Skip to main content

ТЕКСТ 5

ВІРШ 5

Текст

Текст

этан на̄на̄вата̄ра̄н̣а̄м̇
нидха̄нам̇ бӣджам авйайам
йасйа̄м̇ш́а̄м̇ш́ена ср̣джйанте
дева-тирйан̇-нара̄дайах̣
етан на̄на̄вата̄ра̄н̣а̄м̇
нідга̄нам̇ біджам авйайам
йасйа̄м̇ш́а̄м̇ш́ена ср̣джйанте
дева-тірйан̇-нара̄дайах̣

Пословный перевод

Послівний переклад

этат — эта (форма); на̄на̄ — многочисленных; авата̄ра̄н̣а̄м — воплощений; нидха̄нам — источник; бӣджам — семя; авйайам — неразрушимое; йасйа — чья; ам̇ш́а — полная часть; ам̇ш́ена — часть полной части; ср̣джйанте — создает; дева — полубогов; тирйак — животных; нара-а̄дайах̣ — людей и остальных.

етат  —  ця (форма); на̄на̄  —  різноманітних; авата̄ра̄н̣а̄м  —   втілень; нідга̄нам  —  джерело; біджам  —  сім’я; авйайам  —  незнищенне; йасйа   —   чия; ам̇ш́а   —   повна частка; ам̇ш́ена  —   частина повної частки; ср̣джйанте  —  творить; дева  —  півбоги; тірйак  —  тварини; нара-а̄дайах̣  —  люди й усі інші.

Перевод

Переклад

Эта форма [второе проявление пуруши] — источник и неуничтожимое семя многообразных воплощений Господа во Вселенной. Из частей и частиц этой формы создаются различные живые существа: полубоги, люди и другие.

Ця форма [друге проявлення пуруші] є джерело й незнищенне сім’я численних втілень у всесвіті. З часток та частин цієї форми виникають різні живі істоти, як-от півбоги, люди та інші.

Комментарий

Коментар

Создав в махат-таттве бесчисленные вселенные, пуруша вошел в каждую из них в виде Гарбходакашайи Вишну, второго пуруши. Увидев, что во вселенной нет ничего, кроме тьмы и пространства, и нет места, где можно было бы отдохнуть, Он наполнил половину вселенной влагой Своего пота и возлег на этих водах. Эти воды называются Гарбходака. Затем из Его пупа вырос лотос, и на лепестках этого цветка родился Брахма, главный конструктор мироздания. Брахма стал конструктором вселенной, а Сам Господь в образе Вишну взял на Себя ответственность за поддержание Вселенной. Брахма порожден раджо-гуной пракр̣ти, гуной страсти материальной природы, а Вишну стал Господом гуны благости. Как уже объяснялось, Вишну не подвержен воздействию материи, так как Он трансцендентен ко всем гунам. От Брахмы произошел Рудра (Шива), ответственный за гуну невежества, гуну тьмы. По воле Господа он разрушает все творение. Таким образом, все трое — Брахма, Вишну и Шива — воплощения Гарбходакашайи Вишну. От Брахмы происходят такие полубоги, как Дакша, Маричи, Ману и многие другие, порождающие живые существа во вселенной. Веды прославляют Гарбходакашайи Вишну в гимнах «Гарбха-стути», которые начинаются с описания Господа, имеющего тысячи голов и т. д. Гарбходакашайи Вишну является Владыкой вселенной, и, несмотря на то что Он как будто лежит во вселенной, Он всегда трансцендентен. Это уже объяснялось. Вишну, полная часть Гарбходакашайи Вишну, — это Сверхдуша вселенской жизни. Он — хранитель вселенной, Кширодакашайи Вишну. Так объясняются три ипостаси изначального пуруши, и все воплошения во вселенной исходят из Кширодакашайи Вишну.

