ТЕКСТ 19
TEXT 19
Текст
Текст
джн̃а̄нава̄н ма̄м̇ прападйате
ва̄судевах̣ сарвам ити
са маха̄тма̄ су-дурлабхах̣
джн̃а̄нава̄н ма̄м̇ прападйате
ва̄судевах̣ сарвам іті
са маха̄тма̄ су-дурлабгах̣
Пословный перевод
Послівний переклад
бахӯна̄м — многих; джанмана̄м — рождений; анте — в конце; джн̃а̄на-ва̄н — тот, кто обладает совершенным знанием; ма̄м — Мне; прападйате — предается; ва̄судевах̣ — Верховный Господь, Кришна; сарвам — все; ити — так; сах̣ — тот; маха̄-а̄тма̄ — великая душа; су-дурлабхах̣ — встречающийся очень редко.
бахӯна̄м—багатьох; джанмана̄м—повторюваних народжень і смертей; анте — після; джн̃а̄на-ва̄н — наділений цілковитим знанням; ма̄м—Мені; прападйате—віддається; ва̄судевах̣—Бог-Особа, Кр̣шн̣а; сарвам—усе; іті—таким чином; сах̣—цей; маха̄-а̄тма̄—велика душа; су-дурлабгах̣—не часто зустрінеш.
Перевод
Переклад
Тот, кто, пройдя через множество рождений и смертей, обрел совершенное знание, вручает себя Мне, ибо он понял, что Я причина всех причин и все сущее. Такая великая душа встречается очень редко.
Після багатьох народжень та смертей той, хто осяг усю глибину справжнього знання, віддається Мені, пізнавши Мене як причину всіх причин й усього сущого. Дуже рідкісною є така велика душа.
Комментарий
Коментар
Спустя много жизней, посвященных духовной практике и преданному служению, живое существо обретает чистое трансцендентное знание и понимает, что конечной целью пути духовного самопознания является Верховная Личность Бога. На первом этапе духовного пути, когда человек пытается освободиться от материальных привязанностей, он обнаруживает склонность к имперсонализму, но, поднявшись на более высокую ступень, понимает, что духовная жизнь полна разнообразной деятельности, составляющей преданное служение Господу. Осознав это, человек развивает привязанность к Верховному Господу и предается Ему. Тогда он понимает, что милость Господа Шри Кришны есть все, что Кришна — причина всех причин и что материальный мир во всем зависит от Него. Он также понимает, что материальный мир является искаженным отражением разнообразия, царящего в духовном мире, и что все здесь связано с Верховным Господом. В результате он начинает видеть все в связи с Ва̄судевой, Шри Кришной. Такое ви́дение побуждает человека безраздельно предаться Верховному Господу Шри Кришне, который является конечной целью духовного пути. Такая великая душа, вручившая себя Господу, встречается очень редко.
Якщо жива істота віддано служить Господеві або відправляє трансцендентні обряди, то після численних народжень вона справді може прийти до чистого трансцендентального знання, яке полягає в тому, що Верховний Бог-Особа — це кінцева мета духовного пізнання. На початку духовної реалізації, коли людина намагається позбутись прив’язаності до матеріального, в неї може виявитись деяка схильність до імперсоналізму, але в міру дальшого духовного поступу вона починає розуміти, що в духовному житті існує діяльність і що ця діяльність складає віддане служіння. Усвідомивши це, вона прив’язується до Верховного Бога-Особи і віддається Йому. Тоді вона може зрозуміти, що милість Господа Ш́рı̄ Кр̣шн̣и для неї є всім, що Він — причина всіх причин, і що матеріальне проявлення залежить від Нього. Вона усвідомлює, що матеріальний світ є спотворене відображення духовного розмаїття і що все в ньому пов’язано з Верховним Господом Кр̣шн̣ою. Й відтак Й відтак вона бачить зв’язок усього з Ва̄судевою, тобто із Ш́рı̄ Кр̣шн̣ою. Подібне бачення людини, коли Ва̄судева стає зримим для неї у всьому, прискорює її повну віддачу себе вищій меті, — Верховному Господеві Кр̣шн̣і. Такі сповнені відданості Кр̣шн̣і великі душі надзвичайно рідкісні.
Замечательное объяснение этого стиха дано в «Шветашватара-упанишад» (3.14–15):
Цей вірш чудово пояснено в третій главі Ш́вета̄ш́ватара Упанішади (вірші 14 і 15):
сахасра̄кшах̣ сахасра-па̄т
са бхӯмим̇ виш́вато вр̣тва̄
атй-атишт̣хад даш́а̄н̇гулам
сахасра̄кшах̣ сахасра-па̄т
са бгӯмім̇ віш́вато вр̣тва̄-
тйа̄тішт̣гад даш́а̄н̇ґулам
йад бхӯтам̇ йач ча бхавйам
ута̄мр̣татвасйеш́а̄но
йад аннена̄тирохати
йад бгӯтам̇ йач ча бгавйам
ута̄мр̣татвасйеш́а̄но
йад аннена̄тірохаті
«У Господа Вишну тысячи голов, тысячи глаз, тысячи стоп. Вмещая в Себя целую вселенную, Он выходит за ее пределы на ширину десяти пальцев. Он вират-пуруша, все мироздание. Он владыка бессмертия. Он повелевает всеми, кто живет за счет пищи». В «Чхандогья-упанишад» (5.1.15) сказано: на ваи ва̄чо на чакшӯм̇ши на ш́ротра̄н̣и на мана̄м̇сӣтй а̄чакшате пра̄н̣а ити эва̄чакшате пра̄н̣о хй эваита̄ни сарва̄н̣и бхаванти — «Главным фактором деятельности каждого живого существа является не способность говорить, видеть, слышать или мыслить, а жизненная сила». Подобно этому, главная движущая сила мироздания — это Господь Ва̄судева, Шри Кришна. Благодаря нашему телу мы способны говорить, видеть, слышать, мыслить и т. д., но все эти способности теряют свое значение, если не связаны с Верховным Господом. И поскольку Ва̄судева вездесущ и вмещает в Себя все, преданный, обладающий совершенным знанием, вручает себя Ему (см. также Б.-г., 7.17 и 11.40).
«Господь Вішну має тисячі голів, тисячі очей і тисячі стіп. Охоплюючи весь усесвіт, Він виходить за його межі на десять пальців. Насправді, Він є весь усесвіт. Він є всім, що було, і всім, що буде. Він – володар безсмертя і правитель тих, хто живе за рахунок їжі». В Чга̄ндоґйа Упанішаді (5.1.15) сказано: на ваі ва̄чо на чакшӯм̇ші на ш́ротра̄н̣і на мана̄м̇сı̄тй а̄чакшате пра̄н̣а іті ева̄чакшате пра̄н̣о хй еваіта̄ні сарва̄н̣і бгаванті — «В цьому тілі головним чинником аж ніяк не є здатність говорити чи здатність бачити, слухати, думати тощо; життя — ось осередок усієї діяльності». Так само, Господь Ва̄судева, або Верховний Бог-Особа, Господь Ш́рı̄ Кр̣шн̣а, — Він вища реальна суть усього. В цьому тілі присутні сили, що дозволяють йому говорити, бачити, слухати, думати тощо. Але якщо не усвідомлювати їхній зв’язок із Верховним Господом, вони нічого не варті. А що Ва̄судева є всюдисущим, і все є Ва̄судевою, то відданий, сповнившись знання, вручає себе Йому (див. Бгаґавад-ґı̄ту 7.17 і 11.40).