Skip to main content

Мантра шестнадцатая

МАНТРА ШІСТНАДЦЯТА

Текст

Текст

пӯшанн экарше йама сӯрйа пра̄джа̄патйа
вйӯха раш́мӣн самӯха теджо
йат те рӯпам̇ калйа̄н̣а-тамам̇ тат те паш́йа̄ми
йо ’са̄в асау пурушах̣ со ’хам асми
пӯшанн екарше йама сӯрйа пра̄джа̄патйа
вйӯха раш́мı̄н самӯха теджо
йат те рӯпам̇ калйа̄н̣атамам̇ тат те паш́йа̄мі
йо ’са̄в асау пурушах̣ со ’хам асмі

Пословный перевод

Послівний переклад

пӯшан — о хранитель; эка-р̣ше — о изначальный философ; йама — регулирующий принцип; сӯрйа — конечная цель сури (великих преданных); пра̄джа̄патйа — доброжелатель праджапати (прародителей человечества); вйӯха — милостиво удали; раш́мӣн — лучи; самӯха — пожалуйста, удали; теджах̣ — сияние; йат — так, чтобы; те — Твоя; рӯпам — форма; калйа̄н̣а-тамам — самая благодатная; тат — которую; те — Твою; паш́йа̄ми — я мог бы видеть; йах̣ — тот, кто; асау — подобен солнцу; асау — тот; пурушах̣ — Личность Бога; сах̣ — сам; ахам — я; асми — есть.

пӯшан—опертя усього; екарше—первинний філософ; йама—той Вищий, що все впорядковує; сӯрйа—мета сурів, великих відданих; пра̄джа̄патйа—той, хто зичить добра пра̄джа̄паті, пращурам людства; вйӯха—усунь, будь ласка; раш́мін—промені; самӯха—будь ласка, відведи; теджах̣—сяйво; йат—так, щоб; те—Твою; рӯпам—форму; калйа̄н̣а-тамам—найбільш сприятливу; тат—ту; те—Твою; паш́йа̄мі—я міг би побачити; йах̣—той, хто; асау—подібний до сонця; асау—той; пурушах̣—Бог-Особа; сах̣—я сам; ахам—я; асмі—є.

Перевод

Переклад

О мой Господь, о изначальный философ, хранитель вселенной, о регулирующий принцип, конечная цель чистых преданных, благодетель прародителей человечества! Пожалуйста, удали сияние Своих ослепительных трансцендентных лучей, чтобы я смог увидеть Твою исполненную блаженства форму. Ты — вечная Верховная Личность Бога, подобная солнцу, как и я.

О мій Господь, первинний філософе, опертя всесвіту, вищий судіє, місце призначення чистих відданих, доброзичливце пращурів людства, будь ласка, відведи сяйво Своїх трансцендентних променів, щоб я міг побачити Твою форму блаженства. Ти є вічний Верховний Бог-Особа, подібний до сонця, як і я.

Комментарий

Коментар

КОММЕНТАРИЙ: Солнце и его лучи качественно тождественны друг другу. Аналогично этому, Господь и живые существа качественно не отличаются друг от друга. Солнце одно, а число частичек, из которых состоят его лучи, бесконечно. Солнечные лучи составляют часть Солнца, Солнце же вместе со своими лучами и является собственно Солнцем. Планета Солнце — обитель бога Солнца, и, аналогично этому, высшая духовная планета, Голока Вриндавана, от которой исходит сияние брахмаджьоти, — обитель Господа, где Он наслаждается Своими вечными играми. Это подтверждается в «Брахма-самхите» (5.29):

Подібно до того, як якісно єдиними є Сонце і його промені, так само якісно єдині Господь і живі істоти. Сонце одне, але корпускул сонячного світла — безліч. Сонячні промені складають частину Сонця, сонячна ж куля разом з промінням складає загальне Сонце, всередині якого перебуває бог Сонця. Подібно до цього і на найвищій планеті Ґолоці Вр̣нда̄вана, що випромінює сяєво брахмаджйоті, перебуває вічний Господь, про що свідчить Брахма-сам̇гіта (5.29), де про Нього сказано так:

чинта̄ман̣и-пракара-садмасу калпа-вр̣кша-
лакша̄вр̣тешу сурабхӣр абхипа̄лайантам
лакшмӣ-сахасра-ш́ата-самбхрама-севйама̄нам̇
говиндам а̄ди-пурушам̇ там ахам̇ бхаджа̄ми
чінта̄ман̣і-пракара-садмасу калпа-вр̣кша-
лакша̄вр̣тешу сурабгı̄р абгіпа̄лайантам
лакшмı̄-сахасра-ш́ата-самбграма-севйама̄нам̇
ґовіндам а̄ді-пурушам̇ там ахам̇ бгаджа̄мі

«Я поклоняюсь Говинде, предвечному Господу, прародителю всех живых существ, который пасет коров, исполняющих все желания, и живет в обители из философского камня, окруженной деревьями желаний. Там Ему с любовью и благоговением служат сотни и тысячи богинь процветания».

