Skip to main content

Мантра пятнадцатая

МАНТРА П’ЯТНАДЦЯТА

Текст

Текст

хиран̣майена па̄трен̣а
сатйасйа̄пихитам̇ мукхам
тат твам̇ пӯшанн апа̄вр̣н̣у
сатйа-дхарма̄йа др̣шт̣айе
хіран̣майена па̄трен̣а
сатйасйа̄піхітам̇ мукгам
тат твам̇ пӯшанн апа̄вр̣н̣у
сатйа-дгарма̄йа̄ др̣шт̣айе

Пословный перевод

Послівний переклад

хиран̣майена — золотистым сиянием; па̄трен̣а — ослепительным покровом; сатйасйа — Высшей Истины; апихитам — скрыт; мукхам — лик; тат — этот покров; твам — Себя; пӯшан — о хранитель; апа̄вр̣н̣у — пожалуйста, удали; сатйа — чистому; дхарма̄йа — преданному; др̣шт̣айе — чтобы явить.

хіран̣майена—золотим сяйвом; па̄трен̣а—сліпучим покровом; сатйасйа—Верховної Істини; апіхітам—прихований; мукгам—обличчя; тат—ця запона; твам—Себе; пӯшан—той, хто тримає все; апа̄вр̣н̣у—ласкаво усунь; сатйа—чистому; дгарма̄йа—відданому; др̣шт̣айе—щоб виявити.

Перевод

Переклад

О мой Господь, поддерживающий все живое! Твой истинный лик скрыт Твоим ослепительным сиянием. Удали же этот покров и яви Себя Твоему чистому преданному.

О мій Господь, опертя всього живого, Твоє справжнє лице приховане Твоїм сліпучим сяйвом. Будь ласка, усунь цю запону і яви Себе Твоєму чистому відданому.

Комментарий

Коментар

КОММЕНТАРИЙ: В «Бхагавад-гите» (14.27) Господь описывает ослепительное сияние Своего тела (брахмаджьоти) следующим образом:

В Бгаґавад-ґı̄ті (14.27) Господь так змальовує Своє випромінювання, брахмаджйоті, сліпуче сяєво Своєї особистої форми:

брахман̣о хи пратишт̣ха̄хам
амр̣тасйа̄вйайасйа ча
ш́а̄ш́ватасйа ча дхармасйа
сукхасйаика̄нтикасйа ча
брахман̣о хі пратішт̣га̄хам
амр̣тасйа̄вйайасйа ча
ш́а̄ш́ватасйа ча дгармасйа
сукгасйаіка̄нтікасйа ча

«Я — основа безличного Брахмана, бессмертного, неуничтожимого и вечного, который есть средоточие высшего, изначального блаженства». Брахман, Параматма и Бхагаван — это три аспекта одной и той же Абсолютной Истины. Начинающим легче постичь Брахман. Параматма, Сверхдуша, — это аспект Абсолютной Истины, доступный духовно развитым людям, а осознание Бхагавана является высшей ступенью постижения Абсолютной Истины. Это подтверждается в «Бхагавад-гите» (7.7), где Господь Кришна говорит, что Он — высшее проявление Абсолютной Истины: маттах̣ паратарам̇ на̄нйат. Следовательно, Кришна является источником и брахмаджьоти, и всепроникающей Параматмы. Далее в «Бхагавад-гите» (10.42) Кришна говорит:

«Я є основою безособистісного Брахмана, безсмертного, нетлінного і вічного — який є природним станом безмежної радості, вищого щастя».

Брахман, Парама̄тма̄ і Бгаґава̄н є трьома аспектами єдиної Абсолютної Істини. Початківцям легше всього досягти Брахмана. Парама̄тму реалізують ті, що пішли далі, а осягнення Бгаґава̄на є остаточним усвідомленням Абсолютної Істини. Це знаходить підтвердження в Бгаґавад-ґı̄ті, де Господь каже, що Він являється кінцевою вищою Абсолютною Істиною, джерелом брахмаджйоті і Парама̄тми, яка проникає у все.

Кр̣шн̣а каже (Б.-ґ. 10.42), що Він є первинне джерело брахмаджйоті, безособистісного аспекту Абсолютної Істини і що немає потреби якось пояснювати Його безмежні потенції.

