ТЕКСТ 9
TEXT 9
Текст
Текст
эвам̇ йо ветти таттватах̣
тйактва̄ дехам̇ пунар джанма
наити ма̄м эти со ’рджуна
евам̇ йо ветті таттватах̣
тйактва̄ дехам̇ пунар джанма
наіті ма̄м еті со ’рджуна
Пословный перевод
Послівний переклад
джанма — рождение; карма — деяние; ча — также; ме — Мое; дивйам — божественное; эвам — так; йах̣ — который; ветти — знает; таттватах̣ — воистину; тйактва̄ — оставив; дехам — тело; пунах̣ — снова; джанма — к рождению; на — не; эти — приходит; ма̄м — ко Мне; эти — приходит; сах̣ — тот; арджуна — о Арджуна.
джанма—народження; карма—робота; ча—також; ме—Мої; дівйам—трансцендентний; евам—так; йах̣—кожен; ветті—знає; таттватах̣—насправді; тйактва̄—залишаючи осторонь; дехам— тіло; пунах̣ — знову; джанма — народження; на — ніколи; еті—набуває; ма̄м—Мене; еті—досягає; сах̣—він; арджуна—о Арджуно.
Перевод
Переклад
Тот, кто знает божественную природу Моего явления и деяний, никогда больше не рождается в материальном мире. Покинув тело, он достигает Моей вечной обители, о Арджуна.
Той, хто розуміє трансцендентну природу Моєї появи і Моїх діянь, не народжується знову в матеріальному світі, але, покидаючи тіло, входить в Мою вічну обитель, о Арджуно.
Комментарий
Коментар
В шестом стихе рассказывалось о том, как Господь нисходит в материальный мир из Своей духовной обители. Тот, кто постиг истинную природу Его явления, уже освободился из материального плена. Поэтому, покинув свое нынешнее, материальное тело, он сразу вернется в царство Бога. Вырваться из материального плена необычайно трудно. Имперсоналисты и йоги получают освобождение ценой великих усилий, и то лишь спустя много жизней. К тому же освобождение, которое они обретают, погружаясь в безличное брахмаджьоти Господа, нельзя назвать полным, так как оно не исключает возможность их возвращения в материальный мир. Однако преданный, постигший божественную природу тела Господа и Его деяний, покинув тело, попадает в царство Бога и больше никогда не возвращается в материальный мир. В «Брахма-самхите» (5.33) говорится, что у Господа великое множество различных экспансий и воплощений: адваитам ачйутам ана̄дим ананта-рӯпам. Но, несмотря на то что у Господа очень много трансцендентных образов, все они есть одна и та же Верховная Личность Бога. Эта истина недоступна пониманию мирских ученых и философов, но преданные должны твердо усвоить ее. В Ведах (Пуруша-бодхини-упанишад) сказано:
Прихід Господа на Землю з Його трансцендентної обителі вже було описано в шостому вірші. Той, хто може осягнути тайну появи Бога-Особи, вже є звільненим від матеріальних пут, тобто він повертається в Господнє царство одразу ж по тому, як покидає це матеріальне тіло. Але не так вже й легко дається живій істоті таке звільнення. Імперсоналісти та йоґи досягають звільнення, лише пройшовши крізь численні народження й безліч труднощів. І навіть тоді звільнення, яке вони досягають — злиття з безособистісним брахмаджйоті Господа — лише часткове, й існує небезпека повернутись у матеріальний світ. Відданий же, просто завдяки тому, що він усвідомлює трансцендентну природу тіла й діянь Господа, досягає Його обителі по «смерті» тіла і вже не зазнає ризику повернення знову в матеріальний світ. У Брахма- сам̇гіті (5.33) сказано, що Господь втілюється в численних формах: адваітам ачйутам ана̄дім ананта-рӯпам. Хоча існує багато різноманітних трансцендентних форм Господа, всі вони є той же самий Верховний Бог-Особа. Людина повинна усвідомити ці речі й переконатись у них, хоча це й понад розуміння світських учених та філософів-емпіриків. У Ведах (Пуруша-бодгінı̄ Упанішада) стверджується:
бхакта-вйа̄пӣ бхакта-хр̣дй антар-а̄тма̄
бгакта-вйа̄пı̄ хр̣дй антар-а̄тма̄
