Skip to main content

ГЛАВА ШЕСТАЯ

ГЛАВА ШОСТА

Беседа Нарады с Вьясадевой

В’ясадева розмовляє з Нарадою

ТЕКСТ 1:
Сута сказал: О брахманы, слушая историю рождения и деяний Шри Нарады, Вьясадева, воплощение Бога и сын Сатьявати, задал следующий вопрос.
ВІРШ 1:
Сута сказав: О брахмани, втілення Бога В’ясадева, син Сат’яваті, вислухав історію народження та життя Шрі Наради, а тоді запитав його.
ТЕКСТ 2:
Шри Вьясадева сказал: Что ты [Нарада] делал после ухода великих мудрецов, наставлявших тебя в трансцендентной науке еще до начала твоей нынешней жизни?
ВІРШ 2:
Шрі В’ясадева спитав: Що робив ти [Нарада] до твого теперішнього народження після того, як пішли ті великі мудреці, що вчили тебе науки трансцендентного пізнання?
ТЕКСТ 3:
О сын Брахмы, как протекала твоя жизнь после посвящения и как ты получил это тело, покинув прежнее, состарившееся в свой срок?
ВІРШ 3:
О сину Брахми, як ти жив після посвячення і як одержав це тіло, покинувши належного часу старе?
ТЕКСТ 4:
О великий мудрец, в положенный срок время уничтожает все. Как же эта история, произошедшая с тобой еще до наступления нынешнего дня Брахмы, осталась в твоей памяти свежей и нетронутой временем?
ВІРШ 4:
О великий мудрецю, час в належний строк руйнує все. Тож як ці події, що сталися ще до теперішнього дня Брахми, залишилися в твоїй пам’яті свіжі і незаторкнуті плином часу?
ТЕКСТ 5:
Шри Нарада сказал: Великие мудрецы, наделившие меня научными знаниями о трансцендентном, отправились дальше, а мне пришлось проводить свою жизнь следующим образом.
ВІРШ 5:
Шрі Нарада відповів: Далі, по тому, як великі мудреці, що передали мені наукове знання про трансцендентне, вирушили до інших місць, моє життя склалося так.
ТЕКСТ 6:
Я был единственным сыном у матери — простой женщины и к тому же служанки. И поскольку, кроме меня, ее единственного отпрыска, ей было некого защищать, она связала меня узами своей любви.
ВІРШ 6:
Я був єдиний син у матері, простої жінки й служниці на додачу, а що крім мене, єдиного сина, їй не було за кого більше дбати, вона зв’язала мене путами своєї любови.
ТЕКСТ 7:
Она хотела обеспечить меня всем необходимым, но, так как сама была зависима, не могла ничего сделать для меня. Мир всецело находится во власти Верховного Господа, поэтому все в нем подобны деревянным марионеткам в руках кукольника.
ВІРШ 7:
Вона хотіла забезпечити мене усім потрібним, але, бувши залежною, не могла нічого для мене зробити. Світ цілковито підкорений владі Верховного Господа, тому всі в ньому наче ляльки в руках ляльковика.
ТЕКСТ 8:
Когда мне было пять лет, я жил в школе брахманов. Я зависел от любви своей матери и не ведал о других землях.
ВІРШ 8:
Я, тоді ще п’ятирічний, жив у школі для брахман. Любов матері зв’язувала мене, і я геть нічого не знав за інші краї.
ТЕКСТ 9:
Однажды вечером моя бедная мать вышла из дому, чтобы подоить корову, и в этот момент, повинуясь верховному времени, змея ужалила ее в ногу.
ВІРШ 9:
Якось, коли моя бідолашна мати вийшла ввечері подоїти корову, її, виконуючи волю верховного часу, вжалила в ногу змія.
ТЕКСТ 10:
Я принял это как особую милость Господа, который всегда желает блага Своим преданным, и с мыслями об этом отправился на север.
ВІРШ 10:
Я зрозумів це як особливу милість Господа, що завжди бажає добра Своїм відданим, і з цією думкою рушив на північ.
ТЕКСТ 11:
Покинув дом, я проходил мимо процветающих столиц, городов, деревень, мимо скотоводческих ферм, шахт, пашен, долин, цветников, садов, где выращивались саженцы деревьев, и через девственные леса.
ВІРШ 11:
Дорогою я проходив повз численні квітучі столиці, міста, села, ферми, рудні, лани, долини, квітники, розсадники дерев та незаймані ліси.
