Skip to main content

ТЕКСТ 32

ВІРШ 32

Текст

Текст

ш́рӣ-бхӣшма ува̄ча
ити матир упакалпита̄ витр̣шн̣а̄
бхагавати са̄твата-пун̇гаве вибхӯмни
сва-сукхам упагате квачид вихартум̇
пракр̣тим упейуши йад-бхава-права̄хах̣
ш́рі-бгішма ува̄ча
іті матір упакалпіта̄ вітр̣шн̣а̄
бга
ґаваті са̄твата-пун̇ґаве вібгӯмні
сва-сукгам упа
ґате квачід віхартум̇
пракр̣тім упейуші йад-бгава-права̄хах̣

Пословный перевод

Послівний переклад

ш́рӣ-бхӣшмах̣ ува̄ча — Шри Бхишмадева сказал; ити — таким образом; матих̣ — думая, чувствуя и желая; упакалпита̄ — вложил; витр̣шн̣а̄ — свободный от всех чувственных желаний; бхагавати — Личности Бога; са̄твата-пун̇гаве — вождю преданных; вибхӯмни — великому; сва-сукхам — самоудовлетворение; упагате — Ему, который достиг этого; квачит — иногда; вихартум — для трансцендентного удовольствия; пракр̣тим — в материальном мире; упейуши — прими это; йат-бхава — от кого творение; права̄хах̣ — возникает и уничтожается.

ш́рі-бгішмах̣ ува̄ча  —  Шрі Бгішмадева мовив; іті  —  так; матіх̣  —  мислення, чуття та воління; упакалпіта̄  —  вклав; вітр̣шн̣а̄  —  вільний від усіх чуттєвих бажань; бгаґаваті  —  у Бога-Особу; са̄твата-пун̇ґаве  —  проводаря відданих; вібгӯмні  —  великого; сва-сукгам  —  задоволення в Собі; упаґате  —  в Нього, що досягнув цього; квачіт  —  подеколи; віхартум  —  з трансцендентної насолоди; пракр̣тім  —  у матеріальному світі; упейуші  —  прийми; йат-бгава  —  з кого творення; права̄хах̣  —  постає і знищується.

Перевод

Переклад

Бхишмадева сказал: Пусть же все мои мысли, чувства и желания, которые так долго были заняты самыми разными предметами и предписанными обязанностями, будут поглощены всемогущим Господом Шри Кришной. Он всегда самоудовлетворен, но, как предводитель преданных, Он иногда получает трансцендентное наслаждение, нисходя в материальный мир, хотя материальный мир создан из Него одного.

Бгішмадева сказав: Нехай зосередяться тепер моя думка, чуття та воля, що так довго служили різним речам та обов’язкам, на всемогутньому Богові-Особі Шрі Крішні. Він завжди є задоволений у Собі, проте як проводар відданих, Він іноді дістає трансцендентну насолоду, сходячи в матеріальний світ, хоча сам матеріальний світ постає з Нього.

