ГЛАВА ПЯТНАДЦАТАЯ

ГЛАВА П’ЯТНАДЦЯТА

Своевременный уход Пандавов

Своєчасний відхід Пандав

ТЕКСТ 1:: Сута Госвами сказал: Арджуна, знаменитый друг Господа Кришны, пребывал в горе от острого чувства разлуки с Кришной, так что ему было не до предположений Махараджи Юдхиштхиры.

ВІРШ 1:: Сута Ґосвамі сказав: Розлука з Крішною лягла на душу Арджуни, славетного друга Господа Крішни, важким тягарем, і тому він не чув припущень і запитань Махараджі Юдгіштгіри.

ТЕКСТ 2:: Рот Арджуны и подобное лотосу сердце пересохли от горя, поэтому его тело утратило свое сияние. И, вспоминая Верховного Господа, он едва мог вымолвить слово в ответ.

ВІРШ 2:: Горе зсушило вуста Арджуни і його лотосове серце, а його тіло втратило осяйність. Згадуючи Верховного Господа, він не на силі був вимовити і слова на відповідь.

ТЕКСТ 3:: С великим трудом он сдерживал слезы скорби, жегшие его глаза. Он был в великом горе, так как не мог больше видеть Господа Кришну, и чувствовал все возрастающую любовь к Нему.

ВІРШ 3:: Арджуна насилу стримував сльози, що ними від горя набігали очі. Не мавши змоги бачити Господа Крішну, він не пам’ятав себе від горя і відчував чимдалі більшу любов до Нього.

ТЕКСТ 4:: Вспоминая Господа Кришну, Его благосклонность к нему, благодеяния, близкие семейные отношения, то, как Он правил его колесницей, охваченный этими воспоминаниями Арджуна, тяжело дыша, заговорил.

ВІРШ 4:: Згадуючи Господа Крішну, Його зичливість і добродійство, свої близькі родинні стосунки з Ним та те, як Він був його колісничим, переповнений почуттями Арджуна, важко зітхаючи, заговорив.

ТЕКСТ 5:: Арджуна сказал: О царь! Верховная Личность Бога Хари, который обходился со мной как с самым близким другом, покинул меня. Вот почему я лишился своей удивительной силы, приводившей в изумление даже полубогов.

ВІРШ 5:: Арджуна сказав: О царю! Верховний Бог-Особа Харі, що ставився до мене як близький друг, покинув мене, і відтак від мене пішла моя дивовижна сила, що на неї дивувалися навіть півбоги.

ТЕКСТ 6:: Я только что утратил Его, разлука с которым, даже если она длится одно мгновение, делает все вселенные непривлекательными и пустыми, подобно телам, из которых ушла жизнь.

ВІРШ 6:: Я втратив Його, навіть мить чиєї відсутности перетворює усі всесвіти на прикру пустку і робить їх схожими на тіло без життя.

ТЕКСТ 7:: Только благодаря Его силе и милости я смог победить исполненных вожделения царевичей, собравшихся во дворце царя Друпады на церемонию выбора жениха. Стрелой из лука я поразил рыбу-мишень и получил руку Драупади.

ВІРШ 7:: Лише завдяки Його ласці та силі я зумів взяти гору над усіма царевичами, що, повні хіті, зібралися в палаці царя Друпади на церемонію вибору нареченого. Стрілою з лука я протнув рибину-мішень і так здобув руку Драупаді.

ТЕКСТ 8:: Поскольку Он был рядом со мной, для меня не составляло труда быстро одержать победу над могущественным царем небес Индрадевой и его приближенными-полубогами, тем самым позволив богу огня уничтожить лес Кхандава. И только по Его милости демон Майя был спасен от пожара в лесу Кхандава, благодаря чему мы смогли построить наш дворец собраний — чудо архитектурного мастерства, куда на Раджасуя-ягью собрались все принцы и заплатили тебе дань.

ВІРШ 8:: Єдино завдяки тому, що Він був поруч, я зумів подолати могутнього царя райських планет Індрадеву разом з його вірними-півбогами і так дав богові вогню можливість спалити ліс Кгандава. Тільки Його милістю з охопленого пожежею лісу Кгандава вдалося врятуватись демону Майі, який пізніше на подяку вибудував нам палац зібрань — справжнє чудо архітектури, куди під час Раджасуя-яґ’ї, що ти проводив, всі царевичі приносили тобі свої дари.

