ТЕКСТ 34
ВІРШ 34
Текст
Текст
та̄м̇ танум̇ виджаха̄в аджах̣
кан̣т̣акам̇ кан̣т̣акенева
двайам̇ ча̄пӣш́итух̣ самам
та̄м̇ танум̇ віджаха̄в аджах̣
кан̣т̣акам̇ кан̣т̣акенева
двайам̇ ча̄піш́ітух̣ самам
Пословный перевод
Послівний переклад
йайа̄—те, чим; ахарат—забрав; бгувах̣—зі світу; бга̄рам — тягар; та̄м—те; танум—тіло; віджахау — знищив; аджах̣ — нерожденний; кан̣т̣акам—шпичак; кан̣т̣акена—шпичаком; іва — наче; двайам — обидва; ча — також; апі — хоча; іш́ітух̣— пануючи; самам — однакові.
Перевод
Переклад
Верховный нерожденный, Господь Шри Кришна, заставил членов династии Яду покинуть свои тела, чем облегчил бремя мира. Это похоже на то, как одну колючку вытаскивают с помощью другой, хотя для того, кто это делает, обе они одинаковы.
Господь Шрі Крішна, Верховна нерожденна істота, влаштував так, що усі Яду покинули свої тіла, і так поменшив тягар світу. Так шпичаком витягають іншого шпичака, хоча той, хто це робить, між ними не розрізняє.
Комментарий
Коментар
Шрила Вишванатха Чакраварти Тхакур предполагает, что такие риши, как Шаунака и другие, слушавшие «Шримад-Бхагаватам» от Суты Госвами в Наймишаранье, огорчились, услышав о том, что Ядавы погибли в безумии опьянения. Чтобы избавить их от этих переживаний, Сута Госвами заверил их, что это Сам Господь побудил членов династии Яду оставить свои тела и тем самым облегчить бремя мира. Господь и Его вечные спутники явились на Земле, чтобы помочь управляющим полубогам избавить мир от бремени. Поэтому Он поручил некоторым близким к Нему полубогам явиться в семье Яду и служить Его великой миссии. Когда миссия была завершена, полубоги по воле Господа оставили свои материальные тела, перебив друг друга в безумии опьянения. Полубоги привыкли пить сома-расу, поэтому им знакомо вино и опьянение. Иногда из-за своей привязанности к одурманивающим средствам они попадают в трудное положение. Однажды на сыновей Куверы за то, что они были пьяны, обрушил свой гнев Нарада, но позже по милости Господа Шри Кришны к ним вернулся их изначальный облик. Эта история описана в Десятой песни. В глазах Верховного Господа и асуры, и полубоги равны, но полубоги послушны Господу, а асуры нет. Поэтому пример колючки, которую вытаскивают с помощью другой колючки, вполне уместен. Одна колючка, впившаяся Господу в ногу, несомненно, досаждает Ему, а другая колючка, с помощью которой можно вытащить этот досаждающий предмет, безусловно, оказывает Господу услугу. Таким образом, несмотря на то что каждое живое существо — составная частичка Господа, тот, кто досаждает Ему, словно колючка, называется асуром, а тот, кто добровольно служит Господу — деватой, или полубогом. В материальном мире деваты и асуры постоянно враждуют, и Господь всегда спасает деват от рук асуров. Но и те и другие находятся во власти Господа. Этот мир полон живыми существами двух видов, и миссия Господа — всегда, когда бы в том ни возникла необходимость, защищать деват и уничтожать асуров на благо и тем и другим.
Шріла Вішванатга Тгакура висловлює думку, що ріші, як оце Шаунаку та інших мудреців, які слухали в Наймішаран’ї «Шрімад-Бгаґаватам» від Сути Ґосвамі, дуже засмутились, почувши, що члени роду Яду перебили одне одного у п’яній нестямі. Щоб розвіяти їхній душевний біль, Сута Ґосвамі запевнив, що загибель членів роду Яду влаштував Господь, щоб полегшити тягар світу. Господь та Його вічні супутники прийшли на Землю допомогти панівним півбогам поменшити світовий тягар. Тому Господь попрохав деяких найдовіреніших півбогів з’явитися в родині Яду і послужити Йому в Його великій місії. Коли місія була завершена, півбоги з Господньої волі покинули фізичні тіла, перебивши одне одного у нестямі сп’яніння. Півбоги звикли пити сома-расу, а отже вино і сп’яніння для них не новина. Часами через сп’яніння півбоги потрапляють у скрутне становище. Якось сини Кувери своєю п’яною поведінкою накликали на себе гнів Наради, але пізніше ласкою Господа Крішни повернули собі первинну подобу. Цю історію ми знайдемо в Десятій пісні «Шрімад-Бгаґаватам». І асури, і півбоги для Верховного Господа рівні, однак півбоги коряться Господеві, а асури ні. Отже, приклад зі шпичаком цілком слушний. Один шпичак заліз у п’яту Господеві і непокоїв Його, а інший шпичак, яким вийнято першого — причину прикрости, відслужив добру службу Господеві. Кожна жива істота є невід’ємною часткою Господа, однак той, хто для Нього як той шпичак, зветься асурою, а той, хто добровільно служить Господеві, зветься деватою, півбогом. У матеріальному світі між деватами та асурами завжди триває протиборство, і Господь завжди рятує деват від рук асурів. І ті, і ті підвладні Господу. Отак ці два типи живих істот населяють світ, і місія Господа — завжди, коли заходить потреба, захищати деват і знищувати асур на добро і тим, і тим.