ТЕКСТ 41
ВІРШ 41
Текст
Текст
са бра̄хман̣о на̄тмаджам абхйанандат
ахо бата̄м̇хо махад адйа те кр̣там
алпӣйаси дроха урур дамо дхр̣тах̣
са бра̄хман̣о на̄тмаджам абгйанандат
ахо бата̄м̇го махад адйа те кр̣там
алпійасі дроха урур дамо дгр̣тах̣
Пословный перевод
Послівний переклад
ниш́амйа — выслушав; ш́аптам — проклял; атат-архам — никогда не следовало бы проклинать; нара-индрам — царя, лучшего из людей; сах̣ — что; бра̄хман̣ах̣ — брахман-риши; на — не; а̄тма-джам — своего сына; абхйанандат — приветствовал; ахо — увы; бата — в огорчении; ам̇хах̣ — грехи; махат — великие; адйа — ныне; те — ты; кр̣там — совершил; алпӣйаси — незначительное; дрохе — оскорбление; урух̣ — огромное; дамах̣ — наказание; дхр̣тах̣ — присудил.
ніш́амйа—почувши; ш́аптам—прокляв; атат-архам—який зовсім не підлягає осуду; нара-індрам — царя, найліпшого з людей; сах̣ — те; бра̄хман̣ах̣ — брахмана-ріші; на — не; а̄тма- джам — свого сина ; абгйанандат — привітав ; ахо — який жаль ; бата — сумні; ам̇гах̣ — гріхи; махат — великі; адйа— сьогодні; те—ти; кр̣там—вчинив; алпійасі — незначну; дрохе — образу; урух̣ — велику; дамах̣ — кару; дгр̣тах̣ — наклав.
Перевод
Переклад
Отец услышал от сына, что тот проклял царя, хотя его ни в коем случае нельзя было осуждать, так как он был лучшим из людей. Риши не одобрил поступка своего сына, а, напротив, стал сокрушаться, говоря: Увы! Какой великий грех совершил мой сын! Он присудил суровое наказание за ничтожное оскорбление.
Батько почув від сина, що той прокляв царя, хоча його, найліпшого з людей, не слід було засуджувати в жодному разі. Ріші не подякував синові, а став побиватись: О горе! Який тяжкий гріх вчинив мій син. За дрібну образу він так жорстоко покарав людину!
Комментарий
Коментар
Царь является лучшим из людей. Он — представитель Бога, и, что бы он ни сделал, его не следует порицать. Иначе говоря, он не может сделать ничего дурного. Царь может приказать повесить преступного сына брахмана, но это не значит, что он будет повинен в грехе убийства брахмана. Даже если царь в чем-то не прав, его ни в коем случае нельзя осуждать. Практикующий врач может погубить пациента неправильным лечением, но такого убийцу никогда не приговаривают к смерти. Что же тогда говорить о таком хорошем и благочестивом царе, каким был Махараджа Парикшит? В ведическом обществе царя специально воспитывают так, чтобы он стал раджарши (великим святым), хотя он и выполняет функции царя. Только благодаря хорошему правлению царя подданные могут жить в мире и не испытывать страха. Раджарши так безукоризненно и благочестиво правили своими царствами, что подданные почитали их наравне с Господом. Так утверждается в Ведах. Царь зовется нарендрой, то есть лучшим из людей. Как же тогда могло случиться, что царь, подобный Махарадже Парикшиту, был проклят сыном брахмана, несмышленым и высокомерным, хотя и обладавшим могуществом квалифицированного брахмана?
Цар — це найліпший з людей. Він представник Бога і ніколи не підлягає осудові ні за які дії. Іншими словами, цар не може вчинити неправильно. Цар може засудити до страти злочинного нащадка брахмани, і при тому гріх вбивства брахмани на нього не ляже. Навіть якщо цар в чомусь помиляється, його ніколи не слід засуджувати. Лікар може неправильним лікуванням вбити свого пацієнта, однак такого вбивцю ніколи не засуджують на смерть — то що вже казати за доброго й побожного царя, яким був Махараджа Парікшіт? У ведичному суспільстві царя виховують так, щоб він став раджарші, великим мудрецем, хоча він і править як цар. Лише завдяки цареві, який добре править, в державі можливе спокійне життя без страху. Раджарші правили своєю державою так добре і праведно, що їхні піддані шанували їх як Господа. Цього вчать Веди. Царя називають нарендрою, найліпшим з людей. Яке право мав нетямущий, погордливий син брахмани, хай навіть він і здобув силу істинного брахмани, засуджувати такого царя, як Махараджа Парікшіт?
Поскольку Шамика Риши был опытным, хорошим брахманом, он не одобрил действий своего недостойного сына. Он стал сокрушаться о том, что наделал его сын. Как правило, любого царя, не говоря уже о таком благородном царе, как Махараджа Парикшит, не полагалось проклинать. Оскорбление, нанесенное царем, было самым незначительным, и, осудив его на смерть, Шринги, несомненно, совершил великий грех. Поэтому Риши Шамика сожалел о случившемся.
Шаміка Ріші був досвідчений праведний брахмана, і тому він не схвалив дій свого недостойного сина. Він почав побиватися через вчинок свого сина. Цар за загальним правилом не підлягав жодному осудові, а вже такий добрий цар, як Махараджа Парікшіт, і поготів. Образа, що її вчинив цар, не варта була й згадки, а проклясти царя на смерть, як вчинив Шрінґі, було великим гріхом. Тому Шаміка Ріші дуже шкодував про все, що сталося.