ПОЯСНЕННЯ: Сотворивши в махат-таттві незліченні всесвіти, пуруша входить до кожного з них як другий пуруша, Ґарбгодакашаї Вішну. Побачивши, що у всесвіті немає нічого, крім темряви та порожнього простору, і що немає ніякого опертя, Він заповнив половину всесвіту водою, що була Його потом, і ліг на ті води. Ці води звуться Ґарбгодака. Тоді з Його пупа виріс лотос, і в його пелюстках з’явився на світ Брахма, головний виконавець всесвітнього накреслу. Брахма став будівничим усесвіту, а Господь у формі Вішну взяв на Себе турботу підтримувати всесвіт. Брахма був народжений з раджо-ґуни пракріті, тобто з ґуни страсти матеріальної природи, а Вішну став Господом ґуни добра. На Вішну, що трансцендентний щодо всіх ґун, вплив матеріальної природи не поширюється. Ми вже пояснювали це раніше. З Брахми виник Рудра (Шіва); він відповідає за ґуну невігластва, чи темряви. З волі Господа він руйнує творіння. Отже, ця тріада: Брахма, Вішну й Шіва    —    всі є поширення Ґарбгодакашаї Вішну. А щоб породжувати у всесвіті живі істоти, від Брахми походять інші півбоги, як ось Дакша, Марічі, Ману та інші. Веди оспівують Ґарбгодакашаї Вішну в гімнах «Ґарбга-стуті», які починаються з опису Господа, що має тисячі голів і т. д. Ґарбгодакашаї Вішну є Господь усесвіту, і, хоча здається, що Він лежить у всесвіті, Його становище завжди трансцендентне. Це теж вже пояснено. Вішну, повна частка Ґарбгодакашаї Вішну, є Наддуша вселенського життя, і Його знають як того, хто підтримує всесвіт, Кшіродакашаї Вішну. Так пояснено три аспекти відначального пуруші. Всі втілення в усесвіті виникають через цього ж Кшіродакашаї Вішну.

В разные эпохи являются различные воплощения, и им нет числа, хотя некоторые из них выделяются особо, например Матсья, Курма, Вараха, Рама, Нрисимха, Вамана и многие другие, называемые лила-аватарами. Затем есть воплощения качеств: Брахма, Вишну и Шива (Рудра), — отвечающие за разные гуны материальной природы.

В різні епохи приходять різні втілення і втілень цих незліченна кількість, але певні втілення, як-от, наприклад, Матс’я, Курма, Вараха, Рама, Нрісімха, Вамана та інші, виділяються особливо. Ці втілення називають ліла-втілення. Крім того, ще є втілення якостей: Брахма, Вішну й Шіва (Рудра), що опікуються різними ґунами матеріальної природи.

Господь Вишну неотличен от Личности Бога. Господь Шива занимает промежуточное положение между Личностью Бога и живыми существами — дживами. Брахма — всегда джӣва-таттва. Господь наделяет Своей созидательной энергией самое благочестивое живое существо, величайшего преданного Господа. Это живое существо именуют Брахмой. Его энергия подобна энергии солнца, отраженной в драгоценных камнях и ювелирных изделиях. Если нет живого существа, способного взять на себя обязанности Брахмы, Господь занимает его место и Сам становится Брахмой.

Господь Вішну невідмінний од Бога-Особи. Господь Шіва посідає проміжне становище між Особою Бога та живими істотами, джівами. Брахма завжди є джіва-таттва. Господь уповноважує найдоброчеснішу істоту або найбільшого Свого відданого творити і наділяє цю істоту Своєю енерґією. Цю істоту називають Брахмою і могутність його подібна до могутности сонця, відбитої в коштовних самоцвітах. Якщо істоти, гідної взяти на себе обов’язки Брахми, немає, Господь Сам стає Брахмою й бере на Себе його обов’язки.

Господь Шива — не обыкновенное живое существо. Он является полной частью Господа, но, поскольку Господь Шива непосредственно соприкасается с материальной природой, его положение несколько отличается от трансцендентного положения Господа Вишну. Между ними такая же разница, как между молоком и простоквашей. Простокваша — то же молоко, но ее нельзя использовать как молоко.

Господь Шіва не є звичайною живою істотою. Він є повна частка Господа, але що Господь Шіва входить у безпосередній зв’язок з матеріальною природою, і тому його становище не таке саме, як становище Господа Вішну, що є трансцендентне. Різницю між ними можна порівняти до різниці між свіжим молоком та юґуртом. Юґурт    —    теж молоко, проте використовувати його замість молока не вийде.

Далее идут воплощения Ману. В течение одного дня Брахмы (продолжительность которого по нашему исчислению равняется 4.320.000 х 1.000 солнечных лет) приходит четырнадцать Ману. Следовательно, на один месяц Брахмы приходится 420 Ману, а на один его год — 5.040 Ману. Брахма живет сто таких лет, и, таким образом, за это время приходит 5.040 х 100 или 504.000 Ману. Вселенных бесчисленное множество, в каждой из них есть свой Брахма, и все они создаются и уничтожаются за время выдоха и вдоха пуруши. Так что можно представить себе, сколько миллионов Ману появляется во время одного вздоха пуруши.

Дальші втілення    —    це Ману. Протягом одного дня життя Брахми (а його обраховують як 4 300 000 х 1 000 наших сонячних років) приходить чотирнадцять Ману. Відповідно, протягом місяця життя Брахми приходить 420 Ману, протягом його року    —    5 040 Ману. Брахма живе сто років за своїм ліком, а це означає, що протягом його життя приходять 5 040 х 100, тобто 504 000 Ману. Всесвітів є без числа, і кожний має свого Брахму, і всі ці Брахми зазнають творення й знищення протягом одного віддиху пуруші. Важко навіть уявити, скільки мільйонів Ману приходить протягом одного віддиху пуруші.

