Skip to main content

ТЕКСТ 39

ВІРШ 39

Текст

Текст

виджайа-ратха-кут̣умбха а̄тта-тотре
дхр̣та-хайа-раш́мини тач-чхрийекшан̣ӣйе
бхагавати ратир асту ме мумӯршор
йам иха нирӣкшйа хата̄ гата̄х̣ сва-рӯпам
віджайа-ратга-кут̣умбга а̄тта-тотре
дгр̣та-хайа-раш́міні тач-чгрійекшан̣ійе
бга
ґаваті ратір асту ме мумӯршор
йам іха нірікшйа хата̄
ґата̄х̣ сва-рӯпам

Пословный перевод

Послівний переклад

виджайа — Арджуна; ратха — колесница; кут̣умбе — то, что защищают любой ценой; а̄тта-тотре — с кнутом в правой руке; дхр̣та-хайа — управляя лошадьми; раш́мини — веревки; тат-ш́рийа̄ — прекрасный; ӣкшан̣ӣйе — видом; бхагавати — к Личности Бога; ратих̣ асту — пусть мое влечение; мумӯршох̣ — тот, кто скоро умрет; йам — к кому; иха — в этом мире; нирӣкшйа — глядя; хата̄х̣ — те, кто умер; гата̄х̣ — достигли; сва-рӯпам — изначальной формы.

віджайа  —  Арджуни; ратга  —  колісниця; кут̣умбе  —  те, що захищають будь-якою ціною; а̄тта-тотре  —  з батогом у правій руці; дгр̣та-хайа  —  правуючи коні; раш́міні  —  мотузки; тат-ш́рійа̄  —  прийнявши мальовничу поставу; ікшан̣ійе  —  подивитись; бгаґаваті  —  Богові-Особі; ратіх̣ асту  —   нехай я приваблюсь; мумӯршох̣  —  того, хто на порозі смерти; йам  —  на кого; іха  —  у цьому світі; нірікшйа  —  дивлячись; хата̄х̣  —  тих, хто померли; ґата̄х̣  —  досягли; сва-рӯпам  —  відначальної форми.

Перевод

Переклад

Пусть в момент смерти меня привлекает только Шри Кришна, Личность Бога. Я сосредоточиваю свой ум на колесничем Арджуны, который стоял с кнутом в правой руке и вожжами в левой и тщательно следил за тем, чтобы любой ценой уберечь колесницу Арджуны. Те, кто видел Его на поле битвы Курукшетра, обрели после смерти свою изначальную форму.

Нехай у смертну мить мене приваблює тільки Шрі Крішна, Бог-Особа. Я зосереджуюся розумом на колісничому Арджуни, що стояв, тримаючи у правій руці батіг, а в лівій    —     віжки, і уважно пильнував, аби оборонити Арджунину колісницю від небезпеки. Ті, хто бачив Його на полі битви Курукшетра, здобули по смерті свою відначальну форму.

Комментарий

Коментар

Чистый преданный Господа, трансцендентно связанный с Ним преданным служением, постоянно ощущает в себе присутствие Господа. Такой чистый преданный не может даже на мгновение забыть Господа. Это называется трансом. Мистик (йог), удерживая чувства от любой посторонней деятельности, старается сконцентрировать ум на Сверхдуше и в конце концов достигает сама̄дхи. Преданному же легче достичь сама̄дхи (транса). Для этого он постоянно вспоминает личностный аспект Господа, Его святое имя, славу, игры и проч. Поэтому сосредоточение йога-мистика и сосредоточение преданного не равнозначны. Мистик достигает сосредоточения механически, но к преданному сосредоточение приходит естественным образом в результате чистой любви и спонтанной привязанности. Бхишмадева — чистый преданный, и поскольку он был воином и полководцем, то постоянно вспоминал облик Партха-саратхи, колесничего Арджуны, явленный Господом на поле битвы. Следовательно, Господь вечно играет роль Партха-саратхи. Игры Господа, начиная с Его рождения в тюрьме Камсы и до завершающей маушала-лилы, проходят одна за другой во всех вселенных, подобно стрелкам часов, которые движутся по циферблату. И во всех этих играх Его постоянно сопровождают вечные спутники: Пандавы и Бхишма. Бхишмадева ни на мгновение не забывал прекрасный образ Господа Партха-саратхи, которого не мог видеть даже Арджуна. Арджуна находился за спиной прекрасного Партха-саратхи, а Бхишмадева был прямо перед Господом. Образ Господа-воина доставлял Бхишмадеве большее наслаждение, чем Арджуне.

