Skip to main content

ТЕКСТ 1

TEXT 1

Текст

Текст

ш́рӣ-бхагава̄н ува̄ча
имам̇ вивасвате йогам̇
проктава̄н ахам авйайам
вивасва̄н манаве пра̄ха
манур икшва̄каве ’бравӣт
ш́рı̄-бгаґава̄н ува̄ча
імам̇ вівасвате йоґам̇
проктава̄н ахам авйайам
вівасва̄н манаве пра̄ха
манур ікшва̄каве ’бравı̄т

Пословный перевод

Послівний переклад

ш́рӣ-бхагава̄н ува̄ча — Верховный Господь сказал; имам — эту; вивасвате — богу Солнца; йогам — науку о взаимоотношениях индивидуального существа и Верховного Господа; проктава̄н — объяснивший; ахам — Я; авйайам — вечную; вивасва̄н — Вивасван (бог Солнца); манаве — отцу человечества (по имени Вайвасвата); пра̄ха — поведал; манух̣ — отец человечества; икшва̄каве — царю Икшваку; абравӣт — поведал.

ш́рı̄–бгаґава̄н ува̄ча—Верховний Бог-Особа сказав; імам—цей; вівасвате—богу Сонця; йоґам—науку про взаємостосунки з Всевишнім; проктава̄н—повідав; ахам—Я; авйайам—нетлінний; вівасва̄н—Вівасва̄н (ім’я бога Сонця); манаве—батьку людства (на ймення Ваівасвата); пра̄ха—сказав; манух̣—батько людства; ікшва̄каве—цареві Ікшва̄ку; абравı̄т—сказав.

Перевод

Переклад

Верховный Господь Шри Кришна сказал: Я открыл эту вечную науку йоги богу Солнца Вивасвану, Вивасван поведал ее Ману, отцу человечества, а Ману в свой черед поведал ее Икшваку.

Верховний Бог-Особа, Ш́рı̄ Кр̣шн̣а сказав: Я повідав цю вічну науку йоґи богу Сонця Вівасва̄ну, Вівасва̄н повідав її Ману, прабатьку людства, а Ману, в свою чергу, повідав її Ікшва̄ку.

Комментарий

Коментар

В этом стихе Господь рассказывает историю «Бхагавад-гиты», произведения, которое дошло до нас из глубины веков и было сначала поведано богу Солнца, а также царям, правившим на остальных планетах вселенной. Главная обязанность всех царей во вселенной — защищать подданных, поэтому они должны усвоить науку «Бхагавад-гиты», чтобы править государством должным образом и уметь ограждать своих подданных от вожделения, рабами которого они могут стать. Человеческое тело дается нам для того, чтобы мы могли обрести духовное знание и восстановить свои вечные отношения с Верховной Личностью Бога, поэтому главы всех государств и правители всех планет вселенной обязаны учить своих подданных этой науке, используя средства образования, культуры и религии. Иными словами, правители всех государств должны способствовать распространению великой науки сознания Кришны, чтобы с ее помощью люди могли воспользоваться теми возможностями, которые предоставляет человеческая форма жизни, и достичь совершенства.

Тут нам відкривається історія Бгаґавад-ґı̄ти, простежена з глибини віків, коли її було повідано царям усіх планет, починаючи з планети Сонце. Обов’язок царів на всіх планетах — захищати своїх підданих, і тому володарі повинні знати науку Бгаґавад-ґı̄ти, щоб громадяни були вільними від тягаря ницих бажань і процвітали під їхнім правлінням. Людське життя призначене для розвитку духовного знання, для усвідомлення свого вічного зв’язку з Верховним Богом-Особою і носії влади всіх держав і всіх планет зобов’язані навчити цьому всіх своїх підданих, використовуючи засоби освіти, культури та релігії. Іншими словами, роль глави будь-якої держави полягає в поширенні науки свідомості Кр̣шн̣и, щоб люди, оволодівши цією великою наукою, могли успішно йти правильним шляхом, використовуючи сприятливі можливості людської форми життя.