Комментарий

Коментар

Бхишмадева был государственным деятелем, главой династии Куру, великим военачальником и предводителем кшатриев, поэтому его ум был занят множеством предметов и его мысли, чувства и желания были связаны с разными объектами. Теперь же, чтобы достичь чистого преданного служения, он хотел всю силу своих мыслей, чувств и желаний вложить в Верховное Существо, Господа Кришну. Он описан здесь как предводитель преданных и всемогущий. Хотя Господь Кришна — изначальная Личность Бога, Он Сам нисходит на Землю, чтобы одарить Своих чистых преданных благом преданного служения. Иногда Он нисходит в изначальном облике Господа Кришны, а иногда — в облике Господа Чайтаньи. Оба они — вожди чистых преданных. У чистых преданных Господа нет иного желания, кроме желания служить Господу, поэтому их называют сатватами. И Господь — главный из сатват. У Бхишмадевы тоже не было иного желания. Если человек не очистился от всех видов материальных желаний, Господь не станет его вождем. Желания нельзя отбросить, их нужно просто очистить. В «Бхагавад-гите» Господь Сам утверждает, что чистому преданному, постоянно занятому служением Господу, Он Сам дает наставления из его сердца. Такие наставления даются не с материальной целью, а чтобы преданный вернулся домой, обратно к Богу (Б.-г. 10.10). Обыкновенному человеку, который хочет господствовать над материальной природой, Господь только позволяет действовать и становится свидетелем всех его поступков. Непреданным Он никогда не дает наставлений о том, как вернуться к Богу. Таково различие в отношении Господа к разным живым существам: преданным и непреданным. Он стоит во главе всех живых существ, подобно царю, который правит и заключенными, и свободными гражданами. Но Его отношение к ним зависит от того, преданы они Ему или нет. Непреданные не хотят слушать наставлений Господа, и поэтому для них Господь хранит молчание, хотя и наблюдает за всем, что они делают, и награждает их соответствующими плодами их деятельности: хорошими или плохими. Преданные выше таких материальных понятий, как «хорошо» и «плохо». Они следуют по трансцендентному пути и поэтому не желают ничего материального. Преданные также знают Шри Кришну как изначального Нараяну, поскольку Господь Шри Кришна с помощью Своей полной части является в форме Каранодакашайи Вишну — изначального источника всего материального творения. Господь тоже желает общаться со Своими преданными и лишь ради них нисходит на Землю и воодушевляет их. Господь является по Своей воле. Его не принуждают к этому условия материальной природы, поэтому Он описан в этом стихе как вибху, всемогущий, ибо Он не подчиняется законам материальной природы.

ПОЯСНЕННЯ: Бгішмадева був державний діяч, старійшина роду Куру, великий воєначальник та проводар кшатрій, і тому мусив тримати в розумі величезну кількість різноманітної інформації; його думки, чуття й бажання обіймали безліч різних речей. Тепер, щоб досягти чистого відданого служіння, він прагнув зосередити всю силу думки, почуття та воління на Верховній Істоті, Господеві Крішні. Цей вірш змальовує Господа Крішну як проводаря відданих і як всемогутнього. Він є відначальний Бог-Особа, проте сходить на Землю власною особою, щоб благословити Своїх чистих відданих даром відданого служіння. Іноді Він приходить як Сам Господь Крішна як Він є, а іноді як Господь Чайтан’я. І Господь Крішна, і Господь Чайтан’я завжди ведуть за Собою Своїх чистих відданих. Чисті віддані не мають іншого бажання, крім бажання служити Господеві, і тому їх називають сатвати. Господь є головою всіх сатватів. Отож Бгішмадева, теж сатвата, прагнув одного: служити Йому. Господь не стане провідником того, хто не очистився від усіх матеріальних бажань. Позбутись бажань неможливо, одне що їх треба очистити. Це потверджує в «Бгаґавад-ґіті» Сам Господь. Він каже, що чистого відданого, який постійно служить Йому, Він навчає безпосередньо з серця. Метою цих повчань не є якісь матеріальні цілі; єдина їхня мета    —    допомогти відданому повернутися додому, до Бога (Б.-ґ. 10.10). Звичайній людині, яка прагне панувати над матеріальною природою, Господь тільки дозволяє діяти і стає свідком її дій, але Він ніколи не навчає невідданого, як повернутися до Нього. Саме це становить відмінність у стосунках Господа із різними істотами    —    відданими і невідданими. Він проводар усіх істот, так само як цар, що його влада поширюється і на в’язнів, і на вільних громадян. Проте Його стосунки з відданими та невідданими різні. Невідданим байдуже до всіх настанов Господа, і тому Господь до них не озивається, хоча й присутній при всіх їхніх діях як свідок і винагороджує їх добрими та поганими наслідками цих дій. Віддані вищі від матеріальних понять «доброго» та «поганого». Вони йдуть до трансцендентного і тому не прагнуть нічого матеріального. Віддані знають також, що Шрі Крішна є відначальний Нараяна, адже Господь Шрі Крішна, поширюючись у Свою повну частку, з’являється як Каранодакашаї Вішну, відначальне джерело всього матеріального творіння. Господь теж прагне мати товариство чистих відданих; і тільки заради них Він сходить на Землю    —    дати їм радість. Господь з’являється з власної волі, а не примусово, під тиском матеріальної природи. Тому Його описано в цьому вірші як вібгу, чи всемогутнього    —    закони матеріальної природи ніколи не зумовлюють Його.