атха ва̄ бахунаитена
ким̇ джн̃а̄тена тава̄рджуна
вишт̣абхйа̄хам идам̇ кр̣тснам
эка̄м̇ш́ена стхито джагат
атха ва̄ бахунаітена
кім̇ джн̃а̄тена тава̄рджуна
вішт̣абхйа̄хам ідам̇ кр̣тснам
эка̄м̇ш́ена стхіто джагат

«Но зачем тебе, о Арджуна, знать все эти подробности? Одной Своей частью Я пронизываю и поддерживаю всю вселенную». Таким образом, с помощью одной из Своих полных частей — всепроникающей Параматмы — Господь поддерживает все материальное космическое творение. В духовном мире все сущее также держится на Господе. Поэтому в данной шрути-мантре «Шри Ишопанишад» Господа называют пӯшан, что значит «поддерживающий все сущее».

Стисло можна зауважити, що завдяки лише Парама̄тмі, яка проникає у все і є однією з Його повновладних експансій, Господь підтримує все матеріальне космічне творіння. До того ж Він підтримує ще всі проявлення духовного світу, і тому в ш́руті-мантрі Ш́рı̄ Īш́опанішад Він визначається як пӯшан — опертя усьому.

Шри Кришна, Личность Бога, всегда исполнен трансцендентного блаженства (а̄нанда-майо ’бхйа̄са̄т). Когда пять тысяч лет тому назад Кришна жил во Вриндаване, Он все время, с самого начала Своих игр, пребывал в трансцендентном блаженстве. Убийство различных демонов, таких, как Агха, Бака, Путана и Праламба, было для Него всего лишь приятным развлечением. Он наслаждался со Своей матерью, братом и друзьями, живя в Своей деревне, и, когда Он играл роль шаловливого воришки масла, все окружающие испытывали небесное блаженство от Его проказ. Господа называют воришкой масла не для того, чтобы упрекнуть Его, поскольку, воруя масло, Он одаривал Своих чистых преданных блаженством. Все, что Господь делал во Вриндаване, Он делал ради того, чтобы доставить наслаждение окружавшим Его преданным. Господь явил Свои игры, чтобы привлечь к Себе внимание тех, кто стремится найти Абсолютную Истину: спекулятивных философов и акробатов, занимающихся так называемой хатха-йогой.

Бог-Особа, Ш́рı̄ Кр̣шн̣а, завжди сповнений трансцендентного блаженства. П’ять тисяч років тому, коли Він був присутній у Вр̣нда̄вані, в Індії, Він постійно, вже з самого початку Своїх дитячих ігор, перебував в трансцендентному блаженстві. Вбивати різноманітних демонів, таких, як Аґга, Бака, Пӯта̄на і Праламба, було для Нього лише приємною розвагою. В селищі Вр̣нда̄вана Він тішився разом із Своєю матір’ю, братом і друзями, і коли Він розважався в образі неслухняного крадія масла, всі Його близькі зазнавали небесного блаженства від такої крадіжки. Слави Господа як злодія масла не торкається ганьба, бо ця Його крадіжка принесла неабияку насолоду Його чистим відданим. Коли Господа називають «крадієм масла», це лише загострює насолоду Його чистих відданих. Що б не робив Господь у Вр̣нда̄вані, — все діялось задля насолоди Його близьких супутників. Господь провадив Свої ігри для того, щоб привабити до Себе сухих мислителів-трансценденталістів і акробатів системи хатга-йоґи, які вдаються до пошуків Абсолютної Істини.

В «Шримад-Бхагаватам» (10.12.11) Шукадева Госвами так описывает детские игры Господа и Его друзей-пастушков:

Про дитячі ігри Господа зі Своїми друзями, хлопчиками-пастушками, Ш́укадева Ґосва̄мı̄ сказав в Ш́рı̄мад-Бга̄ґаватам (10.12.11) так:

иттхам̇ сата̄м̇ брахма-сукха̄нубхӯтйа̄
да̄сйам̇ гата̄на̄м̇ пара-даиватена
ма̄йа̄ш́рита̄на̄м̇ нара-да̄ракен̣а
са̄кам̇ виджахрух̣ кр̣та-пун̣йа-пун̃джа̄х̣
іттгам̇ сата̄м̇ брахма-сукга̄нубгӯтйа̄
да̄сйам̇ ґата̄на̄м̇ пара-даіватена
ма̄йа̄ш́ріта̄на̄м̇ нара-да̄ракен̣а
са̄кам̇ віджахрух̣ кр̣та-пун̣йа-пун̃джа̄х̣