ТЕКСТ 9:: По Его милости твой уважаемый младший брат, обладающий силой десяти тысяч слонов, убил Джарасандху, стопам которого поклонялись многие цари. Этих царей Джарасандха привел, чтобы принести их в жертву на своей Махабхайрава-ягье, но твой брат освободил их. Позже они принесли дань Твоему Величеству.

ВІРШ 9:: Його милістю твій шанований молодший брат, наділений силою тисячі слонів, здолав убити Джарасандгу, до чиїх стіп схилилося багато царів. Джарасандга полонив тих царів, щоб принести їх у жертву Махабгайраві, але ласкою Господа їх всіх було врятовано. Після того вони сплатили данину твоїй величності.

ТЕКСТ 10:: Это Он распустил волосы всех жен злодеев, посмевших распустить искусно уложенные волосы твоей жены, освященные для великой жертвенной церемонии Раджасуя. В тот момент она со слезами на глазах припала к стопам Господа Кришны.

ВІРШ 10:: Він і тільки Він, Господь Крішна, розплів коси дружинам усіх негідників, які колись наважилися розпустити прекрасно заплетене й освячене з приводу великої церемонії жертвопринесення Раджасуя волосся твоєї цариці. В ту хвилю Драупаді зі сльозами на очах впала до стіп Господа Крішни.

ТЕКСТ 11:: Во время нашей ссылки Дурваса Муни, обедающий с десятью тысячами своих учеников, задумал вместе с нашими врагами поставить нас в опасное положение. В то время Он [Господь Кришна], просто приняв остатки пищи, спас нас. Благодаря тому что Он принял пищу, все муни, которые в этот момент совершали омовение в реке, почувствовали себя сытыми. И все три мира тоже были удовлетворены.

ВІРШ 11:: Коли ми були у вигнанні, наші вороги, щоб увести нас у біду, підмовили проти нас Дурвасу Муні, що завжди сідає до обіду разом з десятьма тисячами учнів. Того разу Господь Крішна врятував нас, з’ївши рештки страви. Коли Він прийняв їжу, усі муні, що купалися на той час у річці, відчули ситість. Усі три світи теж були задоволені.

ТЕКСТ 12:: Только благодаря Его влиянию я смог удивить в бою личность бога, Господа Шиву и его жену, дочь Гималаев. Так он [Господь Шива] остался доволен мной и подарил мне свое оружие. Другие полубоги тоже отдали мне свое оружие, и к тому же я смог достичь райских планет в этом самом теле, и там мне отвели почетное место.

ВІРШ 12:: Тільки завдяки Його впливові я зумів справити велике враження на божественного Господа Шіву та його дружину, дочку Гімалаїв. Задоволений мною, він [Господь Шіва] подарував мені свою зброю. Різну зброю від себе подарували мені й багато інших півбогів, і на додаток до всього я зміг потрапити в цьому моєму тілі на райські планети і удостоївся там чести сидіти на другому за висотою троні.

ТЕКСТ 13:: Когда я несколько дней гостил на этих райских планетах, все небесные полубоги, в том числе и царь Индрадева, прибегли к покровительству моих рук, отмеченных луком Гандива, умоляя меня убить демона Ниватакавачу. О царь, потомок Аджамидхи, сейчас я лишился Бога, Верховной Личности, благодаря влиянию которого я был так силен.

ВІРШ 13:: Коли я впродовж кількох днів гостював на райських планетах, усі півбоги разом з царем раю Індрадевою попрохали заступництва моїх рук, прикрашених луком Ґандіва, благаючи мене вбити демона Ніватакавачу. Тепер, шановний царю, нащадку Аджамідги, я втратив Верховного Бога-Особу, що завдяки Йому я посідав надзвичайну силу.

