Skip to main content

ТЕКСТ 2

TEXT 2

Текст

Текст

адхийаджн̃ах̣ катхам̇ ко ’тра
дехе ’смин мадхусӯдана
прайа̄н̣а-ка̄ле ча катхам̇
джн̃ейо ’си нийата̄тмабхих̣
адгійаджн̃ах̣ катгам̇ ко ’тра
дехе ’смін мадгусӯдана
прайа̄н̣а-ка̄ле ча катгам̇
джн̃ейо ’сі нійата̄тмабгіх̣

Пословный перевод

Послівний переклад

адхийаджн̃ах̣ — владыка всех жертвоприношений; катхам — как; ках̣ — кто; атра— здесь; дехе — в теле; асмин — в этом; мадхусӯдана — о Мадхусудана; прайа̄н̣а-ка̄ле — в момент смерти; ча — и; катхам — как; джн̃ейах̣ аси — (Ты) есть тот, о ком следует помнить; нийата-а̄тмабхих̣ — владеющие собой.

адгійаджн̃ах̣—Господь жертвопринесень; катгам—як; ках̣—хто; атра—тут; дехе—у тілі; асмін—у цьому; мадгусӯдана—о Мадгусудано; прайа̄н̣а-ка̄ле—в момент смерті; ча—і; катгам—як; джн̃ейах̣ асі—Тебе можна пізнати; нійата-а̄тмабгіх̣—той, хто володіє собою.

Перевод

Переклад

Кого называют владыкой жертвоприношений и каким образом Он пребывает в этом теле, о Мадхусудана? Как те, кто занимается преданным служением, помнят о Тебе в момент смерти?

Хто є Владикою жертвопринесень, і яким чином Він живе в тілі, о Мадгусӯдано? І як можуть ті, що вдаються до відданого служіння, пам’ятати Тебе під час смерті?

Комментарий

Коментар

Владыкой жертвоприношений называют Вишну, а также Индру. Вишну повелевает главными полубогами, в том числе Брахмой и Шивой, а Индра — полубогами, которые управляют различными ведомствами материальной вселенной. Как Вишну, так и Индре поклоняются, совершая ягьи. Но здесь Арджуна спрашивает о том, кто является истинным владыкой жертвоприношений и каким образом Господь пребывает в теле живого существа.

Визначення «Володар усіх жертвопринесень» може стосуватись або Індри, або Вішн̣у. Вішн̣у — глава основних напівбогів, включно з Брахмою і Ш́івою, а Індра — головний серед напівбогів, яких наділено виконавчою владою. Як Індрі, так і Вішн̣у поклоняються, відправляючи йаджн̃и. А тут Арджуна запитує, хто ж по суті є володар йаджн̃и (жертвопринесення), і яким чином Господь перебуває в тілі живої істоти.

Арджуна называет здесь Господа Мадхусуданой, потому что Кришна однажды убил демона по имени Мадху. По существу, вопросы, заданные Арджуной, выражают сомнения, и вообще-то они не должны были возникнуть у него, так как Арджуна — преданный, обладающий сознанием Кришны. Сомнения подобны демонам, и, поскольку Кришна прекрасно умеет расправляться с демонами, Арджуна называет Его Мадхусуданой, тем самым прося уничтожить демонов сомнения, возникших у него в уме.

Арджуна звертається до Господа і називає Його Мадгусӯданою, бо колись Кр̣шн̣а убив демона Мадгу. Насправді такі питання, що виражають сумнів, не могли постати перед Арджуною, бо Арджуна — відданий, який усвідомлює Кр̣шн̣у. Такі сумніви подібні до демонів, а що Кр̣шн̣а майстерно знищує демонів, то Арджуна і звертається до Нього як до Мадгусӯдани, сподіваючись, що Кр̣шн̣а знищить й ці демонічні сумніви, що зринули в його мозку.

Большое значение имеет употребленное в этом стихе слово прайа̄н̣а-ка̄ле: все, чего мы достигли при жизни, будет проверено в момент смерти. Арджуна хочет узнать, что ждет тех, кто постоянно поглощен деятельностью в сознании Кришны. Как они выдерживают это последнее испытание? Когда наступает смерть, все функции тела нарушаются и ум приходит в сильное беспокойство. В таком состоянии немудрено забыть Верховного Господа. Великий преданный Махараджа Кулашекхара в своих молитвах говорит: «О Господь, я хотел бы умереть прямо сейчас, пока я полностью здоров, чтобы лебедь моего ума нашел путь к стеблю лотоса Твоих стоп». Плавая в воде, лебеди часто ныряют и играют со стеблями лотоса. Это доставляет им огромное удовольствие. Используя эту метафору, Махараджа Кулашекхара говорит Господу: «В настоящее время я вполне здоров и мой ум спокоен. Если я умру прямо сейчас, думая о Твоих лотосных стопах, то наверняка достигну цели преданного служения. Если же мне придется дожидаться естественной смерти, я не знаю, что случится со мной в последний миг, потому что тогда мое тело перестанет действовать должным образом, меня будет мучить удушье, и я не уверен, что смогу произнести Твое имя. Поэтому позволь мне умереть немедленно». И в этом стихе «Бхагавад-гиты» Арджуна спрашивает о том, как сосредоточить ум на лотосных стопах Кришны в момент смерти.

У цьому вірші дуже важливим є слово прайа̄н̣а-ка̄ле, оскільки все, що ми робили у житті, вивіряється під час смерті. Арджуну хвилює питання про тих, хто постійно перебуває в свідомості Кр̣шн̣и. Яким буде їхнє становище під кінець? В момент смерті функції тіла повністю порушуються, й розум не може діяти належним чином. За такого розладнаного тілесного стану людина, можливо, не зможе згадати Верховного Господа. Великий відданий Маха̄ра̄джа Кулаш́екгара молився: «Мій любий Господи, зараз я цілком здоровий, тож краще було б, якби я вмер негайно, так, щоб лебідь мого розуму зміг знайти доступ до стебла Твоїх лотосних стіп». Цю метафору вжито тут тому, що лебідь, водоплавний птах, знаходить задоволення у тім, що заривається в лотосове квіття, жартома намагаючись зануритись в квітку лотоса. Маха̄ра̄джа Кулаш́екгара й каже Господеві: «Зараз мій розум несхвильований і я цілком здоровий. Якщо я помру негайно, думаючи про Твої лотосні стопи, тоді я можу бути впевненим, що досягну досконалості в своєму відданому служінні Тобі. Але якщо мені доведеться чекати природної смерті, то я не знаю, що трапиться тоді, бо на той час тілесні функції будуть порушені, мене мучитиме ядуха, й, можливо, я не зможу промовляти Твоє ім’я. Дозволь мені краще вмерти зараз же». Арджуна питає, як саме в такий відповідальний час людина може зосередити свій розум на лотосних стопах Кр̣шн̣и.