«Трансцендентна обитель Господа Кр̣шн̣и — це земля філософського каменю, з якого там зроблені будинки, що стоять у затінку від дерев бажань. Господь доглядає в тому царстві корів сурабгі, а тисячі богинь процвітання, з шанобою схиляючись перед Ним, завжди слугують Йому».

В «Брахма-самхите» говорится, что брахмаджьоти представляет собой лучи, исходящие от высшей планеты духовного мира, Голоки Вриндаваны, подобно солнечным лучам, которые исходят от планеты Солнце. Пока человек не проникнет за завесу ослепительного сияния брахмаджьоти, он не сможет ничего узнать о царстве Господа. Ослепленные сиянием брахмаджьоти, философы-имперсоналисты не могут постичь ни обители Господа, ни Его трансцендентной формы. Недостаток знаний мешает им понять исполненную блаженства трансцендентную форму Господа Кришны. Вот почему в этой молитве «Шри Ишопанишад» обращается к Господу с просьбой удалить ослепительное сияние брахмаджьоти и дать возможность чистому преданному увидеть Его всеблаженную трансцендентную форму.

Такою в Брахма-сам̇гіті описано обитель Господа Кр̣шн̣и і сказано також, що брахмаджйоті — це сяєво цієї духовної планети Ґолоки Вр̣ндавана, подібно до того, як сонячна куля випромінює сонячні промені. Не подолавши сліпучого сяєва брахмаджйоті, не можна нічого довідатись про Господнє царство. Філософи-імперсоналісти, засліплені сяєвом брахмаджйоті, не спроможні досягнути обителі Господа Кр̣шн̣и, істинної реальності, і побачити Його трансцендентної форми. Такі мислителі, з їхнім обмеженим запасом знань, не здатні бачити сповненого блаженства трансцендентного образу Ш́рı̄ Кр̣шн̣и. Ш́рı̄ Īш́опанішад благає Господа усунути сліпучі промені брахмаджйоті, щоб чистий відданий зміг побачити Його трансцендентний, всеблаженний образ.

Познавая безличное брахмаджьоти, человек осознает благостный аспект Всевышнего. В процессе познания Параматмы, всепроникающего аспекта Господа, на йога нисходит еще более благостное озарение. Но, встретившись с Верховной Личностью Бога лицом к лицу, преданный постигает самую благостную форму проявления Всевышнего. Высшую Истину в этой мантре называют изначальным философом, хранителем и благодетелем вселенной, поэтому Она никак не может быть безличной. Таково заключение «Шри Ишопанишад». Слово пӯшан («хранитель») особенно важно, так как, храня все живые существа, Господь проявляет особую заботу о Своих преданных. Проникнув за завесу безличного брахмаджьоти и познав личностный аспект Господа и Его блаженную вечную форму, преданный осознает Абсолютную Истину в полном объеме.

Осягнувши безособистісне брахмаджйоті, людина на досвіді відчуває цей сприятливий вияв Господа, а осягнувши Парама̄тму, експансію Господа, що проникає у все, вона дізнає ще більшого просвітлення. Але зустрівшись віч-на-віч з Верховним Богом-Особою, відданий пізнає найсприятливіший аспект Всевишнього. До Абсолютної Істини звертаються як до первісного філософа, охоронця й благодійника всесвіту, отже, Її не можна вважати безособистісною. Таким є судження Ш́рı̄ Īш́опанішад. Слово пӯшан — «той, хто все підтримує», є дуже важливим, бо воно стосується Господа, який, хоча і підтримує всі істоти, особливо опікується Своїми відданими. Подолавши імперсональне брахмаджйоті і споглядаючи особистісний аспект Господа в його найбільш сприятливій вічній формі, відданий повністю усвідомлює Абсолютну Істину.

В «Бхагават-сандарбхе» (3.1.3 – 6) Шрила Джива Госвами говорит: «В полном объеме Абсолютную Истину постигают, осознавая Личность Бога, поскольку Господь всемогущ и владеет всеми трансцендентными энергиями. Осознание брахмаджьоти не предполагает полного понимания энергий Абсолютной Истины, следовательно, осознание Брахмана — это только частичное осознание Личности Бога. О ученые мудрецы, первый слог слова бхагава̄н (бха) имеет два значения: первое — „тот, кто обеспечивает всем необходимым“, второе — „защитник“. Второй слог (га) означает „проводник“, „повелитель“ или „творец“. Слог ва̄н указывает на то, что все существа пребывают в Нем, а Он пребывает в каждом существе. Иначе говоря, слово бхагава̄н означает безграничное знание, власть, энергию, богатство, силу и влияние, причем все эти достояния свободны от малейшей примеси материальной скверны».