ТЕКСТ 14:: Военная сила Кауравов была подобна океану, в котором обитают непобедимые существа, и потому была неодолима. Но благодаря Его дружбе, сидя на колеснице, я смог пересечь этот океан. И только по Его милости я смог вернуть коров и силой добыть множество царских шлемов, украшенных ослепительно сияющими самоцветами.

ВІРШ 14:: Військо Кауравів було наче океан, повний непереможних істот, і тому видавалось нездоланним. Але завдяки дружбі з Ним я на своїй колісниці зміг перетнути той океан. Це тільки Його милістю я зумів повернути назад корів і захопити чимало царських шоломів, оздоблених самоцвітами, що сліпучо сяяли.

ТЕКСТ 15:: Именно Он сократил жизнь каждого и на поле битвы лишил бодрости духа и способности размышлять огромную фалангу воинов, построенную Кауравами во главе с Бхишмой, Карной, Дроной, Шальей и другими. Они были построены по всем правилам военного искусства, так что этого было вполне достаточно для победы, но, продвигаясь вперед, Он [Господь Шри Кришна] сделал все это.

ВІРШ 15:: Це Він вкоротив життя усім Кауравам і на полі битви відібрав великому військовому з’єднанню Кауравів з Бгішмою, Карною, Дроною, Шал’єю та іншими на чолі завзяття й здатність розважати. Це все Він [Господь Шрі Крішна] зробив, просто вийшовши вперед, дарма що Каурави були вишикувані дуже майстерно і мали все потрібне для перемоги.

ТЕКСТ 16:: Все великие полководцы, в том числе Бхишма, Дрона, Карна, Бхуришрава, Сушарма, Шалья, Джаядратха и Бахлика, направляли на меня свое непобедимое оружие. Но по Его [Господа Кришны] милости с моей головы не упал ни один волос. Подобно этому, Прахладе Махарадже, высочайшему преданному Господа Нрисимхадевы, не причинило вреда оружие, которое использовали против него демоны.

ВІРШ 16:: Усі великі воєначальники — Бгішма, Дрона, Карна, Бгурішрава, Сушарма, Шал’я, Джаядратга, Бахліка та інші — цілили в мене своєю нездоланною зброєю, проте Його [Господа Крішни] ласкою з моєї голови не впало й волосини. Так було і з найвищим відданим Господа Нрісімхадеви, Прахладою Махараджею, що йому зброя демонів не завдала ніякої шкоди.

ТЕКСТ 17:: Только по Его милости мои враги упустили возможность убить меня, когда я сошел с колесницы, чтобы добыть воду для моих истомленных жаждой лошадей. Только из-за недостатка почтения к Нему я посмел использовать Его как своего колесничего, так как Ему поклоняются и служат лучшие люди, желая обрести спасение.

ВІРШ 17:: Лише Його ласкою вороги не скористалися з нагоди вбити мене, коли я зійшов з колісниці добути води для своїх спраглих коней. І лише через брак поваги до мого Господа я наважився використовувати як колісничого Його, кому задля того, щоб отримати звільнення поклоняються найпіднесеніші з-поміж людей.

ТЕКСТ 18:: О царь! Его шутки и искренние разговоры были приятны и украшены улыбками. Он обращался ко мне: «О сын Притхи, о друг, о сын рода Куру!» Я вспоминаю о Его душевном отношении ко мне, и эти воспоминания переполняют меня.

ВІРШ 18:: О царю! Його жарти і відверта мова тішили серце, а усміх робив їх ще чудовішими. Його звертання до мене, коли Він казав: «Сину Прітги, друже, потомку роду Куру!», Його сердечність у стосунках зі мною нині зринають у моїй пам’яті і переповнюють моє єство.

ТЕКСТ 19:: Мы часто жили вместе и спали, сидели рядом и прогуливались. И когда Он восхвалял Себя за проявленное геройство, я, замечая какие-либо несоответствия, упрекал Его, говоря: «Мой друг, Ты очень правдив». Но даже в эти минуты, когда Его величие принижалось, Он, будучи Высшей Душой, сносил все эти слова, прощая меня, как искренний друг прощает своего друга или отец — сына.

