Skip to main content

ТЕКСТ 14

TEXT 14

Текст

Текст

на ма̄м̇ карма̄н̣и лимпанти
на ме карма-пхале спр̣ха̄
ити ма̄м̇ йо ’бхиджа̄на̄ти
кармабхир на са бадхйате
на ма̄м̇ карма̄н̣і лімпанті
на ме карма-пгале спр̣ха̄
іті ма̄м̇ йо ’бгіджа̄на̄ті
кармабгір на са бадгйате

Пословный перевод

Послівний переклад

на — не; ма̄м — Меня; карма̄н̣и — любые виды деятельности; лимпанти — оскверняет; на — не; ме — Мое; карма-пхале — в плодах труда; спр̣ха̄ — стремление; ити — таким образом; ма̄м — Меня; йах̣ — который; абхиджа̄на̄ти — постигает; кармабхих̣ — последствиями (такой деятельности); на — не; сах̣ — тот; бадхйате — опутывается.

на—ніколи; ма̄м—Мене; карма̄н̣і—усі різновиди праці; лімпанті— впливають; на—не; ме—Моє; карма-пгале—у кармічній діяльності; спр̣ха̄—прагнення; іті—таким чином; ма̄м—Мене; йах̣—той, хто; абгіджа̄на̄ті—знає; кармабгіх̣—наслідками такої роботи; на—ніколи; сах̣—він; бадгйате—заплутується.

Перевод

Переклад

Никакая деятельность не может осквернить Меня, и Я не стремлюсь к ее плодам. Кто постиг эту истину, тот, как и Я, никогда не будет связан последствиями своих действий.

Немає такої діяльності, яка впливала б на Мене; і не прагну Я її плодів. Той, хто усвідомив цю істину про Мене, також не заплутується в тенетах кармічних наслідків своєї діяльності.

Комментарий

Коментар

В материальном мире существует закон, согласно которому царь всегда прав и не может быть судим по законам государства. Точно так же Господь, хотя и является творцом этого мира, Сам не подвержен влиянию протекающей в нем деятельности. Сотворив материальный космос, Он отстраняется от него, в отличие от живых существ, которые запутываются в последствиях своей деятельности из-за присущего им стремления господствовать над материальной природой. Владелец предприятия не несет ответственности за хорошие или дурные поступки своих работников — вся ответственность ложится на них самих. Не Верховный Господь, а жажда чувственных наслаждений заставляет живые существа заниматься материальной деятельностью. Желая получить больше возможностей для наслаждения, живые существа трудятся в этом мире и мечтают после смерти вкусить счастья на райских планетах. Но самодостаточного Господа не привлекают так называемые райские удовольствия. Полубоги, живущие на райских планетах, — всего лишь Его покорные слуги. Хозяин никогда не стремится к низкопробным удовольствиям, о которых мечтают его слуги. Господь непричастен к материальной деятельности и не подвержен ее последствиям. Так, дожди не являются непосредственной причиной появления на земле растительности, хотя без них ничего не может вырасти. В смрити-шастрах сказано:

Як у матеріальному світі природний статус царя передбачає, що цар завжди діє правильно, або що на нього не поширюються закони самої держави, так само і Господа, хоча Він і є творець матеріального світу, не зв’язує діяльність цього світу. Він творить, але перебуває осторонь Свого власного творіння, тоді як живі істоти заплутуються в тенетах карми внаслідок свого прагнення панувати над матеріальними ресурсами. Власник підприємства не несе відповідальності за правильні чи неправильні вчинки своїх робітників, вони самі відповідають за них. Живих істот приваблює властива їм діяльність задля задоволення своїх чуттів, але Кр̣шн̣а не радить вдаватись до такої діяльності. Щоб зазнати якомога більше почуттєвих втіх, живі істоти трудяться в цьому світі й прагнуть райського щастя після смерті. Але Господь цілком самодостатній, і Його не приваблює так зване «райське» щастя. А небесні напівбоги — всього лише Його слуги. Власник підприємства не прагне низькоякісних задоволень, яких можуть бажати його робітники. Господь перебуває осторонь матеріальної діяльності та її наслідків. Наприклад, дощі не несуть відповідальності за різноманітну рослинність, що з’являється на землі, хоча без цих дощів ріст рослин неможливий. Ведична смр̣ті підтверджує це таким чином:

нимитта-ма̄трам эва̄сау
ср̣джйа̄на̄м̇ сарга-карман̣и
прадха̄на-ка̄ран̣ӣ-бхӯта̄
йато ваи ср̣джйа-ш́актайах̣
німітта-ма̄трам ева̄сау
ср̣джйа̄на̄м̇ сарґа-карман̣і
прадга̄на-ка̄ран̣ı̄-бгӯта̄
йато ваі ср̣джйа-ш́актайах̣

«Господь — высшая причина возникновения всего, что существует в материальных вселенных. Непосредственной же причиной является материальная природа, проявляющая эти вселенные». Есть разные виды сотворенных существ: полубоги, люди, животные, и все они пожинают плоды своих хороших или дурных поступков, совершенных в прошлом. Господь лишь предоставляет им все необходимое для деятельности и регулирует ее с помощью гун материальной природы, но Сам Он не несет никакой ответственности за действия живых существ в прошлом или настоящем. В «Веданта- сутре» (2.1.34) сказано: ваишамйа-наиргхр̣н̣йе на са̄пекшатва̄т — Господь беспристрастен и не относится предвзято ни к кому из живых существ. Живые существа сами отвечают за свои поступки. Господь только обеспечивает их всем необходимым для деятельности через Свою внешнюю энергию, материальную природу. Тот, кто во всех тонкостях знает механизм действия закона кармы (деятельности и ее последствий), не запутывается в последствиях своих действий. Иными словами, действие закона кармы не распространяется на человека, который постиг божественную природу Господа и обрел сознание Кришны. Те, кто, не понимая божественной природы Господа, думают, что Он, подобно обыкновенным существам, действует ради того, чтобы наслаждаться плодами Своего труда, не могут не запутаться в последствиях своих поступков. Однако человек, постигший Высшую Истину, освобождается из материального плена и обретает сознание Кришны.

«Господь є лише вища причина матеріального творення. Безпосередньою ж причиною є матеріальна природа, завдяки якій космічне проявлення стає видимим». Існує велике розмаїття створених істот: це напівбоги, люди й нижчі тварини, і всі вони підвладні наслідкам своїх минулих добрих або лихих учинків. Господь просто дає їм можливість здійснювати ці вчинки в межах ґун̣ природи, але Сам Він не несе відповідальності за їхню минулу й теперішню діяльність. У Веда̄нта-сӯтрі (2.1.34) сказано: ваішамйа-наірґгр̣н̣йе на са̄пекшатва̄т — «Господь без упередження ставиться до всіх істот. Живі істоти самі відповідають за свої дії». Господь лише дає їм можливість виконувати їх за допомогою зовнішньої енерґії, матеріальної природи. На людину, обізнану в складних питаннях закону карми, або діяльності задля її плодів, не впливають наслідки такої діяльності. Іншими словами, якщо хтось усвідомлює трансцендентну природу Господа, це означає, що він має розвинуту свідомість Кр̣шн̣и і що він вже не підвладний законам карми. А той, хто не розуміє трансцендентної природи Господа й вважає, що Його діяння скеровані просто на досягнення позитивних наслідків, подібно до дій звичайних живих істот, — той заплутується в тенетах кармічних наслідків. Отже, той, хто пізнав Вищу Істину, є звільненою душею, що утвердилася в свідомості Кр̣шн̣и.