Skip to main content

ТЕКСТ 22

ВІРШ 22

Текст

Текст

идам̇ хи пум̇сас тапасах̣ ш́рутасйа ва̄
свишт̣асйа сӯктасйа ча буддхи-даттайох̣
авичйуто ’ртхах̣ кавибхир нирӯпито
йад-уттамаш́лока-гун̣а̄нуварн̣анам
ідам̇ хі пум̇сас тапасах̣ ш́рутасйа ва̄
свішт̣асйа сӯктасйа ча буддгі-даттайох̣
авічйуто ’ртхах̣ кавібгір нірӯпіто
йад-уттамаш́лока-
ґун̣а̄нуварн̣анам

Пословный перевод

Послівний переклад

идам — это; хи — определенно; пум̇сах̣ — каждого; тапасах̣ — посредством аскез; ш́рутасйа — посредством изучения Вед; ва̄ — или; свишт̣асйа — жертвоприношением; сӯктасйа — духовным образованием; ча — и; буддхи — развитием знания; даттайох̣ — раздачей милостыни; авичйутах̣ — абсолютная; артхах̣ — польза; кавибхих̣ — признанными учеными; нирӯпитах̣ — сделан вывод; йат — то, что; уттамаш́лока — Господь, воспеваемый изысканными стихами; гун̣а-ануварн̣анам — описание трансцендентных качеств.

ідам  —  це; хі  —  певно; пум̇сах̣  —  кожного; тапасах̣  —  аскезами ; ш́рутасйа   —   вивченням Вед ; ва̄   —   чи ; свішт̣асйа   —   жертвопринесенням; сӯктасйа—духовної освіти; ча—і; буддгі  —  розвитку знання; даттайох̣  —  доброчинности; авічйутах̣  —  несхибна; артгах̣  —  мета; кавібгіх̣  —  визнаними вченими; нірӯпітах̣  —  визначено; йат  —  що; уттамаш́лока  —   Господа, що Його вславляють вишукані поезії; ґун̣а-ануварн̣анам  —  опис трансцендентних якостей.

Перевод

Переклад

Ученые круги пришли к определенному выводу, что безупречная цель процесса познания, состоящего из аскетизма, изучения Вед, принесения жертвоприношений, пения гимнов и благотворительности, находит свое высшее выражение в трансцендентных описаниях Господа, воспетого в возвышенных стихах.

Однозначний висновок вчених кіл такий: бездоганна мета розвитку знання, що складається з аскез, вивчення Вед, жертвопринесень, співу гімнів та доброчинности,    —    це трансцендентні описи Господа, що Його оспівують найвишуканішими віршами.

Комментарий

Коментар

Развитый интеллект дан человеку для того, чтобы он углублял свои познания в искусстве, науке, философии, физике, химии, психологии, экономике, политике и так далее. Углубляя эти знания, человеческое общество может достичь совершенства жизни. Вершиной этого совершенства является осознание Верховного Существа, Вишну. Поэтому ш́рути гласит, что те, кто действительно обладает знаниями, должны стремиться к служению Господу Вишну. К сожалению, люди, очарованные внешней красотой вишну-майи, не понимают, что достичь высшего совершенства — самоосознания — можно только по милости Вишну. Вишну-майя означает чувственное наслаждение, болезненное и преходящее. Те, кто попался в ловушку вишну-майи, используют результаты процесса познания для наслаждения чувств. Шри Нарада Муни уже объяснил, что все атрибуты материальной вселенной — это эманации Господа, проявляющиеся с помощью Его различных энергий, поскольку Своей непостижимой энергией Господь привел в движение причинно-следственные связи проявленного творения. Эти причины и следствия исходят из Его энергии, покоятся на Его энергии и после уничтожения погружаются в Него. Итак, нет ничего, что было бы отлично от Него, и в то же время Господь всегда отличен от всего этого.