Ш́рı̄ла Джı̄ва Ґосва̄мı̄ в своїй книзі Бгаґавад-сандарбга стверджує:

татга̄ чаівам̇ ваісш́іст̣йе пра̄пте пӯрн̣а̄вірбга̄ватвена̄кган̣д̣а-таттва-рӯпо ’сау бгаґава̄н брахма ту спгут̣ам апракат̣іта-ваіш́ішт̣йа̄ка̄ратвена тасйаіва̄самйаґ а̄вірбга̄ва ітй а̄ґа̄там

самбгартеті татга̄ бгарта̄
бга-ка̄ро ’ртга-двайа̄нвітах̣
нета̄ ґамайіта̄ срашт̣а̄
ґа-ка̄ра̄ртгас татга̄ муне


аіш́варйасйа самаґрасйа
вı̄рйасйа йаш́асах̣ ш́рійах̣
джн̃а̄на-ваіра̄ґйайош́ ча̄пі
ш́анн̣а̄м̇ бгаґа ітін̇ґана̄


васанті татра бгӯта̄ні
бгӯта̄тманй акгіла̄тмані
са ча бгӯтешв аш́еш́ешу
ва-ка̄ра̄ртгас тато ’вйайах̣


джн̃а̄на-ш́акті-балайш́варйа-вı̄рйа-те джа̄м̇сй аш́ешатах̣
бгаґавач-чгабда-ва̄чйа̄ні віна̄ хейаір ґуна̄дібгіх̣


«Досконале усвідомлення Абсолютної Істини полягає в тому, щоб пізнати Бога-Особу, бо Він всемогутній і володіє всіма трансцендентними потенціями. Довершеність потенцій Абсолютної Істини не реалізується в брахмаджйоті, отже, усвідомлення Брахмана є лише частковим осягненням Бога-Особи. О вчені мудреці, перший склад слова бгаґава̄н має подвійне значення: «той, хто все підтримує» і «той, хто опікується всім». Другий склад ґа вказує на провідника, правителя або ж творця. Склад ва або ба говорить про те, що кожна істота існує в Ньому і що Він також перебуває в кожній істоті. Іншими словами, трансцендентне слово бгаґава̄н вказує на необмежене знання, безконечні потенції, енерґію, багатства, силу й вплив і все це без жодного відтінку матеріального сп’яніння» (Бгаґавад-сандарбга 3.1, 3 – 6).

Господь обеспечивает Своих чистых преданных всем необходимым и неуклонно ведет их к совершенству любви к Богу. Как повелитель Своих преданных Он в конце концов награждает их желанным плодом преданного служения, даруя им Себя. По беспричинной милости Господа преданные получают возможность лицезреть Его. Таким образом Господь помогает Своим преданным достичь высшей духовной планеты, Голоки Вриндаваны. Будучи творцом, Господь может одарить Своего преданного всеми необходимыми качествами, чтобы тот мог в конце концов достичь Его. Господь является причиной всех причин. Иначе говоря, поскольку у Самого Господа нет причины, Он является первопричиной всего сущего. Таким образом, Он наслаждается Сам Собой, проявляя Свою внутреннюю энергию. Внешняя энергия создана не Им Самим, так как Он распространяет Себя в форме Своих экспансий пуруши и в этих формах поддерживает материальное проявление. Посредством этих экспансий Он творит, поддерживает и уничтожает космическое проявление.

Господь усіма сторонами піклується про тих, хто неподільно віддається Йому і веде їх шляхом вдосконалення відданого служіння. Бувши проводарем відданих, Він, зрештою, винагороджує їх найбільш бажаним плодом відданого служіння, даруючи їм Себе. Віддані з безпідставної Господньої ласки можуть бачити Його віч-на-віч, і таким чином Господь допомагає Своїм відданим досягти вищої духовної планети — Ґолоки Вр̣нда̄вана. Як творець, Він наділяє Свого відданого всіма необхідними здібностями, щоб відданий, зрештою, міг досягнути Його. Господь є причина всіх причин й немає нічого, що було б Йому причиною, Він — первинне джерело, першопричина. Він насолоджується Сам у Собі, проявляючи Свою внутрішню потенцію.

Його зовнішня потенція не є Його безпосереднім виявленням — Він спочатку проявляє Себе у формі пуруш і уже цими Своїми експансіями Він зусебічно підтримує матеріальне проявлення. Це завдяки Своїм експансіям Він творить, підтримує і знищує все космічне проявлення.

