ТЕКСТЫ 13-15
ВІРШІ 13-15
Текст
Текст
сва-пӯрвеша̄м̇ маха̄тмана̄м
прагӣйама̄н̣ам̇ ча йаш́ах̣
кр̣шн̣а-ма̄ха̄тмйа-сӯчакам
сва-пӯрвеша̄м̇ маха̄тмана̄м
праґійама̄н̣ам̇ ча йаш́ах̣
кр̣шн̣а-ма̄ха̄тмйа-сӯчакам
аш́ваттха̄мно ’стра-теджасах̣
снехам̇ ча вр̣шн̣и-па̄ртха̄на̄м̇
теша̄м̇ бхактим̇ ча кеш́аве
аш́ваттга̄мно ’стра-теджасах̣
снехам̇ ча вр̣шн̣і-па̄ртга̄на̄м̇
теша̄м̇ бгактім̇ ча кеш́аве
прӣтй-уджджр̣мбхита-лочанах̣
маха̄-дхана̄ни ва̄са̄м̇си
дадау ха̄ра̄н маха̄-мана̄х̣
прітй-уджджр̣мбгіта-лочанах̣
маха̄-дгана̄ні ва̄са̄м̇сі
дадау ха̄ра̄н маха̄-мана̄х̣
Пословный перевод
Послівний переклад
татра татра — повсюду, куда царь приезжал; упаш́р̣н̣ва̄нах̣ — постоянно он слышал; сва-пӯрвеша̄м — о своих предках; маха̄- а̄тмана̄м — которые все были великими преданными Господа; прагӣйама̄н̣ам — тем, кто так обращался к нему; ча — также; йаш́ах̣ — слава; кр̣шн̣а — Господь Кришна; ма̄ха̄тмйа — славные деяния; сӯчакам — указывая; а̄тма̄нам — его самого; ча — также; паритра̄там — спас; аш́ваттха̄мнах̣ — Ашваттхамы; астра — оружие; теджасах̣ — мощных лучей; снехам — привязанность; ча — также; вр̣шн̣и-па̄ртха̄на̄м — между потомками Вришни и Притхи; теша̄м — всех их; бхактим — преданность; ча — также; кеш́аве — Господу Кришне; тебхйах̣ — им; парама — крайне; сантушт̣ах̣ — довольный; прӣти — влечение; уджджр̣мбхита — радостно открытые; лочанах̣ — тот, кто имеет такие глаза; маха̄-дхана̄ни — бесценные богатства; ва̄са̄м̇си — одежды; дадау — раздавал как милостыню; ха̄ра̄н — ожерелье; маха̄-мана̄х̣ — тот, у кого более открытый ум.
татра татра—скрізь, куди прибував цар; упаш́р̣н̣ва̄нах̣— він знов і знов чув; сва-пӯрвеша̄м — про своїх предків; маха̄-а̄тмана̄м — що всі були великі віддані Господа; праґійама̄н̣ам—ті, хто до них так звертався; ча—також; йаш́ах̣— слава; кр̣шн̣а — Господь Крішна; ма̄ха̄тмйа — славетні подвиги; сӯчакам—вказуючи; а̄тма̄нам—на нього самого; ча — також ; парітра̄там — що її випустив; аш́ваттга̄мнах̣ — Ашваттгама; астра — зброя; теджасах̣ — могутнє випромінення; снехам—приязнь; ча—також; вр̣шн̣і-па̄ртга̄на̄м—що зв’язувала нащадків Врішні та нащадків Прітги; теша̄м — усіх їх; бгактім — відданість; ча — також; кеш́аве — Господеві Крішні; тебгйах̣ — до них; парама — надзвичайно ; сантушт̣ах̣ — задоволений; прı̄ті — прихильність; уджджр̣мбгіта — від задоволення розплющеними; лочанах̣ — той, в кого такі очі; маха̄-дгана̄ні — цінні багатства; ва̄са̄м̇сі — вбрання; дадау — роздавав дари; ха̄ра̄н — намиста; маха̄-мана̄х̣ — широкоглядний.
Перевод
Переклад
Куда бы ни направился царь, он постоянно слышал о славе своих великих предков, преданных Господа, а также о славных деяниях Господа Кришны. Он слышал и о том, как Господь защитил его самого от ужасного жара оружия Ашваттхамы. Люди также упоминали о сильной привязанности друг к другу потомков Вришни и Притхи, причиной которой была великая преданность потомков Притхи Господу Кешаве. Царь, очень довольный теми, кто воспевал их славу, в великом удовлетворении открывал глаза. Он щедро награждал их драгоценными ожерельями и одеждами.
Скрізь, куди прибував цар, він чув хвалу своїм великим предкам, що всі були віддані Господа, а також подвигам Господа Крішни. Чув він і оповіді про те, як Господь оборонив його самого від страшного жару Ашваттгаминої зброї. Крім того, говорили про велику приязнь між нащадками Врішні й Прітги, причиною якої була велика відданість нащадків Прітги Господу Кешаві. Цар, надзвичайно задоволений зі співців, котрі здіймали хвалу його предкам, у радіснім захваті широко розкривав очі. Великодушний з природи, він обдаровував усіх коштовними намистами та пишними строями.
