ТЕКСТ 26
TEXT 26
Текст
Текст
йатӣна̄м̇ йата-четаса̄м
абхито брахма-нирва̄н̣ам̇
вартате видита̄тмана̄м
йатı̄на̄м̇ йата-четаса̄м
абгіто брахма-нірва̄н̣ам
вартате відіта̄тмана̄м
Пословный перевод
Послівний переклад
ка̄ма—від бажань; кродга—і гніву; вімукта̄на̄м—тих, хто звільнений; йатı̄на̄м—святих особистостей; йата-четаса̄м—тих, хто цілком опанував свій розум; абгітах̣—впевнений в близькому майбутньому; брахма-нірва̄н̣ам—звільнення у Всевишньому; вартате— там є; відіта-а̄тмана̄м—тих, що усвідомили себе.
Перевод
Переклад
Те, кто избавился от гнева и всех материальных желаний, кто осознал свое истинное «я», обуздал ум и неустанно стремится к совершенству, очень скоро обретут освобождение, постигнув Высшую Истину.
Той, хто звільнився від гніву й усіх матеріальних бажань, хто, усвідомивши себе і владаючи собою, постійно прагне досконалості, — той безсумнівно незабаром звільниться у Всевишньому.
Комментарий
Коментар
Из всех святых, стремящихся к освобождению, лучшим является тот, кто идет путем сознания Кришны. «Бхагаватам» (4.22.39) подтверждает это:
Серед праведників, які невідступно прагнуть звільнення, найкращими є ті, що перебувають в свідомості Кр̣шн̣и. Це підтверджується в Бга̄ґаватам (4.22.39):
карма̄ш́айам̇ гратхитам удгратхайанти сантах̣
тадван на рикта-матайо йатайо ’пи руддха-
срото-ган̣а̄с там аран̣ам̇ бхаджа ва̄судева
карма̄ш́айам̇ ґратгітам удґратгайанті сантах̣
тадван на рікта-матайо йатайо ’пі руддга-
срото-ґан̣а̄с там аран̣ам̇ бгаджа ва̄судевам
«Поклоняйся Верховному Господу, Ва̄судеве, служа Ему с любовью и преданностью. Даже великие мудрецы не способны сдерживать порывы своих чувств так же успешно, как это делают те, кто изведал неземное блаженство служения лотосным стопам Господа и тем самым изжил в себе глубоко укоренившееся стремление к корыстной деятельности».
«Просто намагайся поклонятись, у відданому служінні, Ва̄судеві, Верховному Богові-Особі. Навіть великі мудреці не здатні стримувати чуттєві потяги так вдало, як це роблять віддані Господу, які відчувають трансцендентне блаженство, і завдяки служінню лотосним стопам Господа викорчовують глибоко вкорінене бажання кармічної діяльності».
Желание обусловленной души наслаждаться плодами своего труда пустило столь глубокие корни, что даже великим мудрецам трудно обуздать его, хотя они прилагают к этому титанические усилия. Но преданный Господа, постоянно занятый деятельностью в сознании Кришны и осознавший свою духовную природу, очень быстро обретает освобождение и постигает Всевышнего. В совершенстве овладев наукой самоосознания, он всегда находится в состоянии транса. Понять это можно на следующем примере:
Бажання тішитись плодами своєї праці вкорінилось в обумовленій душі настільки глибоко, що навіть великі мудреці, незважаючи на їхні надзвичайні зусилля, навряд чи здатні приборкати такі бажання. Відданий Господа, який вдосконалює себе, постійно виконуючи служіння в свідомості Кр̣шн̣и, дуже швидко отримує звільнення у Всевишньому. Пройшовши до кінця шлях самоусвідомлення, він ніколи не виходить із стану трансу. Процитуймо вдалий приклад:
матсйа-кӯрма-вихан̇гама̄х̣
сва̄нй апатйа̄ни пушн̣анти
татха̄хам апи падма-джа
матсйа-кӯрма-віхан̇ґама̄х̣
сва̄нй апатйа̄ні пушн̣анті
татга̄хам апі падма-джа
«Одним лишь взглядом, мыслью или прикосновением рыба, черепаха и птица взращивают свое потомство. То же самое делаю и Я, о Падмаджа».
«Лише поглядом, медитацією та дотиком риби, черепахи й птахи підтримують своїх нащадків. Я роблю так само, о Падмаджа!»
Рыба выращивает мальков, просто глядя на них. А черепаха заботится о своем потомстве с помощью мысли. Она откладывает яйца на суше и, вернувшись в водоем, думает о них. Подобно этому, преданный Кришны, даже находясь вдали от Его обители, сможет достичь ее, если будет беспрестанно думать о Господе, действуя в сознании Кришны. Такой преданный перестает ощущать материальные страдания. В этом состоянии, называемом брахма-нирвана, человек не испытывает материальных страданий, ибо всегда поглощен мыслями о Всевышнем.
Риба виводить мальків, просто дивлячись на ікринки. Черепаха вирощує свій виплід лише за допомогою медитації. Вона відкладає яйця на суші і, перебуваючи у воді, думає про них. Так само і відданий в свідомості Кр̣шн̣и, хоча і віддалений од Господньої обителі, може піднестись туди, в обитель Господа, невідступно думаючи про Нього — діючи в свідомості Кр̣шн̣и. Він не відчуває мук від приступів матеріальних злигоднів. Такий стан життя називають брахма-нірва̄н̣а, або непідвладність матеріальним злигодням завдяки постійному зануренню у Всевишнього.