ВІРШ 19:: Ми часто жили разом і разом спали, укупі сиділи й ходили гуляти. А коли Він похвалявся Своєю доблестю, я, помічаючи якісь невідповідності, усовіщав Його: «Ти, друже, дуже правдивий!» І навіть коли я принижував Його велич, Він, Верховна Душа, зносив усі мої зауваги, вибачаючи мені все, як справжній друг вибачає другові чи як батько вибачає синові.

ТЕКСТ 20:: О император, сейчас я разлучен с моим другом и доброжелателем, ближе которого у меня никого не было, — Верховной Личностью Бога, поэтому мое сердце как будто совершенно опустело. В отсутствие Кришны, когда я был телохранителем при Его женах, меня одолела толпа пастухов-язычников.

ВІРШ 20:: А тепер, імператоре, я розлучений з найдорожчим другом, з Верховним Богом-Особою, і моє серце перетворилося на пустку. Крішни не стало — і мене зуміли перемогти кілька невірних пастухів, коли я їхав з Його дружинами як їхній охоронець.

ТЕКСТ 21:: Со мною тот же лук Гандива и стрелы, и колесница запряжена теми же лошадьми, и я пользуюсь ими, как Арджуна, перед которым склонялись все цари. Но в отсутствие Господа Кришны все это мгновенно утратило свою силу. Пользоваться этим сейчас — все равно что лить топленое масло в золу, копить деньги, созданные с помощью волшебной палочки, или бросать семена в бесплодную землю.

ВІРШ 21:: Лук Ґандіва і далі зі мною, і мої стріли ті самі, та сама і колісниця з кіньми, і я — той самий Арджуна, кого колись шанували всі царі. Однак як Господа Крішни не стало, все це вмить втратило цінність і зміст. Тепер це все так само марне, як узливання пряженого масла на попіл згаслого жертовного вогнища, як нагромадження грошей за допомогою чарівної палички чи засів насіння в землю, яка не родить.

ТЕКСТЫ 22-23:: О царь, в ответ на твой вопрос о наших друзьях и родственниках в Двараке я могу сообщить тебе, что все они были прокляты брахманами, в результате чего, опьянев от вина, сделанного из прокисшего риса, они бились друг с другом на палках, не узнавая один другого. И сейчас все они, кроме четырех или пяти человек, мертвы.

ВІРШІ 22-23:: Ти, царю, розпитувався в мене за наших друзів та родичів у Двараці — то знай, що на них усіх лягло прокляття брахман; через це вони напилися вина з рису, що забродив і, не впізнаючи одне одного, стали битися на киях. Усі вони, крім чотирьох чи п’яти, пішли з цього світу.

ТЕКСТ 24:: На самом деле все это произошло по высшей воле Господа, Личности Бога. Иногда люди убивают друг друга, а иногда — защищают.

ВІРШ 24:: Насправді все те сталося верховною волею Господа, Бога- Особи. Отак деколи люди вбивають одне одного, а деколи захищають.

ТЕКСТЫ 25-26:: О царь, как в океане более крупные и сильные обитатели вод проглатывают меньших и более слабых, так и Бог, Верховная Личность, чтобы облегчить бремя Земли, побудил более сильных Ядавов убивать более слабых, больших Ядавов — убивать меньших.

ВІРШІ 25-26:: О царю, більші й сильніші істоти в океані поглинають менших та слабкіших, і так само Верховний Бог-Особа, аби поменшити тягар Землі, влаштував, щоб сильніші Ядави вбили слабкіших, а значніші — менш значних.

ТЕКСТ 27:: Сейчас для меня стали притягательными наставления, данные мне Личностью Бога [Говиндой], ибо они изобилуют поучениями, способными в любых обстоятельствах и в любое время охладить пылающее сердце.

ВІРШ 27:: Тепер мої думки линуть до настанов, що їх мені дав Бог-Особа [Ґовінда], бо вони наповнені повчаннями, які за будь- яких умов, завжди і всюди можуть згасити вогонь, що палить серце.

ТЕКСТ 28:: Сута Госвами сказал: Так, погрузившись в мысли о наставлениях Господа, которые были открыты ему благодаря их дружеской близости, и размышляя о Его лотосных стопах, Арджуна успокоил свой ум и очистил его от всей материальной скверны.

