Skip to main content

ГЛАВА ВТОРАЯ

ГЛАВА ДРУГА

Божественность и божественное служение

Божественність та божественне служіння

ТЕКСТ 1:
Уграшрава [Сута Госвами], сын Ромахаршаны, вполне удовлетворенный совершенными вопросами брахманов, поблагодарил их и попытался ответить на них следующим образом.
ВІРШ 1:
Уґрашраву [Суту Ґосвамі], сина Ромахаршани, повністю задоволили досконалі запитання брахман; він подякував їм і зібрався відповідати.
ТЕКСТ 2:
Шрила Сута Госвами сказал: Я в почтении склоняюсь перед этим великим мудрецом [Шукадевой Госвами], способным проникнуть в сердце каждого. Когда он, не пройдя очищения священным шнуром и обрядов, предназначенных для высших каст, покидал свой дом, чтобы принять отречение от мира [санньясу], его отец Вьясадева, страшась разлуки с ним, воскликнул: «О сын мой!» Но лишь деревья, переживавшие ту же боль разлуки, эхом откликнулись на возглас убитого горем отца.
ВІРШ 2:
Шріла Сута Ґосвамі промовив: Я шанобливо схиляюся перед великим мудрецем [Шукадевою Ґосвамі], який може ввійти в кожне серце. Коли Шукадева Ґосвамі, не відбувши освячення священним шнуром і не пройшовши крізь інші обряди, прийняті серед представників вищих каст, покинув дім, щоб прийняти санн’ясу [зречений стан життя], у В’ясадеви, його батька, від страху розлуки вихопилось тужливе: «Сину мій!» Але вбитому горем батькові відгукнулись тільки дерева, так само вбиті розлукою.
ТЕКСТ 3 :
В глубоком почтении я склоняюсь перед ним [Шукой] — духовным учителем всех мудрецов, сыном Вьясадевы. Из великого сострадания к вульгарным материалистам, пытающимся выбраться из темнейших областей материального бытия, он поведал это сокровеннейшее дополнение к сливкам ведического знания, усвоив его на собственном опыте.
ВІРШ 3:
Я схиляюся у великій шанобі перед ним [Шукою], духовним вчителем усіх мудреців, сином В’ясадеви. Це він, безпосередньо з досвіду засвоївши це сокровенне доповнення до вершків ведичного знання, повідав його з великого співчуття до грубих матеріалістів, які тяжко борються, щоб вибратися з найтемніших місцин матеріального буття.
ТЕКСТ 4 :
Перед чтением «Шримад-Бхагаватам», который является единственным путем к победе, следует выразить свое почтение Личности Бога, Нараяне, Нара-нараяне Риши — лучшему из людей, матери Сарасвати — богине знаний и Шриле Вьясадеве — автору.
ВІРШ 4:
Раніш як оповідати «Шрімад-Бгаґаватам», який сам є засобом до перемоги, слід скласти шану Богові-Особі, Нараяні; Нара-Нараяні Ріші, найпіднесенішому з людей; матері Сарасваті, богині знання; і його авторові, Шрілі В’ясадеві.
ТЕКСТ 5 :
О мудрецы, вы задали правильные вопросы. Они ценны тем, что относятся к Господу Кришне и, следовательно, касаются благополучия всего мира. Только такие вопросы способны принести полное удовлетворение душе.
ВІРШ 5:
О мудреці, ви порушили достойні питання. Ці запитання поправді цінні, бо стосуються Господа Крішни, а отже, порушені для загального добра. Тільки такого роду питання здатні дарувати цілковите вдоволення єству.
ТЕКСТ 6 :
Высшим занятием [дхармой] для всех людей является такое занятие, с помощью которого они могут прийти к любовному преданному служению трансцендентному Господу. Чтобы полностью удовлетворить душу, такое преданное служение должно быть бескорыстным и непрерывным.
ВІРШ 6:
Діяльністю [дгармою] найвищого рівня для всього людства є діяльність, яка здатна привести людину до любовного відданого служіння трансцендентному Господеві. Це віддане служіння має бути безкорисливе й неперервне, і тоді воно цілковито задоволить душу.
ТЕКСТ 7:
Благодаря преданному служению Личности Бога, Шри Кришне, человек тотчас же обретает беспричинное знание и избавляется от привязанности к миру.
ВІРШ 7:
До кожного, хто починає віддано служити Богові-Особі, Шрі Крішні, самі собою приходять безпричинні знання й неприв’язаність до світу.
ТЕКСТ 8:
Вся деятельность человека, совершаемая им в соответствии с его положением, — бесполезный труд, если она не пробуждает в нем интереса к посланию Личности Бога.
