ТЕКСТ 32
ВІРШ 32
Текст
Текст
сам̇стха̄м̇ йаду-куласйа ча
свах̣-патха̄йа матим̇ чакре
нибхр̣та̄тма̄ йудхишт̣хирах̣
сам̇стга̄м̇ йаду-куласйа ча
свах̣-патга̄йа матім̇ чакре
нібгр̣та̄тма̄ йудгішт̣гірах̣
Пословный перевод
Послівний переклад
ниш́амйа — размышляя; бхагават — о Господе; ма̄ргам — способы Его явления и ухода; сам̇стха̄м — конец; йаду-куласйа — династии царя Яду; ча — также; свах̣ — обитель Господа; патха̄йа — по пути в; матим — желание; чакре — обратил внимание; нибхр̣та-а̄тма̄ — одинокий; йудхишт̣хирах̣ — царь Юдхиштхира.
ніш́амйа—роздумуючи; бгаґават—Господа; ма̄рґам— шлях появи і зникнення; сам̇стга̄м — кінець; йаду-куласйа — роду царя Яду; ча — також; свах̣ — до обителі Господа; патга̄йа — шляхом; матім — бажання; чакре — зосередив увагу; нібгр̣та-а̄тма̄ — самотньо; йудгішт̣гірах̣ — цар Юдгіштгіра.
Перевод
Переклад
Узнав о том, что Господь Кришна вернулся в Свою обитель, и осознав, что земному проявлению династии Яду пришел конец, Махараджа Юдхиштхира решил вернуться домой, обратно к Богу.
Почувши, що Господь Крішна повернувся до Своєї обителі, й зрозумівши, що рід Яду на землі більше не проявлений, Махараджа Юдгіштгіра вирішив повернутись додому, до Бога.
Комментарий
Коментар
Услышав о том, что Господь исчез из поля зрения людей Земли, Махараджа Юдхиштхира также сосредоточил свое внимание на наставлениях «Бхагавад-гиты». Он стал размышлять о явлении и уходе Господа. Миссия явления и ухода Господа из бренной вселенной всецело зависит от Его высшей воли. В отличие от живого существа, которое появляется и исчезает, повинуясь законам природы, никакая высшая энергия не заставляет Его являться и исчезать. Когда бы Господь ни захотел, Он появляется где угодно и откуда угодно, и это появление в определенном месте не мешает Ему появляться и исчезать в других местах. Он подобен солнцу. Солнце появляется и исчезает в любом месте само по себе, и это никак не сказывается на его присутствии в других местах. По утрам солнце появляется в Индии, но оно не исчезает при этом из западного полушария. Солнце в Солнечной системе присутствует повсюду, но кажется, что в определенном месте оно появляется утром и исчезает в установленное время вечером. Время не властно ограничить даже солнце, не говоря уже о Верховном Господе — создателе и повелителе солнца. Поэтому в «Бхагавад-гите» сказано, что тот, кто действительно постиг трансцендентное явление и исчезновение Господа, которые происходят с помощью Его непостижимой энергии, уже не подлежит действию законов рождения и смерти и переносится в вечное духовное небо, где находятся планеты Вайкунтхи. Там эти освобожденные души могут жить вечно, не испытывая мук рождения, смерти, старости и болезней. В духовном небе и Господь, и те, кто вечно погружен в трансцендентное любовное служение Ему, остаются вечно юными, ибо там нет ни старости, ни болезней, ни смерти. А поскольку там нет смерти, то нет и рождения. Итак, можно сделать вывод, что достаточно просто по-настоящему понять явление и исчезновение Господа, чтобы достичь стадии совершенства вечной жизни. Поэтому Махараджа Юдхиштхира тоже стал думать о возвращении к Богу. Господь является на Землю или любую другую бренную планету вместе со Своими спутниками, которые живут с Ним вечно, и члены семьи Яду, помогавшие в играх Господа, тоже Его вечные спутники, как и Махараджа Юдхиштхира со своими братьями, матерью и т. д. Поскольку явление и уход Господа и Его вечных спутников трансцендентны, не следует обманываться внешним аспектом их явления и ухода.
Дізнавшись, що Господь пішов з очей земних людей, Махараджа Юдгіштгіра також зосередив увагу на повчаннях «Бгаґавад-ґіти». Він занурився в роздуми про те, як Господь з’являється і як Він відходить. Прихід Господа у цей тлінний світ і Його відхід звідси залежать єдино від Його верховної волі. Немає якоїсь вищої енерґії, що примушувала б Його приходити у цей світ і йти звідси, як оце закони природи примушують народжуватися і помирати кожну істоту. Господь може з’явитися де захоче і коли захоче, проте це не заважає Йому з’являтися водночас і в якихось інших місцях. Він — наче сонце. Сонце з’являється й зникає будь-де само собою, і це не заважає йому світити й у інших місцях. Вранці воно з’являється в Індії і водночас і далі лишається у західній півкулі. Сонце присутнє всюди й скрізь у сонячній системі, однак здається, що в певному місці сонце з’являється вранці, а ввечері у визначений час зникає. Навіть сонце не є обмежене часом, тож Верховний Господь, творець і повелитель сонця, і поготів. У «Бгаґавад-ґіті» тому сказано, що кожен, хто насправді зрозумів трансцендентні з’явлення і зникнення Господа, які Він здійснює через Свою незбагненну енерґію, звільняється з-під влади законів народження та смерти і віднаходить своє місце у духовному небі, на одній з незліченних планет Вайкунтг. Там такі звільнені особистості живуть вічно, не знаючи мук народження, смерти, старости й хвороб. У духовному небі і Господь, і всі, хто виконує трансцендентне любовне служіння Йому, вічно юні, бо там немає ні старости, ні хвороб, ні смерти. Якщо немає смерти, то немає і народження. З цього випливає, що, просто збагнувши з’явлення та зникнення Господа, можна піднестися на рівень досконалости, рівень вічного життя. Отже, Махараджа Юдгіштгіра теж почав думати за повернення до Бога. Коли Господь з’являється на Землі чи на будь-якій іншій планеті смертних, Він приходить разом зі Своїми супутниками, що живуть з Ним вічно, і члени родини Яду, що допомагали Господеві у Його розвагах, — не хто інші як Його вічні супутники. До цих вічних супутників Господа належать і Махараджа Юдгіштгіра, його брати, мати та інші. З’явлення і зникнення Господа та Його вічних супутників трансцендентні, і тому не слід піддаватися омані зовнішніх обставин їхнього з’явлення та зникнення.