ВІРШ 28:: Сута Ґосвамі сказав: Отож Арджуна поринув у роздуми про настанови Господа, що їх Він відкрив йому як Своєму близькому другові, і зосередився на лотосових стопах Господа. Завдяки тому його розум заспокоївся і звільнився від усякого матеріального занечищення.

ТЕКСТ 29:: Постоянное памятование о лотосных стопах Господа Шри Кришны быстро укрепило его преданность, и в результате весь сор исчез из его мыслей.

ВІРШ 29:: Постійне пам’ятування Арджуни про лотосові стопи Господа Шрі Крішни стрімко посилювало його відданість, і внаслідку його розум звільнився від усякого бруду.

ТЕКСТ 30:: Казалось, что из-за игр и деяний Господа и из-за Его отсутствия Арджуна забыл наставления, данные Личностью Бога. Но на самом деле это было не так, и он вновь стал хозяином своих чувств.

ВІРШ 30:: Здавалося, що у вирі розваг та діянь Господа і в розлуці з Ним Арджуна геть забув настанови, які лишив йому Бог-Особа. Однак насправді це було не так, і Арджуна знову опанував над своїми чуттями.

ТЕКСТ 31:: Благодаря духовному богатству, которым он обладал, все сомнения, присущие двойственности, стали совершенно чужды ему. Таким образом, он освободился от влияния трех гун материальной природы и утвердился в трансцендентном. Сети рождения и смерти больше не были страшны ему, ибо он освободился от материальной формы.

ВІРШ 31:: Завдяки своїм духовним набуткам він відсік усі сумніви, що є породженням двоїстости. Так Арджуна став вільний від трьох ґун матеріальної природи і втвердився на трансцендентному рівні. Йому більше не загрожувала небезпека заплутатися у путах народження та смерти, бо він вже не мав матеріальної форми.

ТЕКСТ 32:: Узнав о том, что Господь Кришна вернулся в Свою обитель, и осознав, что земному проявлению династии Яду пришел конец, Махараджа Юдхиштхира решил вернуться домой, обратно к Богу.

ВІРШ 32:: Почувши, що Господь Крішна повернувся до Своєї обителі, й зрозумівши, що рід Яду на землі більше не проявлений, Махараджа Юдгіштгіра вирішив повернутись додому, до Бога.

ТЕКСТ 33:: Случайно услышав рассказ Арджуны о конце династии Яду и уходе Господа Кришны, Кунти, сосредоточив все свое внимание, погрузилась в преданное служение трансцендентной Личности Бога и таким образом избавилась от дальнейшего материального существования.

ВІРШ 33:: Кунті, випадком почувши слова Арджуни про кінець роду Яду й відхід Господа Крішни теж, цілковито зосередилася на відданому служінні трансцендентному Богові-Особі і так звільнилась від матеріального існування.

ТЕКСТ 34:: Верховный нерожденный, Господь Шри Кришна, заставил членов династии Яду покинуть свои тела, чем облегчил бремя мира. Это похоже на то, как одну колючку вытаскивают с помощью другой, хотя для того, кто это делает, обе они одинаковы.

ВІРШ 34:: Господь Шрі Крішна, Верховна нерожденна істота, влаштував так, що усі Яду покинули свої тіла, і так поменшив тягар світу. Так шпичаком витягають іншого шпичака, хоча той, хто це робить, між ними не розрізняє.

ТЕКСТ 35:: Верховный Господь оставил проявленное Им тело, для того чтобы облегчить бремя Земли. Подобно магу, Он оставляет одно тело и принимает другие, такие как, например, воплощение рыбы и прочие.

ВІРШ 35:: Верховний Господь покинув тіло, яке Він проявив для того, щоб поменшити тягар Землі. Наче маг, Він скидає одну подобу і прибирає інших, як, наприклад, форму риби.

ТЕКСТ 36:: С того самого дня как Личность Бога, Господь Кришна, оставаясь в Своей форме, покинул эту Землю, Кали, уже частично проявившийся, проявился полностью, чтобы создавать неблагоприятные условия для тех, кто обладает скудными знаниями.

