ТЕКСТ 22
TEXT 22
Текст
Текст
дух̣кха-йонайа эва те
а̄дй-антавантах̣ каунтейа
на тешу рамате будхах̣
дух̣кга-йонайа ева те
а̄дй-антавантах̣ каунтейа
на тешу рамате будгах̣
Пословный перевод
Послівний переклад
йе — которые; хи — безусловно; сам̇спарш́а-джа̄х̣ — порожденные соприкосновением с материальными чувствами; бхога̄х̣ — удовольствия; дух̣кха — страданий; йонайах̣ — источники; эва — конечно; те — они; а̄ди — начало; анта — конец; вантах̣ — имеющие; каунтейа — о сын Кунти; на — не; тешу — в тех; рамате — испытывает удовольствие; будхах̣ — разумный.
йе—ті; хі—неодмінно; сам̇спарш́а-джа̄х̣—шляхом контакту з матеріальними чуттями; бгоґа̄х̣—насолода; дух̣кга—відчаю; йонайах̣— джерело; ева—неодмінно; те—вони; а̄ді—початок; анта—кінець; вантах̣—підвладний; каунтейа—син Кунтı̄; на—ніколи; тешу—в них; рамате—насолоджується; будгах̣—мудра людина.
Перевод
Переклад
Разумный человек сторонится удовольствий, рожденных от соприкосновения материальных чувств с объектами восприятия, ибо такие удовольствия являются источником страданий. У всех материальных удовольствий, о сын Кунти, есть начало и конец, поэтому мудрец никогда не тешится ими.
Інтеліґентна в духовному розумінні людина не припадає до джерела страждань, що постають від контакту з матеріальними чуттями. О сину Кунтı̄, такі насолоди мають початок і кінець, тому мудрі не захоплюються ними.
Комментарий
Коментар
Материальные удовольствия возникают от соприкосновения материальных чувств с объектами восприятия. Такие удовольствия преходящи, потому что само материальное тело бренно. Освобожденную душу не интересует ничто преходящее. Да и может ли тот, кто изведал высшее, духовное блаженство, довольствоваться иллюзорными радостями? В «Падма-пуране» сказано:
Жива істота зазнає матеріальної чуттєвої втіхи внаслідок зв’язку з матеріальними чуттями, які мають тимчасову природу, бо тимчасовим є саме тіло. Звільнена душа байдужа до всього непостійного. Зазнавши в усій повноті духовного блаженства і сповнена трансцендентної радості, чи може чиста духовна душа схилятись до оманних втіх? В Падма Пура̄н̣і сказано:
сатйа̄нанде чид-а̄тмани
ити ра̄ма-падена̄сау
парам̇ брахма̄бхидхӣйате
сатйа̄нанде чід-а̄тмані
іті ра̄ма-падена̄сау
парам̇ брахма̄бгідгı̄йате
«Для йогов Абсолютная Истина является источником безграничного духовного блаженства. Поэтому Высшую Абсолютную Истину, Личность Бога, называют Рамой».
«Містики черпають безмежне трансцендентне блаженство в Абсолютній Істині, й тому Верховна Абсолютна Істина, Бог-Особа, відомий як Ра̄ма».
В «Шримад-Бхагаватам» (5.5.1) по этому поводу сказано следующее:
В Ш́рı̄мад-Бга̄ґаватам (5.5.1) сказано:
кашт̣а̄н ка̄ма̄н архате вид̣-бхуджа̄м̇ йе
тапо дивйам̇ путрака̄ йена саттвам̇
ш́уддхйед йасма̄д брахма-саукхйам̇ тв анантам
кашт̣а̄н ка̄ма̄н архате від̣-бгуджа̄м̇ йе
тапо дівйам̇ путрака̄ йена саттвам̇
ш́уддгйед йасма̄д брахма-саукгйам̇ тв анантам
«Дорогие сыновья, живому существу, получившему тело человека, нет смысла трудиться не покладая рук ради чувственных удовольствий, ибо такие удовольствия доступны даже пожирателям испражнений [свиньям]. Вы должны посвятить жизнь аскезе, чтобы очиститься от материальной скверны и изведать беспредельное духовное блаженство».
«Мої дорогі сини, перебуваючи в цій людській формі життя, нема рації важко трудитися задля почуттєвих втіх, бо вони доступні навіть пожирачам покидьків — свиням. Людині краще провадити аскетичний спосіб життя і накладати на себе покути, завдяки чому її існування очиститься і врешті-решт вона зможе насолоджуватися безмежним трансцендентним щастям».
Таким образом, истинные йоги и мудрецы не стремятся к чувственным удовольствиям, которые приковывают живое существо к материальному миру. Чем сильнее мы привязаны к материальным удовольствиям, тем больше страданий выпадает на нашу долю.
Отже, справжніх йоґів та вчених-трансценденталістів не приваблюють почуттєві втіхи, які є причиною невпинного матеріального існування. Чим сильнішою є прив’язаність до матеріальних насолод, тим більше людина заплутується в матеріальних злигоднях.