ВІРШ 8:
Якщо діяльність, яку виконує людина відповідно до свого становища, не пробуджує в ній потягу до послання Бога- Особи, вона вся    —    просто марний труд.
ТЕКСТ 9:
Выполнение любой предписанной деятельности не преследует никакой иной цели, кроме достижения окончательного освобождения. Ею ни в коем случае не следует заниматься ради материальной выгоды. Более того, по словам мудрецов, тот, кто занимается таким высшим служением, никогда не должен использовать материальные достижения для более изощренного удовлетворения своих чувств.
ВІРШ 9:
Усі обов’язки людини, безсумнівно, призначені тільки на те, щоб досягнути остаточного звільнення. Ніколи не слід виконувати їх задля матеріального зиску. Крім того, твердять мудреці, той, хто виконує найвище визначене йому служіння, ніколи не повинен використовувати матеріальні здобутки на те, щоб чимдалі глибше занурюватись у чуттєві втіхи.
ТЕКСТ 10:
Желания человека не должны быть направлены на удовлетворение чувств. Следует желать лишь здоровой жизни, то есть самосохранения, ибо назначение человека — задавать вопросы об Абсолютной Истине. Ничто иное не должно быть целью его деятельности.
ВІРШ 10:
Прагнення, які є в житті істоти, ні в якому разі не мають бути спрямовані до чуттєвої втіхи. Все, чого слід бажати    —     це просто підтримувати здорове життя, тому що призначення людської істоти    —    запитувати про Абсолютну Істину. Ніякої іншої мети її діяльність мати не повинна.
ТЕКСТ 11:
Сведущие трансценденталисты, познавшие Абсолютную Истину, называют эту недвойственную субстанцию Брахманом, Параматмой или Бхагаваном.
ВІРШ 11:
Вчені трансценденталісти, яким відома Абсолютна Істина, називають цю недвоїсту сутність Брахман, Параматма чи Бгаґаван.
ТЕКСТ 12:
Серьезный и пытливый ученик или мудрец, вооруженный знанием и отречением, осознает эту Абсолютную Истину, занимаясь преданным служением Ей так, как он услышал из Веданта-шрути.
ВІРШ 12:
Озброєний знанням і зреченістю, допитливий і серйозний учень чи мудрець осягає Абсолютну Істину через віддане служіння, яке виконує відповідно до почутого з Веданта- шруті.
ТЕКСТ 13:
Поэтому, о лучший из дваждырожденных, считается, что наивысшее совершенство, которого можно достичь, выполняя предписанные обязанности, соответствующие касте и укладу жизни, — это удовлетворить Личность Бога.
ВІРШ 13:
Отже, о найліпші серед двічінароджених, найвищою досконалістю, якої можна досягнути, виконуючи обов’язки згідно з діяльністю, визначеною за поділом на касти та стани життя, є задоволити Бога-Особу.
ТЕКСТ 14:
Поэтому нужно, сосредоточив все свое внимание, постоянно слушать повествования о Личности Бога, прославлять, помнить Его и поклоняться Ему — защитнику преданных.
ВІРШ 14:
Тому людина має постійно з найвищим зосередженням слухати за Бога-Особу, прославляти, пам’ятати і вшановувати Його, оборонця Своїх відданих.
ТЕКСТ 15:
Разумные люди памятованием о Личности Бога, как мечом, разрубают запутанные узлы кармы [деятельности, влекущей за собой последствия]. А потому найдется ли кто-нибудь, кто останется равнодушен к Его посланию?
ВІРШ 15:
Мечем пам’ятування про Бога - Особу мудрі розтинають вузли наслідків кармічної діяльности. То невже є така людина, що лишиться байдужою до Його послання?
ТЕКСТ 16:
О дваждырожденные мудрецы, служить преданным, полностью свободным от всех пороков, — великое благо. Благодаря этому служению человек обретает склонность слушать послания Ва̄судевы.
ВІРШ 16:
О двічінароджені мудреці! Той, хто служить цілковито вільним од гріха відданим, виконує воїстину велике служіння. Завдяки такому служінню він здобуває потяг слухати послання Ва̄судеви.
ТЕКСТ 17 :
Шри Кришна, Личность Бога — Параматма (Сверхдуша) в сердце каждого и благодетель честного преданного — очищает сердце преданного от стремления к материальным наслаждениям, когда в том развивается потребность слушать Его послания, которые добродетельны сами по себе, если их правильно слушают и повторяют.
ВІРШ 17:
Шрі Крішна, Бог-Особа,    —    Параматма [Наддуша] в кожному серці і благодійник щирого відданого    —    очищує від бажання матеріальної насолоди серце відданого, який розвинув потяг слухати Його послання, що благотворні самі по собі, якщо їх належно слухати і переповідати.
