Skip to main content

ТЕКСТ 60

TEXT 60

Текст

Текст

йатато хй апи каунтейа
пурушасйа випаш́читах̣
индрийа̄н̣и прама̄тхӣни
харанти прасабхам̇ манах̣
йатато хй апі каунтейа
пурашасйа віпаш́чітах̣
індрійа̄н̣і прама̄тгı̄ні
харанті прасабгам̇ манах̣

Пословный перевод

Послівний переклад

йататах̣ — прилагающего усилия; хи — безусловно; апи — однако; каунтейа — о сын Кунти; пурушасйа — человека; випаш́читах̣ — обладающего знанием; индрийа̄н̣и — чувства; прама̄тхӣни — возбужденные; харанти — увлекают; прасабхам — с силой; манах̣ — ум.

йататах̣—той, хто докладає зусиль; хі—звичайно; апі—незважаючи на; каунтейа—син Кунтı̄; пурушасйа—людини; віпаш́чітах̣— прозорливий; індрійа̄н̣і—чуття; прама̄тгı̄ні —що легко збуджуються; харанті—кидають; прасабгам—силою; манах̣—розум.

Перевод

Переклад

Чувства так могущественны и напористы, о Арджуна, что способны силой увлечь за собой ум даже того, кто владеет духовным знанием и старается обуздать их.

Чуття настільки сильні й неспокійні, о Арджуно, що здатні подужати розум навіть проникливої людини, яка намагається керувати ними.

Комментарий

Коментар

Многие мудрецы, философы и йоги пытаются обуздать чувства, но, несмотря на все усилия, даже величайшие из них иногда, потеряв контроль над умом, становятся жертвой чувств и прельщаются мирскими удовольствиями. Так, Вишвамитра, великий мудрец и достигший совершенства йог-мистик, был соблазнен Менакой*, хотя и пытался подчинить себе чувства, предаваясь медитации и суровой аскезе. История знает немало примеров подобного рода. Очевидно, что тому, кто не обладает сознанием Кришны, чрезвычайно трудно совладать с умом и чувствами. Если ум не сосредоточен на Кришне, его невозможно удержать от материальных мыслей. Это подтверждает Шри Ямуначарья, великий святой и преданный Господа:

Існує чимало мудреців, філософів і трансценденталістів, які намагаються оволодіти своїми почуттями, однак, попри їхні зусилля, навіть найвидатніші з них іноді стають жертвами матеріального чуттєвого задоволення через збудливий розум. Навіть Віш́ва̄мітру, великого мудреця і досконалого йоґа, спокусила Менака̄, незважаючи на всі його зусилля приборкати почуття за допомогою суворого аскетизму і практики йоґи. Світова історія знає чимало таких випадків. Тобто, поза свідомістю Кр̣шн̣и дуже важко володіти своїм розумом й чуттями. Якщо не зосередити розуму на Кр̣шн̣і, то неможливо відмовитись од матеріальної діяльності. Практичний приклад дає нам Ш́рı̄ Йа̄муна̄ча̄рйа, великий святий і відданий, кажучи:

йад-авадхи мама четах̣ кр̣шн̣а-па̄да̄равинде
нава-нава-раса-дха̄манй удйатам̇ рантум а̄сӣт
тад-авадхи бата на̄ри-сан̇гаме смарйама̄не
бхавати мукха-вика̄рах̣ сушт̣ху ништ̣хӣванам̇ ча
йад-авадгі мама четах̣ кр̣шн̣а-па̄да̄равінде
нава-нава-раса-дга̄манй удйатам̇ рантум а̄сı̄т
тад-авадгі бата на̄рı̄-сан̇ґаме смарйама̄не
бгаваті мукга-віка̄рах̣ сушт̣гу нішт̣гı̄ванам̇ ча

«С тех пор как мой ум погрузился в служение лотосным стопам Господа Кришны, я испытываю все возрастающую духовную радость, и при одной мысли о близости с женщиной мое лицо искажается в отвращении и я сплевываю».

«Відтоді, як мій розум заглибився в служіння лотосним стопам Господа Кр̣шн̣и, я постійно черпаю в цьому вічно нову духовну радість, і при одній лише думці про статеві зносини з жінкою я відвертаюсь і спльовую».

Сознание Кришны приносит такую огромную духовную радость, что по сравнению с ней мирские удовольствия кажутся безвкусными и даже противными. Человек, обладающий сознанием Кришны, подобен тому, кто утолил голод, съев много вкусной и питательной пищи. Махараджа Амбариша одержал верх над великим йогом Дурвасой Муни просто потому, что ум царя был поглощен сознанием Кришны (са ваи манах̣ кр̣шн̣а-пада̄равиндайор вача̄м̇си ваикун̣т̣ха-гун̣а̄нуварн̣ане).

Свідомість Кр̣шн̣и настільки прекрасна й духовна, що матеріальні задоволення самі по собі стають неприємні відданому. Він уподібнюється людині, яка вгамувала голод достатньою кількістю високоякісної їжі. Маха̄ра̄джа Амбарı̄ша переміг великого йоґа Дурва̄сӯ Муні лише тому, що його розум був заглиблений у свідомість Кр̣шн̣и (са ваі манах̣ кр̣шн̣а-пада̄равіндайор вача̄м̇сі ваікун̣т̣га-ґун̣а̄нуварн̣ане).