Skip to main content

ТЕКСТ 13

ВІРШ 13

Текст

Текст

ра̄джова̄ча
ахо вайам̇ дханйатама̄ нр̣па̄н̣а̄м̇
махаттама̄нуграхан̣ӣйа-ш́ӣла̄х̣
ра̄джн̃а̄м̇ кулам̇ ба̄хман̣а-па̄да-ш́ауча̄д
дӯра̄д виср̣шт̣ам̇ бата гархйа-карма
ра̄джова̄ча
ахо вайам̇ дганйатама̄ нр̣па̄н̣а̄м̇
махаттама̄ну
ґрахан̣ійа-ш́іла̄х̣
ра̄джн̃а̄м̇ кулам̇ бра̄хман̣а-па̄да-ш́ауча̄д
дӯра̄д віср̣шт̣ам̇ бата
ґархйа-карма

Пословный перевод

Послівний переклад

ра̄джа̄ ува̄ча — удачливый царь сказал; ахо — о; вайам — мы; дханйа-тама̄х̣ — очень признательны; нр̣па̄н̣а̄м — из всех царей; махат-тама — из великих душ; ануграхан̣ӣйа-ш́ӣла̄х̣ — приученные добиваться благосклонности; ра̄джн̃а̄м — из правителей; кулам — класса; бра̄хман̣а-па̄да — стопы брахманов; ш́ауча̄т — мусор, образующийся при уборке; дӯра̄т — в отдалении; виср̣шт̣ам — всегда оставляется; бата — из-за; гархйа — предосудительной; карма — деятельности.

ра̄джа̄ ува̄ча  —  благословенний цар сказав; ахо  —  о; вайам  —   ми; дганйа-тама̄х̣  —  надзвичайно вдячні; нр̣па̄н̣а̄м  —  з усіх царів; махат-тама  —  великих душ; ануґрахан̣ійа-ш́іла̄х̣—кого навчено шукати благословень; ра̄джн̃а̄м —  царських; кулам   —   родів ; бра̄хман̣а - па̄да   —   стопи брахман ; ш́ауча̄т   —   сміття після прибирання; дӯра̄т  —  на відстані; віср̣шт̣ам  —   завжди відкинуті; бата  —  через; ґархйа  —  гідну осуду; карма  —  діяльність.

Перевод

Переклад

Удачливый царь сказал: Из всех царей, умеющих добиваться благосклонности великих душ, я — самый благодарный. Обычно вы [мудрецы] считаете правителей мусором, который нужно выбрасывать как можно дальше.

Благословенний цар сказав: Поістині з усіх царів, кого навчено шукати благословень великих душ, нам випала найбільша ласка, і ми вдячні долі найвищою мірою. Назагал ви [мудреці] вважаєте царів за сміття, що його слід викинути і триматись від нього якомога далі.

Комментарий

Коментар

В соответствии с религиозными правилами, испражняться, мочиться, совершать омовение и т. п. надо как можно дальше от жилья. Ванные в квартирах, писсуары и проч., возможно, очень хорошие удобства современной цивилизации, но их положено размещать в отдалении от жилых помещений. Этот пример приводится здесь, чтобы показать, кем являются правители для тех, кто идет по пути, ведущему обратно к Богу. Господь Шри Чайтанья Махапрабху говорил, что находиться в тесном контакте с людьми, имеющими отношение к деньгам, или с представителями царского сословия хуже самоубийства для тех, кто желает вернуться к Богу. Иначе говоря, трансценденталисты обычно не общаются с людьми, излишне увлеченными внешней красотой творения Бога. Благодаря глубоким познаниям в духовной науке трансценденталисты понимают, что этот прекрасный материальный мир — не что иное, как бледное отражение реальности — царства Бога. Поэтому их не слишком привлекает царское богатство и тому подобные вещи. Но в случае с Махараджей Парикшитом ситуация была иной. Казалось, что царя обрек на смерть несмышленый сын брахмана, но в действительности его позвал к Себе Господь. Остальные трансценденталисты, великие мудрецы и мистики, собравшиеся там, узнав о решении Махараджи Парикшита поститься до прихода смерти, очень хотели увидеть его, ибо он отправлялся обратно к Богу. Махараджа Парикшит также знал, что все великие мудрецы, собравшиеся там, были добры к его предкам Пандавам благодаря их преданному служению Господу. Поэтому он был признателен мудрецам за то, что они были рядом с ним в последние дни его жизни, и считал, что причиной тому было величие его покойных дедов. Поэтому он испытывал гордость от того, что ему выпала честь быть потомком таких великих преданных. Подобная гордость за преданных Господа, разумеется, не то же самое, что высокомерное чувство тщеславия, возникающее от материальных успехов. Первое — реальность, а второе суетно и ложно.

Згідно із засадами релігії випорожнення , сеча, вода з миття й таке інше повинні бути якомога далі від житла. Суміжні ванні, туалети в сучасних квартирах й т. ін, можливо, є дуже вигідні зручності сучасної цивілізації, однак за правилами вони мають бути розташовані якомога далі від житла. За аналогією з цим тут сказано, що ті, хто долає шлях до Бога, повинні так само триматися якомога далі від правителів. Господь Чайтан’я Махапрабгу сказав, що для того, хто хоче повернутися до Бога, бути у близьких стосунках із зануреною у грошові справи людиною або з представниками царського стану гірше від самогубства. Одне слово, трансценденталісти зазвичай не спілкуються з людьми, яких надміру вабить зовнішня краса Божого творіння. Завдяки своїм глибоким знанням та усвідомленню духовного трансценденталіст розуміє, що прекрасний матеріальний світ є не що інше, як відображення, тінь реальности    —    царства Бога. Тому трансценденталіста не зачаровують царські пишноти та будь-що інше такого роду. Однак у випадку з Махараджею Парікшітом все було інакше. На зовнішній погляд цар був приречений померти через прокляття немудрого хлопчика- брахмани,однак насправді царя прикликав до Себе Господь. Інші трансценденталісти, великі мудреці й містики, які зібралися разом на звістку про те, що Махараджа Парікшіт вирішив постити в цьому місці, чекаючи смерти, мали велике бажання побачити царя, бо він повертався додому, до Бога. Махараджа Парікшіт розумів також, що всі великі мудреці, прийшовши на місце, де він постив, проявили тим свою ласку до його предків, Пандав, бо ті віддано служили Господеві. Отож він був вдячний мудрецям, котрі були з ним при останніх днях його життя, і пояснював таку честь величчю своїх предків, дідів. Махараджа Парікшіт пишався тим, що доводився нащадком таким великим відданим. Така гордість відданого Господа певно не має нічого до діла з марнославством, коли пишаються зі свого матеріального багатства. У першім випадку гордість має підстави, а в другім вона оманна і марна.