ТЕКСТ 18:
Благодаря регулярному посещению лекций по «Бхагаватам» и служению чистому преданному все, что вызывает тревогу в сердце, почти полностью уничтожается, и тогда любовное служение Верховному Господу, воспеваемому в трансцендентных песнях, становится необратимым.
ВІРШ 18:
З серця того, хто реґулярно відвідує лекції з «Бгаґаватам» і служить чистому відданому, зникає майже все, що викликає неспокій, і тоді любовне служіння Богові-Особі, що Йому здіймають хвалу в трансцендентних співах, втверджується і стає незворотним.
ТЕКСТ 19 :
Как только в сердце навечно утверждается любовное служение, все последствия влияния гун страсти и невежества: похоть, желания и страсти — покидают сердце. Тогда преданный утверждается в благости и обретает полное счастье.
ВІРШ 19:
Коли ж у серці втверджується незворотне любовне служіння, всі наслідки впливу матеріальних ґун страсти і невігластва, як-от хіть, жага й жадоба зникають із серця. Тоді, утвердившись у добрі, відданий стає цілковито щасливий.
ТЕКСТ 20:
Так, утвердившись в гуне беспримесной благости, человек, чей ум оживлен соприкосновением с преданным служением Господу, обретает позитивное научное знание о Личности Бога на стадии освобождения от любого материального общения.
ВІРШ 20:
Так втвердившись у ґуні бездомісного добра, людина, розум якої ожив завдяки зв’язку з відданим служінням Господеві, на рівні звільнення від усякого матеріального спілкування здобуває позитивне наукове знання про Бога-Особу.
ТЕКСТ 21:
Так разрубается узел в сердце и вдребезги разбиваются все сомнения. Цепь кармической деятельности обрывается, когда человек видит, что господином является душа.
ВІРШ 21:
Тоді вузол у серці, розрубаний, розпадається, а всі сумніви, розбиті, розвіюються. Для того, хто побачив, що володар    —    це душа, ланцюг кармічної діяльности та її наслідків обривається назавжди.
ТЕКСТ 22:
Поэтому с незапамятных времен все трансценденталисты с огромным наслаждением занимаются преданным служением Господу Кришне, Личности Бога, ибо такое преданное служение оживляет душу.
ВІРШ 22:
Тож не диво, що від непам’ятних часів усі трансценденталісти з великою втіхою виконують віддане служіння Господеві Крішні, Богові-Особі, адже таке віддане служіння оживляє душу.
ТЕКСТ 23:
Трансцендентная Личность Бога косвенно связана с тремя гунами материальной природы: страстью, благостью и невежеством, и лишь для сотворения, поддержания и разрушения материального мира Он принимает формы этих трех качеств, то есть формы Брахмы, Вишну и Шивы. Из этих трех наивысшее благо люди могут получить от Вишну, формы качества благости.
ВІРШ 23:
Трансцендентний Бог-Особа має непрямий зв’язок з трьома якостями матеріальної природи, а саме зі страстю, добром і невіглаством, і тільки для того, щоб творити, підтримувати й знищувати матеріальний світ, Він прибирає форми цих трьох якостей, тобто форми Брахми, Вішну та Шіви. З них трьох найвище благо всім живим істотам дарує Вішну, що є формою якости добра.
ТЕКСТ 24:
Дрова — это земля в преобразованном виде, но дым лучше сырого дерева. А огонь еще лучше, потому что с его помощью можно обрести блага высшего знания [посредством ведических жертвоприношений]. Подобно этому, страсть [раджас] лучше, чем невежество [тамас], но лучше всего благость [саттва], ибо посредством благости можно познать Абсолютную Истину.
ВІРШ 24:
Дрова    —    це видозмінена земля, та дим, що з них, ліпший за сиру деревину. Але вогонь ще ліпший, тому що завдяки вогню можна добути блага вищого знання [здійснюючи ведичні жертвопринесення]. Так само страсть [раджас] ліпша від невігластва [тамасу]; але найліпшим є добро [саттва], бо завдяки йому людина може осягнути Абсолютну Істину.
ТЕКСТ 25:
Раньше все великие мудрецы служили Личности Бога, ибо Его бытие выше трех гун материальной природы. Они поклонялись Ему, чтобы освободиться от материальной обусловленности и тем самым обрести высшее благо. Каждый, кто следует таким великим авторитетам, тоже достоин освобождения из материального мира.