ТЕКСТ 12:
Я шел через холмы и горы, изобилующие месторождениями минералов: золота, серебра и меди; проходил земли, над которыми кружились опьяненные пчелы и пели птицы, а в водоемах росли прекрасные лотосы, достойные небожителей.
ВІРШ 12:
Я йшов через пагорби та гори, в яких було багато родовищ різноманітних мінералів    —    золота, срібла, міді; минав водойми, в яких квітли прекрасні лотоси, гідні небожителів, а навколо літали сп’янілі бджоли й співали птахи.
ТЕКСТ 13:
Я в одиночестве пробирался сквозь заросли тростника, бамбука, камыша, острой травы и сорняков, проходил пещеры, через которые трудно пробраться одному, заходил в дремучие, темные, полные опасностей и наводящие страх чащи, в которых устраивали свои игрища змеи, совы и шакалы.
ВІРШ 13:
Сам-один, я проходив через численні зарості тростини, бамбука, очерету, гострої трави й бур’яну, пробирався печерами, через які пройти самому дуже важко. Я заходив у глухі, темні, жаскі й небезпечні хащі, місця грищ змій, сов та шакалів.
ТЕКСТ 14:
Путешествуя так, я ощутил жажду и голод и почувствовал, что мое тело и ум устали. Поэтому я совершил омовение в речной заводи и испил воды. Вода принесла мне облегчение и сняла усталость.
ВІРШ 14:
Мандри втомили мене, мої тіло і розум, я чув спрагу та голод. Тоді я омився в річковій затоці й напився води. Її дотик зняв геть усю мою втому.
ТЕКСТ 15:
Затем в безлюдном лесу под сенью баньяна с помощью своего разума я начал медитировать на Сверхдушу, пребывающую внутри меня, как меня научили освобожденные души.
ВІРШ 15:
По тому в лісі, де не було ні душі, всівшись у затінку бан’яна, використовуючи інтелект, я почав медитувати на Наддушу в собі, як навчився того від звільнених душ.
ТЕКСТ 16:
Как только я стал медитировать на лотосные стопы Личности Бога, сосредоточив на них свой ум, преображенный трансцендентной любовью, слезы потекли из моих глаз, и Личность Бога Шри Кришна тут же явился на лотосе моего сердца.
ВІРШ 16:
Я зосередив на лотосових стопах Бога-Особи свій розум, що його перемінила трансцендентна любов, з моїх очей заструмували сльози, і одразу Бог-Особа Шрі Крішна з’явився на лотосі мого серця.
ТЕКСТ 17:
О Вьясадева, в тот миг, когда все мое существо переполнилось ощущением счастья, все члены моего тела ожили. Погрузившись в океан экстаза, я уже больше не мог видеть ни себя, ни Господа.
ВІРШ 17:
О В’ясадево, тої миті все моє єство виповнило відчуття щастя, і всі члени мого тіла одне по одному ожили. Занурений в океан екстазу, я згубив з ока і себе, і Господа.
ТЕКСТ 18:
Трансцендентная форма Господа сама по себе удовлетворяет желания ума и мгновенно устраняет все противоречия в мыслях. Потеряв этот образ из виду, я в смятении вскочил, как человек, лишившийся самого желанного.
ВІРШ 18:
Трансцендентна форма Господа, яка вона є, задовольняє прагнення розуму і враз очищує його від усіх суперечливих думок. Несподівано втративши з ока цю форму, я у великім хвилюванні підхопився, як звичайно буває, коли людина втрачає щось дуже жадане для неї.
ТЕКСТ 19:
Я хотел вновь увидеть эту трансцендентную форму Господа, но, несмотря на все мои старания сосредоточиться на сердце и горячее желание снова увидеть ее, я не смог сделать этого. Разочарованный, я почувствовал себя очень несчастным.
ВІРШ 19:
Я жадав знову бачити Його, але хоч як зосереджувався на серці, прагнучи ще раз зріти трансцендентну форму Господа, я вже не бачив її. Від того мною запанував відчай.
ТЕКСТ 20:
Видя, как я пытаюсь медитировать в этом уединенном месте, Верховный Господь, трансцендентный ко всем материальным описаниям, чтобы смягчить мое горе, сказал мне важные и приятные слова.
ВІРШ 20:
Аби розрадити мене, що старався медитувати на відлюдді, трансцендентний до всіх матеріальних описів Бог-Особа промовив повні змісту і приємні слова.
