіті» (9.7–8) так описано творення та знищення матеріального світу:
пракр̣тим̇ йа̄нти ма̄мика̄м
калпа-кшайе пунас та̄ни
калпа̄дау виср̣джа̄мй ахам
пракр̣тім̇ йа̄нті ма̄міка̄м
калпа-кшайе пунас та̄ні
калпа̄дау вір̣джа̄мй ахам
виср̣джа̄ми пунах̣ пунах̣
бхӯта-гра̄мам имам̇ кр̣тснам
аваш́ам̇ пракр̣тер ваш́а̄т
віср̣джа̄мі пунах̣ пунах̣
бгӯта-ґра̄мам імам̇ кр̣тснам
аваш́ам̇ пракр̣тер ваш́а̄т
«В конце каждой эпохи созидательные силы, то есть материальная природа и живые существа, ведущие в ней борьбу за существование, погружаются в трансцендентное тело Господа, а когда у Господа опять появляется желание проявить их, они вновь появляются на свет, послушные Его воле. Таким образом, материальная природа подвластна Господу. По воле Господа и под Его контролем материальная природа снова и снова создает и уничтожает живые существа».
«Наприкінці кожної епохи твірні сили — матеріальна природа й живі істоти, що борються за існування в ній, — розчиняються в трансцендентному тілі Господа, а коли Господь бажає проявити їх, вони всі знову виходять з Нього.
Отже, матеріальна природа діє під наглядом Господа. З волі Господа матеріальна природа знову й знову під Його наглядом створює і знищує всі живі істоти».
Итак, до сотворения (проявления) материального космоса Господь существует в форме недифференцированной совокупной энергии (маха̄-самашт̣и), а затем, желая стать многими, Господь распространяет Себя, принимая форму дифференцированной совокупной энергии (самашт̣и). Эта энергия продолжает дифференцироваться, давая начало индивидуальным экспансиям Господа трех категорий: адхьятмик, адхидайвик и адхибхаутик, как объяснялось выше (вйашт̣и). Таким образом, все творение и созидательные энергии одновременно тождественны Господу и отличны от Него. Все исходит из Господа (Маха-Вишну, или Маха-самашти), и в этом смысле все космические энергии тождественны Ему, но в то же время эти энергии, изошедшие из Господа, отличны от Него, поскольку каждая из них в соответствии с замыслом Господа имеет свое особое назначение и проявляется по-своему. Живые существа представляют собой одну из таких энергий Господа (Его пограничную энергию) и потому одновременно тождественны Господу и отличны от Него.
З цього постає, що до створення, чи проявлення, матеріального космосу Господь існує у формі недиференційованої енерґії (маха-самашті), а забажавши поширитись у багатьох, Він проявляє з Себе диференційовану енерґію (самашті). Після того Він поширює Себе далі і проявляє з цієї диференційованої енерґії три виміри особистостей матеріального світу (в’яшті): адг’ятміка, адгідайвіка і адгібгаутіка. За це вже йшлося. Отже, все творіння і твірні енерґії невідмінні між собою і водночас відмінні. Через те що все суще постає з Господа (Маха-Вішну чи Маха-самашті), жодна з космічних енерґій не відмінна від Нього. Проте всі поширені енерґії за Господнім задумом мають свої різні прояви і призначення, і тому водночас вони відмінні від Господа. Живі істоти — це також енерґія Господа (межова енерґія), і тому вони водночас єдині з Ним і відмінні від Нього.
На непроявленной стадии существования материального мира жизненные энергии находятся в Господе в потенциальном состоянии, а когда во время космического проявления они высвобождаются, то под влиянием различных гун природы принимают разные формы в зависимости от своих желаний. Эти многообразные проявления жизненных энергий представляют собой обусловленное состояние живых существ. Между тем освобожденные живые существа, находящиеся в вечном мире (сана̄тана), — это безраздельно преданные Господу души, и потому на них не распространяется власть законов творения и уничтожения. Итак, мироздание возникает, порожденное взглядом Господа, который возлежит на ложе мистического сна. Так появляются на свет и снова уходят в небытие материальные вселенные вместе с Брахмами, владыками этих вселенных.
У непроявленому стані живі істоти перебувають у Господі як енерґія, а коли під час космічного проявлення Господь їх вивільняє, вони прибирають різноманітних форм у різних ґунах природи відповідно до своїх бажань. Таке розмаїття проявів живої енерґії становить зумовлений стан живих істот. Натомість звільнені живі істоти у вічному (санатана) світі — це душі, беззастережно віддані Господу, і тому їх не зумовлює ні творення, ні знищення. Отже, матеріальне творіння постає тоді, коли Господь з ложа містичного сну кидає оком на матеріальну енерґію. Так знову й знову проявляються і руйнуються усі всесвіти разом з Брахмами, їхніми володарями.