Skip to main content

ТЕКСТ 20

ВІРШ 20

Текст

Текст

анйонйам а̄сӣт сан̃джалпа
уттама-ш́лока-четаса̄м
кауравендра-пура-стрӣн̣а̄м̇
сарва-ш́рути-мано-харах̣
анйонйам а̄сіт сан̃джалпа
уттама-ш́лока-четаса̄м
кауравендра-пура-стрін̣а̄м̇
сарва-ш́руті-мано-харах̣

Пословный перевод

Послівний переклад

анйонйам — между собой; а̄сӣт — вели; сан̃джалпах̣ — беседу; уттама-ш́лока — Всевышний, прославляемый изысканными стихами; четаса̄м — тех, чьи сердца были поглощены этим; каурава-индра — царя Кауравов; пура — столицы; стрӣн̣а̄м — все дамы; сарва — все; ш́рути — Веды; манах̣-харах̣ — привлекающие ум.

анйонйам  —  між собою; а̄сіт  —  була; сан̃джалпах̣  —  розмові; уттама-ш́лока  —  Всевишній, кого прославляють у вишуканих віршах; четаса̄м  —  тих, чиє серце заповнене цим; каурава-індра  —  цар Куру; пура  —  столиця; стрін̣а̄м  —  усіх жінок; сарва  —  всі; ш́руті  —  Веди; манах̣-харах̣  —  те, що приваблює розум.

Перевод

Переклад

Поглощенные мыслями о трансцендентных качествах Господа, воспеваемого в изысканных стихах, женщины на крышах домов Хастинапура заговорили о Нем. И их речи были привлекательнее, чем гимны Вед.

Поринувши в думки про трансцендентні якості Господа, що Його оспівують у вишуканих віршах, жінки на дахах будинків Хастінапури стали говорити про Нього, і ті розмови були привабливіші за гімни з Вед.

Комментарий

Коментар

В «Бхагавад-гите» говорится, что целью всех ведических писаний является Личность Бога Шри Кришна. Фактически, в таких писаниях, как Веды, «Рамаяна» и «Махабхарата», описывается слава Господа. И в «Бхагаватам» они упоминаются именно в связи с Верховным Господом. Поэтому, когда женщины на крышах домов в столице царей династии Куру говорили о Господе, их разговоры были приятнее для слуха, чем гимны Вед. Все, что поется во славу Господа, есть шрути-мантра. Песни Тхакура Нароттамы даса, одного из ачарьев Гаудия-сампрадаи, написаны на простом бенгали. Но Тхакур Вишванатха Чакраварти, другой очень образованный ачарья из той же сампрадаи, считал песни Тхакура Нароттамы даса практически равноценными ведическим мантрам. Язык не так существен, главное — содержание. Погруженные в мысли о Господе и Его деяниях все эти женщины по милости Господа постигли ведическую мудрость. Вот почему, хотя они могли и не быть большими знатоками санскрита или чего-либо еще, все, что они говорили, было привлекательнее, чем гимны Вед. Иногда в Упанишадах ведические гимны обращены не прямо к Верховному Господу. Но женщины говорили непосредственно о Господе, поэтому их слова больше радовали сердце. Речи этих женщин оказались ценнее благословений ученых брахманов.

У «Бгаґавад-ґіті» сказано, що мета всієї ведичної літератури    —    пізнати Верховного Бога-Особу Шрі Крішну. Насправді Веди, «Рамаяна» і «Махабгарата» та інші подібні писання не містять нічого, крім опису слави Господа. І серед усіх писань, що оспівують Верховного Господа, перед веде «Бгаґаватам». Тому коли жінки на дахах будинків у столиці царів роду Куру зняли мову про Господа, їхні розмови були чудовіші за всі слова з Вед. Господа оспівують шруті- мантри. Один з ачарій Ґаудія-сампрадаї, Тгакура Нароттама даса, складав пісні на простому бенґалі, однак Тгакура Вішванатга Чакраварті, інший визначний ачар’я цієї сампрадаї, відзначав, що пісні Тгакури Нароттами даси практично невідмінні від мантр. Чому? Тому що вони оспівують те саме, що й Веди. Неістотно, якою мовою вони написані    —    важливо, про що в них ідеться. Жінки, поглинуті думками про діяння Господа, Його милістю осягнули ведичну мудрість. Ці жінки не були великі знавці санскриту абощо, а проте розмови їхні вабили більше за гімни Вед. Ведичні гімни, що в Упанішадах, іноді вказують на Верховного Господа непрямо. Жінки Хастінапури розмовляли безпосередньо про Господа і тільки про Нього, а тому їхні розмови тішили серце набагато більше. Ті жіночі розмови, було видно, важили більше, ніж благословення вчених брахман.