ВІРШ 25:
В минулі часи усі великі мудреці виконували служіння Богові-Особі, бо Його існування    —    понад трьома якостями матеріальної природи. Вони поклонялись Йому, щоб звільнитися від матеріальної зумовлености і так здобути найвище благо. Кожен, хто ступає в слід цих великих авторитетів, теж гідний звільнитись з матеріального світу.
ТЕКСТ 26:
Те, кто серьезно стремится к освобождению, конечно же, независтливы и ко всем относятся с уважением. И все же они отвергают отвратительные и наводящие ужас формы полубогов, а поклоняются только исполненным блаженства формам Господа Вишну и Его полных частей.
ВІРШ 26:
Ті, хто серйозно прагнуть звільнення, безперечно, не знають заздрости й ставляться з великою пошаною до всіх. Проте вони відкидають жаскі й страхітливі форми півбогів, і поклоняються тільки сповненим блаженства формам Господа Вішну та Його повних часток.
ТЕКСТ 27:
Те, кто находится под влиянием гун страсти и невежества, поклоняются предкам, другим живым существам и полубогам, управляющим делами мироздания, ибо ими движет стремление к материальным благам: женщинам, богатству, власти и потомству.
ВІРШ 27:
Ті, хто перебуває під впливом ґун страсти й невігластва, поклоняються предкам, іншим живим істотам та півбогам, що опікуються перебігом справ у космосі; спонукує їх до того бажання мати матеріальні блага    —    жінок, багатство, владу та потомство.
ТЕКСТ 28–29:
Как утверждается в богооткровенных писаниях, высший объект познания — Шри Кришна, Личность Бога. Цель жертвоприношений — удовлетворить Его. Цель йоги — познать Его. В конечном счете только Он награждает все живые существа плодами их кармической деятельности. Он — высшее знание, и все суровые аскезы совершаются для того, чтобы постичь Его. Религия [дхарма] означает любовное служение Ему. Он — высшая цель жизни.
ВІРШІ 28-29:
Явлені писання за найвищу мету пізнання визнають Шрі Крішну, Бога-Особу. Мета, задля якої виконують жертвопринесення,     —    задоволити Його . Йоґа призначена на те, щоб осягнути Його. Плоди будь-якої кармічної діяльности в кінцевім підсумку дає Він один. Він    —    найвище знання, і всі суворі аскези виконують, щоб пізнати Його. Релігія [дгарма]    —    це любовне служіння Йому. Він    —    найвища мета життя.
ТЕКСТ 30:
В начале материального творения, оставаясь трансцендентной, эта Абсолютная Личность Бога, Ва̄судева, с помощью Своей внутренней энергии создал энергии причины и следствия.
ВІРШ 30:
На початку матеріального творення цей Абсолютний Бог-Особа [Ва̄судева], зберігаючи Своє трансцендентне становище, Своєю внутрішньою енерґією створив енерґії причини та наслідку.
ТЕКСТ 31:
Создав материальную субстанцию, Господь [Ва̄судева] распространяет Себя и входит в нее. И хотя Он пребывает внутри материальных гун природы и кажется одним из сотворенных существ, Он всегда полностью осознает свое трансцендентное положение.
ВІРШ 31:
Створивши матеріальну субстанцію, Господь [Ва̄судева] поширює Себе і входить у неї. І хоча Він перебуває посеред матеріальних ґун природи й здається одною зі створених істот, Він, цілковито просвітлений, завжди зберігає Своє трансцендентне становище.
ТЕКСТ 32:
Как огонь пронизывает дерево, так и Господь в форме Сверхдуши пронизывает все, и потому Он кажется многообразным, хотя Он — единый Абсолют.
ВІРШ 32:
Як вогонь присутній в дереві, так і Господь у вигляді Параматми присутній у всьому, і через те Він, єдиний і неподільний Абсолют, видається багатоликий.
ТЕКСТ 33:
Сверхдуша входит в тела сотворенных существ, находящихся под влиянием гун материальной природы, и побуждает их наслаждаться порождением этих гун с помощью тонкого материального ума.
ВІРШ 33:
Наддуша входить у тіла створених істот, що перебувають під впливом ґун матеріальної природи, і через тонкий розум штовхає їх насолоджуватись породженнями цих ґун.
ТЕКСТ 34:
Так Господь вселенных поддерживает все планеты, населенные полубогами, людьми и низшими животными. Играя роли Своих воплощений, Он проводит Свои игры, чтобы призвать к Себе тех, кто находится в гуне чистой благости.
ВІРШ 34:
Так Господь усесвітів підтримує всі планети, що їх населяють півбоги, люди й нижчі тварини. Прибираючи ролі Своїх утілень, Він провадить Свої розваги, аби привернути до Себе тих, що перебувають в ґуні чистого добра.