«Верховный Господь, Личность Бога, которого гьяни постигают как безличный, исполненный блаженства Брахман, которому преданные поклоняются как Всевышнему, смиренно служа Ему, и которого мирские люди считают обыкновенным человеком, играл с мальчиками-пастушками, которые получили такую возможность, совершив великое множество благочестивых поступков».

«Бог-Особа, Ш́рı̄ Кр̣шн̣а, якого осягають як імперсонального, сповненого блаженства Брахмана і якому віддані поклоняються як Верховному Господеві і якого світські люди вважають звичайною людиною, грався із хлопчиками-пастушками, що досягли такого становища завдяки численним благочестивим діям».

Итак, Господь постоянно занят трансцендентной деятельностью со Своими духовными спутниками, с которыми Его связывают любовные отношения шанты (нейтралитета), дасьи (служения), сакхьи (дружбы), ватсальи (родительской любви) и мадхурьи (супружеской любви).

Отже, Господь завжди розважається трансцендентним чином із Своїми духовними наближеними, які перебувають з Ним у різних взаємостосунках: ш́а̄нта — спокій; да̄сйа — служіння; сакгйа — дружба; ва̄тсалйа — батьківська ніжність і ма̄дгурйа — подружня любов.

В писаниях сказано, что Господь никогда не покидает Вриндавана-дхаму, поэтому резонно задать вопрос: каким образом Он управляет делами творения? Ответ на этот вопрос дает «Бхагавад-гита» (13.14 – 18): Параматма, полная часть Господа, или Сверхдуша, пронизывает все материальное творение. Сам Господь не принимает участия в созидании, сохранении и разрушении материального мира, но в образе Своей полной экспансии, Параматмы, Он является причиной всего происходящего в мире. Каждое живое существо является атмой, душой, но Параматма, Сверхдуша, — это высшая атма, которая управляет всеми индивидуальными душами.

Відомо, що Господь ніколи не залишає Вр̣нда̄вана-дга̄ми, то ж і постає питання, як же Він розпоряджається справами творіння? Ось що відповідає на це Бгаґавад-ґı̄та̄ (13.14): «Господь пронизує всеньке матеріальне творіння Своєю повновладною часткою, яку називають пуруша-втіленням». Господь не торкається особисто справ творення, збереження і руйнування матеріального всесвіту, Він доручає всю цю роботу Своїй повновладній експансії, Парама̄тмі, Наддуші. Кожну живу істоту називають а̄тмою — душею, а головна душа, що всіх їх контролює, є Парама̄тма̄, Наддуша.

Этот метод постижения Бога — великая наука. Приверженцы материалистической санкхья-йоги не идут дальше анализа двадцати четырех элементов материального творения и медитации на них. Им практически ничего не известно о пуруше, Верховном Господе. Трансценденталисты, придерживающиеся имперсоналистических взглядов на природу Абсолюта, просто сбиты с толку ослепительным сиянием брахмаджьоти. Но тот, кто хочет увидеть Абсолютную Истину во всей Ее полноте, должен сначала подняться над двадцатью четырьмя материальными элементами, а затем проникнуть за Ее ослепительное сияние. В «Шри Ишопанишад» содержится намек на это в молитве об удалении хиранмайя-патры, ослепительного сияния, скрывающего Господа. Пока этот покров не будет удален и пока человек не увидит истинный лик Верховной Личности Бога, он не сможет полностью постичь Абсолютную Истину.

Така система усвідомлення Бога є величною наукою. Матеріалісти можуть лише розмірковувати про 24 складники матеріального творіння й аналізувати їх, тому що дуже мало знають про пурушу, Господа. А щодо трансценденталістів-імперсоналістів, то їх просто засліпило яскраве сяєво брахмаджйоті. Щоб побачити Абсолютну Істину в усій Її всеосяжній довершеності, необхідно вийти за межі 24-х матеріальних елементів і за межі сліпучого сяйва Брахмана. Ш́рı̄ Īш́опанішад вказує саме на необхідність цього, молячи Господа усунути сліпучий покрив, хіран̣майа-па̄тру. Доки залишатиметься ця запона і доки людина за цією сліпучою запоною не матиме змоги бачити Бога-Особу таким, який Він є насправді, — Абсолютна Істина залишатиметься недосяжною для неї.