ВІРШ 36:: Від того дня, як Бог-Особа, Господь Крішна у Своїй незмінній подобі залишив земну планету, Калі, що вже був частково проявлений, проявився повністю, щоб створювати несприятливі умови для всіх, кому бракує знань.

ТЕКСТ 37:: Махараджа Юдхиштхира был достаточно разумен, чтобы понять, как влияет на людей век Кали, который отмечен распространением жадности, лживости, мошенничества и насилия в столицах, государствах, домах и среди отдельных людей. Поэтому он благоразумно приготовился покинуть дом и оделся подобающим образом.

ВІРШ 37:: Махараджа Юдгіштгіра, мавши досить розуму, постеріг вплив доби Калі, який проявився у тому, що скрізь по столичному місті, у державі, в кожнім домі та в окремих людях чимдалі зростали жадність, схильність до обману, шахрайства та насильства. Тому він прийняв мудре рішення покинути дім і відповідно вбрався.

ТЕКСТ 38:: Затем в столице Хастинапуре он возвел на трон своего внука, который получил необходимое образование и был равен ему во всех отношениях как император и владыка всей земли, окруженной морями.

ВІРШ 38:: Він посадив на трон у Хастінапурі свого внука, що мав належну підготовку і не поступався йому на добрих якостях, зробивши його імператором і володарем всієї землі, оточеної морями.

ТЕКСТ 39:: Затем он сделал Ваджру, сына Анируддхи [внука Господа Кришны] царем Шурасены в Матхуре. После этого Махараджа Юдхиштхира совершил жертвоприношение Праджапатья и, желая оставить семейную жизнь, поместил в себя огонь.

ВІРШ 39:: По тому в Матгурі Махараджа Юдгіштгіра настановив Ваджру, сина Аніруддги [внука Господа Крішни], царем Шурасени, після чого відправив жертвопринесення Праджапат’я і примістив вогонь у себе, щоб відійти від сімейного життя.

ТЕКСТ 40:: Махараджа Юдхиштхира сбросил свои одежды, пояс и царские украшения и утратил всякий интерес и привязанность к чему бы то ни было.

ВІРШ 40:: Махараджа Юдгіштгіра скинув царське вбрання, пояс та прикраси, ставши до всього байдужим та неприв’язаним.

ТЕКСТ 41:: Затем он слил все органы чувств с умом, ум — с жизнью, жизнь — с дыханием, все свое бытие — с телом из пяти элементов, а тело — со смертью. И тогда, как чистая душа, он избавился от материальной концепции жизни.

ВІРШ 41:: Тоді він розчинив усі органи чуття в розумі, розум — у життєвій силі, життєву силу — в диханні і все своє існування — у сукупності п’яти елементів тіла, а тіло — у смерті. Після того він, як чиста душа, став вільний від матеріалістичних уявлень про життя.

ТЕКСТ 42:: Таким образом, растворив грубое тело, состоящее из пяти элементов, в трех гунах материальной природы, он погрузил их в единое неведение, а это неведение — в свое «я», Брахман, неисчерпаемый при любых обстоятельствах.

ВІРШ 42:: Розчинивши своє тіло з п’яти елементів у трьох ґунах матеріальної природи, він занурив їх у невігластво, а невігластво розчинив у своєму «я», в Брахмані, невичерпному за всіх обставин.

ТЕКСТ 43:: После этого Махараджа Юдхиштхира облачился в рваные одежды, отказался от твердой пищи, добровольно стал немым и распустил волосы. Все это сделало его похожим на безумца или бродягу без определенных занятий. Он перестал зависеть от своих братьев и, подобно глухому, ничего не слышал.

ВІРШ 43:: Після того Махараджа Юдгіштгіра перебрався у рам’я, відмовився від твердої їжі, став удавати німого і розпустив волосся по плечах. Від усього того разом він став скидатися на божевільного чи волоцюгу без діла. Він ні в чому не залежав від своїх братів і, наче глухий, не чув нічого.

ТЕКСТ 44:: Затем он отправился на север, следуя по пути, которым шли его предки и великие люди, чтобы всецело посвятить себя размышлениям о Верховной Личности Бога. Так он и жил всюду, куда бы ни приходил.

