ТЕКСТ 47
TEXT 47
Текст
Текст
мад-гатена̄нтар-а̄тмана̄
ш́раддха̄ва̄н бхаджате йо ма̄м̇
са ме йуктатамо матах̣
мад-ґатена̄нтар-а̄тмана̄
ш́раддга̄ва̄н бгаджате йо ма̄м̇
са ме йуктатамо матах̣
Пословный перевод
Послівний переклад
йогина̄м — йогов; апи — также; сарвеша̄м — всех; мат-гатена — пребыванием во Мне, постоянными мыслями обо Мне; антах̣-а̄тмана̄ — в глубине своего сердца; ш́раддха̄-ва̄н — обладающий непоколебимой верой; бхаджате — занимается трансцендентным любовным служением; йах̣ — который; ма̄м — Мне (Верховному Господу); сах̣ — он; ме — у Меня; йукта-тамах̣ — величайший йог; матах̣ — считающийся.
йоґіна̄м—з йоґів; апі—також; сарвеша̄м—усіх різновидів; мат-ґатена—перебуваючи в Мені, завжди думаючи про Мене; антах̣- а̄тмана̄—у собі; ш́раддга̄-ва̄н—сповнений віри; бгаджате—виявляє трансцендентне любовне служіння; йах̣—той, хто; ма̄м—Мені (Верховному Господеві); сах̣—він; ме—Мною; йукта-тамах̣— найвидатніший йоґ; матах̣—розцінюється.
Перевод
Переклад
А из всех йогов тот, кто всегда погружен в мысли обо Мне, пребывающем в его сердце, и, исполненный непоколебимой веры, поклоняется и служит Мне с любовью, связан со Мной самыми тесными узами и достиг высшей ступени совершенства. Таково Мое мнение.
А з усіх йоґів той, хто з великою вірою завжди перебуває в Мені, думає про Мене в своєму серці і служить Мені з трансцендентною любов’ю та відданістю, найтісніше поєднаний зі Мною в йозі і серед усіх він — найкращий. Така Моя думка.
Комментарий
Коментар
Особого внимания в этом стихе заслуживает слово бхаджате. Оно образовано от глагольного корня бхадж, который несет в себе идею служения. Слово «поклоняться» не полностью совпадает по смыслу со словом бхадж. Поклоняться — значит чтить кого-то, оказывать ему почести. Но слова, выражающие идею служения с любовью и верой, используются исключительно в связи с Верховной Личностью Бога. Тот, кто отказывается выражать почтение какому-нибудь полубогу или уважаемому человеку, рискует прослыть невежей, но тот, кто отказался служить Верховному Господу, обрекает себя на жалкое существование. Каждое живое существо — неотъемлемая частица Господа и по природе своей предназначено для того, чтобы служить Ему. Отказываясь делать это, оно падает в низшие сферы бытия. Это подтверждается в «Бхагаватам» (11.5.3):
Тут важливим є слово бгаджате. Корінь слова бгаджате походить від дієслова бгадж, яке виражає ідею служіння. Слово «поклонятися» не можна вжити в тому самому розумінні, що і бгадж. Поклонятися означає боготворити або вшановувати й поважати достойного. Але служіння з вірою й любов’ю особливо призначене на вдоволення Верховного Бога-Особи. Можна ухилятись від поклоніння шанованим людям або напівбогам й набути слави нечемного, але не можна знехтувати служінням Верховному Господеві й не бути засудженим. Кожна жива істота є невід’ємна частка Верховного Бога-Особи, і, таким чином, за самою своєю природою призначена служити Верховному Господеві. Вона падає, якщо не робить цього. Бга̄ґаватам (11.5.3) підтверджує це таким чином:
а̄тма-прабхавам ӣш́варам
на бхаджантй аваджа̄нанти
стха̄на̄д бхрашт̣а̄х̣ патантй адхах̣
а̄тма̄прабгавам ı̄ш́варам
на бгаджантй аваджа̄нанті
стга̄на̄д бграшт̣а̄х̣ патантй адгах̣
«Тот, кто не желает служить предвечному Господу, источнику всех существ, и не исполняет своего долга перед Ним, неизбежно лишится своего естественного положения и окажется в сетях адской жизни».
«Кожен, хто нехтує своїми обов’язками перед одвічним Господом і не служить Йому, тому, хто є джерелом усіх живих істот, — той неодмінно втрачає своє істинне, притаманне живій істоті становище».