Параматма, аспект личности Бога, — это одна из трех Его полных экспансий, или вишну-таттв, называемых пуруша-аватарами. Вишну-таттва, находящаяся внутри вселенной, носит имя Кширодакашайи Вишну. Именно этот Вишну является одним из трех главных божеств вселенной: Брахмы, Вишну и Шивы. Он — всепроникающая Параматма, Сверхдуша, пребывающая в сердце каждого живого существа. Вторая вишну-таттва во вселенной — это Гарбходакашайи Вишну, единая Сверхдуша всех живых существ, а над ними стоит Каранодакашайи Вишну, возлежащий в Причинном океане. Он является творцом всех вселенных. Серьезные последователи системы йоги могут с ее помощью выйти за пределы сферы двадцати четырех элементов мироздания и непосредственно увидеть этих вишну-таттв. Изучение эмпирической философии помогает осознать безличное брахмаджьоти, которое представляет собой ослепительное сияние трансцендентного тела Господа Шри Кришны. То, что брахмаджьоти — это сияние, исходящее от Кришны, подтверждается в таких ведических писаниях, как «Бхагавад-гита» (14.27) и «Брахма-самхита» (5.40):

Парама̄тма̄, вияв Бога-Особи, є однією з трьох повновладних експансій, яких називають вішн̣у-таттвою. Вішн̣у-таттва всередині всесвіту відома як Кшı̄родакаш́а̄йı̄ Вішн̣у, один із трьох головних богів, якими є Брахма̄, Вішн̣у і Ш́іва. Як Парама̄тма̄ Він проникає у все і перебуває в кожній індивідуальній живій істоті. Ґарбгодакаш́а̄йı̄ Вішн̣у — всезагальна Наддуша — присутній у всіх живих істотах. Поза цими двома Вішн̣у, існує Ка̄ран̣одакаш́а̄йı̄ Вішн̣у, що лежить в причинному океані. Він є творець усіх всесвітів. Система йоґи вчить серйозного учня, як подолати 24 елементи матеріального космічного творіння й відтак досягти вішн̣у-таттви. Філософські емпіричні пошуки допомагають досягнути безособистісного брахмаджйоті, сліпучого сяєва трансцендентного тіла Господа Ш́рı̄ Кр̣шн̣и. Про це йде мова в Бгаґавад-ґı̄ті (14.27), а також у Брахма-сам̇гіті (5.40):

йасйа прабха̄ прабхавато джагад-ан̣д̣а-кот̣и-
кот̣ишв аш́еша-васудха̄ди вибхӯти-бхиннам
тад брахма нишкалам анантам аш́еша-бхӯтам̇
говиндам а̄ди-пурушам̇ там ахам̇ бхаджа̄ми
йасйа прабга̄ прабгавато джаґад-ан̣д̣а-кот̣і-
кот̣ішв аш́еша-васудга̄ді-вібгӯті-бгіннам
тад-брахма нішкалам анантам аш́еша-бгӯтам̇
ґовіндам а̄ді-пурушам̇ там ахам̇ бгаджа̄мі

«В миллионах и миллионах вселенных находятся бесчисленные планеты, на каждой из которых уникальные условия жизни. И все эти планеты расположены в одном уголке брахмаджьоти. Это брахмаджьоти является излучением Верховной Личности Бога, Говинды, которому я поклоняюсь». В этой мантре «Брахма-самхиты» отражено зрелое понимание Абсолютной Истины. А в обсуждаемой нами шрути-мантре «Шри Ишопанишад» описана промежуточная ступень на пути к более глубокому пониманию, запечатленному в «Брахма-самхите». Данная мантра «Шри Ишопанишад» — простая молитва, обращенная к Господу, в которой Его просят удалить покров брахмаджьоти и открыть Свое истинное лицо. Сияние брахмаджьоти подробно описано в нескольких мантрах «Мундака-упанишад» (2.2.10 – 12):

«Є мільйони й мільярди всесвітів, і всі вони містять безліч планет, кожна з яких займає певне положення в космосі і має специфічну будову. Всі ці планети містяться в засторонку брахмаджйоті, в сліпучих особистісних променях Верховного Бога-Особи, якому я поклоняюсь».