ПОЯСНЕННЯ: Чистий відданий Господа, трансцендентно зв’язаний з Ним любовним служінням, постійно бачить Господа всередині себе. Такий відданий не в змозі забути Господа і на мить. Це позначають словом «транс». Містик (йоґ), утримуючи чуття від будь-якої іншої діяльности, старається зосереджуватись на Наддуші, і зрештою досягає самадгі. Відданому досягти самадгі, чи трансу, легше: для цього він завжди пам’ятає особистісний аспект Господа, Його святе ім’я, славу, розваги та ін. Тому зосередження йоґа-містика та відданого не на одному рівні. Зосередження йоґа механічне, натомість відданий зосереджується на Господеві природно, з чистої любови та спонтанної прив’язаности. Бгішмадева був чистий відданий і, бувши воєначальником, весь час пам’ятав явлений на полі битви Господній образ Партга-саратгі, колісничого Арджуни. Отже, розвага, в якій Господь виступає як Партга-саратгі, теж є вічна. Всі розваги Господа    —    від Його з’явлення на світ у в’язниці Камси до останньої розваги, маушала-ліли,    —    відбуваються одна за одною у всіх всесвітах, як ті годинникові стрілки рухаються циферблатом. І в цих розвагах Пандави та Бгішма є Його вічними супутниками. Отже, Бгішмадева ні на мить не забував Господа в прекрасній подобі Партга-саратгі, якої не бачив навіть Арджуна. Арджуна був за спиною прекрасного Партга-саратгі, а Бгішмадева міг бачити Його перед собою. Дивитися на Господа саме в подобі воїна для Бгішмадеви була більша радість, ніж для Арджуни.

Все воины и те, кто присутствовал на поле битвы Курукшетра, после смерти обрели свою изначальную духовную форму, подобную форме Господа, так как по беспричинной милости Господа могли видеть Его перед собой в этот момент. Все обусловленные души, вращающиеся в эволюционном цикле — от рыб до Брахмы, — помещены в форму майи, то есть форму, которой их, в соответствии с их действиями, наделяет материальная природа. Материальные формы обусловленных душ являются внешними одеяниями, но, когда обусловленная душа вырывается из тисков материальной энергии, она принимает свою изначальную форму. Имперсоналисты хотят попасть в Брахман — безличное сияние Господа, но это не соответствует природе живых искр, неотъемлемых частиц Господа. Поэтому имперсоналисты вновь падают и получают материальные формы, чуждые духовной душе. Но преданные Господа получают духовную форму, подобную форме Господа, с двумя или четырьмя руками, на планетах Вайкунтхах или на планете Голока в соответствии с изначальной природой души. Эта полностью духовная форма — сварупа живого существа, и все живые существа, участвовавшие в битве на Курукшетре с обеих сторон, обрели свою сварупу. Бхишмадева подтверждает это. Так что Господь Шри Кришна был милостив не только к Пандавам. Он был милостив и к другим группировкам, поскольку все они достигли одинакового результата. Бхишмадева хотел иметь такую же возможность, и, хотя ему всегда было гарантировано положение спутника Господа, он молил Его об этом. Можно сделать вывод, что всякий, кто умирает, созерцая Личность Бога внутри или вовне, обретает свою сварупу, и в этом — высшее совершенство жизни.

Усі, хто бився чи був присутній на полі битви Курукшетра, по смерті отримали свої відначальні духовні форми, як у Господа, тому що вони могли тоді з безпричинної ласки Господа бачити Його віч-на-віч. Всі зумовлені душі, що обертаються в еволюційному циклі    —    від водяних істот до Брахми    —    мають форми майі, форми, якими внаслідок їхніх дій їх наділяє матеріальна природа. Матеріальні форми зумовлених душ    —    це чуже для них вбрання. Коли зумовлена душа звільнюється з пастки матеріальної енерґії, вона повертається до своєї відначальної форми. Імперсоналіст прагне потрапити до безособистісного Брахмана, в сяйво тіла Господа, але це зовсім не відповідає природі живих іскор, невід’ємних часток Господа. Тому імперсоналісти знову падають і отримують матеріальні форми, що чужі духовній душі. А віддані Господа, що йдуть на планети Вайкунтги чи на Ґолоку, отримують форму духовну, як у Господа, з двома або з чотирма руками, відповідно до відначальної природи душі. Ця форма, абсолютно духовна, є сварупою живої істоти. Всі живі істоти, які були присутні на полі битви Курукшетра на будь-якій зі сторін, досягли своєї сварупи. Це підтверджує Бгішмадева. Тобто Господь був милостивий не лише до Пандав,    —     Він був милостивий і до всіх інших, тому що кожен отримав той самий результат. Бгішмадева прагнув того самого, і хоча йому за будь-яких обставин було забезпечене становище супутника Господа, він молив за це Господа. З цього випливає, що кожен, хто помирає, споглядаючи Бога-Особу    —    всередині себе чи зовні,    —    досягає своєї сварупи. А це    —    найвища досконалість життя.