Skip to main content

ТЕКСТ 16

ВІРШ 16

Текст

Текст

урӯшо раддадхнасйа
всудева-катх-ручи
сйн махат-севай випр
пуйа-тӣртха-нишеват
ш́уш́рӯшох̣ ш́раддадга̄насйа
ва̄судева-катга̄-ручіх̣
сйа̄н махат-севайа̄ віпра̄х̣
пун̣йа-тіртга-нішеван̣а̄т

Пословный перевод

Послівний переклад

урӯшо — слушающий; раддадхнасйа — старательно и внимательно; всудева — относящиеся к Всудеве; катх — послания; ручи — влечение; сйт — становится возможным; махат-севай — благодаря служению чистым преданным; випр — о дваждырожденные; пуйа-тӣртха — тем, кто свободен от всех пороков; нишеват — служением.

ш́уш́рӯшох̣  —  той, хто слухає; ш́раддадга̄насйа  —  пильно та уважно; ва̄судева  —  щодо Ва̄судеви; катга̄  —  послання; ручіх̣ —  прив’язаність; сйа̄т  —  стає можлива; махат-севайа̄  —   служінням чистим відданим; віпра̄х̣  —  о двічінароджені; пун̣йа-тı̄ртга  —  тим, що чисті від усього зла; нішеван̣а̄т  —   служачи.

Перевод

Переклад

О дваждырожденные мудрецы, служить преданным, полностью свободным от всех пороков, — великое благо. Благодаря этому служению человек обретает склонность слушать послания Всудевы.

О двічінароджені мудреці! Той, хто служить цілковито вільним од гріха відданим, виконує воїстину велике служіння. Завдяки такому служінню він здобуває потяг слухати послання Ва̄судеви.

Комментарий

Коментар

Причина обусловленности живого существа в том, что оно восстало против Господа. Есть люди, называемые девами, божественными живыми существами, а есть люди, называемые асурами, демонами, отвергающими власть Верховного Господа. В «Бхагавад-гите» (в шестнадцатой главе) дается яркое описание асуров. Там говорится, что асуры с каждой последующей жизнью опускаются на все более низкие уровни невежества, получая тела низших животных и лишаясь возможности узнать об Абсолютной Истине, Личности Бога. Но милостью освобожденных преданных слуг Господа, действующих в разных странах согласно высшей воле, эти асуры постепенно очищаются, достигая сознания Бога. Такие преданные Бога находятся в очень близких отношениях с Ним. И когда они приходят, чтобы спасти человеческое общество от безбожия, их называют могущественными воплощениями Господа, сыновьями Господа, Его слугами или спутниками. Но никто из них не обманывает людей, провозглашая себя Богом. Такое богохульство совершают только асуры, а их демонические последователи принимают этих самозванцев за Бога или Его воплощение. В богооткровенных писаниях содержатся подробные сведения о воплощениях Бога. Никого не следует признавать Богом или Его воплощением, если это не подтверждается богооткровенными писаниями.

ПОЯСНЕННЯ: Жива істота, яка постала проти Господа, стає зумовленою. Є люди, яких називають девами, живими істотами з божественними якостями, і ще є люди, яких називають асурами, демонами, бо вони постають проти влади Верховного Господа. У шістнадцятій главі «Бгаґавад-ґіти» подано яскравий опис асурів; там сказано, що асури з життя у життя опускаються чимдалі нижче щаблями невігластва, і вкінці опиняються в тілах нижчих тварин, які вже не мають ніякого знання про Абсолютну Істину, Бога-Особу. Очиститись і поступово прийти до свідомости Бога асури можуть з ласки звільнених слуг Господа, що діють у різних країнах, виконуючи вишню волю. Ці віддані Бога є дуже довірені Його супутники, і, коли вони приходять рятувати людство від страхіття безбожництва, їх знають у подобі могутніх втілень Господа, Його синів, слуг чи супутників. Проте жоден з них не обманює людей, проголошуючи себе Богом. До такого блюзнірства вдаються асури, а їхні демонічні послідовники визнають тих самозванців за Бога чи за Його втілення. Явлені писання містять чітку інформацію як, де і коли втілюється Бог. Визнавати істоту за Бога чи за Боже втілення можна лише спираючись на докази з явлених писань.

Преданные, которые действительно хотят вернуться к Богу, должны почитать слуг Бога наравне с Ним Самим. Таких слуг Бога называют махатмами или тиртхами, и они всегда проповедуют в соответствии со временем и местом. Слуги Бога побуждают людей становиться преданными Господа. Они никогда не позволяют, чтобы их самих называли Богом. Как явствует из богооткровенных писаний, Шри Чайтанья Махапрабху был Самим Богом, но выступал в роли преданного. Те, кто знал, что Он Бог, обращались к Нему как к Богу, но Он при этом затыкал уши и начинал повторять имя Господа Вишну. Он резко протестовал против того, чтобы Его называли Богом, хотя Он, вне всяких сомнений, был Самим Богом. Своим поведением Господь предостерегал нас от бессовестных людей, получающих удовольствие от того, что их называют Богом.

Віддані, що поістині прагнуть повернутися до Бога, повинні шанувати слуг Бога так само, як самого Бога. Таких Його слуг називають махатмами, чи тіртгами, і вони звістують послання Бога відповідно до конкретного часу та місця. Ці слуги Бога переконують усіх ставати Його відданими. Жоден з них не стерпить, щоб його самого називали Богом. Як видно з явлених писань, Шрі Чайтан’я Махапрабгу був Сам Бог, проте грав роль відданого. Коли люди, які знали про Його істинну тотожність, зверталися до Нього як до Бога, Він затуляв вуха і починав повторювати ім’я Господа Вішну. Він категорично заперечував проти того, щоб Його називали Богом, хоча, безсумнівно, Він був Сам Бог. Господь власною поведінкою застерігає нас проти безчесних людей, які мають велику втіху з того, що їх називають Богом.

Слуги Бога приходят, чтобы распространять сознание Бога, и разумные люди должны всячески сотрудничать с ними. Тот, кто служит слуге Бога, доставит Ему больше удовольствия, чем тот, кто служит Самому Господу. Когда Господь видит, что Его слугам оказывают должное почтение, это приносит Ему большее удовольствие, ибо ради служения Господу Его слуги рискуют всем и потому очень дороги Ему. В «Бхагавад-гите» (18.69) Господь провозглашает, что для Него нет никого дороже, чем тот, кто, рискуя всем, распространяет Его славу. Тот, кто служит слугам Господа, постепенно обретает качества этих слуг, и становится способным слушать о славе Бога. Горячее стремление слушать повествования о Боге — первое качество преданного, достойного войти в царство Бога.

Божі слуги приходять, щоб поширити свідомість Бога, і обов’язок розумних людей    —    всіляко допомагати їм. Коли людина служить слузі Бога, це вдовольняє Бога більше, аніж коли вона служить Йому безпосередньо. Господу більша радість бачити, що належно вшановують Його слуг, бо заради служіння Господеві вони ризикують усім і тому дуже любі Йому. Господь у «Бгаґавад-ґіті» (18.69) проголошує, що для Нього немає нікого дорожчого за того, хто, ризикуючи всім, звістує Його славу. Слугуючи Господнім слугам, людина поступово набуває тих самих якостей, що мають вони, а набувши їх, стає гідна слухати про Божу славу. Найперша якість, що робить відданого достойним увійти до царства Бога, є палке бажання слухати про Нього.