ВІРШ 44:: Потім він рушив на північ шляхом своїх предків та всіх великих особистостей, щоб цілковито зануритися в думки про Верховного Бога-Особу. І хоч би де він ішов, він завжди лишався у такому стані.

ТЕКСТ 45:: Младшие братья Махараджи Юдхиштхиры заметили, что век Кали уже наступил во всем мире, и что жители их царства уже испытали на себе влияние безбожной деятельности. Поэтому они решили последовать по стопам своего старшего брата.

ВІРШ 45:: Молодші брати Махараджі Юдгіштгіри, побачивши, що у всьому світі настала доба Калі і піддані царства вже підхопили заразу безбожної діяльности, вирішили піти слідом за старшим братом.

ТЕКСТ 46:: Они исполняли все заповеди религии, в результате чего справедливо заключили, что лотосные стопы Господа Шри Кришны являются высшей целью. Поэтому они непрерывно медитировали на Его стопы.

ВІРШ 46:: Вони в усьому діяли за засадами релігії, і це допомогло їм дійти правильного висновку, що найвища з усіх мета — це досягти лотосових стіп Господа Крішни. Тому вони невідривно медитували на Його стопи.

ТЕКСТЫ 47-48:: Таким образом, постоянно с преданностью памятуя о Господе, они очистили свое сознание и достигли духовного неба, которым правит Верховный Нараяна, Господь Кришна. Это доступно только тем, кто медитирует на Верховного Господа, не отвлекаясь ни на что другое. Эта обитель Господа Шри Кришны, известная как Голока Вриндавана, не достижима для людей, поглощенных материальной концепцией жизни. Но Пандавы, полностью смыв с себя всю материальную скверну, достигли этой обители, оставаясь в своих телах.

ВІРШІ 47-48:: Постійно й з відданістю пам’ятаючи Господа, вони очистили свідомість і досягли духовного неба, де панує Верховний Нараяна, Господь Крішна. Це доступне лише тим, хто неухильно медитує на Верховного Господа, ні на що інше не відволікаючись. Ця обитель Господа Шрі Крішни, Ґолока Вріндавана, недоступна для тих, хто занурений в матеріалістичні уявлення про життя. Але Пандави, повністю очистившись від матеріальної скверни, досягли цієї обителі у тих самих тілах, в яких перебували на Землі.

ТЕКСТ 49:: Видура, совершая паломничество, оставил свое тело в Прабхасе. Поскольку он был поглощен мыслями о Кришне, его встретили обитатели планеты Питрилоки, где он вновь занял свой прежний пост.

ВІРШ 49:: Відура подорожував місцями прощі і зрештою покинув своє тіло у Прабгасі. Він завжди був занурений у думки про Крішну і тому повернувся на свою відначальну посаду на Пітрілоці, де його зустріли місцеві жителі.

ТЕКСТ 50:: Драупади также увидела, что ее мужья, забыв о ней, покидают дом. Она хорошо знала Господа Ва̄судеву, Кришну, Личность Бога. И она, и Субхадра погрузились в размышления о Кришне и достигли того же результата, что и их мужья.

ВІРШ 50:: Коли Драупаді побачила, що всі п’ятеро її чоловіків більше не дбають за неї і ось-ось покинуть рідну оселю, вона, добре знаючи Господа Ва̄судеву, Крішну, Бога-Особу, разом з Субгадрою занурилася в думки про Крішну, і обидві досягли того ж призначення, що й їхні чоловіки.

ТЕКСТ 51:: Повествование об уходе сыновей Панду во имя высшей цели жизни — возвращения к Богу, благотворно и чисто, и потому всякий, кто слушает это повествование с преданностью и верой, несомненно, обретает возможность преданного служения Господу, то есть достигает высшего совершенства жизни.

ВІРШ 51:: Оповідь про те, як відійшли сини Панду, зосередившись на досягненні найвищої мети життя — повернутися до Бога, надзвичайно сприятлива й бездоганно чиста. Тому кожний, хто слухає цю оповідь з вірою й відданістю, запевно здобуде можливість виконувати віддане служіння Господеві, що воно є вінцем досконалости у житті.