ТЕКСТ 21:
О Нарада [сказал Господь], Мне жаль, что в этой жизни ты больше не сможешь увидеть Меня. Тот, кто не совершенен в служении и не вполне свободен от материальных пороков, едва ли может увидеть Меня.
ВІРШ 21:
Нарадо [мовив Господь], на жаль, за цього життя ти більше не побачиш Мене. Тим, хто в своєму служінні недосконалі і ще не вповні звільнились від матеріальних вад, не дано бачити Мене.
ТЕКСТ 22:
О добродетельный, Я только один раз явился тебе, и то лишь для того, чтобы усилить твое стремление ко Мне, ибо чем больше ты будешь стремиться ко Мне, тем свободнее ты будешь от всех материальных желаний.
ВІРШ 22:
О доброчесний, Я появив Себе тобі один-єдиний раз, та й то лише для того, щоб ти сильніше жадав Мене, бо що сильніше ти прагнутимеш до Мене, то більше звільнятимешся від матеріальних бажань.
ТЕКСТ 23:
Если преданный занимается служением Абсолютной Истине даже в течение нескольких дней, его разум становится устойчивым и сосредоточивается на Мне. Позже, оставив эти полные скорби материальные миры, он становится Моим спутником в трансцендентном мире.
ВІРШ 23:
Навіть кількох днів служіння Абсолютній Істині досить, щоб інтелект відданого усталився й зосередився на Мені. Від того часу відданий розвивається далі, щоб зрештою, покинувши ці повні скорботи матеріальні світи, стати Моїм супутником у трансцендентному світі.
ТЕКСТ 24:
Разум, занятый преданным служением Мне, никогда не может быть разрушен. По Моей милости память твоя сохранится даже во время сотворения и разрушения вселенной.
ВІРШ 24:
Інтелект  , відданий Мені  , вовіки незнищенний  . Моєю ласкою навіть творення і знищення не перервуть твоєї пам’яті.
ТЕКСТ 25:
Затем верховный владыка, воплощенный в звуке и невидимый для глаз, но самый удивительный, умолк. Испытывая чувство благодарности к Нему, я в почтении склонил голову.
ВІРШ 25:
На цьому верховний владика, уособлений в звуці й невидимий для очей, найбільше диво з усіх див, перервав Свою мову. Я ж на знак глибокої подяки шанобливо схилив перед Ним голову.
ТЕКСТ 26:
Так я стал, непрестанно повторяя, воспевать святое имя и славу Господа, не обращая внимания на условности материального мира. Такое повторение и памятование о трансцендентных играх Господа очень благотворно. Занимаясь этим, я странствовал по всей Земле, полностью удовлетворенный, смиренный и не знающий зависти.
ВІРШ 26:
Я почав безнастанно, знову й знову повторювати святе ім’я Господа і оспівувати Його славу, не дбаючи ні за які умовності матеріального світу. Той, хто оспівує й пам’ятає трансцендентні ігри Господа, отримує з того найвищу користь. Так я, смиренно і беззаздрісно, повністю задоволений, мандрував усією землею.
ТЕКСТ 27:
Итак, о брахман Вьясадева, пришло время, и я, полностью погруженный в размышления о Кришне и потому не имеющий никаких привязанностей, совершенно свободный от материальной скверны, встретил смерть, подобную молнии, которой всегда сопутствует свет.
ВІРШ 27:
І так, о брахмано В’ясадево, належного часу я, думаючи тільки про Крішну, а тому ні до чого не прив’язаний і повністю вільний від матеріального забруднення, зустрів смерть, як спалах, що невіддільний від блискавки.
ТЕКСТ 28:
Одаренный трансцендентным телом, достойным спутника Личности Бога, я освободился от тела, состоящего из пяти материальных элементов, и поэтому все накопившиеся реакции моей деятельности ради наслаждений [кармы] прекратились.
ВІРШ 28:
Я покинув тіло, складене з п’яти матеріальних елементів, й отримав трансцендентне тіло, гідне супутника Бога-Особи. Так усі накопичені наслідки моєї діяльности задля плодів [карма] були знищені.
ТЕКСТ 29:
Когда Личность Бога Господь Нараяна в конце эпохи возлежал на водах опустошения, Брахма со всеми созидающими элементами начал входить в Него. Я также вошел в Нараяну с Его дыханием.
ВІРШ 29:
На кінці епохи, коли Бог-Особа Господь Нараяна поклався на води заглади, Брахма разом з усіма твірними елементами почав входити у Нього, і я теж увійшов у Нараяну з Його віддихом.