Комментарий
Коментар
К царям и великим личностям страны обращаются с приветственными речами. Этот обычай существует с незапамятных времен, и к Махарадже Парикшиту во всех частях света тоже обращались с приветственными речами, поскольку он был одним из знаменитых императоров мира. Темой в этих приветственных речах был Кришна. Под словом «Кришна» подразумеваются Кришна и Его вечные преданные, так же как слово «царь» подразумевает царя с его доверенными приближенными.
Царів та великих державних діячів заведено зустрічати вітальними промовами. Так ведеться від непам’ятних часів. Махараджу Парікшіта, одного з найславетніших імператорів світу, у всіх країнах, в які він прибував, теж вітали шанобливими промовами. Усі ті вітальні промови були безпосередньо пов’язані з Господом Крішною. «Крішна» завжди означає «Крішна та Його віддані», так само як «цар» означає «цар та його близькі слуги».
Кришна и его чистые преданные неразделимы, поэтому прославление преданного означает прославление Господа, и наоборот. Махараджа Парикшит не был бы рад слышать, как прославляют таких его предков, как Махараджа Юдхиштхира и Арджуна, если бы их имена не были связаны с деяниями Господа Кришны. Господь нисходит специально, чтобы освободить Своих преданных (паритра̄н̣а̄йа са̄дхӯна̄м). Присутствие Господа прославляет преданных, потому что они не могут ни мгновения прожить без Господа и Его различных энергий. Господь является преданному в Своих деяниях и славе, поэтому Махараджа Парикшит ощущал присутствие Господа, когда Господа прославляли за Его деяния, и особенно за то, что Господь спас его самого, когда он находился во чреве матери. Преданные Господа всегда в безопасности, но в материальном мире, где опасности встречаются на каждом шагу, преданные иногда как будто попадают в опасные положения. И когда Господь выручает их, Его прославляют за это. Господь Кришна не прославился бы как рассказчик «Бхагавад-гиты», если бы Его преданные, Пандавы, не были втянуты в битву на Курукшетре. Все эти деяния Господа упоминались в приветственных речах, и Махараджа Парикшит, полностью удовлетворенный, награждал всех, кто их произносил. Приветственные речи в наше время отличаются от речей, которые произносились тогда, тем, что прежде их обращали к людям, подобным Махарадже Парикшиту. Эти приветствия изобиловали фактами, и те, кто произносил их, получали богатое вознаграждение, а в наши дни приветственные речи не всегда соответствуют действительности, составляют их ради того, чтобы доставить удовольствие должностному лицу, и часто они наполнены лживой лестью. А нищий адресат очень редко вознаграждает того, кто обращается к нему с подобной речью.
Крішна невіддільний від Своїх бездомісних відданих, а тому уславлювати відданих — то уславлювати і Господа, а уславлювати Господа означає уславлювати і Його відданих. Махараджу Парікшіта не радували б оповіді про славетні діяння його предків — Махараджі Юдгіштгіри та Арджуни, якби вони не були пов’язані з Господом Крішною. Господь приходить власне щоб звільнити Своїх відданих (парітра̄н̣а̄йа са̄дгӯна̄м). Відданих прославляють через те, що вони завжди з Господом: вони не можуть жити без Господа та Його різноманітних енерґій і хвилі. Господь являє себе відданим в оповідях про Його славетні діяння та велич, і тому коли Господа уславлювали за Його діяння, а надто коли описували, як Він врятував Махараджу Парікшіта ще в лоні матері, Парікшіт живо відчував Його присутність. Відданим Господа ніколи нічого не загрожує, однак у матеріальному світі, в якому небезпека чигає на кожному кроці, трапляється, що віддані опиняються у різних, як видається, небезпечних ситуаціях; і коли Господь приходить їм на порятунок, це тільки примножує Його славу. Якби віддані Крішни, як оце Пандави, не брали участи у битві на Курукшетрі, Він не повів би «Бгаґавад-ґіти». У привітаннях, що ними зустрічали Махараджу Парікшіта, були уславлені всі такі діяння Господа, і Махараджа Парікшіт, цілковито задоволений, щедро винагороджував усіх, хто вітав його. Між сучасними та колишніми вітальними промовами є різниця: колись такі промови виголошували на честь таких осіб, як Махараджа Парікшіт, наводячи факти та цифри, і промовці отримували щедру нагороду. Натомість сучасні вітальні промови часами не спираються ні на які правдиві відомості і призначені тільки для задоволення високопоставленої особи, причому часто в них повно облудних лестощів. До того ж ті, хто виступає з вітальною промовою, винагороди майже ніколи не отримують, бо «шановані особи» не мають що дати.