Полубога, правящего Солнцем в эту эпоху, зовут Вивасван. Солнце является движущей силой всех планет вселенной. В «Брахма-самхите» (5.52) Господь Брахма говорит:

У цю епоху бог Сонця, відомий під іменем Вівасва̄н, є царем Сонця, а Сонце — це джерело всіх планет сонячної системи. В Брахма- сам̇гіті (5.52) сказано:

йач-чакшур эша савита̄ сакала-граха̄н̣а̄м̇
ра̄джа̄ самаста-сура-мӯртир аш́еша-теджа̄х̣
йасйа̄джн̃айа̄ бхрамати самбхр̣та-ка̄ла-чакро
говиндам а̄ди-пурушам̇ там ахам̇ бхаджа̄ми
йач-чакшур еша савіта̄ сакала-ґраха̄н̣а̄м̇
ра̄джа̄ самаста-сура-мӯртір аш́еша-теджа̄х̣
йасйа̄джн̃айа̄ бграматі самбгр̣та-ка̄ла-чакр̣о
ґовіндам а̄ді-пурушам̇ там ахам̇ бгаджа̄мі

«Я поклоняюсь Верховной Личности Бога, Говинде [Кришне]. Он изначальное существо, и по Его велению Солнце, царь всех планет, излучает огромное количество тепла и света. Солнце, называемое оком Господа, движется по орбите, повинуясь Его воле».

«Я поклоняюсь, — сказав Господь Брахма̄, — Верховному Богові- Особі, Ґовінді (Кр̣шн̣і), який є одвічна первинна особистість, і з волі якого Сонце, цар усіх планет, набуває своєї надзвичайної потужності та жару. Сонце являє собою Господнє око і рухається по своїй орбіті, покірне Його наказу».

Солнце — царь всех планет, и бог Солнца Вивасван повелевает этой планетой, которая управляет всеми остальными планетами, обеспечивая их теплом и светом. Солнце вращается по орбите, исполняя волю Кришны, и именно бога Солнца, Вивасвана, Господь Кришна сделал Своим первым учеником, которому Он поведал науку «Бхагавад-гиты». Таким образом, «Гита» — не обычный философский трактат, представляющий интерес только для жалких мирских ученых, а авторитетная книга, в которой изложено знание, пришедшее к нам из глубины веков.

Сонце — цар усіх планет, а бог Сонця (зараз його звати Вівасва̄н) править планетою Сонце, що панує над рештою планет, наділяючи їх світлом й теплом. Сонце рухається по своїй орбіті з наказу Кр̣шн̣и. Господь Кр̣шн̣а зробив Вівасва̄на Своїм першим учнем, щоб той осягнув науку Бгаґавад-ґı̄ти. Тобто Ґı̄та̄ не є вигаданий трактат для пересічного світського вченого; вона — достовірний твір, що містить знання, яке переходить від учителя до учня із споконвічних часів.

В «Махабхарате» (Шанти-парва, 348.51–52) о происхождении «Гиты» говорится следующее:

В Маха̄бга̄раті (Ш́а̄нті-парва 348.51 – 52) ми можемо простежити історію Ґı̄ти в таких рядках:

трета̄-йуга̄дау ча тато
вивасва̄н манаве дадау
мануш́ ча лока-бхр̣тй-артхам̇
сута̄йекшва̄каве дадау
икшва̄кун̣а̄ ча катхито
вйа̄пйа лока̄н авастхита
трета̄-йуґа̄дау ча тато
вівасва̄н манаве дадау
мануш́ ча лока-бгр̣тй-артгам̇
сута̄йекшва̄каве дадау
ікшва̄кун̣а̄ ча катгіто
вйа̄пйа лока̄н авастгітах̣

«В начале Трета-юги Вивасван поведал науку о взаимоотношениях живого существа и Верховного Господа прародителю человечества Ману. Ману передал ее своему сыну Махарадже Икшваку, царю планеты Земля и основателю династии Рагху, одним из членов которой был Господь Рамачандра». Это значит, что люди впервые узнали «Бхагавад-гиту» во времена Махараджи Икшваку.

«На початку Трета̄-йуґи цю науку про взаємостосунки з Всевишнім Вівасва̄н передав Ману. Ману, прабатько людства, передав її своєму синові Маха̄ра̄джі Ікшва̄ку, цареві планети Земля і предку династії Раґгу, в якій з’явився Господь Ра̄мачандра». Отже, Бгаґавад- ґı̄та̄ відома людському суспільству з часів Маха̄ра̄джі Ікшва̄ки.