Мантра Брахма-сам̇гіти відображає істинне розуміння Абсолютної Істини, а ш́руті-мантра Ш́рı̄ Īш́опанішад, яку ми розглядаємо зараз, підтверджує опис Брахма-сам̇гіти, вказуючи на спосіб Її усвідомлення. Проста молитва Ш́рı̄ Īш́опанішад, звернена до Господа, містить прохання усунути покрив брахмаджйоті, щоб можна було бачити Його справжнє обличчя.

Сяйво брахмаджьоті детально описане в декількох мантрах «Мундака-упанішад» (2.2.10-12):

хиран̣майе паре кош́е
вираджам̇ брахма нишкалам
тач чхубхрам̇ джйотиша̄м̇ джйотис
тад йад а̄тма-видо видух̣
хіран̣майе паре кош́е
віраджам̇ брахма нішкалам
тач чхубхрам̇ джйотіша̄м̇ джйотіс
тад йад а̄тма-відо відух̣
на татра сӯрйо бха̄ти на чандра-та̄ракам̇
нема̄ видйуто бха̄нти куто ’йам агних̣
там эва бха̄нтам ану бха̄ти сарвам̇
тасйа бха̄са̄ сарвам идам̇ вибха̄ти
на татра сӯрйо бха̄ті на чандра-та̄ракам̇
нема̄ відйуто бха̄нті куто ’йам агніх̣
там эва бха̄нтам ану бха̄ті сарвам̇
тасйа бха̄са̄ сарвам ідам̇ вібха̄ті
брахмаиведам амр̣там̇ пураста̄д брахма
паш́ча̄д брахма дакшинаташ́ чоттарен̣а
адхаш́ чордхвам̇ ча прашр̣там̇ брахмаи-
ведам̇ виш́вам идам̇ варишт̣хам
брахмаіведам амр̣там̇ пураста̄д брахма
паш́ча̄д брахма дакшінаташ́ чоттарен̣а
адхаш́ чордхвам̇ ча прашр̣там̇ брахмаі-
ведам̇ віш́вам ідам̇ варішт̣хам

«В духовном царстве, лежащем за пределами оболочек материального мира, разлито безграничное сияние Брахмана, не затронутое материальной скверной. Трансценденталисты считают этот ослепительный белый свет источником всякого света. В том царстве нет нужды в солнечном и лунном свете, огне или электричестве. Воистину, всякий свет, воспринимаемый в материальном мире, представляет собой всего лишь отблеск этого высшего света. Этот Брахман находится спереди и сзади, на севере, на юге, на востоке и на западе, а также сверху и снизу. Иначе говоря, высшее сияние Брахмана заливает и материальное, и духовное небо».

“In the spiritual realm, beyond the material covering, is the unlimited Brahman effulgence, which is free from material contamination. That effulgent white light is understood by transcendentalists to be the light of all lights. In that realm there is no need of sunshine, moonshine, fire or electricity for illumination. Indeed, whatever illumination appears in the material world is only a reflection of that supreme illumination. That Brahman is in front and in back, in the north, south, east and west, and also overhead and below. In other words, that supreme Brahman effulgence spreads throughout both the material and spiritual skies.”

Совершенное знание — это понимание того, что Кришна является первопричиной сияния Брахмана. Это знание можно получить из таких писаний, как «Шримад-Бхагаватам», в котором детально изложена наука о Кришне. В «Бхагаватам» его автор, Шрила Вьясадева, установил, что разные люди, в зависимости от глубины постижения Высшей Истины, описывают Ее либо как Брахман, либо как Параматму, либо как Бхагавана. Шрила Вьясадева нигде не говорит, что Высшая Истина является дживой, обыкновенным живым существом. Живое существо ни в коем случае не следует считать всемогущей Высшей Истиной. Будь живое существо Всевышним, ему не нужно было бы молить Господа, чтобы Он удалил Свой ослепительно сверкающий покров и позволил увидеть Его истинное лицо.