Живые существа также являются отделенными экспансиями Личности Бога, и, поскольку некоторые из них хотят господствовать, подражая Верховному Господу, Он позволяет им войти в космическое творение, чтобы они могли полностью удовлетворить свое желание властвовать. Присутствие неотъемлемых частиц Господа, живых существ, приводит проявленный мир в движение, запуская механизм причинно-следственных связей. Таким образом, живым существам предоставляют все возможности господствовать над материальной природой, но истинным повелителем остается Сам Господь в форме Своего полного проявления, Параматмы (Сверхдуши), являющейся одним из пуруш.

Живі істоти також є індивідуальними експансіями Самого Господа, які відділились від Нього. Деякі з них, мавпуючи Господа, намагаються панувати над природою і Він дозволяє їм увійти в космічне творіння, даруючи можливість повністю реалізувати свою схильність панувати. Внаслідок присутності Його невід’ємних часток, живих істот, все у феноменальному світі приходить до руху, все діє, взаємодіє і породжує наслідки. Живим істотам надаються всі сприятливі умови владарювати над матеріальною природою, хоча остаточним судією і вершителем залишається Сам Господь у вигляді Парама̄тми, Наддуші, Його повновладного вияву, яка є однією з пуруш.

Таким образом, между живым существом (атмой) и наделенным властью Господом (Параматмой), то есть между душой и Сверхдушой, огромная разница. Параматма властвует, а атма подвластна, следовательно, они относятся к разным категориям. Но, поскольку Параматма тесно связана с атмой, Ее называют постоянным спутником живого существа.

Отже, між живою істотою, а̄тмою, і Парама̄тмою, Господом, що вершить правосуддя, тобто, між душею і Наддушею, існує бездонна різниця. А̄тма̄ підчиняється Парама̄тмі і тому вони ніколи не можуть перебувати на одному й тому ж рівні. А що Парама̄тма̄ в усьому сприяє а̄тмі, то Вона відома як постійний супутник живої істоти.

Всепроникающий аспект Господа, который существует во всех состояниях (бодрствования, сна, а также в непроявленном состоянии) и который порождает джива-шакти, жизненную силу, в форме как обусловленных, так и освобожденных душ, называют Брахманом. Господь является источником как Параматмы, так и Брахмана, следовательно, в конечном счете все живые существа и все сущее исходит из Него. Тот, кто понял эту истину, посвящает себя преданному служению Господу. Такой чистый и обладающий полным знанием преданный Господа привязан к Нему всем сердцем, и, когда такие преданные собираются вместе, они не занимаются ничем другим, кроме прославления трансцендентных деяний Господа. Те, кто не достиг уровня совершенства чистых преданных, а именно те, кто познал только проявления Господа в виде Брахмана или Параматмы, не способны понять смысл действий совершенных преданных. Господь Сам помогает чистым преданным, вкладывая необходимое знание в их сердца. Проявляя особую благосклонность к Своим преданным, Он рассеивает всю тьму невежества. Философы-эмпирики и йоги не могут себе этого представить, так как в большей или меньшей степени полагаются на собственные способности и усилия. Как сказано в «Катха-упанишад» (1.2.23), Господа может познать только тот, кто заслужил Его милость, и никто другой. Господь дарует эту особую милость только Своим чистым преданным. Итак, в этой мантре «Шри Ишопанишад» речь идет о милости Господа, которую не способно проявить брахмаджьоти.

Усепроникаючий вияв Господа, що присутній за всіх обставин: під час сну, неспання, а також в потенційних станах, і з якого джı̄ва-ш́акті (життєва сила) породжується у формі як обумовлених, так і звільнених душ — називають Брахманом.

Господь є джерело як Брахмана, так і Парама̄тми, і тому Він є джерелом усіх живих істот і взагалі усього сущого. Той, хто пізнав це, одразу ж приступає до відданого служіння Господеві. Чисті віддані, які завжди усвідомлюють Господа, усім серцем і душею прихиляються до Нього і, зустрічаючись з такими ж чистими відданими, вже не мислять собі іншого діла, окрім вихваляння трансцендентної Господньої діяльності. Ті ж, хто ще не досягли рівня досконалості чистих відданих, а також ті, хто усвідомив лише такі аспекти Господа, як Брахман і Парама̄тма̄, не здатні правильно оцінювати вчинки досконалих відданих. Господь завжди допомагає чистим відданим і вкладає в їхні серця всі необхідні знання, й відтак, з Його особливої ласки, пітьма невігластва зникає. Цього не можуть уявити спекулятивні філософи та йоґи, тому що вони більшою чи меншою мірою покладаються лише на свої власні сили. В Катга Упанішаді сказано, що Господа можуть пізнати лише ті, до кого Він виявляє Свою особливу ласку, й ніхто інший. Такою особливою милістю Він обдаровує тільки Своїх чистих відданих. Отже, Ш́рı̄ Īш́опанішад вказує на таку Господню милість, яку являє Він, але не брахмаджйоті.