К настоящему моменту прошло пять тысяч лет с начала Кали- юги, которая длится 432.000 лет. Ей предшествовала Двапара-юга (продолжительностью в 800.000 лет), а до нее была Трета-юга (продолжительностью в 1.200.000 лет). Следовательно, Ману рассказал «Бхагавад-гиту» своему ученику и сыну Махарадже Икшваку, правителю Земли, около 2.005.000 лет назад. Время правления нынешнего Ману составляет приблизительно 305.300.000 лет, из которых 120.400.000 лет уже истекли. Если считать, что Господь поведал «Гиту» богу Солнца Вивасвану до того, как Ману появился на свет, то по приблизительным подсчетам первоначально «Гита» была рассказана как минимум 120.400.000 лет назад, а людям она известна уже по меньшей мере два миллиона лет. Пять тысяч лет назад Господь вновь рассказал ее Арджуне. Такова приблизительная датировка «Бхагавад-гиты» согласно тому, что говорит о себе сама «Гита» и ее рассказчик, Господь Шри Кришна.

«Гита» была поведана богу Солнца Вивасвану потому, что он является кшатрием, а также основателем одной из двух главных династий кшатриев — сурья-вамши. «Бхагавад-гита», рассказанная Самим Верховным Господом, неотлична от Вед, поэтому заключенное в ней знание является апаурушеей, «сверхчеловеческим». Веды следует принимать такими, какие они есть, не пытаясь истолковывать их по-своему, и точно так же нужно принимать «Бхагавад-гиту». Мирские пустословы переиначивают «Гиту» каждый на свой лад, но их интерпретации нельзя считать подлинной «Гитой». Знание, заключенное в «Бхагавад-гите», должно быть получено нами в его изначальном виде, таким, каким оно передается по цепи духовных учителей. Эта цепь описана в данном стихе: сначала Господь рассказал «Бхагавад-гиту» богу Солнца, тот передал ее своему сыну Ману, а Ману в свою очередь поведал ее своему сыну Икшваку.

Від початку Калі-йуґи, що триває 432 000 років, до теперішнього часу сплинуло лише п’ять тисяч років. Перед цим була Два̄пара- йуґа (800 000 років), а перед нею — Трета-йуґа (1 200 000 років). Отже, близько 2 005 000 років тому Ману розповів Бгаґавад-ґı̄ту своєму синові й учневі Маха̄ра̄джі Ікшва̄ку, цареві планети Земля. Тривалість життя нинішнього Ману становить 305 300 000 років, з яких 120 400 000 вже минули. Враховуючи, що до народження Ману Господь передав Ґı̄ту Своєму учневі, богу Сонця Вівасва̄ну, то, згідно з приблизними підрахунками, її було розказано щонайменше 120 400 000 років тому, а людському суспільству вона відома близько двох мільйонів років. Ще раз Господь переказав її Арджуні близько 5 000 років тому. Такий вигляд у загальних рисах має історія Ґı̄ти, згідно з твердженнями самої Ґı̄ти та її оповідача, Господа Ш́рı̄ Кр̣шн̣и. Її було повідано богу Сонця Вівасва̄ну, тому що він був кшатрійа й пращур усіх кшатрій, нащадків бога Сонця, або сӯрйа-вам̇ш́а кшатрій. А що Бгаґавад-ґı̄ту повідав Сам Верховний Бог-Особа, то вона рівноцінна Ведам, і це знання є апаурушейа, надлюдське. Ведичні настанови приймають такими, якими вони є, без будь-яких тлумачень, і Ґı̄ту теж слід сприймати без будь-яких світських тлумачень. Світські сперечальники можуть будувати свої здогади стосовно Ґı̄ти, але тоді Бгаґавад-ґı̄та̄ не буде такою, якою вона є. Бгаґавад-ґı̄ту слід сприймати такою, як вона є, якою вона передається ланцюгом учнівської послідовності, і тут сказано, що Господь розповів її богу Сонця, бог Сонця повідав її своєму синові Ману, а Ману передав своєму синові Ікшва̄ку.