В данном стихе из «Шримад-Бхагаватам» тоже употреблено слово бхаджанти. Это подтверждает, что бхаджанти указывает на служение Верховному Господу, тогда как слово «поклонение» может также употребляться по отношению к полубогам и обыкновенным существам. В этом стихе есть еще одно слово — аваджа̄нанти, — которое также встречается в «Бхагавад-гите» (9.11). Аваджа̄нанти ма̄м̇ мӯд̣ха̄х̣: «Только глупцы и негодяи пытаются принизить Верховную Личность Бога, Господа Кришну». Такие глупцы берутся писать комментарии к «Бхагавад-гите», хотя сами не желают служить Господу. В результате они не могут понять разницу между словами бхаджанти и «поклонение».
У даному вірші вжите це слово бгаджанті. Отже, його можна застосувати лише до Верховного Господа, тоді як слово «поклонятись» може вживатись стосовно напівбогів або будь-якої іншої звичайної живої істоти. Слово аваджа̄нанті, що використане в цьому вірші Ш́рı̄мад-Бга̄ґаватам, зустрічається також у Бгаґавад-ґı̄ті: аваджа̄нанті ма̄м̇ мӯд̣га̄х̣ — «тільки нерозумні та негідники кепкують з Верховного Бога-Особи, Господа Ш́рı̄ Кр̣шн̣и». Такі недалекі люди заходжуються писати коментарі до Бгаґавад-ґı̄ти, не розуміючи значущості служіння Господу. Відповідно, вони не можуть належним чином збагнути різницю між словом бгаджанті і словом «поклонятись».
Высшей ступенью лестницы йоги является бхакти-йога. Все остальные виды йоги не более чем средства достижения бхакти. Строго говоря, слово йога означает именно бхакти-йогу, а все прочие виды йоги — это ступени, позволяющие прийти к бхакти-йоге. От начала карма-йоги и до вершин бхакти-йоги лежит длинный путь духовного самопознания. Он начинается с деятельности без стремления к плодам своего труда. Когда человек, практикующий карма-йогу, обретает духовное знание и избавляется от привязанности к мирским наслаждениям, он поднимается на уровень гьяна-йоги. А когда к гьяна-йоге он добавляет физические и дыхательные упражнения и медитацию, объектом которой является Сверхдуша, он достигает ступени аштанга-йоги. Поднявшись выше уровня аштанга-йоги, человек приходит к служению Верховной Личности Бога, Кришне, и это и есть бхакти-йога, вершина лестницы йоги. В сущности, бхакти-йога является высшей целью, но чтобы овладеть этой наукой, необходимо также понять суть всех остальных методов йоги. Йог, стремящийся к высшей цели, стоит на верном пути, ведущем к вечному счастью. А тех, кто, достигнув определенной ступени йоги, останавливаются на ней и не идут дальше, называют соответственно карма-йогами, гьяна-йогами, дхьяна-йогами, раджа-йогами, хатха-йогами и т. п. Если кому-то посчастливится сразу встать на путь бхакти-йоги, следует понимать, что он уже миновал все остальные ступени йоги. Иными словами, сознание Кришны — это высшая ступень йоги. Так, Гималаи — это самые высокие горы в мире, а среди них высочайшая вершина — Эверест.
Бгакті-йоґа є вершиною всієї йоґи. Всі інші системи йоґи — лише засоби для того, щоб досягнути бгакті у бгакті-йозі. Йоґа насправді вказує на бгакті-йоґу: всі інші йоґи — це ступені на шляху досягнення бгакті-йоґи. Шлях самореалізації довгий, він починається з карма-йоґи і закінчується бгакті-йоґою. Карма-йоґа, що позбавлена прагнення до плодів діяльності, є початок цього шляху. Коли карма-йоґа збагачується знанням і відреченням, цей ступінь називають джн̃а̄на-йоґою. Коли за допомогою різних фізичних процесів джн̃а̄на-йоґа переходить у медитацію на Наддушу і розум зосереджується на Ній, це називається ашт̣а̄н̇ґа-йоґою. А коли людина долає рівень ашт̣а̄н̇ґа-йоґи і безпосередньо наближається до Верховного Бога-Особи, Кр̣шн̣и — це вища йоґа, бгакті-йоґа. Фактично, бгакті-йоґа є кінцевою метою, але, щоб мати чітке уявлення про неї, треба розглянути всі ці інші йоґи. Отже, той, хто вдосконалює себе за допомогою йоґи, слідує шляхом вічної удачі. Того ж, хто зупиняється в певному місці і не йде далі, називають відповідно карма-йоґом, джн̃а̄на-йоґом або дгйа̄на-йоґом, ра̄джа-йоґом, хат̣га-йоґом тощо. Але якщо людині пощастить прийти до бгакті- йоґи, то слід розуміти, що вона перевершила всі інші йоґи. Отже, становлення у свідомості Кр̣шн̣и є найвищий ступінь йоґи, так само як, говорячи про Гімалаї, ми маємо на увазі найвищі в світі гори, де пік Еверест — найбільша вершина.