Досконале знання передбачає розуміння того, що Кр̣шн̣а є коренем Брахмана, і в священних писаннях, таких, як Ш́рı̄мад-Бга̄ґаватам, вичерпно викладено цю науку про Кр̣шн̣у. Автор Ш́рı̄мад-Бга̄ґаватам Ш́рı̄ла Вйа̄садева усвідомив і встановив, що Абсолютну Істину описують як Брахмана, Парама̄тму або Бгаґава̄на. Вйа̄садева ніде не вказує, що Абсолютна Істина є джівою, звичайною живою істотою. Не слід вважати живу істоту за всемогутню Абсолютну Істину. Якби це було так — не потрібно було б живій істоті молити Господа, щоб Він усунув Свій сліпучий покрив і дав їй змогу споглядати Своє істинне обличчя.

Подводя итог, можно сказать, что безличный Брахман осознает тот, кто ничего не знает об энергиях Высшей Истины. Тот, кто имеет представление о материальных энергиях Господа, но ничего или почти ничего не знает о духовной энергии, осознает Параматму. Таким образом, осознание Брахмана и осознание Параматмы — это частичное осознание Абсолютной Истины. Однако когда спадает покров хиранмайи и человек осознает Шри Кришну, Верховную Личность Бога, вместе со всеми Его энергиями, то он понимает, что Господь Шри Кришна, которого называют Ва̄судевой, есть все: Брахман, Параматма и Бхагаван — ва̄судевах̣ сарвам ити. Он — Бхагаван, корень дерева, а Брахман и Параматма — Его ветви.

З усього сказаного слід зробити висновок: якщо немає знання про могутні духовні проявлення Верховної Істини, усвідомити можна лише безособистісний Брахман. Так само, коли людина усвідомлює лише матеріальні енерґії Господа, не знаючи зовсім або знаючи мало про Його духовну потенцію, вона осягає Парама̄тму. Отже, осягнення як Брахмана, так і Парама̄тми є неповним усвідомленням. Якщо ж індивід, у відповідь на молитву якого Господь милостиво скидає з Себе покрив хіран̣майена-па̄три, осягає Верховного Бога-Особу, Ш́рı̄ Кр̣шн̣у, з усіма Його потенціями, він тоді усвідомлює: ва̄судевах сарвам іті — Господь Ш́рı̄ Кр̣шн̣а, що відомий як Ва̄судева, є всім сущим — Брахманом, Парама̄тмою й Бгаґава̄ном. Він є корінь — Бгаґава̄н, а Брахман і Парама̄тма̄ є Його гілля.

В «Бхагавад-гите» (6.46 – 47) проводится сравнительный анализ трех типов трансценденталистов: тех, кто поклоняется безличному Брахману (гьяни), тех, кто поклоняется Параматме (йогов), и преданных Господа Шри Кришны (бхакт). Там сказано, что гьяни, изучающие ведическую мудрость, лучше обыкновенных карми, что йоги стоят даже выше гьяни, а те из йогов, которые отдают все свои силы служению Господу, являются самыми лучшими. Иными словами, философ лучше того, кто работает ради наслаждения плодами своего труда, мистик лучше философа, а из всех йогов-мистиков лучше всех тот, кто следует путем бхакти-йоги, постоянно занимаясь служением Господу. И «Шри Ишопанишад» открывает нам путь к этому совершенству.

В Бгаґавад-ґı̄ті зроблено порівняльний аналіз трьох класів трансценденталістів: тих, що поклоняються імперсональному Брахману — джн̃а̄ні, тих, що поклоняються вияву Господа у формі Парама̄тми — йоґів, і відданих Господа Ш́рı̄ Кр̣шн̣и — бгакт. У Бгаґавад-ґı̄ті (6.46 – 47) сказано, що із всіх трансценденталістів найвищими є джн̃а̄ні, тобто ті, котрі розвивають ведичне знання. Вище від джн̃а̄ні, не кажучи вже про кармічних працівників, перебувають йоґи. Але з усіх йоґів той, хто самовіддано служить Господу — є найкращим.

Отже, філософ ліпший від працівника, містик перевершує філософа, а найвизначнішим з-поміж усіх містиків є той, хто постійно служить Господу. Саме до такої вищої досконалості і скеровує нас Ш́рı̄ Īш́опанішад.