ПОЯСНЕННЯ: Людина розвиває інтелект, щоб поглиблювати свої пізнання з мистецтва, науки, філософії, фізики, хімії, психології, економіки, політики тощо. Поглиблюючи ці знання, людська спільність може зробити своє життя досконалим, а вершина досконалости    —    пізнати Верховну Істоту, Вішну. Тому шруті вчать людину, яка вже має доволі широкі пізнання, розвивати прагнення служити Господеві Вішну. На жаль, зачаровані зовнішньою привабливістю вішну-майі, люди не розуміють, що найвища досконалість, чи самоусвідомлення, залежить тільки від Вішну. Словом вішну-майа позначають чуттєву насолоду, що є минуща і може дати самі страждання. Ті, хто спіймався у пастку вішну-майі, використовують розвиток пізнавального процесу на чуттєву втіху. Шрі Нарада Муні пояснив, що все суще в матеріальному космосі постало від Господа через діяльність Його різноманітних енерґій, адже саме Господь Своїми незбагненними енерґіями привів у рух причинно-наслідкові зв’язки в проявленому творінні. Ці причини і наслідки постали з Його енерґії і на ній спочивають, а по знищенню розчиняються в Ньому. Отже, немає нічого відмінного від Господа, і водночас Господь завжди відмежований від усього.

Когда научный прогресс используется для служения Господу, весь процесс познания становится абсолютным. Личность Бога и Его трансцендентное имя, слава, величие и прочее неотличны друг от друга. Поэтому все мудрецы и преданные Господа советовали использовать искусство, науку, философию, физику, химию, психологию и все остальные области знания исключительно в служении Господу. Искусство, литература, поэзия, живопись и проч. могут использоваться для прославления Господа. Беллетристы, поэты и знаменитые литераторы занимаются в основном тем, что пишут об удовлетворении чувств, но если они обратятся к служению Господу, то смогут описывать трансцендентные игры Господа. Валмики был великим поэтом, а Вьясадева — великим писателем, и оба были целиком поглощены описанием трансцендентных деяний Господа, заслужив тем самым бессмертие. Науку и философию также необходимо применять в служении Господу. В сухих спекулятивных теориях, созданных ради удовлетворения чувств, нет никакой пользы. Философия и наука должны утверждать славу Господа. Высокоразвитые люди стремятся постичь Абсолютную Истину с помощью науки, и поэтому большому ученому следует направлять свои усилия на то, чтобы научно доказать существование Бога. Аналогично этому, философские рассуждения должны утверждать, что Высшая Истина имеет чувства и всемогуща. Все остальные области знания также всегда должны использоваться в служении Господу. Об этом говорится и в «Бхагавад-гите». «Знание», не используемое в служении Господу, — не что иное, как невежество. Истинное назначение передового знания состоит в том, чтобы утвердить славу Господа, и в этом заключается подлинный смысл данного стиха. Научное знание, применяемое в служении Господу, и всякая другая подобная деятельность фактически являются хари-киртаной, прославлением Господа.

Коли науковий проґрес використовують на те, щоб служити Господеві, процес пізнання стає абсолютним. Трансцендентне ім’я Бога-Особи, Його слава, велич та інше невідмінні від Самого Господа. Тому мудреці й Господні віддані одностайно радять повністю й неподільно присвятити мистецтво, науку, філософію, фізику, хімію, психологію та всі інші галузі знання на служіння Господеві. Мистецтво, літературу, поезію, живопис і т. ін. можна застосовувати, щоб славити Господа. Більшість письменників, поетів, видатних белетристів пишуть тільки про те, що пов’язане з задоволенням чуттів,    —    але можна повернути свій хист на служіння Господеві і змальовувати Його трансцендентні ігри. Валмікі, великий поет, і В’ясадева, великий письменник,    —    обидва неподільно присвятили себе описові трансцендентних дій Господа і цим здобули безсмертя. Так само повинні служити Господеві наука і філософія. В сухих спекулятивних теоріях, метою яких є насолодити чуття, користи немає. За допомогою філософії та науки слід втверджувати славу Господа. Через посередництво науки розвинута людина прагне збагнути Абсолютну Істину, тому великі вчені повинні скерувати свої зусилля на те, щоб науково обґрунтувати Господнє існування. А філософські роздуми треба застосувати, щоб утвердити: Верховна Істина має чуття і всемогутня. Так само й усі інші галузі знання мають завжди служити Господеві. Те саме підпирає і «Бгаґавад-ґіта»: будь-яке «знання», не використане на служіння Господу,    —    просто невігластво. Істинний поступ у знанні, істинний його смисл    —    утвердити Господню славу. Наука, застосована в служінні Господеві, так само як будь- яка інша подібна діяльність,    —    це, фактично, харі-кіртана, уславлення Господа.