Только тот, кому очень посчастливится, может встать на путь бхакти-йоги и, следуя указаниям ведических писаний, утвердиться в сознании Кришны. Совершенные йоги сосредоточивают ум на Кришне, Шьямасундаре, чье прекрасное тело цветом напоминает грозовое облако, а лотосоподобный лик сияет, словно солнце. Одежды Господа усыпаны драгоценными камнями, а грудь украшена гирляндой из цветов. Ослепительное сияние, исходящее от Его тела и называемое брахмаджьоти, освещает все стороны света. Он приходит в этот мир в разных образах, таких как Рама, Нрисимха, Вараха и Кришна, Верховная Личность Бога. Появляясь на земле в облике человека, Он становится сыном матери Яшоды и носит имена Кришна, Говинда и Ва̄судева. Он идеальный сын, муж, друг и господин, и Он исполнен всех совершенств и божественных качеств. Того, кто полностью сознает эти свойства Господа, считают лучшим из йогов.
Це велика удача, коли людина стає на шлях бгакті-йоґи і приходить до свідомості Кр̣шн̣и, віднаходячи своє правильне становище згідно з вказівками Вед. Ідеальний йоґ зосереджує увагу на Кр̣шн̣і, якого називають Ш́йа̄масундарою. Шкіра у Кр̣шн̣и кольору грозової хмари, Його лотосоподібне обличчя сяє мов сонце, Його чудове вбрання прикрашають коштовні камені і Його тіло покрите ґірляндами квітів. Все довкола освітлює Його яскраве сяйво брахмаджйоті. Господь втілюється у різних формах, таких як Ра̄ма, Нр̣сім̇га, Вара̄ха і Кр̣шн̣а, Верховний Бог-Особа, й Він приходить у людській подобі, як син матері Йаш́оди, і Його знають під іменами Кр̣шн̣и, Ґовінди і Ва̄судеви. Він досконало виконує ролі дитини, чоловіка, друга і наставника, і Він сповнений усіх щедрот і трансцендентних якостей. Якщо людина цілковито усвідомлює ці надзвичайні достоїнства Господа, то її називають найкращим йоґом.
Достичь этой высшей ступени совершенства можно, только идя путем бхакти-йоги. Ведические писания подтверждают это:
Рівня найвищої досконалості в йозі можна досягти лише шляхом бгакті-йоґи, і це підтверджує вся ведична література:
йатха̄ деве татха̄ гурау
тасйаите катхита̄ хй артха̄х̣
прака̄ш́анте маха̄тманах̣
йатга̄ дева татга̄ ґурау
тасйаіте катгіта̄ хй артга̄х̣
прака̄ш́анте маха̄тманах̣
«Только тем великим душам, которые обладают непоколебимой верой в Господа и духовного учителя, открывается суть ведического знания» (Шветашватара-упанишад, 6.23).
«Лише тим великим душам, які сповнені цілковитої віри в Господа і духовного вчителя, відкривається сам по собі весь смисл ведичного знання» (Ш́вета̄ш́ватара Упанішада 6.23).
Бхактир асйа бхаджанам̇ тад иха̄мутропа̄дхи-наира̄сйена̄мушмин манах̣-калпанам, этад эва наишкармйам. «Бхакти — это преданное служение Господу, свободное от стремления получить выгоду в этой жизни или в следующей. Избавившись от этого стремления, человек должен сосредоточить ум на Всевышнем. В этом смысл слова наишкармйа» (Гопала-тапани-упанишад, 1.15).
Бгактір асйа бгаджанам̇ тад іха̄мутропа̄дгі-наіра̄сйена̄мушмін манах̣-калпанам, етад ева наішкармйам. «„Бгакті” означає віддане служіння Господеві, вільне від бажання матеріальної вигоди, як у цьому житті, так і в наступному. Позбавившись таких нахилів, слід повністю заглибити розум у Всевишнього. Це і є метою наішкармйі» (Ґопа̄ла-та̄панı̄ Упанішада 1.15).
Вот некоторые из принципов бхакти-йоги, позволяющие обрести сознание Кришны, которое является высшей ступенью совершенства йоги.
Такими є деякі із засобів, що необхідні для досягнення бгакті, або свідомості Кр̣шн̣и, вищого ступеня досконалості йоґи.
Так заканчивается комментарий Бхактиведанты к шестой главе «Шримад Бхагавад-гиты», которая называется «Дхьяна-йога».
Так закінчуються пояснення Бгактіведанти до шостої глави Ш́рı̄мад Бгаґавад-ґı̄ти, в якій розглядалася дгйа̄на-йоґа.