«Единый Верховный Господь, принимая множество божественных обликов, общается со Своими чистыми преданными, и их взаимоотношения вечны». Господь Сам подтверждает это в данном стихе «Бхагавад-гиты». Тот, кто признает эту истину, полагаясь на авторитет Вед и Верховной Личности Бога, и не тратит времени на философские поиски, освобождается из материального плена и достигает высшего совершенства. Достаточно лишь верить в эту истину, чтобы обрести освобождение. Именно она раскрывает подлинный смысл ведического афоризма тат твам аси [«ты тот»]. Каждый, кто осознал, что Господь Кришна — Всевышний, и, обращаясь к Нему, говорит: «Ты и есть тот самый Верховный Брахман, Личность Бога», — очень быстро обретет освобождение и в будущем непременно вступит в трансцендентное общение с Господом. Иными словами, преданный Господа, обладающий такой верой, достигает совершенства, что также подтверждается в Ведах:
«Єдиний Верховний Бог-Особа вічно перебуває в численних трансцендентних формах і має різноманітні стусунки із Своїми істинними відданими». В цьому вірші Ґı̄ти Господь особисто підтверджує ведичний погляд. Той, хто приймає цю істину, покладаючись на авторитет Вед і Верховного Бога-Особи, хто не гає часу на філософські спекуляції, той досягає вищого досконалого ступеня звільнення. Просто прийнявши цю істину на віру, людина, поза сумнівом, досягає звільнення. Ведичний вислів тат твам асі, далебі, дуже доречний тут. Якщо хтось усвідомлює, що Господь Кр̣шн̣а є Всевишній, тобто той, хто звертається до Господа зі словами: «Ти є той самий Верховний Брахман, Бог-Особа», — він, безумовно, одразу ж досягає звільнення, і йому, в результаті, ґарантовано трансцендентні стосунки з Господом. Іншими словами, такий сповнений віри відданий Господа досягає досконалості, і це підтверджується у вірші Вед:
на̄нйах̣ пантха̄ видйате ’йана̄йа
на̄нйах̣ пантга̄ відйате ’йана̄йа
«Чтобы раз и навсегда освободиться из круговорота рождений и смертей, необходимо постичь Бога, Верховную Личность. Другого пути к совершенству не существует» (Шветашватара-упанишад, 3.8). Утверждение о том, что другого пути не существует, следует понимать так: если человек не сознает, что Кришна — Верховная Личность Бога, он, безусловно, находится под влиянием гуны невежества и потому никогда не сможет обрести освобождения, как бы он ни старался проникнуть в смысл «Бхагавад-гиты», опираясь на свою мирскую эрудицию. Его можно сравнить с тем, кто облизывает снаружи банку с медом. Такие философы-гьяни могут иметь авторитет в материальном мире, но это еще не гарантирует им освобождения. Единственная надежда для этих кичливых мирских ученых — беспричинная милость преданного Господа. Итак, каждый должен стараться развить в себе сознание Кришны, опираясь на веру и знание, — тогда мы сможем достичь совершенства.
«Досконалої стадії звільнення від народження та смерті можна досягти, просто пізнавши Господа, Верховного Бога-Особу, й іншого шляху до такої досконалості немає» (Ш́вета̄ш́ватара Упанішада 3.8). Відсутність будь-якої альтернативи означає, що кожний, хто не усвідомив Господа Кр̣шн̣у як Верховного Бога-Особу, поза сумнівами, перебуває під впливом ґун̣и невігластва, і, відповідно, не досягне звільнення, трактуючи Бгаґавад-ґı̄ту згідно із світським розумінням, або, так би мовити, ззовні облизуючи банку з медом. Такі емпіричні філософи можуть мати великий вплив у матеріальному світі, але це ще не означає, що вони обов’язково досягнуть звільнення. Таким сповненим пихи світським вченим залишається лише чекати на безпідставну ласку відданого Господа. Отже, людина повинна розвивати свідомість Кр̣шн̣и з вірою й розумінням й таким чином досягти досконалості.