ТЕКСТ 30:
По прошествии 4.320.000.000 солнечных лет, когда Брахма пробудился, чтобы по воле Господа снова начать творить, из трансцендентного тела Господа были сотворены все риши: Маричи, Ангира, Атри и другие. Вместе с ними появился и я.
ВІРШ 30:
По 4 300 000 000 сонячних років Брахма встав зі сну, щоб за Господньою волею знову творити, і тоді з трансцендентного тіла Господа були створені всі ріші: Марічі, Анґіра, Атрі та інші, і я з’явився разом із ними.
ТЕКСТ 31:
С тех пор по милости всемогущего Вишну я беспрепятственно путешествую и в трансцендентном мире, и в трех сферах материального мира. Это возможно благодаря тому, что я непреклонен в своем непрерывном преданном служении Господу.
ВІРШ 31:
Від того часу з ласки всемогутнього Вішну я безборонно подорожую і трансцендентним світом, і трьома сферами матеріального світу. Мені це даровано тому, що я втверджений у неперервному відданому служінні Господеві.
ТЕКСТ 32:
Так я и странствую, постоянно воспевая трансцендентное послание, повествующее о славе Господа, играя на этой ви́не — инструменте, подаренном мне Господом Кришной и исполненном трансцендентных звуков.
ВІРШ 32:
Отак я й подорожую, завжди виспівуючи трансцендентне послання Господньої слави, і супроводжую свій спів грою на віні, що її, заряджену трансцендентним звуком, подарував мені Господь Крішна.
ТЕКСТ 33:
Верховный Господь Шри Кришна, рассказы о славе и деяниях которого радуют слух, словно по зову, тут же появляется на троне моего сердца, стоит мне начать воспевать Его святые деяния.
ВІРШ 33:
Верховний Господь Шрі Крішна, опис славетних розваг якого дає слухові втіху, наче на поклик, з’являється на троні мого серця, щойно я почну оспівувати Його святі діяння.
ТЕКСТ 34:
На собственном опыте я убедился, что те, кто не знает покоя из-за желания соединить чувства с их объектами, могут пересечь океан невежества на самом подходящем для этого судне, которым является постоянное воспевание трансцендентных деяний Личности Бога.
ВІРШ 34:
На власному досвіді я переконався, що ті, хто завжди переповнені тривогами і турботами від бажання поєднувати чуття з їхніми об’єктами, можуть перетнути океан невігластва на найбільш придатному для цього кораблі, що ним є постійне оспівування трансцендентних діянь Верховного Господа.
ТЕКСТ 35:
Обуздав чувства с помощью практики йоги, несомненно, можно освободиться от беспокойств, причиняемых желаниями и похотью, но этого еще недостаточно, чтобы принести удовлетворение душе, так как его [удовлетворение] приносит только преданное служение Личности Бога.
ВІРШ 35:
Через йоґу людина може й опанувати свої чуття, і тоді прагнення та хіть вже не турбуватимуть її, але самого цього замало, щоб задовольнити душу. Задоволення може дати лише служіння Богові-Особі.
ТЕКСТ 36:
О Вьясадева, ты свободен от всех грехов. Итак, по твоей просьбе я поведал тебе о своем рождении и о том, что я делал, чтобы достичь самоосознания. Это поможет обрести удовлетворение и тебе.
ВІРШ 36:
О В’ясадево, ти повністю вільний од гріха. Ти прохав мене розповісти про себе    —    і ось я оповів тобі за своє народження та про те, що робив, аби пізнати себе. Це й тобі допоможе знайти вдоволення.
ТЕКСТ 37:
Сута Госвами продолжал: Сказав это Вьясадеве, Шрила Нарада Муни покинул его и, играя на своей ви́не, направился туда, куда считал нужным.
ВІРШ 37:
Сута Ґосвамі сказав: По тій мові Шріла Нарада Муні покинув товариство В’ясадеви і, граючи на своїй віні, рушив мандрувати, куди бажав.
ТЕКСТ 38:
Слава и удача Шриле Нараде Муни, ибо он прославляет деяния Личности Бога, получая от этого радость сам и воодушевляя все страждущие души вселенной!
ВІРШ 38:
Хвала, хвала Шрілі Нараді Муні і хай завжди щастить йому в усьому, адже він оспівує діяння Бога-Особи, насолоджуючись цим сам і даруючи радість усім стражденним душам усесвіту.