ТЕКСТ 34
ВІРШ 34
Текст
Текст
раджджва̄ баддхва̄ рипум̇ бала̄т
пра̄ха̄рджунам̇ пракупито
бхагава̄н амбуджекшан̣ах̣
раджджва̄ баддгва̄ ріпум̇ бала̄т
пра̄ха̄рджунам̇ пракупіто
бгаґава̄н амбуджекшан̣ах̣
Пословный перевод
Послівний переклад
ш́ибира̄йа — по пути в военный лагерь; нинӣшантам — когда они везли его; раджджва̄ — веревками; баддхва̄ — связанного; рипум — врага; бала̄т — силой; пра̄ха — сказал; арджунам — Арджуне; пракупитах̣ — в гневе; бхагава̄н — Личность Бога; амбуджа-ӣкшан̣ах̣ — который смотрит Своими лотосными глазами.
ш́ібіра̄йа — дорогою до військового табору; нінішантам — везучи його; раджджва̄ — мотузками; баддгва̄ — зв’язаного; ріпум — ворога; бала̄т — силою; пра̄ха— сказав; арджунам— Арджуні; пракупітах̣ — розгніваному; бгаґава̄н — Бог-Особа; амбуджа-ікшан̣ах̣ — що Він дивиться очима як лотоси.
Перевод
Переклад
Связав Ашваттхаму, Арджуна решил доставить его в военный лагерь. Лотосоокий Шри Кришна, Личность Бога, обратился к разгневанному Арджуне.
Зв’язавши Ашваттгаму, Арджуна зібрався вести його до військового табору. Тоді Бог-Особа Шрі Крішна заговорив до розгніваного Арджуни, дивлячись на нього Своїми лотосовими очима.
Комментарий
Коментар
И Арджуна, и Господь Шри Кришна, как описывается здесь, были разгневаны, но глаза Арджуны при этом были похожи на шары из красной меди, тогда как глаза Господа были подобны лотосам. Это значит, что гнев Арджуны отличается от гнева Господа. Господь есть Трансцендентность, поэтому Он всегда абсолютен. Его гнев не похож на гнев обусловленных живых существ, находящихся под влиянием гун материальной природы. Он абсолютен, поэтому и Его гнев, и Его милость — одно и то же. Его гнев проявляется вне сферы действия гун материальной природы. Гнев Господа — просто признак того, что Он благосклонен к Своему преданному, ибо такова Его трансцендентная природа. Поэтому даже если Он гневается — это благо для того, на кого Он гневается. Господь неизменен при всех обстоятельствах.
ПОЯСНЕННЯ: Як описує вірш, і Арджуна, і Господь Шрі Крішна — обидва були розгнівані, але Арджунині очі нагадували дві червоні мідні кулі, а очі Господа — лотоси. Це означає, що Господь і Арджуна гніваються зовсім по-різному. Господь — це Трансцендентність, а тому Він абсолютний у будь-якому стані. Господній гнів не подібний до гніву зумовленої істоти, зв’язаної ґунами, чи якостями, матеріальної природи. Він абсолютний, і тому між Його гнівом та задоволенням різниці немає. Його гнів не належить до проявів трьох ґун матеріальної природи. Він є просто вияв Його прихильности до Свого відданого й турботи про його добро — така трансцендентна природа Господа. А тому навіть гнів Його — це благословіння для того, на кого Він гнівається. Він лишається незмінний за всіх обставин.