В нашей вселенной выделяются следующие Ману: Ягья как Сваямбхува Ману, Вибху как Сварочиша Ману, Сатьясена как Уттама Ману, Хари как Тамаса Ману, Вайкунтха как Райвата Ману, Аджита как Чакшуша Ману, Вамана как Вайвасвата Ману (в нынешнем веке правит Вайвасвата Ману), Сарвабхаума как Саварни Ману, Ришабха как Дакша-саварни Ману, Вишваксена как Брахма-саварни Ману, Дхармасету как Дхарма-саварни Ману, Судхама как Рудра-саварни Ману, Йогешвара как Дева-саварни Ману и Брихадбхану как Индра-саварни Ману. Как говорилось выше, общая продолжительность цикла четырнадцати Ману — 4.320.000.000 солнечных лет.

У цьому всесвіті вирізняються такі Ману: Яґ’я як Сваямбгува Ману, Вібгу як Сварочіша Ману, Сат’ясена як Уттама Ману, Харі як Тамаса Ману, Вайкунтга як Раівата Ману, Аджіта як Чакшуша Ману, Вамана як Вайвасвата Ману (ми живемо за правління Вайвасвати Ману), Сарвабгаума як Саварні Ману, Рішабга як Дакша-саварні Ману, Вішваксена як Брахма-саварні Ману, Дгармасету як Дгарма-саварні Ману, Судгама як Рудра-саварні Ману, Йоґешвара як Дева-саварні Ману й Бріхадбгану як Індра-саварні Ману. Ми назвали імена лише одної низки з чотирнадцяти Ману. Як описано вище, час, впродовж якого вони існують, налічує 4 300 000 000 сонячних років.

Есть еще юга-аватары, то есть воплощения для каждого века. Существуют четыре юги: Сатья, Трета, Двапара и Кали. Воплощение в каждую югу имеет свой цвет: белый, красный, черный и желтый. Господь Кришна явился в Двапара-югу в теле черного цвета, а в Кали-югу в теле желтого цвета явился Господь Чайтанья.

Далі є ще юґаватари, тобто втілення, що приходять у кожну епоху, юґу. Є такі юґи: Сат’я-юґа, Трета-юґа, Двапара-юґа і Калі-юґа. Втілення кожної доби мають свій колір: білий, червоний, чорний і жовтий. В Двапара-юґу прийшов Господь Крішна, що має чорне тіло, а в Калі-юґу    —    Господь Чайтан’я, тіло якого жовте.

Таким образом, все воплощения Господа перечислены в богооткровенных писаниях. Самозванец не может стать воплощением, потому что воплощение должно быть упомянуто в шастрах. Воплощения Господа никогда не объявляют себя воплощениями. Их определяют великие мудрецы по признакам, указанным в богооткровенных писаниях. В богооткровенных писаниях описываются отличительные признаки воплощения и Его конкретная миссия.

Отже, в явлених писаннях названо всі втілення Господа. Немає мови, щоб якийсь самозванець став утіленням: кожне втілення має бути згадане в шастрах. Втілення Господа ніколи не проголошує Себе за втілення. Його визначають мудреці, спираючись на згадані в явлених писаннях ознаки. І конкретні риси втілення, і призначена йому місія    —    все це описано в явлених писаннях.

Не считая прямых воплощений, существуют бесчисленные уполномоченные воплощения, и они также упоминаются в богооткровенных писаниях. Такие воплощения бывают уполномоченными как прямо, так и косвенно. Прямо уполномоченные называются воплощениями, а косвенно уполномоченные — вибхӯти. К прямо уполномоченным воплощениям относятся Кумары, Нарада, Притху, Шеша, Ананта и другие. Что же касается вибхӯти, то они очень подробно описаны в «Бхагавад-гите» в главе «Вибхути-йога». Первоисточником же всех типов воплощений является Гарбходакашайи Вишну.

Окрім прямих утілень є незліченні уповноважені втілення. Вони теж згадані в явлених писаннях. Такі втілення бувають уповноважені як прямо, так і посередньо. Прямо вповноважені називають втіленнями, а вповноважені непрямо    —    вібгуті. Прямо вповноважені втілення    —    це Кумари, Нарада, Прітгу, Шеша, Ананта та ін. Що ж до вібгуті, їх докладно описано в «Бгаґавад-ґіті» в главі «Вібгуті-йоґа». Першоджерелом же всіх цих різноманітних втілень є Ґарбгодакашаї Вішну.